Дипломная (вкр): Особливості розвитку координаційних здібностей у школярів молодших класів засобами рухливих ігор

За результатами анкетування зрозуміло, що вчителі не завжди використовують рухливі ігри на уроці фізкультури, так як позитивно відповіли всього (13,9%±6) учнів; (55,6%±8) стверджують, що не завжди; а (8,3%±5) відповіли, що дуже рідко, (22,2%±7) - взагалі не граємо (рис.3.6).

Рис.3.6. Аналіз відповідей на запитання, щодо залучення рухливих ігор на уроках фізкультури

Наступне питання дає нам змогу оцінки рухову активність дітей поза межами школи. Проаналізувавши відповіді на питання ми можемо сказати, що більше половини учнів (52,8%±8) не зацікавлені в заняттях у спортивних секціях. Більше того жоден учень не вказав, що він займається у спортивній секції, (8,3%±6) відповіли, що їм це не цікаво, але (38,9%±8) хочуть піти на заняття в спортивну секцію (рис.3.7).

Рис.3.7. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується відвідування спортивної секції

Проаналізувавши відповіді на питання щодо важливості для дітей грати в рухливі ігри, ми дізналися, що (13,9%±6) дітей не завжди хочуть грати в рухливі ігри, (77,8%±6) стверджують, що дуже важливо, (8,3%±5) відповіли, що не важливо (рис.3.8).

Рис.3.8. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується важливості гри в рухливі ігри

За результатами анкетування, щодо реакції дітей на ускладнення правил гри ми дізналися, що (6%±6) учнів взагалі не подобаються ігри, (11%±6) вважають, що не завжди подобається, (77%±6) відповідей, що їм байдуже, (6%±6) це не подобається (рис.3.9).

Рис. 3.9. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується зміни правил гри в її процесі

На питання зацікавленості дітей щодо рухливих ігор ми дізналися, що (89%±6) дуже подобаються ігри, (11,1%±6) відповідей говорять нам про невелику зацікавленість у іграх (рис.3.10).

Рис.3.10. Аналіз відповідей на питання зацікавленості дітей щодо рухливих ігор

З допомогою цього питання ми можемо зрозуміти наскільки батьки орієнтують дітей до занять фізичною культурою. Тільки половина батьків (50%±8) хотіли би щоб їх дитина регулярно займалась фізичними вправами та у спортивних секціях, (30,6% ±8) не завжди заохочують дітей, (19,5%±7) взагалі не залучають (рис.3.11).

Рис.3.11. Аналіз відповідей учнів на запитання щодо залучення їх батьками до фізкультури

Проаналізувавши відповіді на питання стосовно проведення фізкультхвилинок під час шкільних занять, ми можемо зробити такий висновок, що вони не є регулярними. Позитивну відповідь надали лише (33,4%±8) учнів, (16,7%±6) відповіли, що їх взагалі немає, (50%±8) не завжди (рис.3.12).

Рис.3.12. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується проведення впродовж шкільного дня фізкультхвилинки

Переважна більшість учнів вказали, що такий вид рухової активності (фізкультхвилинка) в групі продовженого дня практично не проводиться (63,9%±8), (19,5%±7) відповіли, що не завжди і тільки в (16,7%±6) випадків проводять фізкультурну хвилинку в групі продовженого дня (рис.3.13).

Рис.3.13. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується занять у режимі шкільного дня (фізкультхвилинка в групі продовженого дня)

Виявилося, що більшість учнів роблять фізкультурні перерви при виконанні домашніх завдань, оскільки вони не можуть довгий час перебувати за столом (44,5%±8), інші (38,9%±8) взагалі не роблять фізкультурні перерви, або роблять не завжди (16,7%±6) (рис.3.14).

Рис.3.14. Аналіз відповідей учнів, щодо виконання фізкультурних перерв вдома

3.2 Результати педагогічного тестування

У педагогічному тестуванні взяли участь школярі 4 класу в кількості 18 дітей основної медичної групи.

Педагогічне тестування складалося з чотирьох тестів для визначення розвитку координаційних здібностей, а саме тести на оцінювання орієнтації в просторі, здібності до ритму, управління часовими параметрами, а також на спритність (човниковий біг 4х9).

Тест на оцінювання орієнтації в просторі

Проаналізувавши результати тесту для оцінювання орієнтації в просторі ми дізналися, що відмінний результат показали п’ять учнів, добре показали два учні, задовільний результат показали вісім учнів, достатній результат показали три учні (рис. 3.15)

Рис. 3.15. Результати тесту оцінювання орієнтації в просторі

Тест на оцінювання здібності до ритму

Проаналізувавши результати тесту для оцінювання здібності до ритму ми дізнались, що відмінний результат показав лише один учень, добре показали чотирнадцять учнів, задовільно показали три учні (рис. 3.16).

Рис. 3.16. Результати тесту оцінювання здібності до ритму

Тест на оцінювання управління часовими параметрами

Проаналізувавши результати тесту для оцінки здібності управління часом ми дізналися, що шість учнів показали високий результат, добре показали десять учнів, і два учні показали задовільний результат (рис. 3.17).

