Материал: Тести терапія

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

4. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору;

87. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:

1. Інфекційні хвороби;

2. Порушення обміну речовин;

3. Зниження резистентності організму;

4. Простуда.

88. Травматичний перикардит частіше діагностують:

1. У корів;

2. У свиней;

3. У коней;

4. У всіх видів тварин однаково.

89. Вторинний травматичний перикардит виникає:

1. Як ускладнення інфекційних хвороб;

2. Внаслідок ендокардиту;

3. За зовнішньої травми перикарда стороннім тілом;

4. Внаслідок травматичного ретикуліту

90. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:

1. Перикардіальні шуми тертя;

2. Перикардіальні шуми хлюпання;

3. Збільшення ділянки абсолютного серцевого притуплення;

4. Переповнення яремних вен.

91. Для випітного перикардиту характерно:

1. Перикардіальні шуми хлюпання;

2. Болісність серцевої ділянки;

3. Переповнення і напруження яремних вен;

4. Посилення серцевого поштовху.

92. Причиною захворювання на травматичний перикардит є:

1. Забруднення кормів металевими предметами;

2. Порушення ліпідного обміну;

3. Порушення мінерально-вітамінного обміну.

93. За травматичного перикардиту АКТ:

1. Підвищується систолічний;

2. Підвищується систолічний і діастолічний;

3. Знижується систолічний;

4. Підвищується діастолічний.

94. Частота пульсу за травматичного перикардиту у корови становить:

1. 100 – 120;

2. 80 – 90;

3. 50 – 80;

4. 40 – 60.

95. Основною відмінністю травматичного перикардиту від ретикулоперитоніту є:

1. Позитивний венний пульс;

2. Зміни тонів серця;

3. Підвищена температура;

4. Наявність перикардіальних шумів.

96. Абсцеси печінки у молодняку на відгодівлі виникають за:

1. Алкалозу рубця;

2. Ацидозу рубця;

3. Румініту.

97. Для профілактики травматичного перикардиту застосовують:

1. Промивання рубця;

2. Магнітні зонди і ловушки;

3. Попереджують порушення вітамінно-мінерального обміну;

4. Відновлюють структуру раціону.

98. За яких хвороб серця відмічається болісність у ділянці серця:

1. гідроперикард;

2. міокардіофіброз;

3. міокардит;

4. міокардоз.

99. Основними симптомами серцевої недостатності є:

1. Набряки;

2. Наявність шумів серця

3. Венозний застій;

4. Задишка.

100. Ателектатичну пневмонію відносять до:

1. Лобарних пневмоній;

2. Лобулярних пневмоній;

3. Бронхопневмонії.

101. Які лікарські препарати показані для лікування кровотечі з носа?

1. Кальцію хлорид;

2. Антибіотики;

3. Адреналін;

4. Вікасол.

102. За макробронхіту хрипи:

1. Високого тембру;

2. Низького тембру;

3. Крепітуючі;

4. Не постійні.

103. За мікробронхіту хрипи:

1. Високого тембру;

2. Низького тембру;

3. Крепітуючі;

4. Не постійні.

104. Стадійність розвитку характерна для:

1. Крупозної пневмонії;

2. Пастерельозної пневмонії;

3. Ателектатичної пневмонії.

105. До лобулярних пневмоній відносять:

1. Катаральну бронхопневмонію;

2. Крупозну;

3. Пастерельозну;

4. Ателектатичну.

106. До лобарних пневмоній відносять:

1. Аспіраційну;

2. Крупозну;

3. Пастерельозну;

4. Метастатичну.

107. Для крупозної пневмонії характерно:

1. Катаральне запалення;

2. Стадійність розвитку;

3. Фібринозне запалення;

4. Лобулярне поширення.

108. За крупозної пневмонії у стадію припливу перкусійний звук стає:

1. Тимпанічним;

2. Не змінюється;

3. Притупленим;

4. Тупим.

109. Перкусійний звук за крупозної пневмонії у стадію припливу стає тимпанічним по причині:

1. Заповнення альвеол фібрином;

2. заповнення альвеол ексудатом;

3. Набряку стінок альвеол.

110. За крупозної пневмонії у стадію гепатизації перкусійний звук стає:

1. Тимпанічним;

2. Не змінюється;

3. Притупленим;

4. Тупим.

111. Причинами катаральної бронхопневмонії є:

1. Пастерельоз;

2. Асоціації мікроорганізмів;

3. Парагрип;

4. Низька резистентність.

112. Попадання сторонніх речовин у легені є причиною:

1. Метастатичної пневмонії;

2. Аспіраційної пневмонії;

3. Ателектатичної пневмонії.

113. Причинами аспіраційної пневмонії є:

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Інфекційні хвороби;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

114. Причинами метастатичної пневмонії є:

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Інфекційні хвороби;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

115. Причинами ателектатичної пневмонії є:

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Інфекційні хвороби;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

116. Гіпотрофія новонароджених є причиною:

1. Метастатичної пневмонії;

2. Ателектатичної пневмонії;

3. Катаральної бронхопневмонії.

