Курсовая работа (т): Місце Сполучених Штатів Америки у світовій економіці

Важливо також відзначити, що частка обмінних операцій долар-євро в загальному обсязі обмінних операцій за участю долара США становить 33%, тоді як для євро - 70%. Із цього слідує, що основу високої частки євро на ринку обміну валют становлять операції з обміну пари долар-євро, тоді як обсяг операцій з обміну євро на інші валюти, крім долара, становить близько 12 % від загального щоденного обсягу валютно-обмінних операцій у світі.

Дані світового валютного ринку показують, що долар займає міцні позиції на світовому ринку в якості ключової розрахункової валюти, у якій номінуються міжнародні контракти. Криза й посилення спроб країн знизити використання національної валюти США при укладанні зовнішньоторговельних операцій істотно не вплинули на зміну частки долара США в міжнародних розрахунках [4, с. 36].

Долар США також є міжнародною резервною валютою. Основною метою нагромадження валютних резервів є обережність, резерви являють собою подушку безпеки для економіки країни, використання якої може знизити потенційний збиток від кризи, яка може початися раптово. Валютні резерви використовуються центральними банками при проведенні валютних інтервенцій і міжнародних розрахунків, вони також можуть бути використані як інвестиції при раптовій втраті довіри й різкого відтоку капіталу із країни. Країна, валюта якої має статус резервної валюти, має від цього статусу валюти певні переваги, у тому числі можливість покриття дефіциту платіжного балансу національною валютою, а також сприяння зміцненню позицій національних корпорацій на світовому ринку [4, с. 36].

За Бреттон-Вудською угодою 1944 р. за доларом США закріпився статус резервної валюти, а після офіційного скасування статусу резервної валюти в середині 1970-х рр., долар зберіг даний статус фактично. Доларові нагромадження переважають серед розміщених в іноземній валюті ресурсів і у XXІ столітті, хоча є тенденція до зниження їх частки.

Таким чином, незважаючи на те, що сьогодні світовими економічними лідерами здійснюються пошуки альтернативи долару як світової валюти, в той же час, долар США залишається як міжнародною розрахунковою валютою, так і міжнародною резервною валютою.

Висновки до розділу 2

Зовнішня торгівля США має дві складові: торгівлю товарами й послугами. Протягом останніх трьох десятиліть баланс торгівлі товарами має скачкоподібну динаміку, у той час як торгівля послугами для США має постійно позитивну динаміку. Найбільшими торговельними партнерами США є Канада, Китай, Мексика, Японія і Німеччина.

Проаналізувавши інвестиційні позиції США, ми з’ясували, що найважливішими пріоритетами американської інвестиційної політики в 2013-2014 роках були залучення інвестицій у США, а також стимулювання зовнішніх інвестицій з метою створення для американських громадян додаткових робочих місць і відновлення економіки. У цьому зв'язку основним пріоритетом федерального уряду та органів влади на рівні штатів було надання максимальної підтримки потенційним інвесторам і створення ефективних стимулів для інвестування.

Крім того, протягом декількох десятиліть США домінували у світових фінансах, а долар фактично був світовою валютою. Зниженню частки долару й росту частки інших валют багато в чому сприяє фактор глобалізації, розширення участі країн, що розвиваються, у міжнародних економічних відносинах, за рахунок чого росте число операцій з обміну валют за участю їх грошових одиниць. В той же час, долар залишається резервною валютою, а доларові нагромадження переважають серед розміщених в іноземній валюті ресурсів і у XXІ столітті, хоча є тенденція до зниження їх частки.

3.1 Проблеми та перспективи США як світового економічного лідера

рік став переломним у післякризовому відновленні американської економіки. В 2014 р. позначилася довгоочікувана перспектива остаточного переходу до режиму штатного функціонування економіки й стабільного економічного росту. Це відбулося через п'ять із зайвим років з офіційної дати закінчення рецесії - червня 2009 р. [1, с. 12].

Основні макроекономічні показники стабільно поліпшувалися. Річний ріст ВВП в 2013 р. склав 0,5%, після чого в першому кварталі 2014 р. відбулося падіння ВВП на 2,1%, обумовлене, в основному, зовнішніми факторами - холодною зимою й коливаннями експорту. Однак це падіння було компенсовано впевненим ростом ВВП у другому й третьому кварталах на 4,6% й 3,9% відповідно. Основними джерелами росту були особисте споживання, експорт, приватні інвестиції в основний капітал, а також державні витрати й інвестиції [5, с. 9].

