Курсовая работа (т): Місце Сполучених Штатів Америки у світовій економіці

Місце Сполучених Штатів Америки у світовій економіці

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КУРСОВА РОБОТА

на тему «Місце Сполучених Штатів Америки у світовій економіці»

Виконала студентка

курсу 1 групи МЕВ

Снісаренко Аліна Віталіївна

Науковий керівник

Стаконов Роман Дмитрович

Київ - 2015

ВСТУП

Актуальність дослідження полягає у тому, що розвиток сучасної економічної системи характеризується глобалізаційними процесами та гонкою економічно розвинених держав за світове лідерство.

На сьогоднішній день Сполучені Штати Америки - це одна з найбільших за територією й населенням країна світу. У країні на території площею близько 9,5 млн. кв. км проживає більше 315 млн. осіб [38]. За рівнем розвитку продуктивних сил, масштабами свого господарства США значно випереджають кожну з інших розвинених країн. Лідерство США забезпечується, головним чином, їх перевагою над іншими країнами за масштабами і багатством ринку, ступенем розвитку ринкових структур, рівнем науково-технічного потенціалу, потужністю і розгалуженістю системи світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу. Зважаючи на вищевикладене, важливого значення набуває дослідження місця США у світовій економіці.

Серед робіт, що висвітлюють особливості економічного становлення та розвитку США, слід відзначити праці Багінського Ф.М., Гужви Є. Г., Дмитрієва В.Г., Игнатенко Н.Є, Маркової А.Н., Корольова В.А, Кудрова В. М., Ломакіна В.К., Перкулова Н.А та ін. В той же час, ситуація на світовому економічному ринку є настільки динамічною, що постійно потрібно вивчати та досліджувати фактори, які дозволяють США залишатися світовим економічним лідером.

Метою курсової роботи визначено особливості становлення США як світового економічного лідера та їх вплив на світову економічну систему на сучасному етапі.

Реалізація поставленої мети визначила необхідність вирішення в роботі наступних завдань:

розглянути економічні перетворення у США до ХХ століття;

дослідити стан економіки США на сучасному етапі;

визначити позиції США у світовій торгівлі;

проаналізувати інвестиційні позиції США та роль долару як світової валют;

з’ясувати подальші перспективи США у світовій економічній системі;

розглянути економічне співробітництво України та США.

Об'єкт дослідження - місце США у світовій економіці.

Предметом дослідження виступають фактори впливу США на світову економічну систему.

Теоретико-методологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних і закордонних учених та економістів. Теоретичною основою дослідження послужили розробки, присвячені питанням становлення економічного лідерства США у світі. Методичним апаратом роботи послужили методи системного, порівняльного, економічного й статистичного аналізу.

Інформаційно-емпіричною базою дослідження стали публікації щорічних світових та вітчизняних статистичних збірників, матеріали монографічних досліджень вітчизняних і закордонних учених, матеріали міжнародних і українських науково-практичних конференцій, статті у періодичних виданнях, а також інформаційні бази мережі Інтернет.

Структура курсової роботи включає: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Загальний обсяг роботи - 43 сторінки.

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ США ЯК СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЛІДЕРА

1.1 Розвиток економіки США до ХХ століття

Своїми коріннями сучасна американська економіка сходить до пошуків економічної вигоди європейськими поселенцями у XVІ, XVІІ та XVІІІ століттях. У 1492 р. італієць, який плавав під іспанським прапором, Христофор Колумб відправився на пошуки південно-західного проходу в Азію й відкрив «Новий світ». Однак ті, кому було призначено заселити Північну Америку, прибули пізніше. У 1607 р. група англійців побудувала перше постійне поселення на землі, яке мало стати Сполученими Штатами Америки. Назва у поселення була Джеймстаун [11].

Успіх Англії в колонізації майбутніх США багато в чому пояснювався використанням хартійних компаній. Останні складалися із груп акціонерів (звичайно купців і заможних землевласників), що шукали особистої економічної вигоди, в той же час просуваючи національні інтереси Англії. Ці компанії фінансувалися приватним сектором, а король надавав кожному проекту хартію - документ, що давав економічні права на додачу до політичної і юридичної влади. Колонії, однак, звичайно не приносили швидкого прибутку, і англійські інвестори часто передавали свої колоніальні хартії поселенцям. Колоністи ж могли вільно будувати своє життя, свої громади й своє господарство по-своєму.

Полювання й торгівля хутром принесли первісне процвітання колоніям. У всіх колоніях люди жили, в основному, на невеликих фермах і вели економічно незалежний спосіб життя. У міру зростання колоній розвивалися допоміжні виробництва. До XVІІІ століття визначилися регіональні моделі розвитку: багатство колоніям Нової Англії принесло кораблебудування й мореплавання; плантації Меріленда, Вірджинії, а також Північної й Південної Кароліни вирощували тютюн, рис та бавовну; колонії Нью-Йорка, Пенсільванії, Джерсі й Делавера перевозили злаки й хутро. Рівень життя був, як правило, високий - фактично вищий, ніж у самій Англії [11].

