Материал: THEATRICA _postranichno_

ПЕРЕДМОВА

няття до умов національної сценічної практики. Адже всі наведені вище терміни на літеру «A» дотичні не лише до польського, але й до загальноєвропейського

театрального лексикону; а відтак значення словника національного театру виходить за межі, визначені його назвою. Хоча авторка цієї праці надзвичайно переконливо подолала названі проблеми, ілюструючи кожен з термінів приклада-

ми з історії саме польської сцени, видання яскраво продемонструвало прикмету, наявну в усіх «локальних» словниках, а саме:­ нелегітимність термінологічних обмежень певної національної школи щодо явищ театру загальноєвропейського зразка. Натомість цей принцип стає ефективним у разі його застосування до явищ хоча б відносно замкнених театральних культур (театр Кабукі, Ноо, «чорний театр» тощо). Адже жодне помітне театральне явище не може бути локалізоване надто жорстко у просторі й часі (у даному разі — в умовах саме поль-

ської театраль­ної­ культури); зазвичай воно має тенденцію до експансії (а надто у сьогоднішньому глобалізованому світі); за необхідності воно трансформується, проходить етапи якихось мутацій тощо. До таких перетворень, уважно відстежених авторкою, належить, зокрема, ґенеза театральної режисури. Не заперечуючи поширеної точки зору про те, що режисура — витвір ХІХ ст., дослідни-

ця подає короткий нарис історії професії від початку, з часів античності, і навіть вказує прізвище першого відомого польського режисера, постановника «ludicium Paridis» 1522 року у Вавелі. А далі стаття «Stanisław z Łowicza» починається зі слів: «pierwszy w Polsce reżyser znany z imienia <…> In­sceni­zo­wał­ 1522 sztuke…» Надзвичайно цінним складником цього видання є історико-ети- мологічний аспект термінології. Так, у статті «Актор» подано історичні відомості

щодо появи у Польщі термінів, у яких віддзеркалюється діяльність актора: йоку­ лятор (1235), кугляр (1424), шпільман (1424), престижітатор (1489), грач (1588),

блазень (1532) та ін.

У2004 р. видавництво «Penguin Book» видало ще один «Словник театру»71. На відміну від свого попередника, неодноразово перевиданого «Словника теа-

тру» Джона Рассела Тейлора («Dictionary of the theatre», 1966, 1970, 1974, 1993),

нове видання охоплює понад п’ять тисяч коротких, у кілька рядків, статей різних жанрів. Це переважно інформація про авторство, час написання п’єс, діяльність сценічних діячів тощо. Окремі, інколи рідкісні історичні й теоретичні терміни, вкраплені у видання (abele spelen, act, act drop, actor, agon, amateur theatre, Theatre of the absurd та ін.), відзначаються чіткістю дефініцій.

У2005 р. з’являється новий, надзвичайно перспективний тип довідника: «Ключові концепти у драмі й видовищі»72. Особливість цього видання зумовлена тим,

що терміни подаються не суцільно за абеткою, а за тематичними блоками: термі-

ни текстуальні, видовищні, виробничі (постановочні), сценічні і критичні. Так,

71The Penguin Dictionary of the Theatre by Jonathan Law. — Penguin Book, 2004.

72Pickering, Keneth. Key Concepts in Drama and Performance. — Palgrave Macmillan, 2005.

30

ПЕРЕДМОВА

у блоці текстуальних концептів представлено Absurdism / Theatre of the Absurd, Act, Action, Allegory, Anti-hero, Aristo­te­li­an­ (or Neo-classical) unities, Climax, Comedy

та ін. У блоці видовищних концептів (Performance Concepts) розглянуто: Acting sty­ les, Action, Actor / acting, Aliena­ti­on,­ Character, Chorus, Commedia dell’arte, Conven­ti­­ ons, Energy та ін.

Цього ж року Е. Барба і Н. Саварезе здійснили перше видання «Словника теат­ ральної антропології»73, у якому подали ґрунтовний виклад основних понять антропологічної школи: анатомія, стажування (навчання), баланс, дилатація (по­ ширення), драматургія, енергія, еквівалентність, євразійський театр, вправи, об­ личчя й очі, нога, руки, історіографія, монтаж, ностальгія, бездіяльність (omission),­

опозиція, органічність, преекспресивність, реставрація і поведінка, ритм, поста­ новка і костюм, техніка та ін. Згодом видання перекладено багатьма мовами74.

