Таблиця 2.3
Розрахунок площ допоміжних частин розсадника
|
Назва допоміжної частини |
Розміри, м |
Площа, Га |
|
|
|
Довжина |
Ширина |
|
|
Дороги: а) магістральна |
436 |
10 |
0,44 |
|
б) окружна |
2470 |
10 |
2,47 |
|
в) другорядні |
2153 |
4 |
0,86 |
|
Усього доріг |
х |
х |
3,77 |
|
Лісові смуги |
2510 |
11 |
2,76 |
|
Господарська ділянка |
х |
х |
1,63 |
|
Усього допоміжних частин |
х |
х |
8,16 |
Площі продукційного і допоміжних
частин відображається за формою у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Розподіл площі розсадника за видами користування
|
Назва відділень і угідь |
Кількість полів у сівозміні |
Площа, Га |
||||
|
|
|
одного поля |
загальна |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
|
1. Продукційна частина |
х |
х |
х |
|||
|
1.1 посівне відділення |
3 |
4,24 |
12,72 |
|||
|
1.2 шкільне відділення |
х |
х |
х |
|||
|
1.2.1 декоративна школа |
4 |
2,69 |
10,76 |
|||
|
1.2.2 плодова школа |
4 |
2,16 |
8,64 |
х |
х |
32,12 |
|
2. Допоміжна частина |
х |
х |
х |
|||
|
2.1 дороги |
х |
х |
3,77 |
|||
|
2.2 лісосмуга |
х |
х |
2,76 |
|||
|
2.3 допоміжна ділянка |
х |
х |
1,63 |
|||
|
Усього |
х |
х |
8,16 |
|||
|
Загальна площа розсадника |
х |
х |
40,28 |
|||
.4 Споруди, обладнання і оснащення
Для забезпечення нормальної
діяльності розсадника необхідно забезпечити його певним обладнанням і
спорудами. Перелік необхідних споруд і обладнання за формою таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Перелік адміністративно-виробничих приміщень і споруд
|
Назва |
Номер типового проекту, марка |
Кількість, шт. |
|
1. Адміністративне приміщення (контора) |
411-1-18 |
1 |
|
2. Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5т., обладнане для стратифікації насіння |
411-1-52 |
1 |
|
3. Намет для лісогосподарських машин |
411-1-35/71 |
1 |
|
4. Склад для зберігання знаряддя |
411-1-136/71 |
1 |
|
5. Склад для отрутохімікатів, добрив |
705-2-2/75 |
1 |
|
6. Будинок із санітарно-побутовим приміщенням |
х |
1 |
Для виконання технологічних операцій
потрібні машини, механізми, знаряддя, протипожежне обладнання та інвентар.
Відповідно до запланованих у розсаднику робіт наводиться перелік знарядь і обладнання
за формою у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Перелік знарядь, обладнання, інструментів та інших матеріалів
|
№ п/п |
Трактори та знаряддя |
Види робіт |
К-ть,шт. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Трактор МТЗ-82Н |
Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту |
2 |
|
2 |
Самоходне шасі Т-25А |
Комплекс робіт на відкритому ґрунті та в теплиці |
1 |
|
3 |
Плуг ПРП-3-40К |
Оранка ґрунту |
1 |
|
4 |
Плуг ПСГ-3-30К |
Оранка міжгряддь у шкільному відділенні |
1 |
|
5 |
Борона дискова БДН-3 |
Для поверхневого обробітку ґрунту та боронування |
1 |
|
6 |
Культиватор КПС-4 |
Культивація ґрунту та внесення добрив |
1 |
|
7 |
Борони зубові: БЗТС-1.0БЗСС-1.0ЗБП-0.6АШБ-2.5 |
Боронування ґрунту |
3341 |
|
8 |
Каток водоналивний гладкий ЗКВГ-1.4 |
Прикачування ґрунту з одночасним розташуванням поверхневого шару |
1 |
|
9 |
Каток кільчато-шпоровий ЗККШ-6 |
Прикачування ґрунту з одночасним розташуванням поверхневого шару |
1 |
|
10 |
Комбінований ґрунтообробний агрегат РВК-3.6 |
Розпушування з одночасним боронуванням і каткуванням ґрунту |
1 |
|
11 |
Напівпричеп-розкидувач 1ПТУ-4 |
Внесення органічних добрив |
1 |
|
12 |
Розкидувач мульчі та добрив РУМ-0.8 |
Загортання насіння та мульчування |
1 |
|
13 |
Розкидувач добрив навісний НРУ-5 |
Внесення мінеральних добрив |
1 |
|
14 |
Сівалка зерново-тукова трав'яна СЗТ-36 |
Сівба насіння сидератів |
1 |
|
15 |
Сівалка лісова "Литва-25" |
Сівба дрібного сипучого насіння з підвищеною точністю |
1 |
|
16 |
Сівалка лісова СПН-З |
Сівба крупного несипучого насіння |
1 |
|
17 |
Сівалка лісова СЛУ-5-20 |
Сівба дрібного сипучого насіння деревних і чагарникових порід |
1 |
|
18 |
Саджалка шкільна навісна СШ-315 |
