Речовини, що індукують процеси, подібні до променевого ураження, є радіоміметиками. Отже, з опромінених органів або тканин транспортуються речовини радіоміметичної дії, які названо радіо -токсинами.
Утворюючися в опромінених тканинах, радіотоксини переносяться з міжклітинною рідиною - лімфою - до неопромінених частин організму, де й проявляється їхня дія. Можливими носіями токсичних властивостей міжклітинної рідини в опромінених тварин є продукти розпаду білків, низка похідних фенолів та деякі інші речовини. їх поява зумовлена порушенням метаболізму під час опромінення.
Кров тварин, які зазнали дії іонізуючого випромінювання, має радіотоксині властивості. Під впливом такої крові істотно зменшується активність відповідної АТФ-ази плазматичних мембран тимоцитів.
Соматичний і мультигенеративний канцерогенез. Серед віддалених наслідків опромінення особливо небезпечним явищем є радіаційний канцерогенез. Розрізняють соматичний і мультигенеративний канцерогенез.
У разі соматичного канцерогенезу трансформується соматична клітина, яка в клоні клітин, що розмножуються мітотичним поділом, зазнала кількох мутаційних змін. Пухлини виникають в опроміненому організмі.
Мультигенеративний канцерогенез полягає в тому, що в кількох поколіннях у нащадків батьків, опромінених ще до зачаття першого покоління, виникають специфічні й неспецифічні пухлини. Вважають, що цей ефект ґрунтується на трансзиготному передаванні специфічних мутацій, з якими пов'язаний багатостадійний канцерогенез. Ці мутації визначають спадкову схильність клітин до трансформації. Мутантним клітинам властива підвищена чутливість до дії мутагенних факторів.
Мутації, що
зумовлюють мультигенеративний канцерогенез, мають особливу природу: вони не
належать ні до точкових мутацій, ні до великих хромосомних перебудов. Для
прояву ефекту не потрібна гомозиготність клітин за генами, які зазнали
мутаційних змін.
2.4.2 Радіоадаптація
Радіоадаптація полягає в підвищенні радіостійкості організму після його опромінення в малій дозі. Вперше це явище було виявлено на лімфоцитах людини й дістало назву феномена адаптивної відповіді лімфоцитів людини на дію іонізуючої радіації. Феномен адаптивної радіорезистентності виявлено в бактерій, лімфоцитів (у культурі) людини, кролика, клітин кісткового мозку in vivo й in vitro, сперматозоїдів, клітин китайського хом'ячка, фібробластів, диплоїдних і гаплоїдних дріжджів, у рослин та деяких інших біологічних об'єктів.
Найчастіше про адаптивну відповідь судять за виходом хромосомних аберацій або за утворенням мікроядер. Проте й за іншими Критеріями радіаційного ураження чітко виявляється адаптивна відповідь організму на попереднє опромінення в малій дозі.
Прояв радіоадаптації властивий біологічним системам різного рівня: від клітин до цілісних організмів вищих тварин. Наприклад, унаслідок опромінення щурів у дозі 5 сГр їхня радіостійкість збільшується, що виявлялося через місяць після передавання малої дози в дослідах із гострим опроміненням у високих дозах.
Малу дозу називають адаптувальною, високу - тестувальною. Змінюючи інтервал часу At між опроміненнями в цих дозах, визначають час, протягом якого формується підвищена радіостійкість (адаптивна відповідь, або радіоадаптаційний синдром), а також час, протягом якого зберігається індукована радіостійкість. Інтенсивність радіоадаптаційного синдрому оцінюють фактором підвищення дози (ФПД) - коефіцієнтом, чисельне значення якого показує, в скільки разів слід збільшити дозу після розвитку радіоадаптації, щоб ефект був такий самий, як у разі опромінення біологічного об'єкта, котрий не зазнав впливу адпатувальної дози.
Радіоадаптація
проявляється в підвищенні радіостійкості, яку оцінюють за різними критеріями -
виживаністю організмів або клітин, виходом хромосомних аберацій, частотою
виникнення точкових мутацій, утворення мікроядер, здатністю до утворення
колоній клітин у культурі, клоногенною здатністю клітин, інтенсивністю
репарації ДНК від одно - або двониткових розривів. Наприклад, адаптивну
відповідь стовбурних клітин кісткового мозку оцінюють за утворенням
макроколоній у селезінці.
ВИСНОВКИ
НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.
НРБУ-97 поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах:
нормальної експлуатації індустріальних джерел іонізуючого випромінювання;
медичної практики;
радіаційних аварій;
опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження.
Відповідальність за виконання НРБУ-97 покладається на:
фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності та підпорядкованості які виробляють, переробляють, застосовують,зберігають, транспортують, здійснюють поховання, знищення чи утилізацію джерел іонізуючого випромінювання, а також проектують роботи з ними;
керівників та посадових осіб органів Державної виконавчої влади і організацій, які планують та реалізують контрзаходи в частині Норм, що стосується обмеження опромінення при радіаційних аваріях та опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження.
Особи, які допустили протиправні дії з джерелами іонізуючих випромінювань, чи не планують або не реалізують контрзаходи по зменшенню рівнів опромінення до регламентованихНРБУ-97 величин, притягуються до відповідальності відповідно до чинного законодавства України. 2-5 З моменту офіційного опублікування Норм радіаційної безпеки України, дія НРБ-76/87 відміняється.
Першопричиною радіаційних ефектів є
поглинання енергії випромінювання опромінюваним об'єктом, і доза, як міра
поглиненої енергії, є основною дозиметричною величиною. Тому, основною фізичною
дозиметричною величиною, що використовується для оцінки міри дії випромінювання
на середовище, є поглинена доза випромінювання. Поглинена доза випромінювання
(D) - це величина що визначається енергією випромінювання (Дж) поглинаємо
одиницею маси (кг) опромінюваної речовини. За одиницю дози в системі СІ
прийнятий грей (Гр): D = 1Дж/1кг=1 Гр.Грей це така доза іонізуючого
випромінювання, при якій ділянці речовини масою 1 кг передається енергія 1 Дж.
Позасистемною одиницею є "рад". 1 рад = 0,01 Гр.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. В.М. Лапін. Безпека життєдіяльності людини. - Київ - Львів, 2009 р.
. Допризовна підготовка (за ред. М. І. Томчука). - Киів, 2011 р.
. Авсеєнко В.Ф. Дозиметричні и радиометричні прилади та вимірювання. Київ, 2010 р.
. Г.О. Біляшевський, Р.С. Фурдуй. Основи екологічних знань. - Київ, 2007 р.
. Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».