Методичка: Основи поштового зв’язку

Основи поштового зв’язку

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра комп’ютерної інженерії

Методичні вказівки до вивчення дисципліни

«ОСНОВИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ»

для студентів денної форми навчання

за напрямом 6.050903 «Телекомунікації»

Полтава 2012

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Основи поштового зв’язку» для студентів заочної форми навчання за напрямом 6.050903 «Телекомунікації». - Полтава: ПолтНТУ, 2012

Укладачі: Н.В. Рвачова, к.т.н., доцент кафедри комп’ютерної інженерії

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри комп’ютерної інженерії,

доктор технічних наук, професор В.А. Краснобаєв

Рецензент:

Затверджено науково-методичною

радою університету

Протокол №___від ________2012 р.

ВСТУП

Дисципліна Основи поштового зв’язку є нормативною y навчальному плані підготовки бакалаврів з базовою вищою освітою за напрямом підготовки 6.050903 «Телекомунікації». Робоча навчальна програма дисципліни складена на основі галузевого стандарту вищої освіти України підготовки бакалаврів галузі знань 0509 «Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок».

Предметом навчальної дисципліни «Основи поштового зв’язку» є принципи організації поштового зв’язку, методи формування, оброблення, передавання, об’єднання і розподілення матеріальних, документальних та інформаційних потоків поштового зв’язку, виробничі цикли та процеси поштового зв’язку. Дисципліна забезпечує формування базових знань із технологічних процесів поштового зв’язку для вирішення задач організації виробничих процесів на поштових підприємствах.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

·   принципи організації мереж і систем поштового зв’язку ;

·   основні показники якості поштового зв’язку;

·   методи теорії графів для розв’язання типових задач поштового зв’язку;

·   принципи організації перевезень поштових відправлень;

·   способи організації виробничих процесів поштового зв’язку;

·   технології приймання, обробки та доставки поштових відправлень;

принципи дії поштообробних машин та технологій поштового зв’язку.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:

·   складати план контролю строків проходження поштових відправлень для конкретного підприємства зв’язку, використовуючи типові інструкції, методи статистичних досліджень;

·   знаходити шляхи дотримання нормативної якості надання послуг поштового зв’язку, використовуючи нормативну базу галузі та знання технічних можливостей підприємства чи його підрозділу і процедури надання послуг;

·   оцінювати якість надання послуг зв’язку підприємством чи підрозділом підприємства (з метою запобігання її зниженню) за типовими показниками якості з використанням вимірювальних приладів, автоматизованої системи технічної експлуатації, нормативної і експлуатаційної документації та даних статистичної звітності;

·   розробляти та оптимізувати особисто чи у складі групи фахівців маршрути перевезення поштових відправлень та періодичних видань і кількість транспортних засобів, використовуючи схеми автомобільних доріг України та перелік поїздів, з якими можуть курсувати поштові вагони;

·   розробляти та оптимізувати особисто чи у складі групи фахівців таблиці та плани сортування поштових відправлень із використанням технічної документації на поштообробні машини;

·   провадити статистичний контроль фактичних строків проходження поштових відправлень, використовуючи типову методику визначення строків проходження поштових відправлень, контрольні листи.

Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях та вміннях, отриманих при вивченні дисциплін «Фізика», «Вища математика», «Теорія електричних кіл», «Теорія електричного зв’язку», «Лінії передач». Дисципліна забезпечує формування початкових навичок з експлуатації та обслуговування мереж поштового зв’язку.

Дисципліна вивчається у п’ятому семестрі навчання. Звітність за дисципліну - екзамен. Обов’язковою умовою допуску до екзамену є виконання та своєчасне подання для перевірки розрахунково-графічної роботи.

При вивчені окремих модулів дисципліни рекомендується:

1.      Уважно прочитати анотацію модуля вказівки.

2.      Вивчити та законспектувати матеріал відповідного модуля, використовуючи рекомендовану літературу, запам’ятати та усвідомити нові поняття.

.        Відповісти для самоперевірки на відповідні питання до екзамену.