Поліпшення економічної ситуації свідчить про ефективність рішучої й послідовної політики уряду США. Однак, основним гальмом економічного росту, як і раніше, є обмеження з боку сукупного попиту, що виражаються в нестабільній ситуації на житловому ринку й ринку праці, низькому абсолютному рівні й темпах зростання доходів і недостатності приватних інвестицій. До того ж, довгий депресивний стан економіки призвів до того, що очікування американців щодо своїх майбутніх доходів і рівня добробуту досить песимістичні, що також негативно впливає на споживчий попит.

Кінець 2013 р. ознаменувався затяжним конфліктом президента й конгресу США, який увінчався закриттям урядових закладів і загрозою технічного дефолту. Після вирішення бюджетної кризи наступив короткий період пошуку угод, у ході якого представники обох партій у конгресі прийшли до консенсусу з бюджетних питань.

У грудні 2013 р. був прийнятий конгресом і підписаний президентом компромісний бюджетний законопроект, що передбачає фінансування у розмірі 1,012 трлн. дол. США й 1,014 трлн. дол. США на 2014 й 2015 фінансові роки відповідно. Це дало можливість відновлення нормального бюджетного процесу, який в останні три роки був повністю порушений.

Незважаючи на тривалий післякризовий період, економічне пожвавлення все ж набирає обороти. Відбуваються значні поліпшення на ринку праці, фондовий ринок демонструє рекордний ріст. Низькі ціни на нафту трансформуються в низькі ціни на бензин та опалення й ведуть до росту реального добробуту й споживчого попиту, особливо серед родин з низьким і середнім доходом, а також створюють сприятливі умови для дрібного бізнесу й купівлі автомобілів.

Однак, як показали підсумки проміжних виборів у 2013 році, економічна ситуація покращилася ще не настільки, щоб це поліпшення могли масово відчути американські виборці. Істотним фактором, що вплинув на результати виборів та перемогу республіканців, стала втома виборців від затяжного виходу із кризи й те, що вони дотепер не відчули росту стабільності й реального поліпшення свого економічного становища. Особливо позначається на настроях американців украй повільний ріст зарплат, відсутність зростання доходів і нестабільність житлового ринку.

На думку ж фахівців, американці можуть відчути поліпшення свого економічного становища вже в 2015 р. Про це свідчить, зокрема, динаміка промислового виробництва, збільшення коефіцієнту використання виробничих потужностей, а також зростання автомобільних продажів, що є важливим індикатором стану економіки [1, с. 14].

Наразі уряд США проводить відновлення американської промисловості на інноваційній основі в рамках так званої ініціативи передових промислових технологій. Метою є створення стратегії закріплення переваги США в передових промислових технологіях. У рамках цієї ініціативи пропонується створити національну мережу промислових інновацій, що включає, зокрема, п'ятнадцять інститутів передових промислових технологій на основі приватно-державного партнерства. Чотири таких інститути - у штатах Огайо, Північна Кароліна, Іллінойс і Мічиган - до 2014 р. уже створені [1, с. 15].

Важливим напрямком нової індустріальної політики є стимулювання створення висококваліфікованих робочих місць в обробній промисловості на території США. У цей час в обробній промисловості США є 312 тис. відкритих вакансій, що становить приблизно половину загальної кількості робочих місць, створених в обробній промисловості з моменту закінчення рецесії. У дослідженні компанії Accenture та Інституту обробної промисловості стверджується, що більше 50% компаній планують розширити своє виробництво на території США не менше, чим на 5%, і приблизно чверть компаній - збільшити кількість зайнятих на території США на 10% протягом наступних п'яти років, причому близько 80% таких вакансій повинні бути заповнені кваліфікованими або висококваліфікованими фахівцями [1, с. 16].

Пріоритетами економічної політики уряду США наразі залишаються відновлення промисловості на інноваційній основі, підтримка досліджень і розробок за допомогою державного фінансування й податкових пільг, відновлення інфраструктури, інвестиції в професійну освіту й перепідготовку кадрів з метою максимальної відповідності кваліфікації випускників вимогам роботодавців, а також підтримка підготовки фахівців в галузі природних, математичних й інженерно-технічних наук [1, с. 16].

У соціальній сфері пропонується надати загальний доступ до дошкільної освіти, забезпечити вповільнення темпів подорожчання медичних послуг, а також скоротити податки для середнього працюючого американця. Плани уряду припускають проведення податкової й імміграційної реформ, скорочення бюджетного дефіциту до 1,6% ВВП до 2024 року й стабілізацію державного боргу як частки ВВП і початок зниження цієї частки з 2015 р.

