Материал: метод_зал_колія_Стрілка_VIII

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

За кінцем ділянки xу таким же чином, як і під час облаштування відводів контррейок, виконується відвід жолоба вусовика до tу1 =64 мм під кутом удару

γу1 на протязі xу1 . Кут γу1 приймається рівним кутові γк1

в контррейці.

Довжина вусовика xу1 буде дорівнювати (див. рис. 7.1)

xу1 =

tу1 tу

.

(7.7)

sin γк1

Розтрубна частина вусовика xу2

 

 

приймається, як і у контррейок, довжи-

ною 150 мм із кінцевим жолобом tу2 =86 мм.

Довжина вусовика по робочій грані від горла до перерізу, де ширина осердя дорівнює 20 мм, тобто до перерізу, де починається нормований розмір жолоба, 46 мм, обчислюється за формулою

x

у0

=

tг +20

.

(7.8)

 

 

 

2tg

α

 

 

 

 

 

2

 

 

Повна довжина вусовика за визначених вище значень довжин окремих його складових частин визначається за формулою

l

у

=h

tг

 

+x

у0

+x

у

+x

у1

+x

у2

.

(7.9)

 

α

 

пр

 

2sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За даними розрахунку в масштабі 1:10 (1:5) викреслюється план хрестовини з одною контррейкою по типу рис. 7.1. Під цим вузлом розміщуються бруси з урахуванням раніше визначених відстаней між ними. Виконується перевірка, чи не перешкоджають контррейки й вусовики складанню стиків у хвості хрестовини. В іншому випадку довжини вусовиків і контррейок повинні бути конструктивно зменшені. Зменшення можна зробити за рахунок зменшення довжини відводу жолоба на ділянках x1 або xу1 .

Між контррейкою і приконтррейковою рейкою необхідно розмістити необхідну кількість вкладишів. Вкладиші розташовуються насамперед у зонах перегину контррейки (але, безумовно, не безпосередньо в перегині − відстань від осі бруса до перегину повинна бути не менше 70 мм). Потім вкладиші розміщуються по довжині робочої частини контррейки і її відводів. Місця їх розміщення в основному сполучаються з осями брусів. Вкладиші робляться двухболтові.

У разі конструкції контррейки з незалежним від рейки кріпленням контррейкового кутика між ним і приконтррейковою рейкою вкладиші не встановлюються. Але і в цьому випадку перетини контррейки не повинні співпадати з межами упоров для кріплення кутника, які розміщуються на брусах. Таке кріплення контррейки влаштовується у всіх сучасних стрілочних переводах.

26

8. ПРОЕКТУВАННЯ ЕПЮРИ СТРІЛОЧНОГО ПЕРЕВОДУ

Під епюрою стрілочного переводу розуміють масштабне схематичне креслення, на одній частині якого зображено основні елементи переводу з розміщеними під ним брусами (ця частина називається схемою укладання стрілочного переводу), на іншій частині даються основні елементи стрілочного переводу і наводяться його геометричні характеристики і розміри, але немає зображення брусів (схема геометричних розмірів). Епюра стрілочного переводу є основним документом, відповідно до якого укладається й утримується перевід.

Рейкові нитки на епюрі зображуються однією лінією − робочою гранню головки рейок. Бруси показують двома лініями, що відображають ширину їх нижньої постелі.

Схема укладання стрілочного переводу викреслюється в масштабі 1:50, іноді, у разі пологих марок, 1:100. На ній вказуються відстані між осями брусів, довжини і кількість брусів кожного типорозміру та номери брусів.

Схема геометричних розмірів переводу викреслюється в масштабі 1:100. На ній необхідно вказати:

практичну довжину переводу;

теоретичну довжину переводу;

осьові розміри: відстань від початку гостряка до центру переводу; відстань від центру переводу до математичного центруа хрестовини;

відстань до граничного стовпчика;

довжину переднього вильоту рамної рейки;

довжину стругання криволінійного і прямого гостряків із зазначенням ширини головки гостряка в кінці стругання;

довжини рамних рейок, гостряків і рейок сполучної частини;

ординати перевідної кривої;

радіуси гостряка і перевідної кривої з указанням їх меж;

довжину прямої вставки;

практичні довжини передньої і задньої частин хрестовини;

ширину колії: у передньому стику рамної рейки, біля вістря гостряків, у корені гостряків по прямому і боковому напрямках, приблизно у середині перевідної кривої, у хвостовому стику. Якщо в перевідній кривій ширина колії інша від ширини в стрільці та хрестовині, то вона вказується в тих місцях, де відбувається ця зміна, з вказуванням довжини, де ширина колії перемінна;

величини зазорів у стиках;

кути: початковий кут криволінійного гостряка; кут кінця стругання криволінійного гостряка; повний стрілочний кут, кут хрестовини. Кути необхід-

но наводити в градусах, хвилинах і секундах.

Приклад епюри стрілочного переводу наведено на рис. 8.1.

