3 Розрив діафрагми;
4. Перитоніт.
165. Які протибродильні препарати застосовують за тимпанії?
1. Іхтіол;
2. Свіже молоко;
3. Тимпанол;
4. Натрію сульфат.
166. За тимпанії в першу чергу застосовують:
1. Протибродильні препарати;
2. Сольові послаблюючі;
3. Препарати, що змінюють поверхневий натяг рідин;
4. Спазмолітичні препарати.
167. До хвороб з синдромом колік з явищами перитоніту відносять:
1. Розширення шлунка;
2. Інвагінацію кишечнику;
3. Катаральну ентералгію;
4. Тромбоемболічні коліки.
168. До хвороб з синдромом колік без явищ перитоніту відносять:
1. Метеоризм кишечнику;
2. Заворот кишечнику;
3. Хімостаз;
4. Інвагінацію кишечнику.
169. У коня втрачений апетит, швидко наростають симптоми колік при зондуванні виділяються гази, перистальтика тонкого кишечнику відсутня, жовтушність кон’юнктиви. Діагноз?
1. Копростаз;
2. Заворот товстих кишок;
3. Хімостаз;
4. Катаральна ентералгія.
170. Метеоризм кишечнику відносять:
1. До хвороб з синдромом колік без явищ перитоніту;
2. До хвороб з синдромом колік з явищами перитоніту.
171. Копростаз характеризується:
1. Застоєм вмісту у товстому кишечнику;
2. Застоєм вмісту у тонкому кишечнику;
3. Закупоркою брижових артерій;
4. Перекручуванням товстого кишечнику.
172. Причинами первинного метеоризму кишечнику є:
1. Згодовування легкобродильних соковитих кормів, особливо бобових;
2.Поїдання отруйних рослин;
3. Напування тварин холодною водою після годівлі зернофуражем або кормами, що легко зброджуються;
4. Хімостаз 12-палої кишки4
173. Які лікарські препарати є першочерговими для усунення спазму кишечнику за катаральної ентералгії:
1. Глауберова сіль;
2. Атропіну сульфат;
3. Гексаметилентетрамін;
4. Но-шпа.
174. За катаральної ентералгії в першу чергу застосовують:
1. Сольові послаблюючі;
2. Рослинні послаблюючі;
3. Анальгетики;
4. Спазмолітики.
175. Основним у патогенезі первинного розширення шлунка є:
1. Зменшення виділення хлоридної кислоти;
2. Пілороспазм;
3. Посилене газоутворення;
4. Серцева недостатність.
176. Для лікування розширення шлунка застосовують:
1. Зондування;
2. Ферментні прпарати;
3. Спазмолітики;
4. Сорбенти.
177. Для лікування катаральної ентералгії застосовують:
1. Анальгін;
2. Атропіну сульфат;
3. Зондування;
4. Молочну кислоту.
179. Зондування застосовують:
1. Для лікування закупорення стравоходу;
2. Для лікування катаральної ентералгії;
3. Для лікування розширення шлунка.
180. Які із синдромів є характерними для патології печінки?
1. Жовтяниця;
2. Анемія;
3. Холестаз;
4. Лейкоцитопенія.
181. Які з перерахованих лікарських препаратів мають ліпотропну дію?
1. Ліпомід;
2. Холіну-хлорид;
3. Метіонін;
4. Гексаметилентетрамін.
182. Яке захворювання печінки може ускладнюватись розвитком асциту?
1. Гіпертрофічний цироз;
2. Атрофічний цироз;
3. Гепатодистрофія;
4. Гепатит
183. Асцит – це:
1. Накопичення ексудату в грудній порожнині;
2. Накопичення ексудату в черевній порожнині;
3. Накопичення ексудату в суглобах;
4. Накопичення ексудату в перикарді.
184. Які з перерахованих препаратів мають жовчогінну дію?
1. Бікогепар;
2. алохол;
3. глюкоза 40% розчин;
4. атропіну сульфат.
185. Які препарати застосовують, як гепатопротектори при патології печінки?
1. Папаверин;
2. Есенціале;
3.Гепавекс;
4. Піпольфен.
186. Які захворювання печінки перебігають з підвищеною температурою тіла?
1. Цироз печінки;
2. Гепатодистрофія;
3. Гострий паренхіматозний гепатит;
4. Амілоїдоз печінки.
187. Гемоліз – це:
1. Руйнування еритроцитів у місті запалення;
2. Руйнування еритроцитів в кровоносних судинах;
3. Руйнування еритроцитів селезінці.
