В результаті відсутності нових підзаконних нормативно-правових актів та відсутності змін до вже прийнятих, склалась ситуація протиріччя нормативно-правових актів, що регулюють порядок емісії і Закону.
Так Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у відповідності до Закону України "про цінні папери та фондовий ринок" прийняти лише один підзаконний нормативний акт, а саме Наказом Комісії затверджено "Положення про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, що випускаються в бездокументарній формі, інформації про їх випуск та звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів".
У той же час ряд важливих нормативно правових актів, що регламентують порядок випуску та реєстрації залишилися без змін і до цих пір залишаються зорієнтованими на Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" який вже давно втратив чинність.
Тому досить нагальною є потреба по виправленню цих недоліків.
Для виправлення ситуації, що склалась, Національною комісія з цінних паперів, як орган на який згідно Закону покладено завдання державного регулювання ринку цінних паперів, повинна прийняти низку нормативно-правових актів, які б забезпечили виконання вимог Закону.
Зокрема, стосовно питання організації емісії цінних паперів, потребують викладення в новій редакції наступні нормативно-правові акти:
Положення про порядок випуску облігацій підприємств затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від "17" липня 2003 року;
Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств затверджене Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 червня 2002 року N 167;
Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію (07-01/98) (у новій редакції) затверджене Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 лютого 2001 року N 18 Внесення певних змін потребують:
В основному зміни, що повинні бути внесені у вищевказані нормативно-правові акти стосуються етапів організації емісії, які не були регламентовані у старому законі. Також певні зміни повинні бути внесені стосовно вимог щодо форми сертифікатів цінних паперів (при документарній формі випуску).
Також повинно бути висловлено позицію щодо можливого обсягу випуску облігацій акціонерними товариствами. Тут звернемо вашу увагу, що згідно Закону України "Про господарські товариства", акціонерні товариства можуть здійснювати емісію облігацій на суму, що не перевищує 25% розміру статутного капіталу. В Цивільному кодекс України закріплено норму, що загальний обсяг облігацій, що випускаються акціонерними товариствами, не може перевищувати розміру статутного капіталу.
Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" закріпив норму, згідно якої юридичні особи мають право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами.
Так, на сьогоднішній день існує три закони, що встановлюють різні обмеження обсягу емісії облігацій і така ситуація є досить незвичною, що природно викликає здивування і нерозуміння, чому кожним новим законом не було внесено змін у попередній, в частині регулювання обсягу облігацій, що можуть випускатись емітентами.
Внесення таких змін дозволить виправити існуючі протиріччя в сфері законодавчого регулювання емісії цінних паперів, та допоможе уникнути труднощів, що виникають при організації емісії через існування неоднозначного трактування норм Закону.
Тому, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як орган на який покладено функцію регулювання ринку цінних паперів, в найкоротші строки повинна виправити існуючі недоліки та внести зміни у перераховані нормативні акти, або прийняти нові.
На наш погляд, вірним підходом до побудови органів державного управління організації емісії є функціональний підхід. Поняття "державне регулювання" трактується в законодавчих актах дуже широко, поєднуючи такі несумісні, на наш погляд, функції як розробка нормативно-правових актів та нагляд. Це призводить до того, що один і то й орган розробляє нормативно-правові акти і контролює їх виконання. Потрібно розділити ці функції між різними органами державного управління. За розробку нормативно-правових актів від Уряду, в тому числі і з питань фондового ринку, зокрема питань організації випусків цінних паперів, повинен відповідати один орган, а за регулювання, що складається з трьох основних функцій:
ліцензування, пруденційний нагляд та застосування заходів впливу, інший - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.
Що стосується Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, то такий орган теж повинен залишитись в силу необхідності виконання специфічних функцій:
реєстрація випусків цінних паперів;
створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів;
контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів;
контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів тощо.
З точки зору бізнесу не має значення, який орган регулює діяльність по випуску та розміщенню цінних паперів. Тут головне правила гри, які мають бути прозорими та створювати сприятливі умови для розвитку та функціонування ринків, як це передбачено законом.
Важливе значення має також передача деяких повноважень держави саморегулівним організаціям, про які вже згадувалось вище. Такі функції визначені чинним законодавством:
розробка та впровадження правил, стандартів та вимог щодо здійснення операцій на фондовому ринку, в тому числі стандартів здійснення емісії;
сертифікація фахівців фондового ринку, в тому числі андеррайтерів;
збирання, узагальнення та аналітична обробка адміністративних даних про професійну діяльність андеррайтерів на фондовому ринку, а також інформації, що підлягає оприлюдненню емітентами цінних паперів при здійсненні емісії цінних паперів при їх публічному (відкритому) розміщенні.