Під час проектування схеми розкладки брусів спочатку намічають їх положення під стиками рейок, потім у зоні переднього і заднього вильотів рамних рейок і під хрестовиною. Відстані між осями брусів у цих зонах були визначені раніше у розрахунку стрілки і хрестовини. В інших частинах переводу бруси розташовуються рівномірно з відстанню між ними 500...570 мм (для дерев’яних брусів) і 550...600 мм (для залізобетонних).

27

28

Рис. 8.1. Приклад епюри стрілочного переводу

Кінці брусів із боку прямої колії розміщуються на одній лінії − «по шнуру» паралельно прямій рейковій нитці. З іншої сторони переводу бруси розміщуються уступами в залежності від типорозміру.

Кількість брусів у кожній групі визначається графічно. Перехід від однієї довжини брусів до іншої здійснюється в тому випадку, коли відстань від робочої грані зовнішньої рейки до торця бруса буде біля 600 мм, але не менше 575 мм. Під переводами укладаються бруси довжиною від 3,0 до 5,5 м з інтервалом збільшення довжини по 0,25 м. Закінчується укладка брусів за хрестовиною в тому місці, де замість них можна розмістити шпали.

На початку гостряка для розміщення перевідного механізму укладаються два флюгарочних бруси з відстанню між ними по осях 600...700 мм. Збільшення відстані між флюгарочними брусами пов'язано з необхідністю розміщення в цьому ящику апаратної і контрольних тяг. У разі застосування ручного перевідного механізму для переводу гостряків він встановлюється на флюгарочних брусах. У цьому випадку довжина їх повинна бути 4,5 м. Електричний привод встановлюється на консолях кутиків, покладених під рамними рейками і розташованих у сусідніх (справа і зліва) з флюгарочним прогоном ящиках. У цьому випадку довжина флюгарочних брусів може бути прийнята рівною 3 м. Під переднім вильотом рамної рейки укладаються шпали.

Проектуючи епюри стрілочних переводів на дерев’яних брусах, слід мати на увазі, що бруси від початку переводу до його центра укладаються перпендикулярно осі прямої колії. Під хрестовиною і на підходах до неї бруси розташовуються перпендикулярно бісектрисі кута хрестовини. У зоні близько центра переводу протягом 7...10 прогонів виконується плавне розвертання брусів від одного положення до іншого. Як правило, поворот починається з 6-7 бруса від заднього стику рамних рейок. Це пояснюється тим, що саме в цій зоні закінчується укладання спеціальних стрілочних підкладок, на яких знаходяться обидві рейкові нитки. Під хрестовиною і під стрілкою укладаються широкі бруси, в інших частинах переводу − уширені. Характеристики брусів наведені в табл. Д2.3.

Проектування епюри стрілочного переводу з залізобетонними брусами трохи відрізняється від проектування епюри стрілочного переводу з дерев’яними. Якщо розміщувати бруси згідно з методикою для стрілочних переводів на дерев’яних брусах, то конструкція брусів лівосторонніх переводів буде значно відрізнятися від конструкції брусів правосторонніх переводів. Цього допустити не можна. Тому бруси розміщують «віялом» (перпендикулярно бісектрисі кута повороту бокової колії в місці знаходження бруса) і їх розворот починається не в зоні центру переводу, а від першого за флюгарочним бруса під стрілкою. Тому, після того як була визначена кількість брусів у кожному типорозмірі, їх необхідно зобразити на епюрі симетрично відносно зовнішніх рейок прямого і бокового напрямків. На даний час максимальна довжина залізобетонного бруса становить 5,0 м. Далі вкладаються перехідні несиметричні бруси довжиною 2,50; 2,55; 2,60 м у кількості по 2-3 штуки доки не можливо вкладати залізобетонні шпали. Перехідні бруси мають також перехідний ухил поверхні під підкладками від 0 до 1/20. Перехідні бруси вкладаються також під переднім вильотом рамної рейки і на підході до нього.

29

Для забезпечення рівномірного розміщення брусів між стиковими прогонами в зоні сполучної частини і під гостряком слід попередньо обчислити довжини відрізків A1B1, A2B2 , A3B3 , A4B4 за напрямком зовнішньої рейкової нитки

прямої колії (рис. 8.2). Ці відрізки визначають, користуючись відомими значеннями лінійних розмірів переводу, гостряків і довжин рейкових рубок.

Рис. 8.2. Схема до розрахунку розміщення брусів

Нарис. 8.2, анаведеносхему, щопояснюєрозрахунок A1B1 , A2B2 , A3B3 , A4B4 увипадку, колистикивз’єднувальнійчастинінезнаходятьсяводномустворі:

 

А1В1 =lo′ −m0 bф

cк −δк

;

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B =l

к

m

cст

c−δст

;

 

 

 

 

 

 

 

2 2

 

5

 

 

 

2

2

 

2

 

 

 

(8.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c−δст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c−δст

 

A B =l

A B c

;

 

 

 

 

 

3

3

1

 

 

2

 

2

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B =l l

 

c

−ξ

 

с

с−δст

.

 

хр

 

 

 

 

4

4

2

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

Источник: https://studfile.net/preview/16456348/