Рис. 3.17. Результати тесту для оцінки здібності управління часом

Тест на оцінювання спритності

Проаналізувавши результат тесту на спритність ми можемо зробити висновок, що розвиток спритності як у хлопців так і в дівчат незначною мірою відрізняється один від одного, оскільки відмінний результат у хлопців продемонстрували сім учнів, а в дівчат - шість. Кількість дівчаток та хлопців, що брали участь в тестуванні однакова (по 9 дітей).

Рис. 3.18. Результати тесту для оцінки здібності на спритність

Отримані дані демонструють кращі результати на спритність, що показали хлопців в порівнянні з дівчатами. Але ця різниця статистично недостовірна (р˃0, 05) (рис. 3.18).

.3 Програма рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку впродовж навчального дня

рухливий гра школяр координаційний

М’яч капітану

Учні шикуються у 2-3 колони з однаковою кількістю учасників гри. Спереду на відстані 3 м до кожної колони стоїть капітан з м’ячем. За командою вчителя капітан по черзі кидає м’яч кожному гравцеві своєї команди і ловить від нього. Гравець, який віддав м’яч капітану, присідає або біжить в кінець колони. Спіймавши м’яч від останнього гравця своєї команди, капітан піднімає його або виконує ще якусь рухову дію (визначену вчителем).

Виграє команда, яка раніше закінчила передачу м’яча і рухову дію.

М’яч середньому

Учні шикуються у 2-3 кола з однаковою кількістю учасників гри. У центр кожного кола з великим м’ячем у руках стає капітан. За командою вчителя «раз, два, три - почали!» він по черзі кидає м’яч кожному гравцеві і ловить від нього. Спіймавши м’яч від останнього гравця, капітан піднімає його обома руками. Виграє команда, яка раніше закінчила передачу і ловлення м’яча по колу.

Варіанти гри:

а)капітан може робити передачу ногою, а середній гравець - рукою;

б) середній гравець накидає м’яч (волейбол) хлопчикам на голову, вони виконують передачу головою, дівчатка - руками;

в)усі гравці виконують передачу м’яча ногою.

Останній вибуває

У грі беруть участь 2-3 команди. Команди розташовуються за лінією старту в одну шеренгу. За сигналом всі учасники команди швидко біжать на протилежну сторону майданчика, перетинаючи лінію фінішу. Той, хто перетне лінію фінішу останнім, вибуває.

Біг виконується:

а)з положення стоячи обличчям до лінії;

б)з високого та низького стартів;

в) сидячи по-турецьки;

г) з положення лежачи тощо. Програє команда, в якої після декількох спроб залишиться менше гравців.

Падаюча палиця

Усі гравці стають у коло і розраховуються по порядку. Гравець з першим номером стає ведучим. Він ставить гімнастичну палицю на підлогу (траву) і підтримує її за кінець у вертикальному положенні. Ведучий голосно викликає який-небудь номер і відпускає палицю. Викликаний гравець повинен підбігти і зловити палицю, поки вона не впала. Якщо це йому вдалося,він повертається на місце з колі, а ведучий продовжує водити. Якщо гравець не спіймав палицю, вій стає ведучим, а на його місце стає той, хто водив.

Панас

У грі можуть брати участь хлопчики і дівчатка.

За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав’язують очі хустинкою або рушником. Виводять на середину кола і звертаються до нього з такими словами: «Панас. Панас! На чому стоїш?» - «На Камені!» - «Що продаєш?» - «Квас!» - «Лови курей, але не нас!»

Панас починає ловити. Той, кого піймає, стає Панасом.

Рухливі ігри, які рекомендувалися до застосування в групах подовженого дня.

Естафета звичайна

Дві команди шикуються в колону по одному за загальною стартовою лінією. На відстані 15-20 м від команд - місця повороту естафети: високі прапорці чи стійки (1,5 м) або учасники гри (по одному з кожної команди). За командою початку естафети перші гравці команд біжать до стійки, оббігають її, біжать до других номерів, передають естафету, доторкаючись до долоні.

Перемагає команда, яка швидше закінчить біг. Естафету передавати за стартовою лінією.

Естафета з кеглями

Гравці розділяються на дві-три однакові за кількістю команди, так само, як і в попередній естафеті. Напроти кожної команди на відстані 10-15 м від лінії старту креслять у ряд два-три невеликі кола.

За командою (свистком) капітани з кеглями в руках біжать до своїх кіл, ставлять кеглі, повертаються назад, торкаються витягнутої руки гравця, який стоїть попереду, і стають у кінець своєї колони. Наступні гравці біжать до своїх кеглів, забирають їх, передають наступним гравцям і т.д. Виграє команда, яка раніше закінчила естафету.

Вказівки до гри. Якщо кегля впала, коли її ставили, треба спочатку її підняти і поставити на місце, а потім продовжувати біг.

Естафета з паличками і м’ячами

Зміст естафети такий, як і попередніх.