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль № 1. Принципи організації мереж і систем поштового зв’язку

Організаційна структура поштового зв’язку України. Нормативно-правове забезпечення поштового зв’язку України. Основні поняття та визначення поштового зв’язку. Підприємства поштового зв’язку та їх характеристика. Принципи побудови системи поштової індексації України. Вимоги до української системи поштової індексації. Порядок адресування поштових відправлень. Оформлення поштових відправлень для пересилання в Україні та за кордон.

Класифікація поштових відправлень. Стандартизація поштових відправлень. Іменні речі об’єктів поштового зв’язку. Особливості маркування письмових поштових відправлень різних видів. Правила надання послуг поштового зв’язку.

Поштове навантаження, поштовий обмін, поштові потоки. Розрахунок поштового навантаження. Показники якості роботи підприємств поштового зв’язку. Шляхи підвищення якості роботи поштового зв’язку. Види контролю якості. Методика розрахунку контрольних термінів проходження поштових відправлень між центрами адміністративних утворень. Мінімізація контрольних та середніх фактичних термінів проходження поштових відправлень. Контроль фактичних термінів поштових відправлень.

Змістовий модуль № 2. Задача побудови найкоротшої мережі та найкоротших маршрутів перевезень пошти

Основні поняття і визначення теорії графів. Матричне представлення графів. Модель мережі поштового зв’язку. Представлення графів у вигляді матриць. Гамільтонів контур. Задача про найкоротші шляхи. Знаходження найкоротших шляхів методами лінійного програмування. Алгоритм визначення найкоротших шляхів. Знаходження найкоротшого шляху перевезень пошти графоаналітичним методом. Знаходження найкоротшого шляху перевезень пошти методом лінійного програмування. Визначення найкоротших маршрутів перевезень пошти за алгоритмом Дейкстри. Визначення найкоротших маршрутів перевезень пошти за алгоритмом Флойда.

Задача про комівояжера. Алгоритми розв’язку задачі про комівояжера. Визначення оптимального маршруту руху листоноші за алгоритмом Літла.

Змістовий модуль №3. Задача визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти

Задача побудови найкоротших кільцевих маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти. Задача побудови найкоротшого кільцевого маршруту перевезень пошти. Складання найкоротшого кільцевого маршруту листоноші.

Максимальний потік і алгоритми його визначення. Поняття про максимальний потік. Алгоритми визначення максимального потоку. Визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти. Алгоритм розв’язання транспортної задачі. Транспортна задача у поштовому зв’язку. Алгоритми Розподільний метод вирішення транспортної задачі. Симплекс-метод у застосуванні до транспортної задачі.

Змістовий модуль № 4. Організація перевезень пошти

Модель магістральної мережі перевезень пошти. Модель мережі міських перевезень поштових відправлень. Структура оптимізованої схеми магістральних перевезень пошти. Використання резервів часу проходження центральних поштових маршрутів. Планування поштових перевезень. Знаходження шляхів перевезення поштових відправлень за критерієм мінімуму часу.

Розробка планів перевезення внутрішніх поштових відправлень. Складання плану перевезення поштових відправлень за критерієм мінімуму перевантажень. Задача про складання плану внутрішньоміських перевезень та алгоритм її розв’язання. Критерії оптимального планування перевезень пошти. Складання плану внутрішньоміських перевезень. Складання планів перевезення поштових відправлень для різних рівнів ієрархії мережі.

Синхронізація оброблення і перевезення пошти. Синхронізація маршрутів перевезень пошти. Синхронізація обробки поштових відправлень. Оптимізація маршрутів перевезень пошти. Розробка схем перевезення поштових відправлень. Вибір транспортних засобів та організація перевезення поштових відправлень. Організація внутрішньоміських поштових перевезень. Організація експедирування періодичних видань. Оптимізація перевезень поштових відправлень.

Змістовий модуль № 5. Визначення числа робочих місць з оброблення поштових відправлень

Технологічні процеси в поштовому зв’язку. Форми організації виробничих операційних процесів обробки поштових відправлень. Алгоритм визначення числа робочих місць з оброблення поштових відправлень. Властивості виробничого процесу поштового зв’язку. Технологічні операції та устаткування для обслуговування клієнтів. Технології обробки письмової кореспонденції в об’єктах мережі поштового зв’язку. Технологія збирання, обробки та доставки письмової кореспонденції. Приймання та доставка бандеролей, листів з оголошеною цінністю, рекомендованих листів, пріоритетних поштових відправлень. Приймання та видача міжнародних поштових відправлень.