До 1770 р. у колоністів часто виникали суперечки з Англією із приводу оподатковування та інших проблем, і мало кому спадало на думку, що зростаючі сварки з англійським урядом призведуть до загальної війни з Англією й незалежності колоній. Американська революція 1775-1783 років мала політичні й економічні цілі й підтримувалася середнім класом, який виступав під гаслом «невід'ємних прав на життя, свободу й власність». І хоча первісною метою більшості колоністів і не було політичне відділення від Англії, кінцевим результатом стала незалежність і створення нової країни - Сполучених Штатів Америки.

Прийнята у 1787 році Конституція США стверджувала, що вся країна є єдиним або «загальним» ринком. У торгівлі між штатами не повинно було бути яких-небудь тарифів або податків. Відповідно до Конституції, федеральний уряд міг регулювати торгівлю з іншими країнами, а також між штатами, проводити єдині закони про банкрутство, випускати гроші й регулювати їх вартість, встановлювати стандарти мір і ваг, засновувати поштові відомства, будувати дороги та встановлювати правила, що регулюють видачу патентів й авторських прав [11].

Перший міністр фінансів того часу - О. Гамільтон висунув стратегію економічного розвитку, за якої федеральний уряд мав підтримувати промисловість за допомогою відкритих субсидій і введення протекціоністських тарифів на імпорт. Він також наполягав на тому, щоб федеральний уряд створив національний банк і взяв на себе національний борг, який утворився у колоній під час Громадянської війни. Перший Національний банк США був заснований в 1791 р. і проіснував до 1811 р., після чого був заснований його банк-правонаступник. О. Гамільтон також вважав, що економічний ріст Сполучених штатів повинен досягатися шляхом диверсифікованості транспортування, обробної промисловості й банківської справи [11].

Після того, як І. Уітні винайшов бавовноочисну машину в 1793 р., розвинене раніше в невеликих масштабах на півдні бавовництво пережило справжній. Колоністи Півдня купували землі в дрібних фермерів, створювали плантації та за рахунок рабської праці ставали надзвичайно багатими. Побудовані у той час урядом національні дороги й водні шляхи допомагали новим переселенцям мігрувати на захід, а пізніше поставляти на ринок сільськогосподарську продукцію Заходу.

Швидкому економічному росту США в XІХ столітті не перешкодили періодичні негаразди в економіці. Нові винаходи й капіталовкладення призвели до створення нових галузей промисловості й подальшому економічному росту. У міру вдосконалювання транспорту постійно відкривалися нові ринки. Пароплав зробив річковий транспорт швидшим і дешевшим, однак ще більший ефект мало будівництво залізниць, які відкрили для розвитку величезні простори нових територій [13, с. 149].

Наприкінці XVІІІ - початку XІХ століть у Європі почалася промислова революція, яка швидко перекинулася до США. До 1860 р. 16% населення США жило в міських областях; промисловість була зосереджена в основному на північному сході; провідними галузями її були бавовнярство, виробництво взуття, вовняного одягу й машинобудування. Південь США залишався аграрним. Економічні інтереси Півдня, у тому числі рабство, захищалися винятково політичними методами до тих пір, доки федеральний уряд контролювався Півднем. Долю країни та її економічної системи вирішила перемога жителів півночі в Громадянській війні США (1861-1865 рр.). Рабовласницька система була скасована, у результаті чого великі плантації бавовни на Півдні стали менш прибутковими. Промисловість Півночі бурхливо росла [11].

Економічний розвиток, який прийшов за Громадянською війною, заклав основу сучасної промислової економіки США. Вибух нових відкриттів і винаходів привів до настільки глибоких змін, що їх результати іноді називали «другою промисловою революцією». На заході штату Пенсільванія була знайдена нафта; винайдено друкарську машинку; впроваджено у використання морозильні залізничні вагони; було відкрито телефон, фонограф й електричне світло. І нарешті, до початку XX століття автомобіль прийшов на зміну кареті, а люди почали літати на літаках. Паралельно із цими досягненнями розвивалася промислова інфраструктура країни. В надрах країни були знайдені багаті родовища вугілля, почали роботу великі залізні шахти. Саме у цей час з’являється багато промислових та фінансових магнатів, і так чи інакше інтереси бізнесу стали значною мірою впливати на уряд.

Таким чином, розвиток економіки США до ХХ століття характеризується важливими законодавчими ініціативами, відомими історичними подіями, бурхливим розвитком промисловості та винаходів.

дипломатичний американський економічний лідер

1.2 Економічні перетворення у США у ХХ столітті

На початку американської історії більшість політичних лідерів було проти зайвого втручання федерального уряду в приватний сектор за винятком транспорту. Подібне ставлення перетерпіло зміну наприкінці XІХ століття, коли представники малого бізнесу, фермерів і робочого руху почали звертатися до уряду із проханням заступитися за них.

У 1887 р. Конгрес прийняв закон по регулюванню залізниць («Закон про торгівлю між штатами»), у в 1890 р. - «Антитрестовський закон Шермана» проти встановлення контролю над цілою галуззю великими компаніями. Однак саме за президентства Т. Рузвельта та В. Вільсона були створені багато сучасних регулятивних відомств такі, як Комісія з торгівлі між штатами, Адміністрація з контролю за продуктами харчування й ліками, Федеральна комісія з торгівлі [13, с. 151].

