Материал: Тести терапія

1. Гіпертиреоз;

2. Гіпотиреоз;

3. А – гіповітаміноз;

4. ожиріння.

257. Ожиріння – це:

1. Надлишкове відкладання жиру у підшкірній клітковині та інших тканинах організму, міжклітинних проміжках, що зумовлено порушенням обміну речовин;

2. Надлишкове відкладання жиру у підшкірній клітковині та по ходу кровоносних судин;

3. Надлишкове відкладання жиру у внутрішніх органах;

258. Основні симптоми клінічно вираженої стадії післяродової гіпокальціємії:

1. Темпертура тіла знижена;

2. Температура тіла підвищена;

3.Залежування

4. Втрата чутливості.

259. Біогеохімічні зони і провінції – це:

1. Території, які характеризуються недостатнім або надлишковим вмістом рухомих форм мікроелементів у грунтах, водних джерелах і рослинах, що зумовлює біологічну реакцію місцевої флори і фауни;

2. Території, віддалені від промислових центрів;

3. Території, віддалені від адміністративних центрів.

260. Грунти і водні джерела якої геохімічної зони характеризуються найбільшою недостатністю засвоюваних форм мікроелементів?

1. Західна;

2. Північно-східна;

3. Центральна;

4. Південна.

261. Вітамін Д регулює:

1. Обмін кальцію;

2. Обміну фосфору;

3. Обмін магнію;

4. Обмін натрію.

262. Для регуляції обміну кальцію і фосфору та процесу остеосинтезу в організмі найбільш необхідний вітамін:

1. А;

2. В₁;

3. D;

4. Е.

263. До водорозчинних вітамінів відносять:

1. Ретинол;

2. Токоферол;

3. Ергокальциферол;

4. Рибофлавін.

264. Жиророзчинними називають вітаміни тому що:

1. Вони розчинні у жирах;

2. Вони є жироподібними речовинами;

3. Вони були виділені з жиру тварин.

265. До жиророзчинних вітамінів відносять:

1. Аскорбінову кислоту;

2. Фолієву кислоту;

3. Токоферол;

4. Тіамін.

266. Препарати, які застосовують для лікування корів за післяродової гіпокальціємії:

1. глюкоза;

2. кальцію хлорид;

3. фосфосан;

4. кальфосет.

267. Основні симптоми за гострого перебігу кетозу:

1. Гіпотонія рубця;

2. кетонурія;

3. пригнічення;

4. брадикардія.

268. До екзогенних гіповітамінозів відносять:

1. Недостатнє надходження вітамінів або їх попередників з кормом;

2. Посилене руйнування вітамінів антивітамінами;

3. Посилене виведення вітамінів з організму.

269. Для профілактики післяродової гіпокальціємії необхідно в

раціоні:

1. збільшити кількість кальцію;

2. зменшити кількість кальцію;

3. збільшити кількість калію;

4. зменшити кількість магнію.

270. Основні симптоми за підгострого і хронічного перебігу кетозу:

1. різко виражена кетонурія;

2. збільшення і болючість печінки;

3. гіперглікемія;

4. хронічна гіпотонія рубця і алотріофагія.

271. Кетоз у тварин виникає із-за:

1. Недостатності білків;

2. Недостатності ліпідів;

3. порушення співвідношення між легкоферментованими вуглеводами і протеїном;

4. Дефіциту енергії в раціоні.

272. Геморагічний діатез виникає за нестачі в організмі вітамінів:

1. В₁₂;

2. К;

3. В₅;

4. D.

273. Типові симптоми післяродової гіпофосфатемії:

1. Гіпотермія;

2. Анорексія;

3. Кома;

4. Ступор.

274. Показники, які враховують за діагностування кетозу корів:

1. Продуктивність корів;

2. Вік тварин;

3. Структуру раціону;

4. Період розвитку хвороби.

275. Причини та фактори, що спричиняють розвиток кетозу в корів:

1. Нестача протеїну в раціоні;

2. Надмірна кількість протеїну в раціоні;

3. Ожиріння;

4. Особливості енергетичного обміну у ранній післялактаційний період.

