Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12. 2. 032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие зргономические требования", з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.
Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг;
стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 град. до вертикальної площини; зап'ястя - зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови -15-20 град. відносно вертикальної площини.
Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.
Якщо використання відеотермінала та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-140 град.
Якщо використання відеотермінала та персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає вимогам даних Правил, окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ.
Висота робочої поверхні столу для відеотермінала має бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.
Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина -600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.
Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.
Робочий стіл для відеотермінала, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до пункта 4. 1. 6, є обов'язковим.
Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотермінала та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.
У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.
Робоче сидіння користувача відеотермінала та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.
Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5 град.
Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.
Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад.
Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край -заокругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230 ± ЗО мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.
Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.
Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до ока працівника повинна складати (при розмірі екрана по діагоналі у дюймах):
35/38 см (14"/15") 600-700 мм
см (17") 700-800 мм
см (19") 800-900 мм
см (21") 900-1000 мм
Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± ЗО град. від лінії зору працівника.
Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 град.
Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується.
Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал.
Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.
Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.
При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1, 5-2 м.
Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:
достатній простір для людини-оператора;
вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900-1330 мм. по глибині - 400-500 мм;
розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус ЗО град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;
відстань від екрана до ока працівника повинна відповідати вимогам пункту 4. 1. 22;
можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.
Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ
Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ:
· користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.
· щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу та інших забруднень.
· під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6.
· після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.
· у разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.
При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів № 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.
При потребі для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.
Є неприпустимими такі дії:
виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;
зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;
робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
· праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.
Режим праці та відпочинку
Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3. 3. 2-007-98.
Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.
Якщо проводиться психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, то воно повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімната психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня - відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження. викладеної в додатку 9 до ДСанПіН 3. 3. 2-007-98.
Вимоги до виробничого персоналу
Усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду - попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності - в порядку, з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21. 06. 94 за № 136/345. та ДСанПіН 3. 3. 2-007-98.
Посадові особи та спеціалісти, інші працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17. 02. 99 № 27, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21. 04. 99 за № 248/3541. Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17. 11. 94 № 628, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22. 12. 94 за № 307/517.
До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.
Працівники, що виконують роботи з профілактичного обслуговування, налагодження і ремонту ЕОМ при включеному живленні, та при інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30. 11. 93 № 123, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23. 12. 93 за № 196, зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці.
Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.
Забороняється допускати осіб, молодших 18 років, до самостійних робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ та при інших роботах, передбачених Переліком важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовувати працю неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31. 03. 94 № 46, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28. 04. 94 за № 176/385.
До робіт з обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.
Працівники, які виконують роботи з експлуатації,
обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ, згідно зі статтею 10 Закону
України "Про охорону праці" забезпечуються належними засобами
індивідуального захисту відповідно до чинних норм.
Література
1. Адрианов В.Ю., Глебова Л.Н., Тикунов Б.Б., Гохман В.В. Словарь терминов по цифровым картам и ГИС. - М.: Дата+, 1998. - 98 с.
2. Арыков АИ., Стуман А.В. Трехмерное картографирование // ArcReview. - 2001. - №1(№10). - С.2 - 4.
. Берлянт А.М. Виртуальные геоизображения. - М.: Научный мир, 2001. - 56 с.
. Берлянт А.М. Картография. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - 350 с.
5. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В.. Картографія: Підруч. для студ. геогр. спец. ун-тів. - К. : Фітосоціоцентр, 1999. - 252с.
. Бурштинська Х.В. Теоретичні та методологічні основи цифрового моделювання рельєфу за фотограмметричними та картометричними даними. Автореф. дис. д-ра. техн. Наук. - Львів: НТУ "Львівська політехніка". - Л., 2003. - 35 с.
7. Бут Б., Митчелл Э. Начало работы в ArcGIS», знакомство с основными понятиями ArcGIS на примере типичного проекта. - М.: Дата+, 2001. - 157 с.
. Де Мейрс М. Географические информационные системы. - М.: Дата+, 1999. - 168 с.
. Жатковский Е.В. Картография и геоинформатика. Учебное пособие. - СПб.: Парус, 2000. - 156 с.
10. Зеллер М. Моделирование нашого мира. Руководство по созданию баз геоданных. - М.: Дата+, 2001. - 254 с.
. Илюхин И.Возможности ArcInfo для подготовки данных к картоизданию. // ArcReview. - 2005. - №3(№28). - С.12 - 15.
. Козаченко Т. І., Пархоменко Г. О., Молочко А. М. Картографічне моделювання: Навч. посібник. - Вінниця : Антекс-У ЛТД, 1999. - 328с.
. Королев Ю.К. Общая геоинформатика. - Часть 1. Теоретическая геоинформатика. - М.: Дата +, 1998. - 178 с.
14. Коротун І. М. Прикладна геоморфологія: Навч. посібник для студ. вищ. учб. закладів/ Рівне: Українська держ. академія водного господарства 1996. - 132с.
15. Ласточкин А.Н. Морфодинамическая концепция общей геоморфологии. - Л.: Недра, 1978. - 240 с.
. Лебедева Н., Смирнова Е. Единая модель данных для цифровых топографических карт и планов, или как нам обустроить ЦММ // ArcReview. - 2007. - №1(№37). - С.4 - 9.
. Материалы международной конференции "Интеркарто-5. ГИС для устойчивого развития территорий" / под ред. Г.Н.Максимова. - Якутск: Якутский научный центр СО РАН. - 2001. - 567 с.
18. Матеріали „ГІС-Форуму-2000”, 13-16 листопада 2000 ("ГІС- Асоціація України") / під ред. О.М. Селезньова - К., 2000. - 204с.
19. Митчелл Э. Руководство ESRI по ГИС анализу. - Том 1: Географические закономерности и взаимодействия. - М.: Дата+, 1998. - 204 с.
. Ньюарк К. Что такое графический дизайн? - М.: Апрель АСТ, 2005. - 210 с.
. Основы геоинформатики. В 2х книгах / Е.Г.Капралов, А.В.Кошкарев, В.С.Тикунов и др. Под. общ. ред. В.С.Тикунова. - М.: Академия - 2004. - 352 с. и 500 с.
. Роджерс Д. Алгоритмические основы машинной графики. М.: Мир, 1989. - 400 с.