Документ: метод_зал_колія_Стрілка_VIII, страницы 21-25

b	=	Sn		;	a =L −b ;	(4.3)
		2tg
0			α		0 т 0
			2		b=b0 +Pпр.
a=a0 +m1 ;

За стрілочним переводом на бісектрисі кута α встановлюється граничний стовпчик. Він вказує граничне положення екіпажа, який стоїть на одній з колій, що примикають до переводу, за якого можливий рух по іншій колії. У цьому місці відстань між коліями, що розгалужуються, буде мінімально припустима за умовами габариту.

Відстані, що визначають положення граничного стовпчика, визначаються за формулами:

g =	e	cos α ;	f =	g	,	(4.4)
				tg α
2		2
				2

де e − відстань між осями колій у місці граничного стовпчика, рівняється 4100 мм (на деяких коліях може дорівнювати 3600 мм) ;

g , f − відстані від граничного стовпчика відповідно до осі колії, центру переводу (див. рис. 4.1).

5. ВИЗНАЧЕННЯ ОРДИНАТ ПЕРЕВІДНОЇ КРИВОЇ

Ординати для розбивки перевідної кривої обчислюються за абсцис точок, що кратні 2000 мм, і в кінці кривої за абсциси xкк (рис. 5.1). За початок коорди-

нат приймається точка, що знаходиться на робочій грані прямої рамної рейки навпроти торця гостряка в корені. Ордината перевідної кривої у цій точці буде y0 =Uп′ . Ця величина визначалася раніше у розрахунку стрілки.

Абсциса кінця перевідної кривої визначається за формулою

xкк =R(sin α−sinβп). (5.1)

Ординати перевідної кривої у точках з заданими абсцисами визначаються за залежністю

y =U′		+R(cosβ	п	−cos γ	i	),	(5.2)
i	п		п		i

де γi − кут повороту перевідної кривої в даній точці, визначається за залеж-

ністю (5.3),

x

γi

=arcsin sinβп +

i

.

(5.3)

R

Можна також визначати ординати за виразом (5.4):

4

x

R x

yi =Uп′ +xi

i

+sinβп +

i

+sinβп

.

(5.4)

2R

8

R

Для контролю обчислення ординат yi

за формулами (5.2) або (5.4) орди-

ната в кінці кривої повинна бути також обчислена за формулою (5.5):

yкк =Sп −d sin α.

(5.5)

21

lо'

' п U= 0 y

R

Lт

xi

x2 x1

1 y 2 y

R

xкк

i к y к y

d

S

α

γi

γ2 γ1

βп

Рис. 5.1. Схема до розрахунку ординат перевідної кривої

6. ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИН РЕЙОК СПОЛУЧНОЇ ЧАСТИНИ

Довжини рейок сполучної частини визначаються з геометричних міркувань. При цьому положення стиків у кінці стрілки визначаються довжиною рамної рейки і гостряка (рис. 6.1). Стики на початку й у хвості хрестовини визначаються її довжиною; на зовнішніх рейкових нитках стики знаходяться на перпендикулярі до осі кожної з колій.

Сполучні колії між стрілкою і хрестовиною повинні бути розділені на дві частини так, щоб рейки, що примикають до стрілки l1 , l3 , l5 і l7 , були по мо-

жливості кратними довжині цілої рейки або частинам цілих рейок (25; 12,5 або 6,25 м). Довжини інших рейок обчислюються за формулами:

22

l2 =Lпр −lрр −l1 −2δст;

l

= R+bг (α−β

п

)+d −h

−l

−δ

к

−δ

ст

;

4

пр

3

2

(6.1)

l6 =Lт −lо′ −l5 −hпр −δк −δст;

l

= R

−bг

(α−β

б

)+d +P

−l

−2δ

ст

,

8

в

пр

7

2

де Rв =R−Sк − радіус перевідної кривої по робочій грані внутрішньої рейко-

вої нитки, м; βб − кут, який відповідає задньому стику рамної рейки, що веде на бокову

колію. Для марок хрестовини 1/9 і пологіших та за умови, що R=Ro′′, цей кут визначається за формулою

βб =	lрр +Rо′ sinβн −m1 −(Rо′ −Rо′′)βс	.	(6.2)

	Rо′′−Sк

							Lпр
8	lрр	lо'		8		l1	Lт	8
							Lт


			0(5)			l3	8		l4



8			0(5)			l5	8		l6
		lрр			8	l7		8
					8			8

R

Pпр

l2 0

	d
				0

0		hпр			α
0
0			0

α-βб

R

l8

0

α-βп

Рис. 6.1. Схема розміщення рейок у переводі

Після цього розрахунку може знадобитися остаточне коригування довжин рейок. Насамперед необхідно мати на увазі, що рейкові рубки повинні бути по можливості довгими і в усіх випадках не коротшими 4,5 м.