276. Назвіть кетогенні кислоти, що знаходяться в кормах:

1. Молочна кислота;

2. Оцтова кислота;

3. Масляна кислота;

4. Нікотинова кислота.

277. Назвіть основну причину виникнення кетозу в корів:

1. Надлишок енергії в раціоні;

2. Дефіцит енергії в раціоні;

3. Знижений рівень білка в раціоні;

4. Ожиріння.

278. Назвіть типові біохімічні зміни за гострого перебігу кетозу в

корів:

1. гіперглікемія;

2. кетонурія;

3. Гіпоглікемія;

4. Глюкозурія.

279. Нестача магнію в раціоні призводить до захворювання на:

1. Пасовищну тетанію;

2. Міоглобінурію;

3. Гіпокальціємію;

4. Гіпофосфатемію.

280. Назвіть причини пасовищної тетанії у корів:

1. Нестача калію в ґрунтах і рослинах;

2. Нестача кальцію в кормах;

3. Нестача магнію в раціоні;

4. Надмірна кількість калію в ґрунтах і кормах.

281. Назвіть причину виникнення міоглобінурії у коней:

1. Недостатність в раціоні протеїну;

2. Недостатність в раціоні вуглеводів;

3. Недостатність в раціоні жирів;

4. Тривала перерва в роботі з наступним фізичним навантаженням.

282. Назвіть симптоми гіпокобальтозу в тварин:

1. Алотріофагія;

2. Виснаження;

3. Анемічність кон’юнктиви;

4. Брадикардія.

283. Анемічність кон’юнктиви розвивається за нестачі в раціоні:

1. Цинку;

2. Йоду;

3. Кобальту.

284. Назвіть зміни крові за гіпокобальтозу:

1. Олігоцитемія;

2. Гіперхромія;

3. Поліцитемія;

4. Гіпохромія.

285. Причини аліментарної остеодистрофії у тварин:

1. Незбалансована фосфорно-кальцієва годівля;

2. Нестача вітаміну D в раціоні;

3. Надмірне протеїнове живлення тварин;

4. Надмірна кількість вітаміну D в раціоні.

286. За незбалансованої фосфорно-кальцієвої годівлі тварини хворіють на:

1. Аліментарну остеодистрофію;

2. Аліментарну дистрофію;

3. Аліментарну анемію.

287. Недостатність якого мікроелемента викликає у тварин

білом’язову хворобу?

1. недостатність цинку;

2. недостатність мангану;

3. недостатність селену;

4. недостатність йоду.

286. За недостатності селену тварини хворіють на:

1. Білом’язову хворобу;

2. Кровоп’ятнисту хворобу;

3. Виразкову хворобу.

287. Нестача в організмі тварин кобальту сприяє виникненню гіповітамінозу:

1. В_1;

2. В₁₂;

3. В₅;

4. В_с.

288. Виникненню В₁₂-гіповітамінозу сприяє нестача:

1. Цинку;

2. Кобальту;

3. Купруму.

289. Причини вторинної остеодистрофії у корів:

1. Патологія печінки і нирок;

2. Гіпофункція щитоподібної залози;

3. Нестача кальцію і фосфору в раціоні;

4. Гіперфункція прищитоподібних залоз.

290. Остеопороз – це характерна ознака нестачі вітаміну:

1. Е;

2. Д;

3. В₁₂;

4. К.

291. Патологія печінки і нирок є однією з причин розвитку:

1. Вторинної остеодистрофії;

2. Міоглобінурії.

3. Пасовищної тетанії.

292. Нестача купруму в раціоні призводить до розвитку:

1. Білом’язової хвороби;

2. Ендемічного зобу;

3. Паракератозу.

293. За дефіциту якого мікроелемента у ягнят розвивається ензоотична атаксія?

1. кобальту;

2. Мангану;

3. цинку;

4. Купруму.

294. За нестачі якого мікроелемента розвивається паракератоз?

1. Мангану;

2. Купруму;

3. селену;

4. цинку.