Перебудувати систему
регулювання організації емісії шляхом розподілу нормотворчих та регулятивних
функцій, при цьому значна частина функцій з регулювання емісій може бути
передана саморегульованим організаціям.
ВИСНОВОК
Отже, виконана курсова робота дозволяє зробити ряд висновків, які пов’язують основні завдання роботи відповідно до поставленої мети.
Досліджено теоретичні та практичні основи розвитку та діяльності держави, щодо емісії цінних паперів на фондовому ринку.
Досліджено суть емісії та порядок розміщення проспекту цінних паперів на фондовому ринку.
Розглянуто стан розвитку ринку державних облігацій в країнах з різним типом економічного розвитку:
в економічно розвинених країнах (Великобританія, Німеччина);
в країнах з перехідною економікою (Росія, Україна);
в країнах, що розвиваються (Корея).
На основі аналізу та вивчення джерел з теми здійснено аналіз ринку ОВДП в України. В ході дослідження встановлено, що ринок ОВДП в Україні нарощує свої обсяги, проте ефективність використання коштів, отриманих від випуску цих державних боргових цінних паперів залишає бажати кращого.
Розглянуто запропоновані науковцями шляхи вирішення проблем ринку цінних паперів та визначено основні перспективні напрямки щодо успішного функціонування емісійної діяльності держави на фондовому ринку.
Важливим моментом розвитку
емісійної діяльності держави повинен стати розвиток фінансового ринку та
фондового зокрема, як механізму, який забезпечить відносну стабільність і
послідовність розміщення ОВДП, а також в умовах досконалої системи інституту
дилерів і необхідної нормативної бази, вільний доступ усіх бажаючих інвесторів.
Саме такий механізм дозволить забезпечити ліквідність ОВДП і можливість їх
використання і як фінансового активу, і як інструменту грошово - кредитного
ринку, що дозволить найбільш ефективно використати грошові ресурси населення і
підприємств для реалізації державних програм та інвестиційних проектів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР
Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року N3480-IV
Постанова КМУ "Про випуски облігацій внутрішніх державних позик" від 31.01.2001 р., № 80. Із змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakon2.rada. gov.ua/laws/show/80-2001-%D0%BF
Постанова Правління Національного банку України від 16 червня 2011. - № 195. 3. Постанова Правління Національного банку України від 20 квітня 2010. - № 210.
Миркин Я.М. Профессиональная деятельность на рынке ценных бумаг. Курс
лекций. - М.: Альбина Бизнес Букс, 2004
Романенко О.Р. Фінанси : навч.-метод. посібн. [для самост. вивч. дисц.] / О.Р. Романенко, С.Я. Огородник, М.С. Зязюн, А.А. Славкова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 387 с.
Алєксєєв І.В. Гроші та кредит : навч. посібн. / І.В. Алєксєєв, М.К. Колісник. - К. :Вид-во "Знання", 2009. - 253 с.
Гладюва О. В. Сучасний стан фондового ринку України / О. В. Гладюва // Економічні науки: Інвестиційна діяльність та фондові ринки. - 2010. - № 1. - С. 14.
Дудченко В. Державний внутрішній борг: особливості формування та структуризації/В.Дудченко//Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Економічна серія. -2010. - № 634. - С. 140-144.
Кучер Г. Розвиток ринку внутрішніх державних боргових зобов’язань України / Г. Кучер //Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2011. - № 2. - С. 47-58.
Лановий В. Якісне оновлення державних фондових інструментів - передумова подолання проблеми ліквідності ринку облігацій / В. Лановий, О. Дубихвіст // Вісник НБУ. - 2012. - № 1. - С. 3
Рубцов, Б. Б. Фондовий ринок Республіки Корея [Текст] / Б. Б. Рубцов // Портфельний інвестор. - 2010. - № 2. - С.3-23.
Стеценко, Б. До питання місця та ролі державних цінних паперів на фондовому ринку [Текст] / Б. Стеценко // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - 2011. - № 1-2. - С. 57-63. емісія фондовий ринок облігація
Аналітичний огляд фондового ринку за І-ІІІ квартал 2011 року. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http: // www.rurik.com.ua