Розподіл навантаження та обробка письмової кореспонденції на об’єктах мережі поштового зв’язку. Розрахунок числа робочих місць з оброблення поштових відправлень. Оптимізація розподілу навантаження між операційними вікнами відділень поштового зв’язку. Розрахунок і розміщення робочої сили з урахуванням коливань навантаження і з наданням двох вихідних днів підряд.

Змістовий модуль № 6. Організація обробки поштових відправ

Попередня обробка та накопичення поштових відправлень. Організація сортування поштових відправлень. Оптимізація маршрутів для виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах.

Організація сортування поштових відправлень. Розробка планів сортування поштових відправлень. Машини та механізми для обробки пошти. Пристрої для сортування поштових відправлень. Транспортно-розподільні системи. Продуктивність транспортно-розподільних систем. Алгоритми сортування поштових відправлень. Підготовка пошти до відправки на зовнішній транспорт.

Розпізнавання образів у системах автоматизованої обробки пошти. Загальні принципи теорії розпізнавання образів. Класифікація образів у системах автоматизованої обробки пошти. Розпізнавання літер, цифр, зображень та штрих-кодів у системах обробки пошти.

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОГРАФІЧНОЇ РОБОТИ ТА ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ

Метою виконання розрахунково-графічної роботи є перевірка ступеня засвоєння усіх змістових модулів дисципліни «Основи поштового зв’язку». Робота складається з трьох завдань. Перше завдання - визначення найкоротших маршрутів між вузлами перевезень пошти, друге завдання - визначення максимальних потоків в мережі поштового зв’язку, третє завдання - складання оптимального маршруту перевезень поштових відправлень. Номер варіанту завдання співпадає з номером по списку в журналі студента.

Звіт про виконану розрахунково-графічну роботу має бути оформлений на стандартних аркушах формату А4 у тестовому редакторі MS Word (або Open Office.org Writer) та своєчасно поданий на перевірку викладачеві.

2.1 Алгоритм Флойда для знаходження найкоротших маршрутів перевезень пошти

Для знаходження найкоротших маршрутів перевезень пошти, мережу потового зв’язку представляють у вигляді графа. Вершини цього графа відповідають відділенням поштового зв’язку, а ребра - відстаням між ними. Найбільш розповсюдженим та точним алгоритмом, що дозволяє вирішити подібну задачу оптимізації методами теорії графів є алгоритм Флойда.

Алгоритм Флойда застосовується для довільних, в тому числі і від'ємних довжин ребер (випадок наявності циклів від'ємної довжини треба виключити). Він дає змогу знайти найкоротші шляхи між всіма парами вершин графа.

Метод заснований на послідовному перетворенні матриці С, в якій з самого початку записані довжини  всіх дуг графа. У випадку неорієнтованого ребра йому ставиться у відповідність дві дуги.

Опис алгоритму:

1. Сформувати матрицю С , елемент якої:

Покладемо k=1.

2. Для всіх  здійснити операцію .

. Якщо, то в графі існує цикл від'ємної довжини, який має вершину . Розв'язок необмежений. У протилежному випадку перейти до кроку 4.

. Якщо , обчислення закінчені, розв'язок знайдено. Якщо ні, перейти до кроку 5.

. Прийняти , перейти до кроку 2.

Якщо довжини всіх дуг невід'ємні, то крок 3 можна виключити.

Структурна схема алгоритму Флойда зображена на рис. 3.

Рисунок 1 - Спрощена блок-схема роботи алгоритму Флойда

Розглянемо приклад.

Для графа, зображеного на рис.2 . знайти найкоротші шляхи між усіма вузлами.

Рис.2

Початкова матриця

На першій ітерації при  матриця не змінюється. Тому розглянемо випадок . Матриця, отримана після другої ітерації: