4.Олексин О. Ідентифікація гри слів у творах Вільяма Шекспіра: перекладознавчий аспект / О. Олексин // Мандрівець. Всеукраїнський науковий журнал. - 2012. - № 4 (100). - С. 71-73.
5.Олексин О. З. Особливості відтворення Шекспірової гри слів у перекладах Ірини Стешенко / О. З. Олексин // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Сер. Філологічні науки. Мовознавство. - 2013. - № 17 (266). - С. 165-170.
6.Олексин О. З. Особливості відтворення діалогічної гри слів у комедії В. Шекспіра “The Taming of the Shrew” українською мовою / О. З. Олексин // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологічна” : збірник наукових праць. - Острог : Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2014. - Вип. 45. - С. 289-291.
7.Олексин О. Відтворення гри слів у мовленні персонажів в українських перекладах трагедії Вільяма Шекспіра “Romeo and Juliet” / О. Олексин // Іноземна філологія : Укр. наук. зб. - Львів, 2014. - Вип. 127 (Част. 2). - С. 269-275.
8. Олексин О. З. Зіставлення основ Шекспірової гри слів в оригіналі та українських перекладах / О. З. Олексин // Science and Education a New Dimension. Philology, IV (20). - Budapest, 2016. - Issue 85. - P. 47-50.
9. Олексин О. З. Особливості перекладу Шекспірових каламбурів (на матеріалі українських перекладів комедії “The Taming of the Shrew”) / О. З. Олексин // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12-13 травня 2005 року, м. Хмельницький. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 165-167.
10. Олексин О. З. Шекспірова гра слів у перекладах П. Куліша: зіставлення рукописних та редагованих І. Франком текстів / О. З. Олексин // Молодий вчений. - 2016. - № 4 (31). - С. 406-409.
11. Олексин О. З. Проблемы переводческой идентификации игры слов в произведениях У. Шекспира / О. З. Олексин // Актуальные вопросы переводоведения и практики перевода. Международный сборник научных статей. Выпуск 4. - Н. Новгород : Бюро переводов “Альба”, 2014. - С. 155-163.
12. Олексин О. З. Відтворення функцій каламбурів в українських перекладах комедій В. Шекспіра / О. З. Олексин // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції “Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу”. - Харків : НТМТ, 2007. - С. 96-97.
АНОТАЦІЯ
Особливості відтворення Шекспірової гри слів в українських перекладах. Олексин О. З. - На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 - перекладознавство. - Херсонськийдержавний університет Міністерства освіти і науки України. - Херсон, 2016.
Дисертацію присвячено дослідженню специфіки відтворення Шекспірової гри слів в українських перекладах. У роботі визначено сутність Шекспірової гри слів, виділено її основні функції, виявлено основні дивергентні та конвергентні риси основ гри слів в англійській та українській мовах, досліджено процес ідентифікації гри слів у тексті оригіналу, систематизовано рецепцію комедії “The Taming of the Shrew”, трагедії “Romeo and Juliet” та історичної хроніки “Henry IV” в українській літературі. Зіставлено відтворення гри слів у рукописних та редагованих І. Франком перекладах П. Куліша комедії “Приборкана гоструха” і трагедії “Ромео та Джульєта”. Досліджено особливості відтворення Шекспірової гри слів в українському перекладі з огляду на її функції у тексті, а також визначено основні способи та індивідуальні множинні перекладацькі підходи до відтворення Шекспірової гри слів українською мовою.
Ключові слова: відтворення Шекспірової гри слів, горизонтальна/вертикальна гра слів, гумористична/негумористична гра слів, лексико-семантична структура гри слів, функції гри слів, Шекспірова гра слів.
АННОТАЦИЯ
Особенности воспроизведения Шекспировской игры слов в украинских переводах. Олексин О. З. - На правах рукописи.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - переводоведение. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины. - Херсон, 2016.
Диссертация посвящена исследованию специфики воспроизведения Шекспировской игры слов в украинских переводах. В работе определена суть Шекспировской игры слов, выделены её основные функции, выявлены основные дивергентные и конвергентные черты основ игры слов в английском и украинском языках, исследован процесс идентификации игры слов в тексте оригинала, систематизирована рецепция комедии “The Taming of the Shrew”, трагедии “Romeo and Juliet” и исторической хроники “Henry IV” в украинской литературе. Сопоставлены воспроизведения игры слов в рукописных и отредактированных И. Франко переводах П. Кулиша комедии “Приборкана гоструха” и трагедии “Ромео та Джульєта”. Проведено исследование особенностей воспроизведения Шекспировской игры слов в украинском переводе с учетом ее функции в тексте, а также определены основные способы и индивидуальные переводческие подходы к воспроизведению игры слов Шекспира на украинский язык.
Ключевые слова: воспроизведение Шекспировской игры слов, горизонтальная/вертикальная игра слов, лексико-семантическая структура игры слов, функции игры слов, Шекспировская игра слов, юмористическая/неюмористическая игра слов.
SUMMARY
Characteristics of Rendering Shakespeare's Wordplay in the Ukrainian Translations. Oleksyn O. Z. - Manuscript.
Thesis for a candidate degree in Philology: Speciality 10.02.16 - Translation Studies. - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine.- Kherson, 2016.
The thesis focuses on revealing the main features of rendering Shakespeare's wordplay in the Ukrainian translations, the key methods and individual translators' approaches. The research covers a range of issues which include Shakespeare's wordplay, its key functions, main divergent and convergent features of wordplay basis in English and Ukrainian, reception of the comedy “The Taming of the Shrew”, tragedy “Romeo and Juliet” and historical chronicle “Henry IV” in Ukrainian literature, wordplay in manuscript and edited by I. Franko translations of P. Kulish's “Pryborkana hostrukha” and “Romeo ta Dzhulieta”.
The first chapter outlines theoretical basis of the research, defines the essence of wordplay, provides contrastive analysis of wordplay basis in English and Ukrainian, and determines the features of Shakespeare's wordplay and its functions in the text. A special attention is paid to the process of identifying Shakespeare's wordplay in the source text and theoretical issues of its reproduction in the target text. The research methodology has an interdisciplinary character and combines various approaches within traditional linguostylistics, new branches of linguistics and translation studies.
The second chapter covers the history of translating the comedy “The Taming of the Shrew” into Ukrainian and highlights rendering wordplay used in the functions of characterizing personages, constructing dialogues and masking pejorative connotations in P. Kulish's, I. Kocherha's and Yu. Lisniak's translations. Two versions of P. Kulish's translation are analyzed: the manuscript and the printed one edited by I. Franko. The chapter considers the most frequently used wordplay basis such as polysemy, derivatives, paronomasia, homonymy in the source text and in the Ukrainian translations. The attention is paid to wordplay structure and its influence on wordplay translation. Thus, a horizontal and vertical wordplay with repetition of its components is easily identified in a text; however, wordplay transparency does not mean its automatic reproduction in the translation but depends on a translator's general strategy. The chapter also focuses on the main methods of rendering wordplay in the Ukrainian translations of the comedy, in particular wordplay>wordplay, wordplay>non-wordplay, wordplay>similar stylistic device (repetition, rhyme) and wordplay>editorial technique. Moreover, the chapter includes in-depth analysis of translators' strategies concerning wordplay reproduction. It explicates that P. Kulish and I. Franko considered wordplay to be an important component of W. Shakespeare's idiolect and reproduced 43 % of its samples. I. Kocherha's interpretation, published half a century later, includes fewer examples of wordplay (33 %) and is less creative in terms of wordplay translation. Yu. Lisniak's version is by far the most successful with the greatest number of wordplay (67 %).
The third chapter provides an extensive study of the reception of the tragedy “Romeo and Juliet” in Ukrainian literature and the main characteristics of rendering wordplay in its translations. It focuses on wordplay used in the functions of providing semantic coherence, characterizing personages, constructing dialogues/monologues and masking pejorative connotations. The chapter includes the analysis of translations by P. Kulish, A. Hosenpud, I. Steshenko, Ihor Kostetskyi, V. Mysyk and Yu. Andrukhovych. P. Kulish's translation is researched in three versions: the manuscript, the printed one edited by I. Franko and one more edited by M. Voronyi. The analysis shows that P. Kulish translated 44 % of wordplay. This interpretation includes masterful examples of ambiguity which sometimes surpass other available versions. A. Hosenpud, who reproduced 27 % of wordplay, occasionally omitted whole passages with wordplay and in some cases did not translate easily identified examples which are rendered in other translations without any particular difficulties. I. Steshenko's translation (47 % of wordplay) mostly includes horizontal dialogical wordplay which is often humorous. The amount of vertical wordplay in serious context is rendered less successfully. The most creative Ukrainian translations of wordplay are done by V. Mysyk (58 %), Yu. Andrukhovych (65%) and Ihor Kostetskyi (53 %).
The fourth chapter analyzes reproduction of wordplay from the historical chronicle “Henry IV” in two Ukrainian translations made by D. Palamarchuk and T. Osmachka. It focuses on wordplay which performs the functions of characterizing personages, constructing dialogues/monologues and masking pejorative connotations. Despite the fact that T. Osmachka's translation was published almost two decades earlier than D. Palamarchuk's translation, it is of great interest, since it is characterized by the translator's creative approach to each separate case of wordplay which results in masterful examples of ambiguity. The analysis shows that T. Osmachka rendered 51 % of Shakespeare's wordplay while D. Palamarchuk preserved 37 %.
Key words: horizontal/vertical wordplay, humorous/non-humorous wordplay, rendering Shakespeare's wordplay, Shakespeare's wordplay, wordplay functions, wordplay lexical and semantic structure.