Висновки

Розвиток мовлення та мислення тісно пов’язані, хоча і не можуть розглядатися як один и той же процес. Функціональні особливості мислення надзвичайно різноманітні, що виявляється в існуванні різних форм мислення, різних видів мислиннєвої активності. Формування різних видів мислення відбувається на різних етапах формування дитини. Першими формуються наочно-предметне та згодом – наочно-образне мислення. На момент старшого дошкільного віку відбувається формування фізіологічних та психічних передумов для формування найскладнішого, абстрактно-лексичного типу мислення.

Важливим фактором, що визначає розвиток дитини старшого дошкільного віку є те, що ефективність практичної діяльності дитини тепер залежить напряму від розуміння нею смислового контексту та від накопиченого індивідуального досвіду. Виконання дії завжди має на увазі наявність первинного образу та спирається на нього. За результатами такої діяльності і такого типу мислення дитина отримує несподівану для неї інформацію, що підштовхує до зміни діяльності та уявлень дитини про різні об’єкти. Це дає змогу здійснювати згодом нові перетворення об’єктів на більш складному рівні, а також створення нових форм дій в межах доступних конкретній дитині можливостей.

В процесі розвитку дитини старшого дошкільного віку формуються складні та часто суперечливі зв’язки між наочно-дієвою, наочно-образною та словесно-логічною формами мислення. В цей період зовнішні дії з окремими предметами інтенсивно інтеріоризуються, але в основі всіх видів розумової діяльності лежать саме практичні дії. При цьому, всяка практична дія вимагає врахування змін об’єкта, що відбуваються в процесі взаємодії з ним. Для цього дитина формує та підтримує уявлення про попередні стани об’єкта, з яким взаємодіє та порівнює їх з наявним в даний момент станом. До структури зовнішньої предметної дії тепер також включаються мета діяльності, уявлення про майбутній результат – а вони існують виключно у вигляді інтелектуальних уявлень або вже у вигляді понять.

Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) проявляється у всіх актах мислителної діяльності, зокрема, в процесах аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, порівняння тощо. Деякі ментальні дії відображуються більшістю дітей, що страждають на ЗНМ однотипно в межах певних статистичних співвідношень. Низка видів розумової діяльності, наприклад, аналіз та порівняння об’єктів, виконуються з різною мірою ефективності дітьми, що мають різні особливості ураження функціональної мовленнєвої поведінки.

Для дітей із загальним недорозвитком мовлення активний період становлення спілкування з дорослими в старшому дошкільному віці, коли діти ставлять багато запитань, можуть бути незадоволені відповіддю і можуть висловлювати не згоду, протікає зі своїми особливостями. В цей період за допомогою діалогу з дорослим дитина переходить до самостійного міркування за допомоги батьків чи інших дорослих. В даному випадку діалог виступає засобом організації індивідуального мислення. У дітей із ЗНМ спостерігається нижчий рівень пізнавальної активності внаслідок ускладнення як комунікативної компоненти, так і внаслідок ускладнення розвитку мислення.

Внаслідок ЗНМ страждає процес соціалізації та розвитку комунікативних компетенцій дітей старшого дошкільного віку. Оскільки саме в цей період відбуваються важливі процеси становлення діалогічного та монологічного мовлення і пов’язаний з ними процес становлення індивідуального логічного мислення, діти з ЗНМ демонструють скорочення або неадекватність очікуваної пізнавальної поведінки, обмеження спілкування з дорослими, що повинно прискорювати та розвивати процеси абстрактно-лексичного мислення.

Список використаних джерел

1. Belousova A., Muratova M. Characteristics of Visual Active Thinking of Preschoolers with General Speech Underdevelopment //Procedia-Social and Behavioral Sciences. – 2014. – Т. 146. – С. 196-202.

2. Bion W. R. A theory of thinking 1 //Parent-Infant Psychodynamics. – Routledge, 2018. – С. 74-82.

3. Bjorklund D. F., Causey K. B. Children′ s thinking: Cognitive development and individual differences. – Sage publications, 2017.

4. Bodrova E. Make‐believe play versus academic skills: a Vygotskian approach to today’s dilemma of early childhood education //European early childhood education research journal. – 2008. – Т. 16. – №. 3. – С. 357-369.

5. Borisova E. Y., Kozina I. B. Neuropsychological Approach to the Study of Special Aspects of Development of Preschool Children with Psychoverbal Pathology //Rev. Eur. Stud. – 2015. – Т. 7. – С. 52.

6. Borriello G. A., Liben L. S. Encouraging maternal guidance of preschoolers’ spatial thinking during block play //Child development. – 2018. – Т. 89. – №. 4. – С. 1209-1222.

7. Clements D. H. Geometric and spatial thinking in early childhood education //Engaging young children in mathematics: Standards for early childhood mathematics education. – 2004. – С. 267-297.

