Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 16 та 277 ЦК України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_19 в частині зобов’язання ЗАТ “ХК “Бліц - Інформ” вибачитись, суди виходили з того, що це є одним із способів судового захисту честі, гідності, ділової репутації за поширення недостовірної інформації. Однак з такими висновками судів погодитись не можливо. Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, право на застосування яких виникає у потерпілої особи у разі порушення її цивільного права чи інтересу та застосовуються в залежності від характеру порушення її права чи інтересу.
Нормами статті 277 ЦК України передбачено право особи, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Доведення неправильності, помилковості, хибності будь - чого, будь - чиїх тверджень, переконань є спростуванням.
Статтями 16, 277 ЦК України примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі, ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено, і суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі.
Саме з таких міркувань виходив Верховний Суд України при скасуванні судових рішень в частині задоволення вимог щодо зобов’язання відповідача опублікувати спростування, в якому зазначити: “...Просимо вибачення в ОСОБА_19 за нанесені йому образи, приниження його честі, гідності та ділової репутації, завдані публікацією спростованих відомостей” у справі за позовом ОСОБА_19 до ЗАТ “ХК “Бліц-Інформ” про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, у зв’язку з поширенням відомостей, які не відповідають дійсності, про ОСОБА_19 у випуску газети “Бізнес” НОМЕР_7 у статті “ІНФОРМАЦІЯ_7”.
Таким чином, при вирішенні позову ОСОБА_19 суди прийшли до помилкового висновку про обрання останнім належного способу судового захисту гідності, честі, ділової репутації за поширення недостовірної інформації.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України у випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанцій або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
Всі оскаржувані судові рішення у частині задоволення вимог щодо зобов’язання відповідача опублікувати спростування, в якому зазначити: “Просимо вибачення у ОСОБА_19 за нанесені йому образи, приниження честі, гідності, ділової репутації, завдані публікаціями спростованої інформації” підлягають скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні цих вимог з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 358, статтею 359 ЦПК України.
В іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що не містять неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Підстав, передбачених статтею 354 ЦПК України для перегляду їх у зв’язку з винятковими обставинами, не встановлено.
Ураховуючи викладене, рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2009 року та ухвала судді Верховного Суду України від 25 листопада 2009 року підлягають скасуванню в частині зобов’язання відповідача опублікувати спростування, в якому зазначити: “Просимо вибачення у ОСОБА_19 за нанесені йому образи, приниження честі, гідності, ділової репутації, завдані публікаціями спростованої інформації” із ухваленням в цій частині рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Керуючись статтями 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:
Скаргу закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Бліц - Інформ” задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2009 року та ухвалу судді Верховного Суду України від 25 листопада 2009 року в частині зобов’язання відповідача опублікувати спростування, в якому зазначити: “Просимо вибачення у ОСОБА_19 за нанесені йому образи, приниження честі, гідності, ділової репутації, завдані публікаціями спростованої інформації” скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2009 року та ухвалу судді Верховного Суду України від 25 листопада 2009 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: В.М. Барсукова, Л.М. Лихута, А.В. Гнатенко, Д.Д. Луспеник, Л.І. Григор’єва, Н.П. Лященко, В.І. Гуменюк В.А. Мазурок, В.Г. Данчук, Л.І. Охрімчук, В.Й. Косенко, В.С. Перепічай, А.В. Костенко, Ю.В. Прокопчук, Є.Ф. Левченко, Я.М. Романюк [53]