В ході дослідження з’ясувалось, що питання методики проведення інвентаризації не має закінченого вигляду. Значні недоліки в практичній діяльності є результатом невизначеності даних питань в теоретичному аспекті. Майже ніхто з авторів комплексно не розглядав методику, способи, процедури та методичні прийоми інвентаризаційного процесу. На наш погляд, залежно від об’єктів інвентаризації методика проведення її суттєво змінюється, перевірка матеріальних цінностей і коштів здійснюється в натурі способом перерахунку, зважування та вимірювання, а коштів у розрахунках - взаємним звіренням сум з іншими підприємствами і окремими особами, які є платниками підприємства або одержувачами коштів від нього.
Як відомо, неякісне проведення інвентаризацій не забезпечує попередження нестач та розкрадань. У результаті більше половини цінностей і коштів підприємств можуть приховуватися. У практиці зустрічалися випадки, коли замість двох і більше членів комісії (не рахуючи матеріально відповідальних осіб) інвентаризація проводилася тільки однією особою або, навпаки, для інвентаризації формально призначається комісія у складі 6 - 8 чоловік, а фактично проводять її 1 - 2 члени комісії. Це сприяє приховуванню нестач, а іноді призводить до того, що окремі цінності записувалися в опис за даними книг або карток, зі слів матеріально відповідальних осіб, що сприяло припискам цінностей і прихованню нестач. Існують й інші випадки і способи приховування нестач. Наприклад, у процесі інвентаризації окремі матеріально відповідальні особи непомітно робили перестановку проінвентаризованих матеріальних цінностей у бік непроінвентаризованих. Для посилення контролю і попередження цих фактів приховування нестач і крадіжок цінностей інвентаризацію на об'єктах збереження варто проводити в порядку розташування цінностей на складі.
Суттєвим недоліком методики проведення інвентаризацій є те, що окремі члени робочих інвентаризаційних комісій не контролюють при інвентаризації наявність цінностей, необгрунтовано довіряють перерахування (перемірювання, зважування) їх самим матеріально відповідальним особам і записують дані із їх слів. Інколи завідувачі складів переконують недосвідчених членів комісії, щоб замість грошей, які вони обіцяють здати в касу як виторг, комісія включила в опис різні матеріальні цінності. У зв'язку із цим інвентаризаційні комісії зобов'язані перевіряти сутність і вірогідність звітів матеріально відповідальної особи, зіставляти їх дані із журналами обліку виданих доручень, здійснювати оперативне звіряння з місцевими постачальниками для контролю своєчасності і правильності оприбуткування матеріальних цінностей, що надходять на підприємство до проведення інвентаризації.
Мають місце також факти приховування нестач шляхом укладання в період з попередньої до початку наступної інвентаризації недостовірних актів на списання бою і псування цінностей. У результаті необґрунтовано списують цінності в кількостях, що перевищують їх надходження, або допускають повторне списання раніше списаних, але ще не знищених цінностей. Для розкриття таких фактів приховування нестач варто здійснювати прийоми контрольно-вибіркового порівняння з метою перевірки вірогідності руху цих цінностей у період між інвентаризаціями.
Нерідко комісія при інвентаризації обмежується тільки підрахунком кількості місць тари, заповненої матеріалами. У свою чергу, це використовується матеріально відповідальними особами для того, щоб разом із заповненою цінностями тарою підрахувати і порожню (бочки, ящики тощо), яка обліковується комісією при інвентаризації як заповнена. З метою недопущення приховування нестач і розкрадань необхідно, щоб комісія при перерахуванні таких цінностей робила перестановку тари з одного місця на інше і здійснювала перевірку її вмісту. Це підсилить контроль з боку інвентаризаційних комісій і не дасть можливості матеріально відповідальним особам приховувати можливі нестачі. Вище зазначені питання актуальні тому, що на практиці в ряді випадків інвентаризаційні комісії не контролюють наявність цінностей, довіряють облік їх проводити матеріально відповідальним особам без ретельного контролю за цими операціями, що сприяє дописуванню в інвентаризаційних описах і перекручуванню результатів інвентаризації.
Головне завдання інвентаризації - отримання точних результатів.
Поряд з проведенням суцільної інвентаризації можлива інвентаризація на підставі вибірки у випадку, коли вона відповідає належному веденню бухгалтерського обліку. Це означає, що при проведенні інвентаризації на підставі вибірки не порушуються принципи точності і повноти, а підготовлений за її результатами інвентаризаційний опис має ту ж інформаційну значущість, що й за суцільної матеріальної інвентаризації. В окремих випадках необхідно перевірити, чи є інвентаризація на підставі вибірки економічною за суцільну. Інвентаризація на підставі вибірки застосовується для матеріальних цінностей та інших активів і не може застосовуватися для зобов'язань.
Особливо актуальними є питання організації і методики проведення раптової інвентаризації цінностей на об'єктах, що пояснюється необхідністю посилення контролю за їх збереженням. Для цього необхідно при інвентаризацій на невеликих за обсягом виробництвах здійснювати суцільну інвентаризацію цінностей на всіх об'єктах.
Незважаючи на значну перевагу при повних інвентаризацій, здійснюваних у два-три прийоми, усе ж у цих умовах цілком не виключається можливість приховування нестач шляхом обміну безтоварних документів на внутрішнє перекидання матеріалів між об'єктами. Дослідження практики проведення інвентаризацій дає змогу зробити висновок про те, що майже в 10 випадках із 100 нестачі приховуються шляхом виписування перед початком інвентаризації безтоварних і безгрошових документів.