117. Причинами гіпостатичної пневмонії є:

1. Гіпотрофія новонароджених;

2. Попадання сторонніх речовин у легені;

3. Серцева недостатність;

4. Занесення мікроорганізмів з ділянок гнійно-септичного запалення.

118. Основним ланцюгом патогенезу пневмоній є:

1. Респіраторний ацидоз;

2. Киснева недостатність;

3. Серцева недостатність;

4. Диспротеїнемія.

119. Задишка за катаральної бронхопневмонії:

1. Відсутня;

2. Інспіраторна;

3. Експіраторна;

4. Змішана.

120. Киснева недостатність розвивається за:

1. Пневмонії;

2. Аритмії;

3. Гіпотонії;

4. Анемії.

121. Патологічні дихальні шуми за катаральної бронхопневмонії:

1. Шуми тертя;

2. Патологічне бронхіальне дихання;

3. Хрипи;

4. Шуми плескоту.

122. Тип дихання за катаральної бронхопневмонії:

1. Переважно черевний;

2. Грудо-черевний;

3. Переважно грудний;

4. Діафрагмальний.

123. При призначенні антибіотиків для лікування пневмоній враховують:

1. Розчинність препарату;

2. Чутливість мікроорганізмів дихальних шляхів і легень;

3. Токсичність;

4. Синергізм дії.

124. Новокаїнові блокади відносяться до виду терапії:

1. Патогенатичної;

2. Симптоматичної

3. Замінної.

125. За хронічного перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:

1. Препарати бактеріостатичної дії;

2. Препарати бактерицидної дії;

3. Препарати пролонгованої дії;

4. Важкорозчинні препарати.

126. Симптоматична терапія при лікуванні тварин, хворих на катаральну бронхопневмонію, передбачає застосування:

1. Новокаїнових блокад;

2. Відхаркувальних препаратів;

3. Вітамінів;

4. Серцевих препаратів.

127. Патогенетична терапія при лікуванні тварин, хворих на катаральну бронхопневмонію, передбачає застосування:

1. Новокаїнових блокад;

2. Відхаркувальних препаратів;

3. Вітамінів;

4. Імуностимулювальних препаратів.

128. Вітамінотерапія відносяться до виду терапії:

1. Патогенатичної;

2. Симптоматичної

3. Замінної.

129. Концентрація аміаку в приміщенні для телят 1–2-місячного віку має бути:

1. не більше 10 мг/м3;

2. не більше 15 мг/м3;

3. не більше 20 мг/м3;

4. не більше 5 мг/м3.

130. Для профілактики респіраторних хвороб застосовують:

1. Неспецифічний імуноглобулін;

2. Антибіотики;

3. Аерозолі лікарських препаратів;

4. Сироватку крові тварин-реконвалесцентів.

131. У хворого коня рухи грудної клітки симетричні, коробковий звук при перкусії, ослаблене везикулярне дихання, каудальна межа легень зміщена назад. Запальний жолоб. Поставити діагноз.

1. Гідроторакс;

2. Інтерстиціальна емфізема легень;

3. Альвеолярна емфізема легень;

4. Бронхіт.

132. Причинами альвеолярної емфіземи є:

1. Тривале надмірне фізичне навантаження;

2. Пневмоторакс;

3. Серцева недостатність;

4. Бронхіт.

133. За альвеолярної емфіземи дихальна поверхня легень:

1. Не змінюється;

2. Зменшується;

3. Збільшується;

4. Утворюються ателектази.

134. Типовими симптомами альвеолярної емфіземи є:

1. Патологічне бронхіальне дихання;

2. Коробковий звук при перкусії грудної клітки;

3. Збільшення задньої межі легень;

4. Зменшення задньої межі легень.

135. Для лікування тварин, хворих на альвеолярну емфізему легень, застосовують:

1. Протимікробні препарати;

2. Бронхолітики;

3. Протиалергійні препарати

4. Новокаїнові блокади.

136. Для лікування тварин, хворих на бронхопневмонію, застосовують:

1. Протимікробні препарати;

2. Бронхолітики;

3. Протиалергійні препарати;

4. Новокаїнові блокади.

137. Вкажіть основну причину виникнення плевриту в тварин?

1. Ускладнення перикардиту;

2. Попадання в дихальні шляхи сторонніх речовин;

3. Некваліфіковане введення лікарських речовин;

4. Ускладнення пневмонії.

138. Ускладненням пневмонії є:

1. Перикардит;

2. Перитоніт;

3. Плеврит.

139. Типові симптоми плевриту:

1. Грудний тип дихання;

2. Шуми тертя або хлюпання;

3. Хрипи;

4. Горизонтальна лінія притуплення перкусійного звуку.

140. Плеврит відрізняється від перикардиту за наступними симптомами:

1. Шуми за плевриту співпадають з вдихом і видихом;

2. Шуми за плевриту співпадають з систолою або діастолою;

3. Шуми за плевриту однобічні;

4. Шуми за плевриту двобічні.

