Курсовая работа (т): Технологія виробництва поліуретану

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

. Витримка в формах суміші певний час - цей час обумовлений протіканням реакції, що забезпечує отримання поролону.

. Відправка блоків - після закінчення певного часу, необхідного для формування блоку поролону, форми розбирають, блоки відправляють на ділянку дозрівання; на цій стадії вже можна вести візуальний контроль якості одержуваного продукту;

. Переміщення блоків на ділянку дозрівання - операція нескладна, але виконувати її потрібно з певною часткою обережності, щоб не «покалічити» ще не сформовану структуру блоку.

. Витримка блоків на ділянці дозрівання - на ділянці дозрівання блоки витримують відведений технологічним процесом час. Особливих вимог не висувають ні до приміщення, ні до персоналу, єдина вимога - ділянка повинна відповідати обсягу випущеного продукту, тобто уникати скупченості і обов'язково: добре вентилюватися, без доступу прямих сонячних променів.

. Різання блоків поролону на листи - різання блоків поролону на листи проводиться на спеціальних верстатах, які до початку робіт необхідно ретельно перевірити і налагодити, щоб уникнути отримання бракованих листів.

. Відправка поролонових листів на склад готової продукції - на склад готової продукції листи поролону відправляють упакованими (для упаковки листів поролону існують спеціальні пакувальні машини) або не упаковані (наприклад - поролонове виробництво направлено на забезпечення поролоном меблевого цеху, який розташований в безпосередній близькості і тривалому транспортуванні поролоновим листам не належить).

Ось таке нескладне, але дуже перспективне виробництво по силам налагодити навіть підприємцю, за умови, що всі стадії виробництва будуть виконуватися відповідальними людьми, зацікавленими у розвитку даного бізнесу не тільки з метою самоствердитися на ринку продажів, але й отримати досить високу матеріальну забезпеченість для всього колективу. [7]

.8 Техніка безпеки при виготовленні поліуретанів

Толуендіізоционат володіє вражає слизові оболонки очей та органів дихання. При ураженні дихальних шляхів з'являється кашель і розвивається загальна форма бронхіальної астми.

При попаданні на шкіру він викликає її слабке подразнення. Випадків сильного ураження шкіри у працюючих з толуендіізоционатів не спостерігалося.

Концентрація парів толуендіізоционатів в повітрі, дорівнює 0,1 мг/л, безпечна для роботи і вважається гранично допустимою в робочих приміщеннях. Вміст 0,4мг/л - нижня межа концентрації, при якій толуендіізоционат розрізняється по запаху. При великих концентраціях, близько 0,5-0,8 мг/л, вже подразнюється слизова оболонка дихальних шляхів.

Ступінь токсичності різних видів діізоцианатів визначається їх летючістю: чим більш летючий ізоцианат, тим більше він небезпечний.

У приміщеннях, де працюють з діізоцианатами, повинна бути забезпечена хороша вентиляція. При зважуванні, переливанні і завантаженні ізоціанатів в посудини необхідно користуватися гумовими рукавичками, захисними окулярами, які захищають руки і очі від випадкового попадання продукту. При попаданні толуендіізоцианату в очі необхідно негайно промити їх водою або рослинним маслом.

При аварійних випадках проливання або витоку ізоционат слід негайно нейтралізувати, використовуючи його розчинність в деяких речовинах. Ізоцианати добре розчиняються в спиртах, наприклад в розчині ізопропілового спирту. Для змивання ізоціанатів рекомендується застосовувати водні розчини спиртів і мила. У воді толуендіізоционат розчиняється незначно, повільно з нею реагуючи. [8]

2. Практичний розрахунок сушильного апарату для сушки поролону

Ми спочатку розраховуємо розміри барабана та потужність, яка потрібна на обернення барабанної газової сушилки для сушки поролону.

Умови виробництва:

Кількість поролону G1 = 1 0000 кг/год при початковій вологості w1=16% і кінцевий вологості w2=4%.

Насипна маса поролону rн= 1897 кг/м3. Теплоємність висушеного матеріалу с2= 545 Дж/кг*град = (0,13 ккал/кг*град).

Ступінь заповнення барабану поролоном Y=0,15, насадка барабану: підйомно-лопостна.

.1 Розрахунок розмірів барабана

Рішення: Визначимо на основі формули (1):

 (2.1)

де  - кількість вологого повітря, яке надходить в сушилку;

 - кількість висушеного матеріалу;

W - кількість повітря, яке випаровувалося;

 - початкова вологість;

 - кінцева вологість;

Продуктивність сушилки по висушеному матеріалу:

Згідно з довідниковими даними, приймаємо напругу барабана сушилки за вологою А » 65 кг/м3.год.

2.2 Об’єм барабану

Об’єм барабану за формулою (2.1) складатиме:

 

де  - об’єм барабана; W - загальна кількість вологи, яка випаровувається.

 (2.1.)

Приймаючи відношення довжини барабану до його діаметру L:D=6, визначимо діаметр барабана:

 

Звідки:

 


За довідниковими даними цей розмір відповідає нормам, Тоді робимо уточнення об’єму барабана:

V=4,71D3 = 4,71.1,63 = 19,3 м3



2.3 Довжина барабану

Довжина барабану складатиме:


Приймаємо заокруглено L=10м

Знаходимо середню масу матеріалу, який проходить через барабан:


За формулою (2.3) визначимо час перебування матеріалу в барабані:

, (2.3)

де -об’єм барабана, м3;

- насипна маса матеріалу, кг/м3;

Y- ступінь заповнення барабана;

- середня маса матеріалу, який проходить через барабан, кг/с.

= 3660 с

Відповідь: отже, для виробництва еластичного пінополіуретану (тобто поролону) в необхідній кількості нам буде потрібна сушилка об’ємом 19,3 м3, довжиною барабану 10 м, та потужністю 15,5 кВт.

Висновок

Під час проведення розрахунків була вивчена технологія отримання поліуретану та зроблені розрахунки сушильного апарату газової сушилки.

Розрахунок параметрів (діаметр, площа перерізу, довжина, об’єм сушилки, потужність) сушильного апарату дозволяють отримувати поліуретан із покращеними експлуатаційними характеристиками.

Список літератури

1.      Гетьманчук Ю.П., Братичак М.М. «Хімія та технологія полімерів». Видавництво «Бескид Біт» м. Львів, 2006. 497 с.

2.      Липатов Ю.С., Керча Ю.Ю., Сергеева Л.М. “Структура и свойства полиуретанов.” Киев: Наук. думка, 1970. 279 c.

.        Липатов Т.Л., Пханадзе Г.А. “Полимеры в эндопротезирование” Киев: Наук. думка, 1983г.

4.      Саундерс Д., Фриш К.- “Химия полиуретанов”: Пер. с англ. М.: Химия, 1968. 470 с.

5.      Домдроу Б.А. “Полиуретаны” М., 1961 г.

6.      Коршак В.В. “Технология пластических масс” М.: Химия, 1976г.

7.      Булатов Г.А. “Полиуретаны в современной технике.” - М.: Машиностроение 1983г, 272ст.

8.      Керча Ю.Ю. “Физическая химия полиуретанов.” Киев: Наук. думка, 1979.

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=867200