Материал: THEATRICA _postranichno_

ПЕРЕДМОВА

Цей довідник, окрім творів, виставлених на французькій сцені, містить ряд термінів, які можна сприймати як прототеоретичні: Академія королівська музична,

акт, актор, алегорія, антистрофа, Арлекін, мистецтво театральне (art thé­ âtral!) тощо.

У1787 р. мода на театральні словники дійшла до Російської імперії, де й було

видрукувано «Драмматической словарь…», що містив стислу інформацію про російські й іноземні драматичні твори. Незважаючи на те, що це видання сьогодні може сприйматися як доволі курйозне, воно й досі залишається надзвичайно цінним джерелом для вивчення театральної культури XVIII ст. Що ж до курйозності, то вона визначена вже у вартому цитування Передньому слові: «К счастью нашему, время оное переменилось; просвещение торжествует, благонравие

инежность­ в обхождении; жестокость исчезает, забавы буйственныя оставле­ны­

везде, даже в отдаленных Российских провинциях невежества не видно…», отже, чи не єдине, на що й досі скаржаться піддані імперії: «для чего на Французском языке есть Anecdote Drammatick, а на Российском нет»28.

Цього ж року у Парижі вийшла друком праця Шарля Компана «Словник тан­ цю»29, переклад якої у 1790 р. видано у Росії під назвою «Тан­цоваль­ный­ словарь, содержащий­ в себе историю, правила и основания танцевального искусства с критическими размышлениями и любопытными анекдотами, относящимися кдревним иновым танцам» 30. Крім танцовальных, словник містив терміни дра­ матичного театру, а всередині загальних статей подавав тлумачення термінів

експозиція (изъяснение або l’Exposition), розв’язка та багатьох інших. Це видання означило новий підхід до словникарства — термінологічний.

У1802 р. в Лондоні видано «Теспійський словник»31 з відомостями про «життя та творчість видатних англійських менеджерів, композиторів, коментаторів, акторів і актрис Об’єднаного Королівства». Театральної термінології на сторінках цього видання немає; попри це, воно залишається надзвичайно цінним джерелом для вивчення історії англійського театру. Згодом, у 1805 р., словник перевидано.

nouvelles sur les Spectacles, sur le génie et la conduite de tous les genres, avec les notices des meilleures pièces, le catalogue de tous les drames, et celui des auteurs dramatiques. — Paris, chez Lacombe, 1776.

28Драмматической словарь, или Показанія по алфавиту всех Россійскихъ театральныхъ­ сочинений­ и переводовъ, съ означеніемъ именъ известных со­чинителей,­ переводчиковъ

ислагателей музыки, которыя когда были представ­лены­ на театрахъ, и где и въ которое вре­ мя напечатаны. Въ пользу любя­щи­хъ­ театральныя представленія. — СПб, 1787.

29Compan, Charles. Dictionnaire de Danse. — Paris, 1787.

30Компан Ш. Танцовальный словарь, содержащий в себе историю, правила и основания танцевального­ искусства с критическими размышлениями и любопытными анекдотами, относящимися к древним и новым танцам / Пер. с фр. — М.: В тип. В. Окорокова, 1790.

31The Thespian Dictionary or, Dramatic Biography of the Eighteenth centuty; Containing Sket­ ches of the Lives, Productions, of all the principal managers, composers, commentators, actors, and actress, of the United Kingdom: interspersed several original anecdotes… — London, 1802.

20

ПЕРЕДМОВА

У1808 р. в польському місті Познань, на території, окупованій Пруссією, дру­ кується анонімний короткий «Словничок театральний» (проте вже в ХІХ ст. було

відомо, що авторами його були тогочасні діячі польського театру Л. Дмушевсь­ кий і А. Жулковський32). Цей словник визначає зміну орієнтирів у театральному словникарстві, адже видання присвячене саме термінології, причому терміноло-

гії сценічної практики, про що свідчить добір термінів: антрепренер, актор, ак­ торка, автор, афіша, абонемент, акт, антракт, аматор, анонс, білети, бене­ фіс, балет, ціна на місця, цензура, декорації, директор, драма, гардероб тощо.

УПарижі впродовж 1809­–1812 рр. тривав друк дев’я­титом­но­го­ «Драматичного літопису,­ або Словника театру»33. Головну увагу в цьому виданні, як, зреш­ тою, і в усіх його французьких попередниках, було зосереджено на лібрето сце-

нічних творів різних жанрів; інколи — на коротких літературно-сценічним історіях творів, а також біографічні відомості про акторів і драматургів. Окремі терміни на сторінках цієї праці (зав’язка, фарс тощо), як і раніше, мають радше випадковий, ніж обумовлений спрямованістю видання характер.

У1821 р. в Росії з’являється «Словарь древней и новой поэ­зии» М. Осто­лопова­34, який з формальної точки зору можна було б залишити поза увагою, якби на його

сторінках не приділялась увага термінам драматургії, трактованим з позицій сценічного мистецтва: акт, антракт, водевиль, драмма, драмматический, действие, эпизод та ін.

У1824 р. в Парижі побачив світ ще один «Театральний словник»­35, який істотно відрізняється від попередніх французьких видань, наближаючись до сучасних вимог. У цьому виданні наведено близько тисячі термінів, серед яких: абоне­

мент, абсурд,­ акцент, аксесуари, акомпаніатор, акомпанемент, акорд, акро­

бат, акт, актор, акція, адміністратор, афіша, алегорія, альфонс, аматор, ам­фі­

театр,­ анонс, апломб, аплодисменти, Арлекін, аранжувальник, автор, авансце­ на, режисура (régie), режисер (régisseur) та ін. У наступному році виходить друге видання цієї праці.

У1839–1842 рр. у Ляйпцігу здійснюється видання потужного багатотомного «Загального Театрального Лексикона, або Театральної­ енцик­ло­педії»­36, де поряд

із історичними термінами на кшталт дитячий театр, королівський театр, пен­ сія акторська та ін., присвячені темам, які сьогодні рідко висвітлюються у літера-

турі, подаються розгорнуті біографії видатних театральних діячів тощо.

32[Dmuszewski L., Żółkowski A.]. Dykcyonarzyk Teatralny. — Poznań, 1808.

33Annales dramatiques, ou Dictionnaire general des Théâtres. — Paris. — T. 1–9. — 1809–1812.

34Словарь древней и новой поэзии, составленный Николаем Остолоповым, Действи­тель­­ ным и Почетным членом разных Ученых Обществ. — Санкт-Петербург, 1821.

35Dictionnaire Théâtral, ou Douze cent trente-trois Verites sur les Ditecteurs, Regisseurs, Ac­te­ urs, Actrices et Employes des Divers Theatres. — Paris, 1825.

36Allgemeines Theater-Lexikon oder Encyklopädie alles Wissenswerten für Bühnenkünstler <…>, Altenburg — Lpz., 1839–1842

21

ПЕРЕДМОВА

У1841 р. у Ляйпцігу водночас із завершенням видання «Загального Театрального Лексикона» виходить друком «Театральний лексикон»37, авторами якого,

як вказано у вихідних даних, були режисер Ф. Дюрінгер та інспектор сцени Г. Бартельс. Історичного складника у цьому виданні майже немає, а інформація, що на-

водиться у статтях про жанри та інші аспекти театру, не підкріплюються конкретними прикладами. У цілому, поряд із Енциклопедією, видрукуваною у 1839–1842 рр., це видання має доволі скромний, а інколи, коли подає інформацію, що майже не стосується театру, й курйозний характер; так, від літери «А» стаття Abend (вечір) перенасичена відомостями про вечір як кінець дня; стаття Apotheke (аптека) — інформацією про аптеки, включно ліки й види одеколонів. Проте майже одночасна поява двох нерівноцінних довідкових­ видань, та ще й видрукуваних в одному місті, дає підстави припустити, що такий тип масового, орієнтованого на глядача

іпрактика сцени довідника, мав у той час підвищений попит. Про це ж вочевидь свідчить й інше видання — щоправда, в іншому жанрі.

У1854 р. у Парижі опубліковано «Словник містерій…» обсягом майже у півтори тисячі сторінок38. У цьому словнику старожитностей подано основну хронологію постановки містерій, а також повні тексти або виклад змісту середньовіч-

них містерій, мораліте, ритуалів, живих картин та інших театралізованих церемоній, фарсів тощо. Цей словник і досі залишається одним із основних джерел дослідження історії театру середньовіччя.