Найбільше державне втручання в економіку відбулося у 30-ті роки XX століття. Падіння біржового ринку в 1929 р. викликало Велику депресію (1929-1940 р.) - найсерйозніше економічне потрясіння в історії країни. З метою полегшення критичної ситуації президент Ф. Рузвельт обрав політику Нового курсу. Відповідно до законів Нового курсу державна влада поширилася на сферу банківської справи, сільського господарства й соціального забезпечення. Ці закони встановлювали мінімальну заробітну плату й тривалість робочого дня й стали каталізатором розвитку профспілок у різних галузях промисловості. З'явилися програми й відомства, що стали нині невід'ємною частиною функціонування сучасної національної економіки, а саме: Комісія з цінних паперів і біржових операцій; Федеральна корпорація страхування депозитів; система соціального страхування.

Підсилення втручання в економіку держави відбулося під час Другої Світової війни. З метою задоволення військових потреб продуктивний потенціал країни координувався Управлінням військового виробництва. Військові замовлення виконувалися перепрофільованими виробниками товарів широкого вжитку.

Із закінченням Другої світової війни у США відбувається бурхливий економічний ріст. Автомобільна промисловість успішно повернулася до виробництва автомашин; стрімко розвивалися нові галузі такі, як авіаційна й електронна промисловості. Підйому сприяло і будівництво житла [13, с. 154].

Необхідність виробляти військову продукцію породила величезний військово-промисловий комплекс. За планом Маршалла у постраждалі від війни країни Європи потекла економічна допомога, що також сприяло збереженню ринків для численних американських товарів. Крім того, у післявоєнний період США усвідомили необхідність перебудови міжнародних валютних відносин і очолили створення Міжнародного валютного фонду й Всесвітнього банку з метою сприяння розвитку відкритої міжнародної економіки.

Економічний розвиток у 50-х роках ХХ ст. призвів до зміцнення країн, які вже знаходили достатній економічний вплив, щоб суперничати зі США. Уряд США все ясніше усвідомлює, що військова міць не є єдиним способом росту й експансії, світ почав підпадати під владу економічних відносин.

Президент Дж. Кеннеді інтенсифікував освоєння космосу американцями. Після його смерті американська космічна програма перевершила радянські досягнення й домоглася тріумфу з висадженням американських астронавтів на Місяці в липні 1969 р. [13, с. 156]

Убивство Дж. Кеннеді в 1963 р. підштовхнуло Конгрес до прийняття багатьох законодавчих ініціатив. Його спадкоємець Л. Джонсон провів значні соціальні реформи.

Війна у В'єтнамі, а також дешевий та високоякісний імпорт, починаючи з автомашин і закінчуючи сталлю й напівпровідниками, збільшили дефіцит торговельного балансу США. Зростаюча потреба уряду в коштах призвела до роздування дефіциту бюджету та все більших державних запозичень, що у свою чергу викликало подальший ріст процентної ставки й витрат для підприємців і споживачів. Президент Дж. спробував боротися з економічною слабістю й безробіттям за допомогою збільшення державних витрат і встановлення добровільних обмежень на ріст заробітної плати й цін з метою приборкання інфляції. Однак ні те, ні інше не мало великого успіху. Покращення прийшло із послабленням державного регулювання різних галузей, включаючи авіаційні, автовантажні й залізничні перевезення.

США переживала глибокий спад аж до кінця 1982 р. До 1983 р. інфляція спала, економіка оговталася, і США вступили в тривалий період економічного росту. У 90-ті роки ХХ ст. економіка США демонструвала усе більше зростання. З розвалом СРСР та виходом на ринки Східної Європи істотно розширилися торговельні можливості. Успіхи в області технології дали життя великому числу нових передових електронних продуктів. Досягнутий в області телекомунікацій і комп'ютерних мереж прогрес породив величезне виробництво комп'ютерної техніки й програмного забезпечення й революціонізував спосіб функціонування багатьох галузей.

І врешті-решт, саме у ці роки американська економіка була тісно пов'язана зі світовою економікою. У результаті Північноамериканської угоди про свободу торгівлі (НАФТА) розширилися економічні зв'язки США з найбільшими торговельними партнерами - Канадою й Мексикою. Країн Азії, що бурхливо розвивалися, стали, як і Європа, основними постачальниками готової продукції й ринком для американського експорту. Передові міжнародні телекомунікаційні системи зв'язали світові фінансові ринки.

Таким чином, у ХХ столітті США досягли такого воєнного та економічного розвитку, що стали лідером на світовій арені.

1.3 Огляд стану економіки США на сучасному етапі

Економіка США є однією з найбільш диверсифікованих національних економік світу і утримує лідерство у світовій економіці практично ціле століття. За характером своєї економіки США - це індустріально-аграрна країна, в якій високо розвинені як промисловість, так і сільське господарство й велике значення має невиробнича сфера, зокрема, сфера обслуговування населення.