При збереженні цінностей у різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи (бригади) інвентаризацію варто проводити послідовно за місцями збереження цінностей. Матеріальні цінності, що надійшли на склад під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії, заносяться до окремого опису й оприбутковуються за звітом після інвентаризації. З метою посилення контролю за правильністю внесення до опису матеріалів інветаризаційна комісія зобов'язана здійснювати після закінчення інвентаризацій контрольно-вибіркові перевірки інветаризаційних описів. Такі перевірки спрямовані на встановлення негативних явищ (включення до опису матеріалів без їх фактичного перерахування, неправильне складання розрахунків при визначенні ваги вагомістких цінностей або включення до основного опису тих цінностей, що надійшли в період інвентаризації тощо). Інвентаризаційний опис має певне значення для річної фінансової звітності. Виявляється це в тому, що попередньо складений Баланс на підставі рахунків бухгалтерського обліку в обов'язковому порядку підлягає зіставленню з інвентаризаційним описом.
Інвентаризаційний опис є відображенням майна, зобов'язань і власного капіталу. Водночас він повинен виконувати три суттєвих завдання:
письмово відображати наявність майна і зобов'язань підприємства на визначену дату, а також розширити функції поточного контролю;
утворювати підставу для виведення залишків майна і зобов'язань підприємства на збірних рахунках, на якій формуються статті Балансу;
сприяти розкриттю і коригуванню помилок обліку, а також усуненню недостатньої ретельності обліку і можливих недобросовісних дій працівників бухгалтерії.
Удосконалення методики повинне бути спрямовано також на оперативне виведення результатів інвентаризацій (звіряння і зіставлення фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку). Узагальнення практики цієї ділянки інвентаризаційної роботи дає підставу для визначення таких методичних недоліків. У ряді випадків облікові дані під фактичні залишки цінностей, що вимагає порівняння облікових даних із такими даними порівнювальних відомостей і актів результатів цінностей. Шляхом зіставлення даних обліку з порівнювальними відомостями й актами результатів інвентаризації цінностей перевіряють правильність перенесення до порівнювальних відомостей або до актів результатів інвентаризації облікових даних про залишки цінностей на момент інвентаризації.
Таким чином, методика проведення інвентаризації повинна передбачати організацію, прийоми і способи перевірки фактичної наявності цінностей, стану розрахунків, має бути спрямована на якісне проведення інвентаризації, оперативність отримання її результатів, забезпечення вірогідності облікових даних, підвищення ефективності і дієвості в забезпеченні збереження майна.
бухгалтерський облік фінансовий
Висновки
При дослідженні порядку проведення інвентаризації на ТзОВ "Спецтехсервіс" недоліків не виявлено, а це в свою чергу показує правильність організації інвентаризаційної роботи на підприємстві і відображення її результатів в бухгалтерському обліку, важливе значення при забезпеченні достовірності звітності і покращення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Своєчасне отримання інформації про фактичний стан майна, реальність фінансових зобов’язань досягається первинним бухгалтерським спостереженням - реєстрацію даних, що безпосередньо отримуються при вивченні об’єкту бухгалтерського обліку.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань.
На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб’єктів не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Мета проведення інвентаризації на ТзОВ «Спецтехсервіс» полягає у виявленні фактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати. Досягнення мети та розв’язання завдань, що поставлені при проведенні інвентаризації можливо лише при належному організаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному її забезпеченні.
Інвентаризація
є важливим заходом, в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник,
головний бухгалтер, керівник підприємства і за певних обставин матеріально
відповідальна особа. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку є
обов'язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його
методу.Взаємозв'язок інвентаризації з іншими елементами методу бухгалтерського
обліку носить односторонній характер. Інвентаризації як елементу методу обліку
властива певна самостійність і незалежність від інших елементів, В ієрархічній
системі цей елемент може зайняти будь-яке місце після документації як засіб
контролю. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності
підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію. В інших періодах
періодичність і об’єкти інвентаризації (основні засоби, нематеріальні активи,
сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари,
готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства (крім випадків
обов’язкового проведення інвентаризації).
Список
використаних джерел
1. Блакита Г.В. Бухгалтерський облік: практикум: навч. посіб. для студ. навч. закл. / Г.В. Блакита, Н.О. Ромашевська. - К.: Центр учб. л-ри, 2010. - 151 с.
2. Богданов О.В. Практичний посібник для директора малого підприємства: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О.В. Богданов, В.А. Романова ; 2010. - 200 с.
3. Волкова І.А. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І.А. Волкова, М.В. Реслер, О.Ю. Калініна. - К.: Центр учб. л-ри, 2011. - 299с.
4. Голов С. Бухгалтерський облік та фінансова звітність малих і середніх підприємств / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - №10. - С. 3-15. - Бібліогр. у кінці ст.
5. Дондик Н.Я. Судова бухгалтерія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.Я. Дондик, Г.П. Дондик. - К.: Центр учб. л-ри, 2011. - 207 с.
6. Жук В.М. Інституціональне забезпечення розвитку бухгалтерського обліку в Україні / В.М. Жук // Фінанси України. - 2010. - №11. - С. 101-110
7. Журавель Г.П. Облікова політика підприємства в ринкових умовах: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г.П. Журавель, В.Б. Клевець, П.Я. Хомин ; за ред. П.Я. Хомина ; М-во освіти і науки України. - К.: Професіонал, 2009. - 319 с.
8. Корінько М.Д. Бухгалтерський облік погашення зобов'язань у процедурі ліквідації суб'єкта господарювання / М.Д. Корінько, А.М. Хільченко // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С. 250-255.
9. Легенчук С. Новий підхід до структури бухгалтерського обліку / С. Легенчук // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - №10. - С. 23-29.
10. Лишиленко А.В. Бухгалтерский учет: учеб. для студ. высш. учеб. завед. / А.В. Лишиленко. - 3-е изд., передел. и доп. - К.: Центр учеб. лит., 2011. - 735 с.: табл.
. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 444с.