У США вже давно назріла необхідність відновлення інфраструктури. Адміністрація президента у 2014 році представила в конгрес законопроект Grow Amerіca Act, покликаний забезпечити багаторічне фінансування розвитку транспортної системи. У ньому пропонується комплексний підхід до розвитку всіх видів транспорту, а також ставиться завдання регіональної координації й багатофункціонального планування транспортної інфраструктури, що припускає взаємодію між різними видами громадського транспорту. Крім збільшення зайнятості, законопроект повинен сприяти росту мобільності робочої сили за рахунок більш зручного й швидкого транспортного сполучення[21, с. 15].

Боротьба з витоками корпоративних прибутків за кордон залишається одним з найважливіших напрямків економічної політики уряду США. оточне податкове законодавство дозволяє відстрочку сплати податку на прибуток корпорацій до моменту репатріації, що призвело до акумуляції величезних засобів на іноземних рахунках американських компаній. За станом на кінець 2014 р. на їхніх закордонних рахунках перебувало 1,72 трлн. дол., що на 12% більше, ніж у 2013 році. В 2014 р. активізувалася боротьба з корпоративними інверсіями - злиттями великих американських компаній з більш дрібними закордонними фірмами з метою уникнути оподаткування у США [1, с. 16].

Незмінна декларація іноваційності як основи економічної політики США, спрямованої на їх конкурентноздатність і лідерство - це підстава для постійного пошуку перспективних потреб, задоволення яких є джерелом економічного росту. До галузей, у яких відбувається цей пошук, належать, насамперед нова енергетика, екологія й природоохоронна діяльність - альтернативні джерела енергії, соціальні проекти, медичні дослідження, у тому числі ті, що мають відношення до підвищення якості життя людей похилого віку, прориви в інформаційних технологіях, комерційні польоти в космос. Сюди ж можна віднести відновлення інфраструктури на новій технологічній основі й створення передової наукомісткої обробної промисловості [1, с. 17].

Іншою стороною цього процесу є розвиток самого споживача цих послуг - людини, що повинна бути готовою до споживання принципово нових видів товарів і послуг. Необхідно не тільки створити пропозицію, але й впливати на споживача таким чином, щоб з його боку виник попит на новий інноваційний товар або послугу. Такий вплив належить до освітньої й соціально-культурної сфери й спричиняє важливість інвестицій у ці галузі.

Таким чином, можемо констатувати, що американська модель економіки характеризується такими рисами, як глобалізація бізнесу й інформаційна революція. Глобалізація бізнесу означає інтеграцію США та її корпорацій у світову економіку. Також величезного значення отримав процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. Однак, як ми з’ясували, не тільки США інвестує, у свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні товари й технології; у країні діють численні філії й дочірні компанії іноземних фірм.

Сильні зовнішньополітичні позиції США, лідерство американської моделі розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації на сучасному етапі. Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну модель росту. Крім того, країна переживає справжній інформаційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворяться нові компанії, виникають нові галузі промисловості.

Глобалізація бізнесу й нові інформаційні технології привели до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкрила нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стимулювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Глобальний ринок дозволив стати американським компаніям конкурентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися витрати й ціни. Дешеві товари й дешева робоча сила стали доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки росту глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вносить найбільша економіка світу - економіка США.

3.2 Економічне співробітництво Україна - США

Економічне співробітництво Україна - США розпочалося із встановлення дипломатичних контактів.

Станом на 2014 рік загальний товарообіг між США та Україною впав на 25,3% (або на 748 млн. дол.) у порівнянні з 2013 роком і склав 2212,0 млн. дол. США. Дефіцит балансу двосторонньої торгівлі наразі становить 344 млн. дол. США. При цьому відбулось падіння експорту українських товарів до США на 9,8% (або на 102 млн. дол. США), що на кінець 2014 року становить 934 млн. дол. США. У той же час, імпорт американської продукції в Україну впав на 33,6% (або на 646 млн. дол. США) та склав загалом на кінець звітного періоду 1278 млн. дол. США. [26]

Так, за даними Держкомстату на кінець 2014 року експорт товарів з України до США склав 668 млн. дол. США (порівняно з 2013 роком відбулося падіння на 22,4%), імпорт товарів з США склав 1926,5462 млн. дол. США (падіння склало 29,9%). Негативне сальдо склало 1258,6195 млн. дол. США [37]

Динаміка обсягів торгівлі товарами між Україною та США наведена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Динаміка обсягів торгівлі товарами між Україною та США за 2009-2014 рр., млн. дол. США