188. За механічної жовтяниці в крові збільшується вміст:
1. Непроведеного через печінку білірубіну;
2. Проведеного і непроведеного через печінку білірубіну;
3. Проведеного через печінку білірубіну;
4. Вміст білірубіну не змінюється.
189. За гемолітичної жовтяниці в крові збільшується вміст:
1. Непроведеного через печінку білірубіну;
2. Проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;
3. Проведеного через печінку білірубіну;
4. Вміст білірубіну не змінюється.
190. За паренхіматозної жовтяниці в крові збільшується вміст:
1. Непроведеного через печінку білірубіну;
2. Проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;
3. Проведеного через печінку білірубіну;
4. Вміст білірубіну не змінюється.
191. Причинами паренхіматозного гепатиту є:
1. Гострі інфекційні хвороби;
2. Хронічні інтоксикації;
3. Анемії;
4. Отруєння.
192. Причиною жирової гепатодистрофії у корів є:
1. Висококонцентратний тип годівлі;
2. Дефіцит у раціоні крохмалю і цукру;
3. Отруєння пестицидами;
4. Гострі інфекційні захворювання.
193. Порушення білкового обміну за хвороб печінки характеризується:
1. Гіперальбумінемією;
2. Диспротеїнемією;
3. Гіпоальбумінемією;
4. Збільшенням у крові сечовини.
194. Диспротеїнемія – це:
1. Зменшення кількості загального білка в сироватці крові;
2. Підвищення вмісту загального білка в сироватці крові;
3. Порушення оптимального співвідношення між білковими фракціями.
195. До індикаторних для патології печінки ферментів відносять:
1. Аспарагінову амінотрансферазу;
2. Альфа-амілазу;
3. Каталазу;
4. Аланінову амінотрансферазу.
196. Гломерулонефрит це:
1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
2. Запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-Боумена;
3. Запалення міжканальцевої сполучної тканини;
4. Запалення капсули нирок.
197. Пієлонефрит це:
1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
2. Запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського- Боумена;
3. Запалення міжканальцевої сполучної тканини;
4. Запалення капсули нирок.
198. Аспарагінова і аланінова амінотрансферази є:
1. Індикаторними ферментами для патології печінки;
2. Індикаторними ферментами для патології підшлункової залози;
3. Індикаторними ферментами для патології серця.
199. Нефроз це:
1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
2. Запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-Боумена;
3.Запалення міжканальцевої сполучної тканини;
4. Захворювання, яке характеризується дистрофічними змінами у
ниркових канальцях.
200. Синдром холестазу характеризується:
1. Брадикардією;
2. Тахікардією;
3. Збільшенням у крові кон’югованого білірубіну;
4. Збільшенняям у крові некон’югованого білірубіну;
201. Причиною протеїнурії за гломерулонефриту є:
1. Порушення мікрофільтрації сечі;
2. Гіперпротеїнемія;
3. Ураження базальної мембрани і ендотелію клубочків;
4. Дистрофія канальців.
202. Причиною протеїнурії за нефрозу є:
1. Порушення процесів реабсорбції білка у ниркових канальцях;
2. Гіперпротеїнемія;
3. Ураження базальної мембрани і ендотелію клубочків;
4. Дистрофія канальців.
203. Артеріальний кров’яний тиск підвищується за:
1. Нефрозу;
2. Гломерулонефриту;
3. Пієлонефриту;
4. Уроциститу.
204. Продукти гідролізу протеїну кормів ферментами мікроорганізмів у рубці:
1. Амінокислоти;
2. Аміак;
3. Молочна кислота;
4. Коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК).
205. Зонди, які використовуються для профілактики травматичного ретикулоперитоніту:
1. Зонд магнітний ветеринарний;
2. Зонд Телятнікова;
3. Зонд двопетлевидний Хохлова;
4. Зонд з мандреном і оливою.
206. Причиною розвитку набряків за хвороб нирок є:
1. Протеїнурія;
2. Гіпоальбумінемія;
3. Підвищена секреція адреналіну;
4. Гіперальбумінемія.
207. В якій порції сечі знаходять кров за уроциститу?
1. Початковій;
2. Кінцевій;
3. Будь-якій;
4. Кров відсутня.
208. Уроцистит – це:
1. Запалення сечовидільного каналу;
2. Запалення сечового міхура;
3. Запалення сечоводів;
4. Запалення ниркової миски.
209. Уролітіаз – це:
1. Запалення сечовидільного каналу;
2. Запалення сечового міхура;
3. Запалення сечоводів;
4. Утворення і відкладання сечових каменів.