У2005 р. видавництво Вроцлавського університету видало працю Рафала Ковальчика «Російське театральне словникарство у порівнянні з поль­ським»­75. Результатом цього ґрунтовного дослідження стало формування російсько-польсь­

кого­ словника театральних термінів, найцікавіша частина якого — терміни, що не мають прямих відповідників у польській та російській мовах (постанов­ ка — inscenizacja, reżyseria; режиссёрский экземп­ляр­ — scenariusz reżyserski тощо).

У2006 р. у Польщі вийшов друком «Словник театру» кандидата наук Даріуша Косинського76, скромно позиціонований автором як «науково-популярна публікація», котра «у синтетичний спосіб подає відомості з теорії, історії й практики сценічного мистецтва». Обравши за взірець «The Concise Oxford companion to the Theatre» та німецький «Theaterlexicon», автор розділив свою працю на три части-

ни: «Поетика й інституції», «Особи» і «Твори». До першої термінологічної частини увійшло близько шестиста гасел, серед яких і власні назви театральних колективів (Abbe Theatre, Actors Studio, Aleksandryjski Teatr w Peterburgu та ін.). Хронологія поданих автором термінів починається від афінського агону і закінчується пост­

драматичним театром. Надзвичайно важливою є група термінів, які надто віль-

но вживаються в українському театральному лексиконі: драма несценічна, етно­ драма, інсціпієнт, паратеатр, прототеатр, ретеатралізація театру та ін.

У2007 р. Марія Рутковска видала у Познані працю «Термінологія драми й театру в польськім Просвітництві»77. Для українського дослідника історії театру це видання є одним з найцікавіших, адже польський та український театр мають

73Barba Eugenio, Savarese Nicola. A Dictionary of Theatre Anthropology. The Secret Art of Performer

//by Eugenio Barba and Nicola Savarese. — London, New York, 2006; Barba Eugenio, Savarese Nicola. Sekretna sztuka aktora. Słownik antropologii teatru. — Instytut im. Jerzego Grotowskiego, 2005.

74Барба Эудженио, Саварезе Никола. Словарь театральной антропологии. Тайное искусство исполнителя. — М., 2011.

75Kowalczyk, Rafał. Rosyjskie słownictwo teatralne w porównaniu z polskim. — Wrocław, Uniwersytet Wrocławski, 2005.

76Kosiński D. Słownik teatru. — Zielona Sowa, 2006.

77Rutkowska M. Terminologia dramatu i teatru w polskim Oświeceniu. — Poznań, 2007.

31

ПЕРЕДМОВА

багато спільних термінів, не кажучи вже про існування польського театру в Україні, що також обумовило взаємовплив­ термінів (у цьому виданні, примі-

ром, натрапимо на терміни gracz і graczka — актор і акторка; igraczka — акторка і коротка забава; sielanka — пасторалька, еклога, пастуша драма; firanka — театральна завіса та ін.). Цінність видання визначається, однак, не лише цією обста-

виною, а й жанровими особливостями дослідження. Ця дбайливо зібрана колекція сценічних старожитностей на сімсот сторінок охоплює понад дев’ятсот термінів, серед яких представлені загальноестетичні категорії, засадничі й технічні терміни театру з посиланнями на першоджерела і прикладами вживання термінів. Цей тип видання можна вважати одним з найперспективніших.

У2006 р., в серії історичних словників літератури й мистецтва видано «Історич­ ний словник японського традиційного театру»78, в якому наведено терміни традиційного сценічного­ мистецтва, а також відомості про видатних театральних діячів та їхні твори.

У2008 р. серія поповнилась виданням тому «Модер­нізм»­79, де подано­ відомості про видатних діячів театру, їхні твори, хронологію (1860–1930) і терміни, що характеризують саме цей період (actor-manager, agent, amateur theatre, ani­ mals, attraction тощо), та історичним словником «Бродвейського мюзик­лу»­80.

Окрім наведених довідкових видань, деякі фундації постійно видають словни-

ки нових термінів. Серед них: багатомовне ілюстроване видання «New Theatre­ Words», видрукуване OISTAT (Organisation International des Techni­ci­ans­ et Archi­­ tects de Théatre); «The Batsford Dictio­nary­ of Drama»; «Cambrid­ge­ Guide­ to Theat­­ re»; «Dictionary of the Performing Arts»; «Dictionary of the Theat­re:­ Terms, Concepts, Analysis»; «International Dictionary of Theatre»; «McGraw-Hill Encyclopedia of World Drama: An Interna­tional­ Reference Work in Five Vo­lumes»;­ «Oxford Encyc­lopedia­ of Theatre and Performance»; «The World Encyclopedia of Contemporary Theatre» та ін. Змістовні статті про театр із значною­ кількістю театральних термінів уві-

йшли до таких видань, як «The Encyclopedia Americana. International edition», «The New Encyclopædia Britanica», «The World Book Encyclopedia». Ізрозвитком

цифрових технологій дістають­ поширення театральні мультимедійні видання. До цього слід додати також величезну кількість­ популярних­ європейських Ін- тернет-видань, на сторінках яких висвітлюються питання театральної­ термінології (приміром, «Theatrecrafts.com Glossary­ of Technical­ Theatre Terms», «Pod­ręcz­ ny słownik terminów teatralnych» таін. 81).