141. Шуми за плевриту співпадають:

1. З вдихом;

2. З видихом;

3. З діастолою;

4. З систолою.

142. Стоматит:

1. Запалення слизової оболонки ротової порожнини;

2. Запалення слизової оболонки глотки;

3. Запалення навкологлоткових мигдаликів;

4. Виразки язика.

143. Фарингіт:

1. Запалення слизової оболонки ротової порожнини;

2. Запалення слизової оболонки глотки;

3. Запалення глотки, навкологлоткових мигдаликів і м’якого

піднебіння;

4. Запалення м’якого піднебіння.

144. Для видалення сторонніх тіл зі стравоходу застосовують:

1. Зонд Черкасова;

2.Зонд з мандреном і оливою;

3. ЗМВ-1;

4. Двопетлевидний зонд Хохлова.

145. Запалення глотки, навкологлоткових мигдаликів і м’якого

піднебіння називають:

1. Стоматит;

2. Фарингіт;

3. Трахеїт.

146. У рубці під дією мікроорганізмів утворюються:

1. Молочна кислота;

2. Хлоридна кислота;

3. ЛЖК (КЖК);

4. Лимонна кислота.

147. рН вмісту рубця у корів в нормі становить:

1. 6,6 – 7,2

2. 6,0 – 6,4;

3. 7,3 – 8,0;

4. 5,5 – 6,0.

148. Частота скорочень рубця у ВРХ в нормі за 5 хвилин становить:

1. 3 –5;

2. 5 – 8;

3. 8 – 12;

4. 12 –16.

149. Для постановки діагнозу на гіпотонію передшлунків у жуйних звертають увагу на:

1. Частоту скорочень рубця;

2. Частоту ремигання;

3. Кількість спожитого корму.

150. Назвіть один із найбільш постійних симптомів хвороб системи травлення у великої рогатої худоби?

1. Тимпанічний звук у ділянці рубця;

2. Розлади відрижки;

3. Пригнічення загального стану;

4. Розлади жуйки.

151. Які румінаторні препарати застосовують для лікування гіпотонії рубця?

1. Атропіну сульфат;

2. Настойку кореневища білої чемериці;

3. Аміридину гідрохлорид;

4. Но-шпу.

152. Причини ацидозу вмісту рубця:

1. Згодовування великої кількості бобових концентратів;

2. Згодовування великої кількості цукрових буряків;

3. Згодовування карбаміду;

4. Згодовування кукурудзи в стадії молочно-воскової стиглості.

153. Які препарати не застосовують для лікування гіпотонії рубця?

1. Атропіну сульфат;

2. Настойку кореневища білої чемериці;

3. Аміридину гідрохлорид;

4. Но-шпу.

154. Причини алкалозу вмісту рубця:

1. Згодовування великої кількості бобових концентратів;

2. Згодовування великої кількості злакових концентратів;

3. Згодовування карбаміду;

4. Згодовування кукурудзи в стадії молочно-воскової стиглості.

155. Причини травматичного ретикуліту:

1. Травми сітки зі сторони грудної клітки;

2. Попадання гострих металевих предметів у сітку;

3. Згодовування грубих, жорстких кормів;

4. Згодовування мучнистих кормів.

156. Надавлюванням у ділянці мечоподібного хряща визначають:

1. Болючість сітки;

2. Болючість книжки;

3. Наявність вмістимого в рубці.

157. Основним сприяючим фактором розвитку травматичного ретикуліту є:

1. Гіподинамія;

2. Гіпотонія передшлунків;

3. Спотворення смаку;

4. Тривале голодування.

158. Для визначення болісності сітки використовують:

1. Надавлювання у ділянці мечоподібного хряща;

2. Перкусію в ділянці 8–10 міжреберних проміжків;

3. Натискання долонями на шкіру заднього схилу холки;

4. Проводку тварини.

159. Який буває гастрит за характером ексудату?

1. Гіперацидний

2. Катаральний

3. Гіпоацидний

4. Фібринозний.

160. Основний патогенетичний механізм гіперацидного гастриту

1. Зниження активності пепсиногену;

2. Посилення перистальтики кишечнику;

3. Пілороспазм;

4. Збільшення кількості вільної хлоридної кислоти.

161. Причини пінявої тимпанії:

1. Згодовування легкобродильних соковитих кормів, особливо бобових;

2. Закупорення стравоходу;

3. Напування тварин холодною водою після годівлі кормами, що легко зброджуються;

4. Гіпотонія передшлунків.

162. Причини простої (газової) тимпанії:

1. Згодовування легкобродильних соковитих кормів, особливо бобових;

2. Закупорення стравоходу;

3. Напування тварин холодною водою після годівлі кормами, що легко зброджуються;

4. Гіпотонія передшлунків.

163. За характером газоутворення тимпанія буває:

1. Простою (газовою);

2. Пінявою;

3. Комбінованою;

4. Вуглекислою.

164. Причиною загибелі тварин за тимпанії є:

1. Серцева недостатність;

2. Асфіксія;

Источник: https://studfile.net/preview/16463836/