У1860 р. в Лондоні з’являється «Словник давніх англійських п’єс»39. Це науко- во-популярне видання, цікаве насамперед у жанровому сенсі, і досі залишається важливим джерелом для вивчення історії англійської сцени. У словнику за абет-

кою подано короткі відомості про час створення й постановку давніх англій-

ських п’єс, однак інформації термінологічного характеру — як щодо драматич-

них жанрів, так і стосовно структури п’єс — це видання не подає.

У1878 р. в Парижі видано словник «Мова театру»40. Це видання подає доволі чіткі дефініції термінів, а в додатку — низку ордонансів про діяльність театрів

істислу хронологію законодавчих документів у театральній справі. До словника

увійшли терміни академія музична, аксесуар, акорд, акробат, акт, актор, ак­ триса, афіша, аматор, мімодрама, мізансцена, монополія, містерія тощо.

У1885 р. в Парижі виходить друком ще одне словникове видання — надзви- чайно цікавий як за задумом, так і за виконанням «Ілюстрований історичний

37 Düringer, Ph. J. und Barthels H. Theater-Lexikon. Theoretisch-practisches Handbuch für Vorstände, Mitglieder und Freunde des deutschen Theaters. — Leipzig, Wigand, 1841,

38Dictionnaire des Mystères; ou collection générale de mystères, moralités, rites figurés et cerémonies singilières. — Paris, 1854.

39A Dictionary of old English plays existing either in print or in latin manuscript, frpb the ear­liest times to the close of the seventeenth century; including also notice of latin plays written by Eng­lish authors. By James O. Halliwell, ESQ., F.R.S. — London, M. DCCC. LX.

40La Langue Théatrale. Vocabulaire historique, descriptif et anecdotique des termes et des sho­ ses du theatre. Par Alfred Bouchard. — Paris, 1878.

22

ПЕРЕДМОВА

словник­ театру» Артура Пужена (Arthur Pougin, 1834–1921) — відомого французького музичного і театрального критика41. Привабливість видання визнача-

ється не лише його обсягом (775 сторінок), але й чіткою структурою і надзвичайно сучасною концепцією театру, покладеною в основу праці. У Додатку до основ­ного­

тексту подано систематичну таблицю, в якій рубриковано всі терміни, охоплені упорядником. Ці рубрики варті того, щоб їх навести повністю, адже в них чи не вперше в історії театру чітко простежується не лише актуальна й сьогодні концепція видання, але й розуміння театрального мистецтва в цілому. Серед рубрик вирізняються такі: символи театру; античне мистецтво; оригінальний те­ атр у Франції; історія театру у Парижі; питання фінансування театру (економі­ ка театральна); автор п’єси; поетика театру; основні частини драматичного твору; сцена; постановка (mise en scenè); виконавці; амплуа; обслуговуючий персо­

нал театру; клака; типи персонажів у театрі; маріонетки; акробати; громадські розваги й популярні свята; кінний спорт, перегони, ігри; іншомовні вирази; рубри­ ки, присвячені постановочній практиці театру; рубрики, присвячені адміністра­ тивній діяльності й експлуатації вистави; різне; машинерія театральна; освіт­ лення у театрі; міміка актора; музика; жест; афіша; публіка у театрі та ін. Цей

перелік має цінність передусім як свідчення доволі широкої системи естетичних уявлень ХІХ ст. про мистецтво театру, що віддзеркалено не лише у рубрикації, а й в орієнтованості автора на практичне театрознавство у процесі відбору термінів. Крім того, глосарій цієї праці може бути корисним у процесі укладання сучасних термінологічних словників.

У 1900 р. в м. Сизрань друкується «Театральний словник» Є. Аркадьєва, відомо-

го бібліофіла і букініста, автора першого в Росії «Словника бібліофіла»42. За жанром — це короткий тлумачний словник, який у часи його видання, вочевидь, сприймався як невибагливий, простий і т. ін.; однак з роками смак деяких явищ розкривається краще. І те, що вчора видавалося нецікавим і примітивним, сьогодні сприймається як надзвичайно точна ознака часу. Таких прикладів у словнику Аркадьєва багато: «Артист — актер, достигший известной степени совер-

шенства; в России это звание законом присваивается только актерам импера-

торской сцены»; «Арьерсцена — задняя половина сцены или так на­зыва­емый­ просцениум»; «Пьеса боевая — та, которая не сходит с репертуара и пользуется успехом y публики»; «Роль бытовая — в народных пьесах, где тип, на котором лежит печать народа, еще сохранился и его не коснулась цивилизация»; «Вер­

хи — раек и другие места на верху театра»; «Вызов — требования публикой ар-

тиста, удачно исполнившего роль для награждения аплодисментами; в Дрезденском корол. театре, например, на днях установлено, что артисты должны вы­хо­

дить не более трех раз по окончании каждого акта и шести раз по окончании

41Pougin Arthur. Dictionnaire historigue et pettoresque du Théâtre et desarts qui sy ratac­ cehnt. — Paris, 1885.

42Аркадьев Е. Театральный словарь. — Сызрань, 1900.

23

ПЕРЕДМОВА

пьесы»; «Дублер — заместитель первого исполнителя роли»; «дебют закры­ тый — пробная игра актера не перед публикой, a в присутствии особого теат­

рального­ комитета. Такой способ практикуется на Императорских сценах»; «Роли каскадные — живые, с вольными жестами и намеками, возбуждающие в пуб­лике животные­ инстинкты» і т. ін. З плином часу словник втрачає практичну вартість,

однак залишається цінним джерелом до історії побуту й звичаїв театру Російської імперії кінця ХІХ століття.

У1903 р. в Лондоні виходить друком «Словник термінів мис­тецтва»­43, від якого можна було б сподіватися на інформацію про мистецтво театру; однак насправді театральне мистецтво у цьому виданні присутнє лише в його архітектурних елементах (орхестра, просценіум тощо), а сам театр розглядається як будівля. Утім, це й не дивно: адже на початку ХХ ст. театр ще не отримав власного місця у системі тогочасних мистецтв.

У1904 р. в Лондоні побачив світ «Словник драми» В. Давенпорта Адамса44,

уякому, поряд з біографічними даними про театральних діячів і сценічні твори,

подано кілька надзвичайно докладних — із цифрами і фактами — статей про акторство як професію, про аматорський театр, аматорську пантоміму та інші аспекти театральної справи.

У1909 р. також у Лондоні видано енциклопедію «Сцена» Реджинальда Кларенса, що має підзаголовок «Бібліографія п’єс»45 і містить відомості майже про п’ят­ десят­ тисяч п’єс, видрукуваних і виставлених упродовж п’ятисот років у Англії, а також подає інформацію про першодруки, дати першої постановки драматичних творів тощо.

У1940 р. в Нью-Йорку оприлюднюється «Театральний Довідник» за редакцією Бернардо Собеля46; це видання доволі широко охоплює термінологію­ драми і театру,­ що видно на прикладі термінів однієї літери, «A»: academy, the French; academy of actors; action, actor; actors, medieval; actors, types; actress; agitstu­ecke;­ agit-truppe; agon; alto del teatro; amateur; american folk drama; apron; augustuan tra­ gedy тощо. Поряд із цим вміщено короткі відомості про драматургів, їхні твори та виконавців. Специфічна ознака видання — вкраплення у текст довідника великих оглядових есеїв інших авторів («Сцена як кар’єра» та ін.).

У1943 р. у Нью-Йорку друкується ґрунтовний «Словник світової літератури» Джозефа Шіплі47, до якого увійшли не лише фундаментальні літературознавчі

43A Dictionary of Terms in Art / Ed and illustrated by F.W. Fairholt. — London, 1903.

44A Dictionary of the Drama. A Guide to the Plays, Playwrights, Players and Playhouse of the United Kingdom and America, from the erliest times to present / W. Davenport Adams. — London, Chhato & Windus, 1904.

45The Stage. Cyclopaedia. A Bibliography of Plays. Comp. by Reginald Clarence. — London, 1909.

46The Theatre Handbook and Digest of Plays / Ed. by Bernard Sobel, Preface by George Freedley. — N.-Y., 1940.

47Dictionary of world literature. Criticizm — Forms — Technique. Ed. By Joseph T. Shipley. — N.-Y., 1943.

24