Садіння сіянців та живців |
1 |
|
19 |
Культиватор-рослинопідживлювач КРН-2.8 |
Міжрядний обробіток ґрунту та підживлення сіянців та саджанців сухими мінеральними добривами |
1 |
|
20 |
Культиватор фрезерний КФП-1.5 |
Міжрядний обробіток ґрунту в посівному та шкільному відділеннях |
1 |
|
21 |
Мотига МВХ-5.4 |
Розпушування ґрунтової шкіри на посівах |
1 |
|
22 |
Обприскувач тракторнийОШУ-50А |
Обробіток сіянців та саджанців хімікатами з метою їх захисту від шкідників і хвороб на невеликих ділянках |
1 |
|
23 |
Обприскувач ранцевий ОРР-1 |
Обробіток сіянців та саджанців хімікатами з метою їх захисту від шкідників і хвороб на невеликих ділянках |
3 |
|
24 |
Обприскувач тракторний ПОМ-630 |
Обробіток сіянців та саджанців хімікатами з метою їх захисту від шкідників і хвороб на великих ділянках |
1 |
|
25 |
Корнерізка Т-16М |
Підрізання кореневої системи в процесі вирощування сіянців |
1 |
|
26 |
Копач ВМ-1.25 |
Викопування сіянців та саджанців |
1 |
|
27 |
Копач АВС-0.6 |
Копання та вибирання великих саджанців |
1 |
|
28 |
Ямокопач КЯУ-60 |
Копання посадкових ям для саджанців |
1 |
|
29 |
Причеп тракторний двоосьовий ГКБ-887Б |
Перевезення сіянців та саджанців |
1 |
|
30 |
Навантажувач-екскаватор ПБ/0.8Б на ЮМЗ-6 |
Навантаження добрив та інших матеріалів |
1 |
РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ВИРОЩУВАННЯ
САДІВНОГО МАТЕРІАЛУ
.1. Сівозміни та їх обґрунтування
.1.1 Господарські вимоги до сівозмін
Для зберігання та підвищення родючості ґрунту, поновлення його структури, покращення фізичних властивостей, накопичення вологи, очищення полів від бур’янів, хвороб та шкідників застосовують сівозміні - науково обґрунтовану зміну культур і парів у часі і просторі.
Сівозміни є основою високої культури землеробства, вони нерозривно пов’язані з агротехнікою вирощування садивного матеріалу та сприяють раціональному використанню продуктивних площ розсадника.
При зміні культур наступні види повинно повністю використовувати переваги попередніх рослин, так званих попередників. Підвищення родючості ґрунту в лісових розсадниках досягається застосуванням ефективних прийомів агротехніки та введенням у сівозміну ґрунтополіпшуючих сільгоспкультур.
Період упродовж якого всі культури і
пар проходять через кожне поле, називають ротацією сівозмін. Сівозміна
передбачає поділ площі, площі відділення на рівновеликі поля. Сівозміни
розробляються для розсадників з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних
умов, планового завдання господарської діяльності.
.1.2 Схеми прийняття сівозмін та їх обґрунтування
Характерними рисами степу є недостатнє зволоження, висока інтенсивність випаровування та часті посухи, що обумовлюють значний дефіцит вологи, який ускладнює вирощування садивного матеріалу. Основними вимогами до сівозмін в цих розсадниках є накопичення вологи та ощадливе її витрачання. Вирішувальне значення при виконанні цих вимого має чорний пар (сухе зволоження). Тому в сівозмінах незрошуваних розсадників на звичай них черноземах як попередник використовують чорний пар.
В посівному відділенні доцільно буде застосовувати трипільну сівозміну, в декоративній школі - чотирьохпільну, в плодовій школі - чотирьохпільну, так як ці схеми сівозмін самі прості і цілком підходять до ґрунтово-кліматичних умов району проектування розсадника. В якості пару буде використовуватися чорний пар.
У посівному відділенні
передбачається вирощувати однорічні сіянці сливи розчепіреної та ясеня
ланцетного. Ротаційна таблиця матиме наступний вигляд:
Таблиця 3.1
Ротаційна таблиця прийнятої сівозміни для вирощування однорічних сіянців сливи розчепіреної та ясена ланцетного
|
№ сівозмін |
Поля |
І |
ІІ |
ІІІ |
|||
|
|
Роки |
|
|
|
|||
|
1 |
2013 |
П2 |
Т-1 |
Ял-1 |
Т-1 |
Ял-1 |
|
|
2 |
2014 |
Т-1 |
Ял-1 |
П2 |
Т-1 |
Ял-1 |
|
|
3 |
2015 |
Т-1 |
Ял-1 |
Т-1 |
Ял-1 |
П2 |
|
У декоративній школі планується
вирощування трьохрічних сіянців в’яз перистогіллястого.
