МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 81'255.4'373.612=111=161.2:82-1Шекспір.08
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Особливості відтворення шекспірової гри слів в українських перекладах
Спеціальність 10.02.16 - перекладознавство
Олексин Ольга Зеновіївна
Херсон - 2016
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, заслужений професор Зорівчак Роксолана Петрівна, академік АН ВШ України, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри перекладознавства і контрактивної лінгвістики імені Григорія Кочура
Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Коломієць Лада Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови
кандидат філологічних наук, доцент Мазур Олена Вікторівна, Херсонський національний технічний університет, доцент кафедри теорії і практики галузевого перекладу
Захист відбудеться “15” грудня 2016 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, провулок Інженера Корсакова, 47, корп. 5, ауд. 314.
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Університетська, 27.
Автореферат розіслано “15” листопада 2016 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А. О. Цапів
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
23 квітня 2016 р. минуло 400 років з дня смерті В. Шекспіра. Одначе він залишається нашим сучасником, однією з найвищих верховин світової драматургії. Україномовна художня шекспіріана - невід'ємна частина української культури. З появою творів великого драматурга в українських перекладах виникла необхідність включити до шекспірознавчих студій перекладознавчі дослідження. За понад півторастолітню свою історію українське шекспірознавство поповнилося численними розвідками, зокрема щодо відтворення складових ідіостилю В. Шекспіра. Серед них вагоме місце належить грі слів.
Методологічно важливими для дисертаційного дослідження є розвідки українських і зарубіжних вчених, присвячені грі слів як мовному явищу (В. Санніков, О. Тараненко, А. Щербина), відтворенню гри слів у цільовому тексті (О. Білоус, С. Влахов та С. Флорін, М. Якименко), Шекспіровій грі слів (Б. Вікерс, В. Клемен, С. Келлер, М. Мегуд), відтворенню Шекспірової гри слів у перекладі (І. Франко, М. Ажнюк, Д. Вавринюк, Д. Делабастіта), історії українського перекладу (Я. Гординський, В. Жила, Р. Зорівчак, Г. Кочур, Л. Коломієць, М. Шаповалова).
Перші переклади п'єс В. Шекспіра українською мовою датуються серединою ХІХ століття (до найраніших - 1865 р. - належить спроба П. Свенціцького перекласти “Гамлета”), а повним виданням творів драматурга українська перекладна література збагатилася у 1984-1986 роках. Одначе в перекладознавстві все ще відчувається потреба в ґрунтовних розвідках, які б містили аналіз стратегій та способів, що їх застосовували українські перекладачі для відтворення Шекспірової гри слів.
Актуальність роботи зумовлено необхідністю доповнити перекладознавство дослідженням відтворення українською мовою гри слів як невід'ємної складової ідіостилю В. Шекспіра, що є вимогою для цілісного сприйняття та інтеграції перекладного художнього твору у полісистемі; потребою розширити дослідження української шекспіріани як складової історії українського художнього перекладу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію написано в рамках комплексної наукової теми кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка “Актуальні питання англо-українського перекладу на початку ХХІ сторіччя” (номер державної реєстрації: 0114U000868). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 9/2 від 27 лютого 2013 р.).
Мета дослідження полягає у системному аналізі специфіки відтворення Шекспірової гри слів в українських перекладах.
Досягнення мети дослідження вимагає реалізації таких завдань:
1. Обґрунтувати теоретико-методологічну базу дослідження.
2. Визначити сутність гри слів та Шекспірової гри слів шляхом встановлення її головних ознак.
3. Виділити основні функції Шекспірової гри слів.
4. Виявити дивергентні та конвергентні риси лінгвостилістичних основ гри слів в англійській та українській мовах.
5. Дослідити процес ідентифікації гри слів у тексті оригіналу.
6. Систематизувати історію рецепції комедії “The Taming of the Shrew”, трагедії “Romeo and Juliet” та історичної хроніки “Henry IV” в українській літературі.
7. Зіставити відтворення гри слів у рукописних та редагованих І. Франком перекладах П. Куліша комедії “Приборкана гоструха” і трагедії “Ромео та Джульєта”.
8. Виявити особливості відтворення Шекспірової гри слів в українських перекладах з огляду на її функції у тексті.
9. Визначити основні способи та індивідуальні множинні перекладацькі підходи до відтворення Шекспірової гри слів українською мовою.
10. Окреслити перекладацькі труднощі, які впливають на адекватне відтворення гри слів.
Об'єктом дослідження є Шекспірова гра слів та її переклади українською мовою.
Предмет дослідження - це особливості відтворення Шекспірової гри слів засобами української мови.
Матеріалом дослідження слугують: комедія “The Taming of the Shrew” та її три переклади, які виконали П. Куліш, І. Кочерга та Ю. Лісняк; трагедія “Romeo and Juliet” та її шість українських перекладів - П. Куліша (рукописний варіант і два друкованих за редакцією І. Франка та М. Вороного), А. Гозенпуда, В. Мисика, І. Стешенко, Ігоря Костецького та Ю. Андруховича; історична хроніка “Henry IV” та її два переклади - Т. Осьмачки й Д. Паламарчука. Корпус дослідження складає 1053 одиниці гри слів, з них 352 зразки відібрано з оригінальних творів та 701 - з їх українських перекладів. Обсяг фактичного матеріалу становить 2066 сторінок.
Методику дослідження зумовили мета і завдання роботи. Вона має комплексний характер із застосуванням як загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), так і лінгвістичних та власне перекладознавчих методів.
Перекладознавчий аналіз використовується для визначення адекватності відтворення гри слів у тексті перекладу.
Контекстуальний аналіз уможливлює виокремлення гри слів у художньому контексті.