Якщо обчислені за формулою (6.1) якісь рейки, наприклад l4 і l6 , вияв-

ляться коротшими 4,5 м, то їх необхідно подовжити, а прилягаючі до них рейки l3 і l5 зробити коротшими. Одночасно з цим необхідно укоротити до

тієї ж довжини рейки l1 і l7 . Можна кратними довжині цілої рейки приймати ходові рейки біля контррейок l2 і l8 , тоді визначенню підлягають рейки l1 і l7 з використанням тих же формул (6.1).

Визначаючи довжини рейок, необхідно мати на увазі, щоб відстань між

23

стиками в зоні сполучної частини на зовнішніх і внутрішніх нитках не перевищувала 1,5...1,8 м. Цю умову необхідно витримувати для забезпечення нормальної роботи рейкових ланцюгів на переводах, що ввімкнуті в електричну централізацію. Крім того, невелика відстань між цими стиками, а ще краще − розміщення всіх чотирьох стиків у одному створі − полегшує механізовану заміну стрілочних переводів.

Добірка формул (6.3) дозволяє визначати довжину рейок сполучної частини за умови, що рейки l2 і l8 − стандартної довжини, а стики в зоні сполу-

чної частини на зовнішніх і внутрішніх нитках находяться в одному створі. За цією методикою визначено довжини рейок сполучної частини для проектування стрілочних переводів останніх років:

l

=l

−l

хр

+S tg α;

6

2

l4

=l6;

(6.3)

l1

=Lпр −lрр −l2 −2δст;

l

= R+bг (

α−β

п

)+d −h

−l

−δ

к

−δ

ст

;

3

пр

4

l5 =Lт −lо′2−l6 −hпр −δк −δст;

l

= R −bг

(α−β

б

)+d +P −l −2δ

ст

.

7

в

2

пр

8

Цю методику також можливо застосовувати у випадку, коли величина заднього вильоту рамної рейки дорівнює нулю.

7. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ КОНТРРЕЙОК І ВУСОВИКІВ

Схема розміщення контррейок і вусовиків із указанням всіх елементів і

розмірів жолобів наведена на рис. 7.1.

lкр

		x1		x
		x2
tк2	tк1	γк2	a	к
		γк1		к
		γк1		t

hпр

S

tг

xу0

у t

0 2

a

xу

	0	0
	4
		5

xу1γу1		xу2
		xу2
		γу2
		γу2


	α		tу1	tу2

Рис. 7.1. Схема розміщення контррейок і вусовиків

24

Робоча частина контррейки перекриває шкідливий простір і продовжується далі до перерізу осердя 40 мм. Її довжина x, протягом якої жолоб має розмір tк , визначається з виразу (див. рис. 7.1)

x=	tг +ω	+2a ,	(7.1)
	tg α

де tг − ширина горла хрестовини, мм;

ω − ширина осердя хрестовини, за якої він цілком сприймає вертикальне навантаження. Приймають ω=40 мм;

a − запас довжини робочої частини контррейки з кожної сторони a=100...300 мм.

Від кінців прямої ділянки контррейки робляться відводи жолобів від tк =44 мм до tк1 =64 мм в обидві сторони на ділянках довжиною x1 .

Кут вигину γк1 контррейки на цих ділянках визначається за допустимою

величиною характеристики втрати кінетичної енергії в момент удару колеса у відвід контррейки Wк−о:

sin γк1	=Wк−о ,	(7.2)
	Vп

де Vп − швидкість руху по прямому напрямку, приймається швидкість руху

швидкого поїзда відповідно до вихідних даних, м/с;

Wк−о − показник удару колеса в направляючі елементи контррейки. Для розрахунків контррейок звичайно приймається Wк−о =0,4...0,6 м/с.

Довжину ділянки відводу, якщо відомо кут γк1, можна знайти з виразу

x	=	tк1 −tк	.	(7.3)

1		sin γк1

Розтрубна частина контррейки x2 приймається довжиною 150 мм. Кут ви-

гину в розтрубній частині γк2 можна визначити за формулою
sin γк2 =	tк2 −tк1	,	(7.4)

	x2
де tк2 − жолоб наприкінці розтрубної частини, рівняється 86 мм.
Повна довжина контррейки знаходиться з виразу
lкр =x+2(x1 +x2 ) .			(7.5)

Жолоб між хрестовиною й вусовиком tу для забезпечення безпечного про-

ходження колісних пар з різними розмірами насадки, якщо ширина колії 1520 мм, приймається рівним 46 мм. Такий жолоб приймається на довжині xу у

межах від перерізу осердя з шириною 20 мм до перерізу осердя з шириною 50 мм. Коли відомо кут хрестовини α, відстань xу визначаємо за формулою

xу =	30		.	(7.6)
xу =	2sin	α	.	(7.6)
		2
				25

Материал: метод_зал_колія_Стрілка_VIII

Смотрите также: