Дипломная (вкр): Особливості розвитку координаційних здібностей у школярів молодших класів засобами рухливих ігор

Координаційні здатності людини дуже різноманітні і специфічні. Проте їх можна диференціювати на окремі групи за особливостями прояву, критеріями оцінки і факторами, що їх обумовлюють. Спираючись на результати спеціальних досліджень можна виділити такі відносно самостійні види координаційних здатностей:

·        здатність до управління часовими, просторовими і силовими параметрами рухів;

·        здатність до збереження рівноваги;

·        відчуття ритму;

·        здатність до орієнтування у просторі;

·        здатність до довільного розслаблення м’язів;

·        координованість рухів (спритність).

Здатність до управління часовими, просторовими і силовими параметрами рухів. Здатність до регуляції найрізноманітніших параметрів рухів обумовлюється точністю рухових відчуттів і сприйняттів, які часто доповнюються слуховими і зоровими. Надзвичайною здатністю відносно найтоншої оцінки і регуляції динамічних, часових і просторових параметрів рухів володіють спортсмени високого класу. Так, бігуни високої кваліфікації на середні дистанції здатні подолати 400-метрів відрізки із заданим часом (52, 54 або 55 сек.), не допускаючи помилки більше ніж 0,2 - 0,3 сек. Не менш вражаючі і здатності футболістів або боксерів регулювати силу удару, оцінювати просторові і часові параметри рухової діяльності.

Здатність до збереження рівноваги. Рівновага як здатність до збереження стійкої пози може проявлятися у статичних і динамічних умовах за наявності опори та без неї. Здатність до збереження рівноваги обумовлюється сукупною мобілізацією можливостей зорової, слухової, вестибулярної і сомато-сенсорної систем. Звичайно, що конкретна ситуація рухової діяльності, яка пов’язана зі збереженням рівноваги, визначає провідними ті або інші системи. Найчастіше прояв рівноваги обумовлюють сомато-сенсорна і вестибулярна системи. Проте, обмеження або виключення зору в усіх випадках пов’язане зі зниженням здатності людини підтримувати рівновагу.

Відчуття ритму як здатність точно відтворювати просторові, часові, силові, швидкісно-силові і просторово-часові параметри рухів значною мірою обумовлює ефективність різноманітних рухових дій. Особливого значення це відчуття набуває в рухових діях, для яких характерна значна координаційна складність і попередня детермінованість рухів, наприклад, танці, трудові операції на токарних або фрезерувальних верстатах та ін. У таких рухових діях навіть незначні відхилення від необхідного ритму рухів, що виражаються в зміні напрямку, швидкості, прискорення, точності прикладених зусиль, чергування напруження і розслаблення м’язів, можуть суттєво вплинути на результат рухової дії.

Здатність до орієнтування у просторі визначається вмінням людини оперативно оцінити ситуацію, що склалася, відносно просторових умов і відреагувати на неї раціональними діями, які забезпечують ефективне виконання рухового завдання.

Здатність до довільного розслаблення м’язів. Під час виконання різноманітних рухів спостерігається безперервна зміна ступеню напруження і розслаблення різних м’язів і м’язових груп, раціональне чергування складніших композицій режимів їхньої діяльності. При цьому різні м’язи і м’язові групи виконують різні функції.

Координованість рухів (спритність). Координованість рухів - це здатність до раціонального прояву фізичних якостей і перебудови рухових дій у конкретних умовах на основі існуючого запасу рухових вмінь і навичок [40].

1.4 Рухливі ігри, які спрямовані на розвиток координаційних здібностей

А. Рухливі ігри спрямовані на розвиток швидкості

«Ловці», «День і ніч», «Виклик номерів», «Ривок за м`ячем», «Підсічка скакалкою», «Кругова охота»

Б. Рухливі ігри спрямовані на розвиток спритності

Естафета «Пінгвінів», Естафета «Біг раків», Естафета «З набивними м`ячами», Естафета «Ходьба з випадами», Естафета «Ходьба в присід», Естафета «Збережи рівновагу» [ 34].

Рухливі ігри спрямовані на розвиток відчуття ритму.

«Веселий музикант», «Хлопайте як я», «Сива шапка», «Женчичок», «Гоп-скок», «Метелиця», «Трійки». [14]

Рухливі ігри спрямовані на розвиток орієнтування в просторі.

«Знайди свій будинок», «Гуси - лебеді», «Хто швидше», «Дід Мороз», «Їжак і миші»[21]

Рухливі ігри спрямовані на розвиток рівноваги.