295. Нестача цинку в раціоні призводить до розвитку:

1. Білом’язової хвороби;

2. Ендемічного зобу;

3. Паракератозу.

296. За нестачі яких мікроелементів у тварин виявляють функціональні і морфологічні зміни щитоподібної залози?

1. Феруму;

2. Кобальту;

3. йоду;

4. Купруму.

297. Нестача йоду в раціоні призводить до розвитку:

1. Білом’язової хвороби;

2. Ендемічного зобу;

3. Паракератозу.

298. Симптоми, за якими диференціюють аліментарну диспепсію і колібактеріоз:

1. Зневоднення;

2. Анорексія;

3. Зміни температури тіла;

4. Діарея.

299. Чи проходять імуноглобуліни плацентарний бар’єр у корів, овець, свиней і коней?

1. так;

2. ні;

3. проходять лише у коней;

4. проходять лише у свиней.

300. Основні критерії високої якості молозива:

1. наявність трипсину;

2. наявність лізоциму;

3. висока кислотність;

4. кількість імуноглобулінів.

301. Тварини, у яких визначають вміст каротину в сироватці крові з метою діагностики А-гіповітамінозу:

1. Свиноматки;

2. Вівцематки;

3. Корови;

4. Новонароджені телята.

302. Перерахувати шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят:

1. Аліментарна диспепсія;

2. Сальмонельоз;

3. Колібактеріоз;

4. Казеїно-безоарна хвороба.

303. За якої кількості імуноглобулінів (г/л) у сироватці крові діагностують імунодефіцитний стан у новонароджених телят:

1. Менше 10;

2. Менше 15;

3. Менше 18;

4. Менше 20–22.

304. Через який час після випоювання молозива з’являються імуноглобуліни в сироватці крові новонароджених телят?

1. 2–4 год;

2. 6–12 год;

3. 12–24 год;

4. Після першої доби.

305. Які фактори сприяють засвоєнню імуноглобулінів у кишечнику телят:

1. відсутність у шлунковому вмісті вільної хлоридної кислоти;

2. відсутність пепсину;

3. відсутність у молозиві інгібіторів і блокаторів трипсину;

4. Висока активність трипсину.

306. Основні симптоми В₁-гіповітамінозу в телят і овець:

1. Лихоманка;

2. Атаксія;

3. Судоми;

4. Гастроентерит.

307. Назвіть гормони, що утворюються в підшлунковій залозі:

1. Інсулін;

2. Глюкагон;

3. Альдостерон;

4. Кортизол.

308. Назвіть ендокринні органи, в яких утворюється гормон кальцитонін:

1. Прищитоподібні залози;

2. Гіпофіз;

3. Гіпоталамус;

4. Щитоподібна залоза.

309. Провідну роль в розвитку діабету є патологія:

1. Наднирникових залоз;

2. Підшлункової залози;

3. Щитоподібної залози;

4. Гіпоталамуса.

310. Назвіть основні ендокринні органи, за патології яких розвивається діабет:

1. Наднирникові залози;

2. Підшлункова залоза;

3. Щитоподібна залоза;

4. Гіпоталамус.

311. Назвіть ендокринні органи, за патології яких розвивається синдром Кушинга:

1. Гіпофіз;

2. Епіфіз;

3. Надниркові залози;

4. Підшлункова залоза.

312. Які тварини частіше хворіють на цукровий діабет?

1. Велика рогата худоба;

2. Кози;

3. Коні;

4. Собаки.

313. Типові симптоми у тварин, хворих на цукровий діабет:

1. Глюкозурія;

2. Полакіурія;

3. Поліурія;

4. Спрага.

314. Назвіть основні симптоми для діагностики гіпотиреозу у тварин:

1. Брадикардія;

2. Тахікардія;

3. Енофтальм;

4. Екзофтальм.

315. Назвіть основні причини, що зумовлюють виникнення

первинного гіпотиреозу у сільськогосподарських тварин:

1. йодна недостатність;

2. недостатність марганцю в раціоні;

3.Недостатність кобальту;

4. Недостатність фтору.