78Leiter Samuel L. Historical Dictionary of Japanese Theatre. Historical Dictionary of Literature and the Arts. — Lanhamm, Maryland, Toronto, 2006.

79Ficher James, Hardison Londre Felicia. American theatre. Mo­dernism. Historical Dictionary of American Theatre. — Lanhamm, Maryland, Toronto, 2008.

80Everett William A., Laird Paul R. Historical Dictionary of the Broadway Musical. — Lanhamm, Maryland, Toronto, 2008.

81Miłkowski, Tomasz. Podręczny słownik terminów teatralnych // Словник Томаша Мілковскі

32

ПЕРЕДМОВА

Крім того, у другій половині ХХ ст. сформувалась особлива галузь історіографії, яка у Німеччині дістала назву Begrifsgeschichte — Історія понять. Новий підхід

виявився надзвичайно плідним і перспективним, що підтверджено низкою досліджень­ історичного і порівняльного аспектів термінології, а сама тенденція до вивчення тих або інших явищ крізь призму слів (метафор, порівнянь, термі-

нів, понять тощо) — стає дедалі помітнішою. Врешті, важко залишити поза увагою ті зусилля, що їх спрямовували й продовжують спрямовувати вчені різних країн на створення словників театральних термінів, про що свідчить також надзвичайно цікава тематика наукових праць82.

на сайті польського відділення Міжнародної асоціації театральних критиків (Międzynarodowe Stowarzyszenie Krytyków Teatralnych — Association Internationale des Critiques du Théâtre, International Association of Theatre Critics) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.aict.art.pl.

82 Берков П. Н. К истории русской театральной терминологии XVІІ–XVІІІ веков. — Тр. отд. древнерусской лит-ры. — Т. 11. — М.–Л., 1955; БоревВл.Терминологический словарь // М.Я.По­ ляков. Теория драмы: Учебное пособие. — М., 1980; Владимиров С. К истории понятия «режиссура» // Театр и драматургия. Труды Ленинградского государственного ин-та театра, музыки и кинематографии. — Л.,1976. — Вып; Иванова Л. Из опыта создания учебного словаря-спра- вочника театральной лексики // Вестник Челябинского гос. ун-та. — 2007. — № 5; Иванова Л. К вопросу о специфике учебного словаря театральных терминов // Проблемы славянской культуры и цивилизации: материалы VIII междун. науч.-метод. конф. — Уссурийск: Уссурийский гос. пед. ун-т, 2006; Иванова Л. Лексика театрального искусства: структурно-семанти- ческий и лексикографический аспекты: автореферат дис… канд. филол. наук. — Орёл, 2008; Иванова Л. Место словаря театральных терминов среди других типов словарей // Полифило- логия-6: Сб. науч. стат. — Вып. 6. — Орёл: Орловский гос. Ун-т, 2006; Иванова Л. О методике составления учебного словаря-минимума по теме «Театр» // Актуальные вопросы подготовки специалиста в контексте современных преобразований: материалы Всерос. науч.-практ. семин. — Орёл: Орловский государственный университет, 2006; Иванова Л. Предпосылки создания учебного словаря-справочника театральной лексики // Актуальные проблемы современной лингвистики. Тихоновские чтения: материалы международной научной конференции, посвящённой 75-летию профессора А. Н. Тихонова. — Елец: Елецкий гос. ун-т им. И. А. Бунина, 2006; Иванова Л. Язык Станиславского как источник терминологии театрального искусства // Русский язык XIX века: от века XVIII к веку XXI: Материалы II Всероссийской научной конференции, 17–20 октября. — СПб., 2006; Ильин И. Постмодернизм: Словарь терминов. — М., 2000; Кимягарова Р. Драматический словарь 1787 г. — еще один источник для изучения русского языка XVIII в. // Вопросы русского языкознания. — М.: МГУ 1980. — Вып. 3; Кимягарова Р. Из истории театральной терминологии конца XVІІ–XVІІІ века: Автореферат дис. … канд. филол. наук. — М.: МГУ, 1970; Кимягарова Р. Из истории формирования театральной терминологии (Действующее лицо) // Этимологические исследования по русскому языку. — М.: МГУ, 1972. — Вып. 7, 93; Кимягарова Р. Из истории формирования театральной терминологии (Сцена) // Этимологические исследования по русскому языку. — М.: МГУ, 1976. — Вып. 8, 95; Кимягарова Р. Из истории формирования театральной терминологии в русском языке. «Акт о Калеандре и Неонильде» // Русская историческая лексикология и лексикография. — Л.: ЛГУ, 1983. — Вып. 3; Кимягарова Р. Из истории формирования театральной терминологии в русском языке конца ХVІІ — середины ХVІІІ вв. // Этимологические исследования по русскому языку. — М.: МГУ, 1981. — Вып. 9, 90; також статті Кимягарової Р. С. з історії театральної термінології у журналі «Русский язык в школе» («грим» — 1966, № 1; «диалог» — 1968, № 6;