8. Farrar M. J. et al. Language and theory of mind in preschool children with specific language impairment //Journal of communication disorders. – 2009. – Т. 42. – №. 6. – С. 428-441.

9. Fyfe E. R. et al. Mathematical thinking in children with developmental language disorder: The roles of pattern skills and verbal working memory //Journal of communication disorders. – 2019. – Т. 77. – С. 17-30.

10. Hassibi M. Disordered thinking and communication in children. – Springer Science & Business Media, 1980.

11. Jordan N., Hanich L. B., Uberti H. Z. Mathematical thinking and learning difficulties //The development of arithmetic concepts and skills. – Routledge, 2013. – С. 383-406.

12. Magiati I., Dockrell J. E., Logotheti A. E. Young children's understanding of disabilities: the influence of development, context, and cognition //Journal of Applied Developmental Psychology. – 2002. – Т. 23. – №. 4. – С. 409-430.

13. Nilsson K. K., de Lopez K. J. Theory of mind in children with specific language impairment: A systematic review and meta‐analysis //Child Development. – 2016. – Т. 87. – №. 1. – С. 143-153.

14. Nussipzhanova B. et al. Cognitive development of pre-school children with language and speech disorders //The European Journal of Social & Behavioural Sciences. – 2018.

15. Omarova Z. K. CORRECTION OF CHILDREN'S SPEECH DEFECTS //Достижения науки и образования. – 2020. – С. 65.

16. Selivanov V. V. The theory of thinking as a process: an experimental confirmation //Experimental Psychology (Russia). – 2019. – Т. 12. – №. 1. – С. 40-52.

17. Sergeevna D. O. Work experience “Plot-didactic and role-playing games in the formation of elementary mathematical concepts in children with general speech underdevelopment. Topic: Mathematical development of children through didactic games //Work. – 2019.

18. Voityuk I. PECULIARITIES OF THINKING OF THE CHILDREN OF THE ELDERLY PRESCHOOL AGE WITH DISORDERS OF INTELLECTUAL DEVELOPMENT //Deutscher Wissenschaftsherold German Science Herald. – 2019. – С. 7.

19. Yuill N., Little S. Thinking or feeling? An exploratory study of maternal scaffolding, child mental state talk, and emotion understanding in language‐impaired and typically developing school‐aged children //British Journal of Educational Psychology. – 2018. – Т. 88. – №. 2. – С. 261-283.

20. БРУШНЕВСЬКА І. ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ МИСЛИТЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ //АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК. – 2020. – С. 2020199.

21. ВОЙТЮК І. В. Корекція мислення дітей старшого дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями засобами нетрадиційної зображувальної діяльності : дис. – НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МП ДРАГОМАНОВА, 2020.

22. Гноєвська О. Ю. Формування дрібної моторики у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІ-ІІІ рівня за допомогою використання предметів домашнього вжитку. – 2021.

23. Дичківська І. М., Мазур А. СПЕЦИФІКА КОРЕКЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2021. – Т. 2021. – С. 42-45.

24. Кулаков Р. С., Вейна К. ДІАГНОСТИКА МИСЛИТЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ ІІІ РІВНЯ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2020. – Т. 2020. – С. 105-108.

25. Кулаков Р. С., Рацин М. ВИКОРИСТАННЯ ТРВЗ У НАВЧАННІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2020. – Т. 2020. – С. 108-109.

26. Курпатов А. Мышление. Системное исследование. – Litres, 2021.

27. Ласточкіна О. В., Соловйова А. А. Діагностика мисленнєвих операцій старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення. – 2018.

28. Нарциссова С. Ю., Сиротин В. П. Мышление: феноменология процесса. – 2020.

29. Нестеренко К. Особливості навчання розповіді за картинами дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення //ОСВІТА І НАУКА. – 2021. – №. 1.

30. Пахалюк Л. І., Ніколайчук Г. І. РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ДИТЯЧОЇ КАЗКИ) //Сучасний вчитель трудового навчання та технологій. – 2019. – Т. 2019. – С. 149-151.

31. Петришина Н., Павлюк Т. О. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2019. – Т. 2019. – С. 151-152.

32. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. – Litres, 2021.

33. Розин В. Мышление и творчество. – Litres, 2020.

34. Семенов И. Н. Вклад АН Леонтьева в развитие психологии мышления, инженерной психологии и эргономики //Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. – 2018. – №. 3.

35. Таран О. П., Нізовська Ю. Ю. Теоретико-методичні аспекти дослідження полімодального сприймання у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. – 2021.

36. Титов А. А. Мышление как процесс и как деятельность: анализ философско-психологических исследований мышления //Педагогика и психология образования. – 2020. – №. 1.

37. Тичина К. О., Шикерява В. Стан сформованості конструктивного праксису у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення //Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції" Ключові питання наукових досліджень у сфері педагогіки та психології у ХХІ ст."(м. Львів, 25–26 січня 2019 року). – 2019. – С. 86-89.