316. Назвіть основні симптоми ендемічного зобу у тварин:

1. Тахікардія;

2. Брадикардія;

3. Екзофтальм;

4. Мікседема.

317. Назвіть основні гормони, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну:

1. Кортизол;

2. Кальцитонін;

3. Тироксин;

4. Паратгормон.

318. Гіпоглікемія поросят виникає за:

1. Переохолодження;

2. Перегрівання;

3. Глюкозурії;

4. Гіпогалактії свиноматок.

319. Гіпоглікемія поросят характеризується:

1. Гіпотермією;

2. Гіпертермією;

3. Судомами;

4. Тахікардією.

320. розлад Д-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну називають:

1. Рахіт;

2. Цинга;

3. Подагра.

321. Рахіт – це:

1. розлад Д-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;

2. розлад А-вітамінного обміну;

3. розлад С-вітамінного і кальціє-фосфорного обміну;

4. розлад обміну мікроелементів.

322. Які вітаміни не беруть участі у формуванні кістяка?

1. А;

2. В₁;

3. D;

4. Е.

323. У шкірі яких тварин вітамін D₃ не синтезується під впливом ультрафіолетових променів?

1. лошат;

2. телят;

3. поросят;

4. цуценят.

324. Молодняк якого виду тварин частіше хворіє на гіпопластичну анемію?

1. лошата;

2. телята;

3. поросята-сисуни;

4. ягнята.

325. Нестача феруму в раціоні поросят призводить до захворювання на:

1. Анемію.

2. Гіпоглікемію.

3. Паракератоз.

326. Яка основна причина гіпопластичної анемії у поросят раннього віку?

1. нестача вітамінів В₂, В₁₂, В_С;

2. нестача феруму;

3. нестача купруму;

4. нестача кобальту.

327. Який із мікроелементів не враховують при складанні повноцінних

раціонів для молодняку з метою профілактики гіпопластичної анемії?

1. вміст феруму;

2. Вміст кобальту;

3. вміст купруму;

4. вміст селену.

327. Діагностичним критерієм за хвороб підшлункової залози є визначення в крові активності:

1. аспартатамінотрансферази;

2. Аланінамінотрансферази;

3. α-амілази;

4. γ-глутамілтранспептидази.

328. Найважливіше значення в діагностиці хвороб підшлункової залози має визначення в крові:

1. аспартатамінотрансферази;

2. Аланінамінотрансферази;

3. α-амілази;

4. γ-глутамілтранспептидази.

329. Визначення в крові активності α-амілази є діагностичним критерієм за патології:

1. Підшлункової залози;

2. Печінки;

3. Слинних залоз.

330. Основні правила регідратаційної терапії за діареї новонародженого молодняку:

1. Застосовувати ізотонічні розчини електролітів;

2. Застосовувати гіпертонічні розчини електролітів;

3. Враховувати ступінь зневоднення;

4. Використовувати лише за тяжкого перебігу хвороби.

331. Фактори, що сприяють розвитку паракератозу в поросят:

1. Дефіцит кальцію в раціоні;

2. Надмірна кількість кальцію в раціоні;

3. Дефіцит вітаміну А в раціоні;

4. Дефіцит купруму в раціоні.

332. Основні причини рахіту в молодняку:

1. Генетично зумовлені;

2. Нестача в раціоні цинку, купруму, мангану;

3. Нестача в раціоні кальциферолу;

4. Порушення кальціє-фосфорного живлення.

333. Для профілактики гіпопластичної анемії найбільш важливо:

1. проводити заходи щодо запобігання травматизму;

2. збалансувати раціон за вітамінами Вс, В₁₂, В₂, В_6;

3. підбирати для парування сумісні батьківські пари;

4. включати до раціону премікси, до складу яких входять ферум, кобальт, купрум.

334. Для профілактики постгеморагічної анемії важливо:

1. проводити заходи щодо запобігання травматизму;

2. збалансувати раціон за мікроелементами (кобальт, купрум, ферум);

3. підбирати для парування сумісні батьківські пари;