«Діти і півник», «Рибалки і рибки», «Козлик», «Спиною вперед», «Дивні птахи», «Мотузочка» [2]

Рухливі ігри спрямовані на розвиток управління силовими параметрами рухів.

«Чаплі та жабки», «Діти і вовк», «Зайчик-вуханьчик», «Бджілки», «Лисичка й курочки», «Коза і вовк» [1]

Аналіз літературних джерел, вивчення досвіду провідних фахівців показує, що в сучасному світі в результаті збільшення обсягу діяльності, здійснюваної в імовірнісних і несподівано виникаючих ситуаціях, яка вимагає прояву винахідливості, швидкості реакції, здатності до концентрації і переключення уваги, просторової, тимчасової, динамічної точності рухів і їх біомеханічної раціональності необхідно вдосконалювати розвиток координаційних здібностей для швидкого і раціонального освоєння нових рухових дій і успішного вирішення рухових завдань в умовах, що змінюються.

Методів розвитку координаційних здібностей безліч, серед них є і рухливі ігри, але проаналізувавши результати досліджень авторів по характеристиці молодшого шкільного віку, можна зробити висновок, що розвиток координаційних здібностей в цьому віці найбільш успішний, а так як провідною діяльністю є ігрова, і учні легко піддаються емоціям, то застосування рухливих ігор на уроках фізичної культури у початковій школі найбільш раціонально для розвитку і вдосконалення координаційних здібностей.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

.1 Методи дослідження

Для вирішення поставлених в роботі задач використані наступні методи:

·          аналіз науково - методичної літератури

·        анкетне опитування

·        педагогічне тестування

·        педагогічний експеримент

·        методи математико - статистичної обробки отриманих даних

Аналіз науково - методичної літератури

Аналіз науково - методичної літератури проводився з метою створення уявлення про основні характеристики координаційних здібностей, застосування рухливих ігор на уроках фізичної культури з урахуванням вікових особливостей школярів молодших класів.

Анкетне опитування

Анкетування проводилось з метою збору інформації про рухову активність та відношення дітей до фізичної культури в школі та рухливих ігор школярів молодших класів.

Для анкетного опитування були залучені учні молодших класів школи № 285 з метою з’ясування (визначення) фізичної активності дітей.

В анкетному опитуванні приймали участь 36 учнів 4 класів.

Педагогічне тестування

Педагогічне тестування проводилось з метою оцінки розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку.

1. Тест для оцінювання орієнтації в просторі [26 ]

Обладнання: 5 набивних м'ячів (3 кг кожний), 1 набивний м'яч (4 кг), секундомір, вимірювальна стрічка, крейда.

Учень стоїть перед набивним м'ячем (4 кг). Позаду нього на відстані 3м; 1,5 м один від одного лежать по колу 5 набивних м'ячів (3 кг) на відстані з цифрами від 1 до 5 (розташування довільне). Вчитель називає цифру, учень повертається на 180 градусів, біжить до відповідного набивного м'яча, торкається до нього і повертається до набивного м'яча (4 кг). Оцінка визначається за часом, який показав учень, виконавши вправу в цілому. Вправа закінчується після того, як учень 3 рази виконає завдання і доторкнеться рукою до набивного м'яча вагою 4 кг.

Після пояснення і демонстрації вправи виконується залікова спроба. Перед кожним новим виконанням розташування м'ячів потрібно змінювати. Даний тест проводять як на свіжому повітрі, так і в залі. [25 ]

Таблиця 2.1. Критерії оцінювання тесту здатність орієнтації у просторі

.Тест для оцінювання здібності до ритму [31 ]

Вправа виконується на відкритому повітрі або у великому залі.

Обладнання: 11 гімнастичних обручів (діаметром 60 см), секундомір, вимірювальна стрічка.

Спочатку учень пробігає з максимальною швидкістю дистанцію 30 м на час з точністю до вимірювання 0,1 сек. Потім він знову пробігає другу дистанцію 30 м з розміщеними 11 гімнастичними обручами. Це зобов'язує учня підбирати певний темп бігу. Потім вираховується різниця між часом бігу на 1-ій і 2-ій дистанціях.

Таблиця 2.2 Критерії оцінювання тесту здатність до ритму

. Тест для оцінки здібності управління часом. [33 ]

Тест проводиться у двох (один учень буде у ролі експериментатора, другий у ролі піддослідного; потім обмінятися ролями).

.        Учень-експериментатор початок відліку часу вказує командою «оп».

.        Учень-піддослідний фіксує підняттям руки закінчення часового інтервалу, який дорівнює одній хвилині.

.        Учень - експериментатор повідомляє фактичний часовий інтервал (у секундах) для учня піддослідного.