33

ПЕРЕДМОВА

Зрозуміло, стислий огляд зарубіжних театральних словників, виданих упродовж XVIII — початку XXI ст., охоплює лише деякі з цих видань. Однак і крапля

віддзеркалює океан. І в цій краплі ми бачимо ос­новні тенденції театральних словників, які можуть бути окреслені­ в таких функціях: каталогізація; дослід­ ження етимології й ґенези термінів і явищ; інтерпретація й систематизація.

Залежно від пріоритету однієї з функцій, можна ди­ференціювати жанрові різновиди театральних словників.

Це біографічні, жанрові (або видові), репертуарні, істори­ко-етимологічні, термінологічні й синтетичні словники. Серед них вирізняються:

—короткі тлумачні й мовні слов­ники (в них подається стисла інформація щодо того або іншого терміна);

—короткі довідники окремих жанрів (містерій, опери, балету тощо) та вибір-

кові популярні словники (де наводяться переважно актуальні терміни, інколи — історія написання й сюжети популярних творів світового репертуару, зміст популярних монографій тощо);

—колективні словники й багатотомні енциклопедії, над якими зазвичай працюють цілі авторські колективи під керівництвом провідних учених, та стро­ матний, за визначенням В. Бичкова, тип видання, який створює ілюзію об’єктив­ ності — колективного розуму83; насправді ж він радше демонструє принцип гру­ пової суб’єктивності у розрізненій структурі.

Водночас із цим вирізняються авторські або принаймні адаптовані, пропущені крізь призму сприйняття одного автора, словники; такі видання зазвичай мають

«интермедия», «драма» — 1969, № 1; «ложа», «актер-комедиант», «занавес» — 1969, № 3; «пьеса, спектакль» — 1969, № 6; «труппа» — 1971, № 3; «водевиль» — 1973, № 4; «марионетка» — 1974, №3, «амплуа» — 1976, № 5); Ливнев Д., Зверева Н. Словарь театральных терминов. Создание актерского образа. — М., 2007; Литосова М. Наиболее употребительные термины и их словосочетания по искусству (Мастерство актера и режиссера): Учебное пособие для сту- дентов-иностранцев театральных вузов. — М., 1977; Мастерство актера в терминах и определениях К. С. Станиславского. Учеб. пособие. — М., 1961; Миронова М. Р. Лексико-семанти- ческие и лингвокультурные особенности формирования театральной лексики в английском

ирусском языках. Автореферат дис. … канд. филол. наук. — Краснодар, 2007; Морозова Г. Пластическая культура актера. Толковый словарь терминов. — М., 1999; Русско-английский

иангло-русский словарь театральных терминов / Сост. И. Ступников. — СПб, 1995; «Система» Станиславского. Словарь терминов. Сост. Н. Балатова, А. Свободин. — М., 1994; Топорская А. Структурно-семантические и функционально-парадигматические особенности терми­но­­ логии­ театрального искусства. — Автореферат дис. … канд. филол. наук. — М., 1997; Филли­ пов В. К терминологии музыки и театрального искусства // Исследования­ по словообразованию и лексикологии древнего языка. — М., 1969; Чурилова И. Неологизмы в театральной терминологии английского языка конца XX — начала XXI вв. Автореферат дис. … канд. филол. наук. — Омск, 2007; Bujanski, Jerzy Ronard. Slownictwo teatralne w polskiej dramaturgii. — Wroclaw, Uniwersytet Wroclawski, 1971; Jaroszewska T. Le lexique theatral francais a l’epoque de la Renaissance // Revue de Linguistique Romane. — 2000. — № 116. — pp. 438–455.

83Лексикон нонклассики. Художественно-эстетическая культура ХХ века / Под ред.

В.Бычкова. — М., 2003. — С. 10.

34