Курсовая работа (т): Організація території постійного лісового розсадника у Балаклійському держлісгоспі Харківській області

В посівному відділенні планується вирощування однорічних сіянців сливи розчепіреної та ясеня ланцентного.

Посів насіння сливи розчепіреної передбачається навесні у квітні або на початку травня перед посівним бороздуванням. Глибина згортання 5-6см. Викопка передбачається восени поточного року.

Посів насіння ясеня ланцетного передбачається восени у ті ж строки (квітень-травень). Глибина висіву 4-5см. Викопка передбачається восени поточного року.

Протягом сезону передбачається розпушування ґрунту і знищення бур’янів. Окремо буде проводитись розпушування ґрунту після великих дощів для знищення кірки, або під час посух для запобігання випаровуванню.

Посіви передбачається доглядати до 6 разів на глибину 3-5см культиватором КРН-2.8.

Також передбачено внесення отрутохімікатів.

Застосування своєчасного і високоякісного догляду за посівами забезпечує формування здорових життєздатних сіянців.

.3 Системи внесення добрив

.3.1 Агрономічні основи застосування добрив

Крім води, для утворення мінеральних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини. Вважають, що для мінерального живлення рослинам необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них - вуглець, водень, кисень та азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту. Елементи живлення, які деревні породи поглинають з ґрунту, діляться на дві групи: макроелементи та мікроелементи. До першої групи належать азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо, які накопичуються у рослинах в звичайній кількості (від сотих часток процентів до кількох процентів відносно маси сухої речовини). До другої групи належить марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор та інші. Вміст їх в рослинах незначний та складає тисячні та стотисячні частки процентів.

Забезпеченість рослин поживними речовинами в лісових розсадних регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запас елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних організмів.

Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібне не тільки в зв’язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів, залежно від механічного складу та виду садивного матеріалу, вивозиться від трьох до двадцяти тон родючого ґрунту.

Вносити добрива на поля сівозміни потрібно за певною системою, яка б забезпечувала високий рівень живлення рослин впродовж всього вегетаційного періоду. В той же час неможна допускати внесення понадміру завищених доз добрив, що може стати причиною небажаних наслідків. Основою правильної системи внесення добрив є: забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення; біоекологічні особливості порід і розмір вилучення поживних речовин із ґрунту разом із садивним матеріалом, результати польових та вегетаційних дослідів.

3.3.2 Запропонована система внесення добрив та її обґрунтування

Основою для розробки раціональної системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих видів рослин на різних етапах їх розвитку. Тому ефективність добрив багато в чому залежить від строків та способів їх внесень. Залежно від строків внесення розрізняють допосівне (основне), припосівне (присадибне) та післяпосівне (підживлення) добриво.

Основне добриво відіграє важливу роль у живлення рослин. Основне добриво (органічне і мінеральне) вносять до посіву або посадку під глибоку оранку. Час внесення залежить від багатьох умов ґрунту, клімату, агротехніки вирощування садивного матеріалу та властивостей добрив.

Припосівне (присадивне) добриво призначене для живлення рослин у початковий період їх життя. В цій фазі більшість рослин не мають ще добре розвиненої кореневої системи і тому слабо використовують добрива, що внесли під глибоку оранку.

Підживлення рослин має велике значення для задоволення потреб рослин поживними речовинами, нестача яких іноді спостерігається в періоди інтенсивного росту садивного матеріалу. Азотні добрива доцільно вносити в рослини на початку утворення листочків, фосфоро-калійні - в період активного росту. Перші сприяють швидкому росту листя, а другі - розвитку кореневої системи.

З мінеральних добрив будуть вноситись: аміачна селітра і суперфосфат. У зв’язку з тим, що розсадник незрошуваний - калійні добрива вноситись не будуть, а доза внесення суперфосфату - мінімальна.

З органічних добрив буде вноситись гній.

Дози внесення і потребу в добривах розрахуємо за формою таблиці 3.7.

Потрібно добрив всього:

Гній - 127,2 тон

Аміачна селітра - 483 кг

Суперфосфат - 1187 кг

Таблиця 3.7

Доза внесення добрив у полях сівозмін

розсадник плодовий деревний саджанець

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ САДІВНОГО МАТЕРІАЛУ

.1 Вирощування сіянців

.1.1 Заготівля, зберігання та підготовка насіння до сівби

Початковим станом у вирощуванні сіянців є отримання насіння.

Заготівлю плодів сливи розчепіреної викопують у серпні-вересні місяці у міру достигання плодів,зриваючи зі стоячих дерев і збираючи в тару. Плоди очищують вручну розминанням у діжках,відмивають у воді кісточки. Кісточки розкладають на решетах шаром 3-5 см у сухому провітрюваному приміщенні, або під навісом,просушують і відвівають. Кісточка повинна бути світло-коричнева або білувата шорсткою або гладкою поверхню. Зберігають насіння в ящиках в прохолодних приміщеннях(3-5⁰С). Термін зберігання - 2 роки.