210. Гостра ниркова недостатність за нефрозу характеризується:
1. Олігурією, підвищенням рівня сечовини і креатиніну в крові;
2. Наявністю в сечі еритроцитів, лейкоцитів і циліндрів;
3. Наявністю в сечі білірубіну, уробіліну, глюкози;
4. Наявністю в сечі білка (1–5%), гіпопротеїнемією.
211. З якою метою за уроциститу застосовують гексаметилентетрамін і фенілсаліцилат:
1. Для зняття больового синдрому;
2. Для зняття набрякового і нефротичного синдромів;
3. Для посилення діурезу;
4. Для зняття запального процесу та дезінфекції сечостатевих шляхів;
212. До лізатотерапії відносять застосування:
1. АСД фракція 2;
2. АСД фракція 3;
3. Панкреатин;
4. Екстракт плаценти.
213. Кількість білка в раціоні за хвороб нирок знижують:
1. За розвитку уремії;
2. За збереженої азотовидільної функції нирок;
3. За збільшення вмісту сечовини і креатиніну в крові;
4. За зниження вмісту сечовини і креатиніну в крові.
214. Причини уролітіазу:
1. Нестача питної води;
2. Надмірне фізичне навантаження;
3. Порушення обміну речовин;
4. Використання ”жорсткої” води.
215. Які амінокислоти беруть участь в утворенні сечових каменів:
1. Метіонін;
2. Аргінін;
3. Лізин;
4. Цистин.
216. Причини хронічної гематурії ВРХ:
1. Інфекційні хвороби;
2. Підвищений радіаційний фон;
3. Згодовування папороті-орляка;
4. Карцинома сечового міхура.
217. Постгеморагічна анемія розвивається як наслідок:
1. Гемолізу еритроцитів;
2. Нестачі феруму;
3. Втрати крові через порушення цілісності судин.
218. За хронічної гематурії ВРХ розвивається анемія:
1. Аліментарно-дефіцитна;
2. Мієлотоксична;
3. Постгеморагічна;
4. Гемолітична.
219. Піурія – це:
1. Виділення гнійного ексудату з сечею;
2. Виділення гнійного ексудату з калом;
3. Накопичення гнійного ексудату в черевній порожнині.
220. Для якого захворювання характерна піурія?
1. Гідронефроз;
2. Нефрит;
3. Пієлонефрит;
4. Нефроз.
221. Ускладнення пієлонефриту:
1. Гломерулонефрит;
2. Гідронефроз;
3. Нефроз;
4. Уроцистит.
222. Діуретики – це:
1. Речовини, що стимулюють виділення сечі;
2. Речовини, що стимулюють скорочення рубця;
3. Речовини, що стимулюють виділення жовчі.
223. До діуретиків відносять:
1. Нітроксолін;
2. Верошпирон;
3. Фуросемід;
4. Уробесал.
224. Який орган імунної системи визначає імунокомпетентність Т-лімфоцитів у ссавців?
1. Тимус;
2. селезінка;
3. лімфатичні вузли;
4. кістковий мозок.
225. Геморагічний діатез – це:
1. Вихід крові за межі кровоносних судин;
2. Вихід крові за межі організму;
3. Вихід крові у порожнини тіла.
226. Який основний симптом геморагічних діатезів?
1. анемія;
2. лейкоцитоз;
3. кровоточивість;
4. блідість слизових оболонок.
227. Яку із перерахованих нижче анемій, згідно класифікації, виділяють в групу залежно від насиченості еритроцитів гемоглобіном?
1. нормохромну;
2. постгеморагічну;
3. нормоцитарну;
4. регенераторну.
228. застій і зброджування сечі у сечовому міхурі вказує на:
1. Кетоз;
2. Уроцистит;
3. Уролітіаз.
229. Чим може бути викликаний аміачний запах сечі при уроциститі:
1. появою кетонових тіл;
2. застоєм і зброджуванням сечі у сечовому міхурі;
3. появою індикану;
4. появою білірубіну і глюкози.
230. Захворювання, за якого відмічають дистрофічні зміни ниркових
канальців і базальної мембрани клубочків називають:
1. нефросклероз;
2. Нефроз;
3. Гломерулонефрит;
4. пієлонефрит.
231. Дифузні, водянистої консистенції набряки розвиваються за:
1. Хвороб нирок;
2. Хвороб печінки;
3. Серцево-судинній недостатності.
232. Набряки за хвороб нирок:
1. Обмежені;
2. Дифузні;
3. Водянистої консистенції;
4. Тістоподібної консистенції.
233. Які хвороби необхідно диференціювати за недостатності цинку:
1. Пелагру;
2. Саркоптоз;
3. Гіперкератоз
4. Паракератоз.