Таблиця 2.3 Критерії оцінювання тесту управління часом

. Тест для оцінки спритності. [22 ]

Човниковий біг 4 х 9 м з послідовним переміщенням двох кубиків за лінію старту.

Таблиця 2.4. Критерії оцінювання тесту на спритність для хлопчиків

Таблиця 2.5 Критерії оцінювання тесту на спритність для дівчаток

Педагогічний експеримент

Педагогічний експеримент - це метод збору педагогічних фактів в спеціально створених умовах, що дають можливість вивчення та перевірки педагогічних впливів згідно проблеми дослідження.

Педагогічний експеримент дозволяє зібрати якомога більше інформації в період проведення експерименту та після його закінчення.

Експеримент у нашому досліджені полягає у підтвердженні ефективності застосування рухливих ігор на уроках фізкультури для розвитку координаційних здібностей у школярів молодших класів.

Методи математичної статистики

Математико - статистична обробка даних включала розрахунок наступних статистичних параметрів за стандартною методикою [46].

·        Середнє арифметичне ()

·        Середнє квадратичне відхилення (

·        Помилка репрезентативності (m)

·        Достовірність різниці результатів за критерієм Стьюдента (t)

.2 Організація дослідження

етап (вересень-жовтень 2013 р.) - вивчення наукової та науково-методичної літератури, визначення мети, завдання роботи, предмету та об’єкту дослідження, вибір методів дослідження;етап (листопад-грудень 2013 р.) - проведення педагогічного тестування, педагогічного експерименту, анкетування у середньо - загальному освітньому закладі;етап (січень-березень 2014 р.) - обробка отриманих даних, формування висновків та практичних рекомендацій, оформлення рукопису в цілому.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ВПЛИВУ РУХЛИВИХ ІГОР НА РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

.1 Аналіз результатів анкетування дітей молодшого шкільного віку

У даному дослідженні на підставі проведеного анкетування проаналізовано компоненти ставлення учнів молодших класів до фізичної культури та рухової активності.

Анкета для учнів молодших класів складалася з 15 питань. Зразок анкети наведено у додатку А.

Всього в анкетуванні взяли участь 36 учнів 4-тих класів віком 9-ти років школи №285 м. Києва. Частота зустрічаємості різних варіантів відповідей оцінювалась у відсотках до загальної кількості опитуваних.

Аналізуючи відповіді учнів на запитання про те чи важливо для них займатися спортом, переважна більшість учнів (69,5%±9) усвідомлювали необхідність занять спортом, (25%±8) вважають, що не дуже важливо займатися спортом, (5,6%±5) думають, що не важливо. Відповіді свідчать про те, що більшість дітей усвідомлюють необхідність занять спортом (рис.3.1).

Рис.3.1. Аналіз відповідей учнів на запитання про ставлення учнів до занять спортом

На запитання, щодо періодичності занять фізкультурою з’ясувалося, що за розкладом учні мають 3 уроки на тиждень(100%).

Потрібно було дізнатися у дітей необхідність занять з фізкультури а саме кількість уроків на тиждень. Як видно з рис. З.2, більшість учнів (83,4%±7) хочуть щоб уроків фізкультури було більше, (11,1%±6) дітей вважають, що треба менше, (5,6%±5) дають можливість зрозуміти, що фізкультура їм зовсім не треба (рис.3.2).

Рис.3.2. Аналіз відповідей учнів на запитання «Чи потрібна їм така кількість занять з фізичної культури?»

На питання, щодо регулярного виконання ранкової зарядки відповіді респондентів розділилися таким чином: систематично виконують ранкову зарядку менше половини учнів (38,9%±8). Більшість дітей або взагалі не набули цієї навички (38,9%±0,08), або рідко звертаються до ранкової розминки (22,2%±8) (рис.3.3).

Рис.3.3. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується виконання ранкової зарядки

З’ясувалося, що майже всі учні (89%±6) не займаються ранковою зарядкою з батьками. Тільки деякі учні виконують зарядку (5,6%±5) з батьками, і така ж кількість виконують зарядку з батьками рідко (рис.3.4).

Рис.3.4. Аналіз відповідей учнів на запитання, що стосується сімейного виконання зарядки

Оцінка фізичного стану є одним з показників здоров’я дитини. Більшість учнів добре оцінюють свій фізичний стан (72,2%±8), приблизно третина не дуже ним задоволені (27,8%±7). Позитивною можна вважати думку учнів про те, що поганий фізичний стан їм взагалі не властивий (рис.3.5).

Рис.3.5. Аналіз відповідей учнів на запитання щодо оцінки свого фізичного стану