Таблиця 3.2
Ротаційна таблиця прийнятої сівозміниу декоративній школі
|
№ сівозмін |
Поля |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
|
|
Роки |
|
|
|
|
|
1 |
2013 |
П2 |
Вп-1 |
Вп-2 |
Вп-3 |
|
2 |
2014 |
Вп-1 |
Вп-2 |
Вп-3 |
П2 |
|
3 |
2015 |
Вп-2 |
Вп-3 |
П-2 |
Вп-1 |
|
4 |
2016 |
Вп-3 |
П2 |
Вп-1 |
Вп-2 |
У плодовій школі планується
вирощування двох річних садженців яблуні. Ротаційна таблиця має наступний
вигляд:
Таблиця 3.3
Ротаційна таблиця прийнятої сівозміни і плодовій школі
|
№ сівозмін |
Поля |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
|
|
Роки |
|
|
|
|
|
1 |
2014 |
П2 |
Д2 |
Ок-1 |
Ок-2 |
|
2 |
2015 |
Д2 |
Ок-1 |
Ок-2 |
П2 |
|
3 |
2016 |
Ок-1 |
Ок-2 |
П-2 |
Д2 |
|
4 |
2017 |
Ок-2 |
П2 |
Д2 |
Ок-1 |
Виходячи з того, що територія відведена під лісовий розсадник була раніше пустирем, треба використати поступовий перехід до запроектованих сівозмін. Для цього треба скласти перехідні таблиці, в яких буде запроектовано (зображено) поступовий перехід від цілинних земель (пустиря) до запроектованої сівозміни.
У посівному відділення перехідна
таблиця матиме наступний вигляд:
Таблиця 3.4
Перехідна таблиця для приведення полів у посівному відділенні до нормальної сівозміни
|
№ сівозмін |
Поля |
І |
ІІ |
ІІІ |
|
|
Роки |
|
|
|
|
|
2010 |
Пустир |
Пустир |
Пустир |
|
1 |
2011 |
Пар2 |
Пар2 |
Пар2 |
|
2 |
2012 |
Пар2 |
Пар2 |
Пар2 |
|
3 |
2013 |
Ср-1/Як-1 |
Ср-1/Як-1 |
Ср-1/Як-1 |
У посівному відділенні повна сівозміна почнеться з 2007 року.
У декоративній школі перехідна
таблиця матиме наступний вигляд:
Таблиця 3.5
Перехідна таблиця для приведення полів декоративної школи до нормальної сівозміни
|
№ сівозмін |
Поля |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
|
|
Роки |
|
|
|
|
|
|
2010 |
Пустир |
Пустир |
Пустир |
Пустир |
|
1 |
2011 |
Пч |
Пч |
Пч |
П2 |
|
2 |
2012 |
С.-г. |
С.-г. |
П2 |
Вп-1 |
|
3 |
2013 |
П2 |
Вп-1 |
Вп-2 |
Таблиця 3.6
Перехідна таблиця для приведення полів плодової школи до нормальної сівозміни
|
№ сівозмін |
Поля |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
|
|
Роки |
|
|
|
|
|
|
2010 |
Пустир |
Пустир |
Пустир |
Пустир |
|
1 |
2011 |
Пч |
Пч |
П2 |
П2 |
|
2 |
2012 |
С.-г. |
С.-г. |
П2 |
Д |
|
3 |
2013 |
П2 |
П2 |
Д |
Ок-1 |
|
4 |
2014 |
Пч |
Д |
Ок-1 |
Ок-2 |
.2 Обробіток ґрунту
.2.1 Первинне освоєння площ
Під лісові розсадники відводять різні категорії земельних площ - лісові, цілинні, перелогові землі та землі, що вийшли з-під сільськогосподарське користування. Відповідно до категорії визначають способи і системи первинного обробітку ґрунту.
При освоєнні пустирних земель
первинний обробіток ґрунту проводять за системою двухрічного чорного пару (у
степу) з внесенням гербіцидів.
.2.2 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
На полях, що виходять із підорного пару доцільно застосовувати систему зяблевого обробітку. Лущення створює сприятливі умови для проростання бур’янів. В даних умовах його проводять на глибину 8-12см. Після появи сходів бур’янів через 10-15 днів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 30-32 см, а в шкілках 40-45см з одночасним боронуванням, бо сніговий покрив незначний і лишати на зиму незабороноване зяблеве поле неможна, адже це призведе до вимерзання та видування вологи. Для оранки використовується плуг ППН-40. Система зяблевого обробітку завершується ранньовесняним боронуванням.