Описовий метод спрямований на висвітлення специфіки вживання гри слів у тексті оригіналу та визначення особливостей її відтворення у тексті перекладу.
Аналіз словникових дефініцій допомагає з'ясувати семантичну структуру досліджуваних одиниць.
Компонентний аналіз використано для визначення особливостей семантичної структури компонентів гри слів.
Лінгвостилістичний аналіз дає змогу визначити стилістичні характеристики гри слів.
Контрастивний аналіз допомагає встановити конвергентні та дивергентні риси гри слів в англійській та українській мовах. Процедура кількісних підрахунків використовується для виявлення домінантних перекладацьких способів відтворення Шекспірової гри слів в українських перекладах.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній вперше:
1) проведено комплексне дослідження відтворення Шекспірової гри слів на матеріалі українських перекладів драм В. Шекспіра “The Taming of the Shrew”, “Romeo and Juliet” та “Henry IV”;
2) зіставлено рукописні та редаговані І. Франком переклади П. Куліша “Приборкана гоструха” і “Ромео та Джульєта” з погляду відтворення Шекспірової гри слів, що є певним внеском в історію українського художнього перекладу, у Франкознавство та Кулішезнавство;
3) проведено контрастивний аналіз лінгвостилістичних основ гри слів в англійській та українській мовах;
4) поглиблено методику перекладознавчого аналізу гри слів в англо-українській мовній площині;
5) окреслено особливості відтворення Шекспірової гри слів українською мовою із врахуванням діахронної та синхронної множинності перекладів.
Теоретичне значення дисертації. У дисертації теоретично осмислено з перекладознавчого погляду Шекспірову гру слів, її функціонування у тексті оригіналу та способи її відтворення засобами української мови. Одержані результати можна застосовувати у випрацюванні теоретичних засад перекладознавства, українського шекспірознавства, контрастивної лінгвістики, стилістики і лексикології, лінгвістики тексту.
Практична вартість роботи визначається тим, що її матеріал і результати можна використовувати при перекладі драм В. Шекспіра українською мовою, а також у викладанні курсів з теорії та практики перекладу, спеціалізованих курсів із художнього перекладу, зокрема рецепції творчості В. Шекспіра в українській літературі.
Положення, що виносяться на захист:
1. Гра слів - ключова риса стилю В. Шекспіра, яка, поділяючись на гумористичну та негумористичну, вживається у творах різних драматичних жанрів та виконує важливі комунікативно-прагматичні функції. Гумористичність/негумористичність та вертикальність/горизонтальність - важливі чинники, які визначають ступінь перекладності гри слів.
2. Гра слів в англійській та українській мовах має ряд конвергентних та дивергентних рис, зокрема щодо лінгвостилістичних основ, які використовуються для її побудови. Найбільше дивергентних рис знаходимо в омонімічній та полісемантичній грі слів, що впливає на її відтворення у перекладі і потребує значних творчих зусиль перекладача.
3. Високий ступінь ідентифікації гри слів у тексті оригіналу і велика ймовірність використання способу гра слів>гра слів автоматично не означає її відтворення у перекладі. Окрім експліцитності та перекладності, важливе значення має загальна стратегія перекладача, зокрема його власна ієрархія компонентів ідіостилю В. Шекспіра, які першочергово підлягають перекладу.
4. Особливістю відтворення Шекспірової гри слів, на відміну від багатьох інших лінгвостилістичних засобів, є невисока ймовірність використання прямих відповідників у цільовому тексті. У більшості випадків йдеться про відтворення не стільки гри слів, як її функцій, що безпосередньо впливають на вибір способу перекладу.
5. Відтворення гри слів в українському перекладі залежить від об'єктивних та суб'єктивних чинників. До перших належать лексико-семантична структура гри слів, її вид та функції, поширеність вживання та популярність певних видів гри слів на конкретному часовому етапі в англійській та українській мовах. До суб'єктивних чинників належать майстерність перекладача, його налаштування на переклад гри слів, доступність детальних коментарів до тексту.
6. Відтворення гри слів, хоча і підпорядковується деяким закономірностям, водночас вимагає творчих пошуків перекладача. Майстерність - складова стратегії тих перекладачів, хто досить повноцінно відтворює гру слів оригіналу (Ю. Лісняк, В. Мисик, Ю. Андрухович). Хоча аналіз відтворення гри слів в українських перекладах засвідчує все активніше прагнення перекладачів відтворити або компенсувати втрачену гру слів, спостерігаємо певну непослідовність, коли деякі давніші у часі переклади вміщають не лише більшу кількість, а й цікавіші зразки гри слів.
Апробація результатів роботи. Основні твердження дисертації висвітлено на звітних наукових конференціях викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2005-2016), конференціях НТШ (Львів, 2009-2013), засіданнях Наукового семінару з питань перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені проф. Ю. Жлуктенка (Львів, 2005-2016), на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Пріоритети германського і романського мовознавства” (Луцьк-Світязь, 2009, 2010, 2013), “Міжкультурна комунікація: мова-культура-особистість” (Острог, 2014), на трьох всеукраїнських наукових конференціях: “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005), “Актуальні проблеми підготовки перекладачів” (Луцьк-Світязь, 2007), “Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу” (Харків, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 одноосібних наукових праць, з яких 7 - у фахових виданнях України, 1 - у періодичному закордонному виданні, що входить до наукометричних баз даних (Index Copernicus, Global Impact Factor, ISI), 4 - в інших виданнях.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 229 сторінок, 204 - основного тексту. Список джерел налічує 246 позицій: 207 - науково-критичні праці, 12 - лексикографічні джерела, 26 - літературні джерела.