234. За недостатності цинку помітні ураження:
1. Суглобів;
2. Шкіри;
3. Очей.
235. Менінгоенцефаліт це:
1. Запалення речовини головного мозку;
2. Запалення оболонок головного мозку;
3. Запалення речовини і оболонок головного мозку;
4. Запалення речовини і оболонок спинного мозку.
236. Етіологія менінгоенцефаліту:
1. Стрес;
2. Гострі інфекційні хвороби;
3. Травми черепа;
4. Гострі отруєння.
237. Теплове перегрівання є наслідком:
1. Безпосередньої дії сонячних променів;
2. Безпосередньої дії високої температури;
4. Порушення параметрів мікроклімату за дії високої температури.
238. Основний ланцюг патогенезу теплового перегрівання:
1. Підвищення збудливості ЦНС;
2. Збільшення теплоутворення і зменшення тепловіддачі;
3. Зниження збудливості ЦНС;
4. Нагромадження токсичних продуктів в організмі.
239. Для лікування за паракератозу поросят застосовують:
1. Вітамін А;
2. Цинку сульфат;
3. У корм добавляють кальцію карбонат;
4. У корм добавляють трикальційфосфат.
240. Стан стресу – це:
1. Стан організму, який виникає при дії надзвичайних або патологічних подразників і характеризується адаптаційною відповіддю;
2. Стан організму, який виникає у відповідь на подразники;
3. Стан організму, який виникає при надмірному збудженні.
241. За розвитку стресу порушується функція:
1. Надниркових залоз;
2. Підшлункової залози;
3. Щитоподібної залози;
4. Гіпофіза.
242. Основні симптоми за еклампсії:
1.Рефлекси збережені;
2. Рефлекси втрачені;
3. Судоми тонічні;
4. Судоми клонічні.
243. Захворювання, що характеризується періодично виникаючими нападами судом на фоні втраченої свідомості (рефлексів) називають:
1. Неврозом;
2. Активною гіперемією головного мозку;
3. Епілепсією;
4. Еклампсією.
244. В основі розвитку справжньої епілепсії лежать:
1. Дистрофічні зміни в головному мозку;
2. Зміни співвідношення між процесами збудження і гальмування в головному мозку;
3. Запалення кори головного мозку;
4. Запалення речовини головного мозку.
245. За якими показниками диференціюють післяродове залежування і післяродову гіпокальціємію у корів:
1. Температура тіла;
2. Больова чутливість шкіри;
3. Гіпотонія рубця;
4. Коматозний стан.
246. Больова чутливість шкіри знижується за:
1. Післяродової гіпокальціємії;
2. Гіпофосфатемії;
3. Гіпокупрозу.
247. Тривалість нападу судом за справжньої епілепсії:
1. 30 – 60 хвилин;
2. 2 – 3 хвилини;
3. Більше години;
4. 1 –2 дні.
248. Для лікування справжньої епілепсії застосовують:
1. Аміназин;
2. Барбітурати;
3. Інгаляційні наркотики;
4. Вітаміни групи В.
249. Етіологія еклампсії:
1. Патологія нирок;
2. Патологія печінки;
3. Гіпокальціємія;
4. Стрес.
250. Для лікування післяродової гіпокальцемії застосовують:
1. Фосфосан;
2. Броваглюкін;
3. Кальфосет;
4. Глюкозу.
251. Для лікування післяродової гіпофосфатемії застосовують:
1. Фосфосан;
2. Броваглюкін;
3. Кальфосет;
4. Глюкозу.
252. Для лікування еклампсії застосовують:
1. Серцеві препарати;
2. Солі кальцію;
3. Протисудомні препарати;
4. Етиловий спирт.
253. Основні симптоми за післяродової гіпофосфатемії:
1. Температура тіла знижена;
2. Температура тіла підвищена;
3. Залежування;
4. Втрата чутливості.
254. Температура тіла знижується за:
1. Післяродової гіпофосфатемії;
2. Післяродової гіпокальцемії;
3. Теплового перегрівання.
255. Назвіть основні симптоми за гострого перебігу тимпанії рубця?
1. болючість у ділянці холки;
2. припинення відрижки;
3. переважно черевний тип дихання;
4. збільшення об’єму живота.
256. В собаки зменшена реакція на зовнішні подразники, за незначного навантаження виникає задишка. Серцевий поштовх і тони серця послаблені, пульс частий, слабого наповнення. Ребра і хребет погано пальпуються. На спині утворюються складки. На шкірі – піодермія. Яку хворобу можна підозрювати?