ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, окреслено його мету, завдання і методику; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження відтворення Шекспірової гри слів українською мовою” окреслено теоретичну базу дослідження, зокрема визначено сутність гри слів, проведено контрастивний аналіз лінгвостилістичних основ гри слів англійської та української мов, визначено особливості Шекспірової гри слів та її функції у творі. Особливу увагу зосереджено на ідентифікації та інтерпретації Шекспірової гри слів у тексті оригіналу та теоретичних засадах її відтворення у цільовому тексті.
Методологія наукового пошуку поєднує перекладознавчий, традиційний лінгвостилістичний та комунікативно-прагматичний підходи. Аналіз Шекспірової гри слів на основі певного твору з урахуванням множинності перекладів дозволяє цілісно розглянути предмет дослідження: проаналізувати не лише відтворення гри слів як стилістичного засобу, а й детально зосередитися на окремих перекладачах, порівняти їхні підходи до цього явища і зробити важливі висновки щодо ступеня відтворення гри слів у конкретному перекладі та на певному часовому етапі.
Гра слів, за визначенням О. Тараненка, - це спеціальне використання звукової, лексичної або граматичної форми слів, а також частин слів, фразеологізмів, синтаксичних конструкцій для створення певних фонетико- та семантико-стилістичних явищ, що ґрунтується на зіставленні й переосмисленні, обіграванні близькозвучних або однозвучних мовних одиниць з різними значеннями. Одним із різновидів гри слів, який полягає у створенні комічно-сатиричного ефекту, є каламбур. Шекспірова гра слів - це складне багатофункціональне мовне явище. Вона може бути горизонтальною та вертикальною. На відміну від вертикальної, горизонтальна гра слів розгортається лінійно, адже усі її компоненти наявні у тексті.
Лінгвостилістичні основи гри слів мають низку конвергентних та дивергентних рис в англійській та українській мовах. Конвергентність полягає у тому, що структура та дериваційні можливості обох мов сприяють формуванню гри слів. Одначе англійська мова як аналітична має значно більші можливості для її побудови. До основних дивергентних рис гри слів в англійській мові у зіставленні з українською належать: більша частота та семантична різноманітність полісемантичної гри слів, різний дериваційний потенціал спільнокореневих лексем, полісемантична синонімія та антонімія, широке використання омонімії. Загалом, основи із вищим ступенем відмінності складніше піддаються відтворенню в українській мові.
В. Шекспіру властиве вживання асоціативної гри слів з глибокою образністю. Гра слів наявна у комедіях, трагедіях та історичних хроніках. Для драматурга однаково притаманна гумористична та негумористична гра слів, остання допомагає змалювати ключові моменти трагедії, висловити думку героя та викликати певну реакцію читача/глядача. Це відрізняє його від сучасних авторів, які не схильні використовувати цей стилістичний засіб у трагічних епізодах. Звідси можливі вилучення гри слів у перекладі серйозних драматичних сцен через її несприйняття у цій ролі.
Шекспірова гра слів виконує низку функцій, а саме: 1) забезпечує семантичні зв'язки та когерентність тексту; 2) створює гумористичні ситуації; 3) характеризує персонажів; 4) будує діалоги; 5) сприяє розвитку монологів; 6) виражає іронію; 7) маніпулює реакцією аудиторії; 8) маскує непристойні конотації. Ці функції можна поділити на структурні (побудова та розвиток діалогів/монологів, маніпулювання реакцією аудиторії), змістові (характеристика персонажів, маскування) та стилістичні (гумористична, іронічна). Проте цей поділ - умовний, оскільки функції тісно переплітаються, зокрема функція забезпечення семантичних зв'язків водночас є структурною та змістовою, а іронічна - структурною та стилістичною.
Відтворення Шекспірової гри слів складається з кількох етапів, серед яких важливе місце належить ідентифікації гри слів у тексті оригіналу. Від уміння виявити та повноцінно осмислити цей стилістичнийзасіб залежить його подальше відтворення у перекладі.