Зустрічна естафета

Розподілити учнів на дві команди. Кожна з них, розрахувавшись на переший-другий, у свою чергу, ділиться на дві частини. Перші номери кожної команди шикуються в колони на одному боці майданчика за позначеною лінією. На відстані 15-20 м від неї креслять другу лінію, за якою стають другі, номери, проти колони своїх партнерів.

За сигналом (голосом або свистком) гравці, які стоять першими в колоні № 1, біжать до другої половини своєї команди, передають колоні №2 естафетну-палицю і стають у кінець її. Другі номери, діставши палицю, біжать до перших номерів, передають їм естафетну палицю і т.д.

Виграє команда, яка раніше виконала завдання, тобто перші номери команди стають на місця других номерів, і Навпаки. Кожний гравець, який несе предмет, має перетнути лінію перед тим, як віддати його.

Зустрічна естафета з перешкодами

Розділити гравців на дві частини (вони шикуються в колону одна проти одної на відстані 10-15 м). Зміст естафети такий, як у попередньої.

Варіанти естафети:

а)з рівновагою. Учні швидко йдуть з одного боку лави на другий;

в)зі стрибками. Учні перестрибують через натягнуту резинку;

г)зі стрибками через скакалку, яка залишена посередині дистанції бігу в естафеті (взяти скакалку в руки і прострибати 5-10 разів).

Вказівки до гри. Гравець повинен обов’язково подолати всі перешкоди.

Естафета з обміном

Гравців розподіляють на дві команди, які фіксуються в

колону по одному, паралельно одна одній. Перед командами проводять стартову лінію. На відстані 10-15 м від лінії старту (напроти кожної з них) ставлять стійку або кладуть гімнастичний обруч, в якому є скакалка. Попереду стоять капітани, які отримують по малому м’ячу. За командою (свистком) капітани біжать до стійок або гімнастичного обруча, обмінюють м’ячик на скакалку і повертаються до своєї команди, передають скакалку гравцеві, який стоїть попереду. Гравець, який отримав скакалку, біжить вперед і виконує те саме, що і капітан.

Варіанти естафети, з перешкодами (натягнута гумка: перестрибування, пролізання...).

Рухливі ігри, які рекомендувалися до застосування на перервах.

Горобці-стрибунці

Накреслити на майданчику коло діаметром 6-8 м. Діти, крім ведучого, зображають «горобців» і розміщуються за колом. Ведучий - «великий птах» стає у центрі кола.

За командою вчителя: «Гру почали!» «горобці» стрибають на одній нозі в коло та вистрибують з нього. «Великий птах», бігаючи в колі, не дає «горобцям» збирати «зерна» і «дзьобає» їх (торкається рукою учнів, дітей, які перебувають у колі). «Горобець», якого дзьобнув «великий птах», виходить із гри. «Горобці» намагаються якнайбільше побути в колі, ухиляючись від «великого птаха» .

Найбільш спритними вважаються ті, яких ведучий жодного разу не торкнувся рукою.

Вказівки до гри. Ведучий може торкатися «горобців» тільки в межах кола. Ведучого змінюють кожні 1-1,5 хв., призначаючи на цю роль найспритніших.

Варіанти гри

а)тримають зігнуту ногу рукою;

б) грають парами (тримаються за руки).

Заборонений рух

Гравці стають у Коло на відстані витягнутих у сторони рук. Учитель також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна виконувати рух «руки на поясі». Вчитель виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений» рух. Хто з учасників гравців помилиться, той робить крок вперед або штрафується. Гра триває.

Вказівки до гри. Гравці повинні повторювати всі вправи, крім «забороненого» руху. Штраф може бути таким: пострибати на обох ногах як «зайчик»; відгадати загадку...

Море хвилюється

Цю гру можна проводити як на повітрі, так і в спортивному залі. Вибирають ведучого (запитання про море). Потім розставляють обручі (їх має бути менше, ніж учасників гри) й після слів ведучого:

Море хвилюється - раз!

Море хвилюється - два!

Море хвилюється - три!

гравці починають бігати, стрибати, імітуючи хвилі.

«Море спокійне!» - вигукує ведучий, і гравці вмить займають свої місця в обручах. Діти, які залишились без гімнастичного обруча, повинні «відкупитися» - заспівати пісню, продекламувати вірш, виконати танок, розповісти смішну історію, анекдот і т.

Виконавши аналіз анкетного опитування дітей молодшого шкільного віку, можна зробити такий висновок, що школярі молодших класів переважно зацікавлені в тому, щоб займатися фізичною культурою, проте їх рухова активність є низькою та недостатньою.

Щодо педагогічного тестування в учнів молодшого шкільного віку, можна зробити висновок, що рівень розвитку координаційних здібностей більшості дітей знаходиться на середньому та вище середнього рівнях.

Вважаємо, що для підвищення рухливої активності дітей молодшого шкільного віку і покращення розвитку координаційних здібностей доцільно більше використовувати рухливі ігри, які скоординовані на розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку не тільки під час уроків фізкультури, а й впродовж дня - і в школі, і дома.