Одразу після збору стратифікують у літніх, опісля - в зимових непромерзаючих траншеях 120-150 днів або в приміщенні - 150 днів при температурі 3-5⁰С у ящиках з чистим річковим піском. Суміш перелопачують 2-3 рази на добу.

Заготівлю плодів ясена ланцетного (світло-коричнева нерозкривна крилатка сім’янка) проводять у вересні місяці. Плоди обривають з ростучих дерев руками або зрізують секаторами,струшують на розстелений брезент або на розчищену від сміття ділянку, згрібаючи плоди в купи. Зібрані плоди очищують вручну від плодоніжок, гілочок, листя, та інших домішок, розкладають шаром 5-10 см і просушують. Просушене насіння зберігають до 2-х років у ящиках і корзинах шаром не більше 50 см; в паперових мішках в сухих прохолодних приміщеннях. При весняному висіву - стратифікація у підвалах з прохолодним мікрокліматом у ящиках з піском на протязі 30 днів.

Необхідна кількість і вартість насіння для висіву визначається за формою 4.1

Таблиця 4.1

Розрахунок кількості і вартості насіння

Довжина борозенок розраховується за формулою:

Де n - кількість посівних борозенок у стрічці, шт;- ширина стрічки плюс міжрядкова відстань, м;сів - площа сівби,га

Види, обсяги і вартість робіт по зберіганню і підготовці насіння до сівби, які залежать від біології порід, природних умов і кількості насіння, відображуються за формою у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до сівби

.1.2. Агротехніка вирощування сіянців і розрахунок виробничих витрат

Сіянці деревних та чагарникових рослин в лісових розсадниках вирощують у відкритому і закритому ґрунті. Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного садивного матеріалу для проведення лісокультурних робіт при лісовідновленнях. Високоякісний садивний матеріал повинен мати певні розміри, гармонійно розвинені органи і оптимальне співвідношення кореневої системи та наземної частини, тобто вік повинен відповідати певним стандартам. Одержання такого садивного матеріалу можливе при дотримуванні конкретної для певних умов агротехніки вирощування сіянців. Вона має враховувати еколого-біологічні особливості видів деревних рослин, закономірності росту та потребу в елементах мінерального живлення, сприяти формуванню оптимального режиму росту і розвитку молодих рослин. Агротехніка вирощування сіянців у відкритому ґрунту передбачає проведення таких робіт:

) основний та предпосівний обробіток ґрунту;

) висів насіння дерев та чагарників;

) догляд за посівами до появи сходів;

) догляд за сіянцями;

) інвентаризація сіянців;

) викопування та зберігання садивного матеріалу.

Головними завданнями передпосівного обробітку ґрунту є створення умов для якісного висіву насіння та виконання подальших робіт по вирощуванню садивного матеріалу: формування оптимального (водного, повітряного, поживного та теплового) режиму ґрунту для дружного і швидкого проростання висіяного насіння, знищення бур’янів. Система передпосівного обробітку ґрунту залежить від ґрунтово-кліматичних умов, сезону висіву та глибини загортання насіння. Вона може включати: весняне переорювання ґрунту плугами без відвалів, культивацію, боронування, шлейфування, коткування, фрезерування нарізку грядок та ряд інших прийомів.

Перед висіванням насіння для знищення бур’янів і створення пухкого шару ґрунту проводять культивацію з одночасним боронуванням на глибину загортання насіння. В цьому випадку насіння висівається на шар з непорушеною капілярністю ґрунту, який добре зволожується вихідною вологою. Для створення сприятливих умов зволоження висіяного насіння капілярною вологою в степових розсадниках перед сівбою ґрунт злегка ущільнюють легкими котками ЗКВГ-1.4.

Залежно від розташування насіння на ділянці розрізняють такі способи посіву: висів насіння та скидання по поверхні ґрунту і висів насіння у посівні борозенки. У розсадниках більш поширений висів насіння в посівні борозенки. Для висіву дрібного насіння посівні борозенки готують втискуванням, що покращує капілярне підняття вологи до насіння і тим самим створює сприятливі умови проростання. Середнє і крупне насіння висівають у борозенки, які роблять сошниками. В розсадниках переважно застосовують сівалки типу «Литва - 25», СЛП - М.

В лісових розсадниках найчастіше застосовують безгрядкові строчні посіви. У стрічкових посівах насіння висівають у дві, або кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 2-6 рядів. Між посівними стрічками лишають проміжок для проходу коліс трактору. Вибір схеми посіву залежить від особливостей росту сіянців конкретного виду.