Двозначність може відкриватися відразу ж навіть при побіжному перегляді, вимагати більше часу та когнітивних зусиль або залишитися непоміченою. Перекладачеві, на думку Д. Делабастіти, допомагають авто- (гра слів сама привертає до себе увагу), родові (ймовірність існування гри слів у певному жанрі, виді тексту чи місці у ньому) та діакритичні (пояснення чи примітки під текстом, виділення курсивом, взяття у лапки двозначних місць, післямова та примітки автора, перекладача чи редактора) сигнали. Ідентифікація гри слів ускладнюється часовою відстанню між автором та перекладачем, що призводить до стирання сигналів гри слів через мовні зміни, різні видання творів драматурга. Як зазначає Віра Річ, всі ранні видання творів В. Шекспіра збереглися у більше, ніж одному примірнику, кожен з яких містить варіанти. До того ж, у той час не було усталених правил письма, а друкар не завжди міг розібрати почерк автора. Тому певні уривки не мають однозначної інтерпретації і перекладач мусить покладатися на власне розуміння та інтуїцію.
Успішна ідентифікація гри слів завершується її відтворенням у цільовому тексті, що дозволяє досягнути основної мети перекладу художнього твору - збереження індивідуального стилю автора. Особливістю відтворення Шекспірової гри слів є невисока ймовірність використання прямих відповідників, звідси - вимога творчого підходу перекладача, який часто полягає у повній чи частковій заміні компонентів гри слів.
Основні способи перекладу гри слів, згідно з класифікацією Д. Делабастіти, включають: 1. Гра слів>гра слів. 2. Гра слів>не-гра слів: 1) невибіркова не-гра слів (у перекладі повністю або частково збережено обидва значення гри слів), 2) вибіркова не-гра слів (у перекладі збережено лише одне значення). 3. Гра слів>подібний стилістичний засіб (повтор, алітерація, асонанс, рима, словесний образ, іронія, алюзія). 4. Гра слів>відсутність перекладу (фрагмент тексту з грою слів опущено у перекладі: перекладач може вилучати вираз із грою слів, ціле речення, окремі репліки діалогу чи монологу, цілу дію чи сцену). 5. Калька: гра слів оригіналу=гра слів перекладу (перекладач калькує форму та безпосередній контекст гри слів). 6. Не-гра слів>гра слів (перекладач створює гру слів у перекладі, а в оригіналі у відповідному текстовому уривку вона відсутня). 7. Відсутність гри слів>гра слів (перекладач додає зовсім новий фрагмент тексту, який містить гру слів). 8. Редакторська техніка (примітки, вступне слово, післямова перекладача або редактора). Найоптимальніший спосіб перекладу, який дозволяє відтворити цей стилістичний засіб у цільовій мові, - гра слів>гра слів. Він найчастіше передбачає структурно-семантичні зміни, адже абсолютні відповідники при відтворені Шекспірової гри слів є радше винятком, ніж закономірністю. Три способи перекладу - гра слів>подібний стилістичний засіб, не-гра слів>гра слів, відсутність гри слів>гра слів - можна віднести до прийому компенсації. Оскільки Шекспірова гра слів - це лінгвостилістичний засіб, який вживається у певній функції, перекладач повинен осмислено підходити до її компенсації, особливо до створення гри слів у неігрових епізодах, чи додавання нових фрагментів тексту.
Відтворення гри слів в українському перекладі залежить від об'єктивних та суб'єктивних чинників. Об'єктивні чинники включають: лексико-семантичну структуру гри слів, її вид та функції, поширеність вживання та популярність певних видів гри слів на конкретному часовому етапі в англійській та українській мовах. До суб'єктивних чинників належать майстерність перекладача, його налаштування на переклад гри слів, доступність детальних коментарів до тексту. Суб'єктивні чинники відіграють дуже важливу роль при відтворенні Шекспірової гри слів і, як показує аналіз вибірки, часто є домінантними. Саме тому у центрі дослідження - перекладач, його творчий потенціал. Кожен із проаналізованих творів переклали видатні перекладачі, які водночас є представниками різних течій українського художнього перекладу. Розгорнутий та ретельний аналіз перекладацького доробку допомагає визначити способи, що їх перекладачі застосовують для відтворення гри слів, та охарактеризувати їхній перекладацький метод. український перекладний художній шекспір гра слово
У другому розділі “Відтворення гри слів з комедії “The Taming of the Shrew” українською мовою” досліджено історію перекладу комедії українською мовою та відтворення гри слів у перекладах П. Куліша (“Приборкана гоструха”, 1900 р.), І. Кочерги (“Приборкання норовливої”, 1952 р.) та Ю. Лісняка (“Приборкання норовливої”, 1985 р.).
В оригіналі гру слів побудовано на одиницях різних мовних рівнів, в основі яких лежить полісемія, спільнокореневі лексеми, паронімія, омонімія, розчленування основ складених лексем, двомовна гра слів. У перекладі використано полісемію, спільнокореневі лексеми та паронімію у різних співвідношеннях залежно від перекладача. Гра слів у комедії виконує низку функцій, головні з яких - характеристика персонажів, побудова діалогів, маскування. Вони тісно пов'язані з гумористичною функцією, яка притаманна комедії як жанру. З погляду структури, гра слів у творі є горизонтальною та вертикальною. Горизонтальна та вертикальна гра слів з повтором компонентів легко ідентифікується у творі. Однак, прозорість гри слів у тексті-джерелі не означає її автоматичне відтворення у цільовому тексті та залежить від підходу кожного перекладача. При відтворенні функцій гри слів перекладачі використовують такі способи перекладу: гра слів>гра слів, гра слів>не-гра слів, гра слів>подібний стилістичний засіб (повтор, рима), гра слів>редакторська техніка.
Зберігаючи гру слів у перекладі за допомогою способу гра слів>гра слів, перекладачі застосовують часткові еквіваленти, вдаючись до неповної або повної зміни форми та семантики гри слів. Вертикальна гра слів на основі полісемії без повтору компонентів переважно залишається невідтвореною у перекладі. За допомогою способу гра слів>не-гра слів перекладачі зберігають лише одне, переважно денотативне, значення цього стилістичного засобу. Вилучення гри слів у перекладі призводить до часткової модифікації образу героя (наприклад, позитивнішого змалювання певних рис характеру), спрощення структури, порушення семантичних зв'язків у межах діалогу та пом'якшення нецензурних конотацій.
Досить значна кількість відтвореної гри слів (40 % - 24 приклади із 60 прикладів оригіналу у рукописному та 43 % - 26 прикладів із 60 у друкованому варіанті) вказує на те, що П. Куліш та І. Франко вважали цей стилістичний засіб важливою складовою ідіостилю В. Шекспіра, а тому намагалися зберегти його у перекладі. Порівняння гри слів у рукописних та редагованих І. Франком перекладах П. Куліша дозволяє стверджувати, що І. Франко деякою мірою змінив Кулішеву гру слів: у двох драмах він додав три зразки власної гри слів, дві гри слів вилучив і десять редагував, стилістично наблизивши її до оригіналу, покращивши когерентність тексту, надавши мові перекладу природнішого звучання. Проте переважна більшість гри слів з її найцікавішими випадками належать перу саме П. Куліша.
Для П. Куліша характерне використання різноманітних підходів до відтворення гри слів: створення власної, семантично відмінної від оригіналу двозначності (PETRUCHIO: Kate of Kate Hall, my super-dainty Kate. - ПЕТРУЧІО: Між Катями ти Катя золотая (Ду-кати, се ти - Катя золотая), використання способу гра слів>подібний стилістичний засіб (повтор) як компенсації невідтвореної гри слів (WIDOW: And you know my meaning. // KATHARINA. A very mean meaning. // WIDOW: Right, I mean you. // KATHARINA: And I am mean, indeed, respecting you. - УДОВА: Отсе вам розгадка. // КАТЕРИНА: Яка розумна! // УДОВА: Бо розумом про вас я міркувала. // КАТЕРИНА: А лучче б вам про себе міркувати), а разом з тим калькування Шекспірової гри слів (HOSTESS: I must go fetch the third-borough. // SLY: Third, or fourth, or fifth borough. - ШИНКАРКА: пійду гукну квартального. // НИЦАК: Квартального, трохтального, чи п'ятитального), застосування способу гра слів>не-гра слів (GREMIO: if I can by any means light on a fit man to teach her that wherein she delights. - ҐРЕМІО: коли б менї пощастило знайти такого чоловіка, щоб її вчив того, в чім вона кохаєть ся).
Переклад І. Кочерги, зроблений півстоліття пізніше, поступається перекладу П. Куліша щодо відтворення гри слів (33 % - 20 прикладів відтвореної гри слів). Перекладач намагається насамперед зосередитися на семантиці оригіналу і загалом несхильний до винахідливості задля збереження цього стилістичного засобу (TAILOR: a loose-bodied gown // GRUMIO: Master, if I ever said loose-bodied gown, sew me in the skirts of it. - КРАВЕЦЬ: плаття з широким ліфом. // ГРУМЙО: якщо я коли-небудь казав: плаття з широким ліфом, то зашийте мене в поділ цього плаття. Порівняймо з перекладом Ю. Лісняка: КРАВЕЦЬ: сукня розпущена в стані. // ГРУМЙО: Пане, коли я хоч слово сказав про якусь там розпусту, то хай мене зашиють у пелену).