Забороняється застосування ваговимірювальних приладів побутового призначення.
Міри довжини та об’єму.
Для відмірювання рідинних товарів застосовують міри об’єму: металеві та скляні кухолі, а також мензурки.
Металеві кухолі виготовляють з харчового алюмінія циліндрічної форми об’ємом 0,25; 0,5; 1 л . Ці кухолі використовують для продажу молока, квасу. Кухолі з луженої сталі використовують для продажу керосину. Скляні кухолі виготовляють місткістю 0,25 та 0,5 л.Вони застосовуються для подажу пива, квасу та інших безалкогольних напоїв. Мензурки – це скляні циліндрічні та конічні градуйовані посудини, які виробляють місткістю 0,1 та 0,2 л. Їх застосовують для вимірювання кількості сиропів, соків, горілчаних виробів. Скляні кухолі та мензурки таврують тільки після випуску з виробництва. Перевірка металевих мірних кухолів здійснюється один раз у два роки.
В торівлі непродовольчими товарами для вимірювання електрошнура, стрічки та інших мірних товарів застосовують дерев’яні або металеві метри, іноді напівметри. Дерев’яні метри виготовляють з деревини твердих порід, кінцівки закріплюють сталевими чи чугунними наконечниками. Металеві метри виготовляють з полосової сталі. Шкала поділки розташована з обох сторін метру, найменьша поділка – 0.5 см. Перевірку мір довжини здійснюють раз у два роки. При перевірці звертають увагу на те, щоб метри були рівні,не викревлені. Метри повинні мати чіткі поділки шкали, чітке тавро. Припустима погрішність для дерев’яних метрів +-1,5 мм, металевих +-1 мм.
Гирі.
Гирі – це міри маси, які застосовують длязважування вантажу на вагах.
Гирі бувають загального призначення, умовні та зразкові.
Гирі загального призначення згідно із державним стандартом виготовляють 5-ти класів. В торгівлі використовують гирі 3-го класу – для зважування дорогоцінних
металів, та 5-го класу – для зважування різних товарів та господарчого вантажу. Гирі 5-го класу виготовляють з чугуна, вуглецевої сталі та керамічного сумішу. Стандартом встановленні форми, розмір гирь, а також припустимі відхилення від номінальної маси гирь. В середині металевих гирь розташована тарировочна камера, яка необхідна для підгонки маси. Ззовні камера запресовується алюмінієвою пробкою, на якій ставлять тавро.
Умовні гирі виготовляються у вигляді пласких циліндрів з радиальним вирізом для надівання на удержувач гирь на вагах. Для виготовлення умовних гирь використовують сірий чугун. На верхній поверхні гирь повинна бути зазначена умовна маса гирі у кілограмах та відношення номінальної маси до умовної (1 : 100) . Умовні гирі також повинні мати тавро.
Зразкові гирі використовують для перевірки вагів та гирь,які використовують в торгівлі.
Перевірку гирь здійснюють один раз на рік органи державної метрологічної служби.
Будова, принцип дії та правила експлуатації вагів настольних циферблатних та електронних.
Ваги настольні циферблатні РН – 3Ц13 призначені для зважування товарів масою від 40 г до 3 кг без використання гирь. Ціна однієї поділки циферблатної шкали – 5 г. Ваги мають тарокомпенсатор для компенсації тари від 0 до 400 г.
На кронштейнах корпуса розташована головна важіль. Вантажоприймальна важіль спирається на кінець головної, а у верхній частині з’єднана із струною, яка запобігає її перевертання. Вантажоприймальна важіль за допомогою стяжки з’єднана з квадрантом, а за допомогою шплінта – зі штоком заспокоювача. Для розташування вантажу на вантажоприймальну важіль встановлюється вантажоприймальна площадка. Квадрант будується з противаги, великої та малої призм та необхіден для врівноважування вантажу, який розташовують на площадці, при цьому він відхиляється та через шарнірний паралелограм і зубчату пару обертає стрілки, які пересуваються за круговою шкалою циферблату та показують масу вантажу.
Тарокомпенсатор необхіден для відрахування маси тари із значення вагів за шкалою. Рівень та чотирі регулюємі ніжки необхідні для встановлення вагів в горизонтальне положення, ізолір – для піднімання важільної системи і розвантаження призм при перенесенні, транспорптуванні та зберіганні вагів. Під товарною площадкою розташована тарировочна камера, за допомогою якої при додаванні чи зніманні баласту встановлюють стрілки на нульову відмітку. Заспокоювач, який будується з циліндру із технічною олією, поршня та штока, з’є днаного вантажоприймальною важіллю, необхідний для заспокоєння рухів стрілки.
Настольні циферблатні ваги встановлюють на рівній поверхні прилавка. Горизонтальне положення вагів регулюється за допомогою гвинтових ніжок та рівня. Для цього контрагайки опускають, ніжки загвинчують до упору. Потім орієнтуються на бульбашку кися рівня. Якщо вона відхиляється, то обертають дві ніжки, розташовані на протилежному від бульбашки боці, до того моменту, коли бульбашка опинеться в центрі контрольного кола. Після цього фіксують положення ніжок контрагайками.
У правильно встановлених ненавантажених вагів стрілка буде знаходитись на нульовій відмітці, якщо ні, то цього досягають за допомогою баласту в тарировочній камері. Стрілка повинна рухатися не більше 2-3 разів після виведення вагів з рівноваги, що регулюють за допомогою олійного заспокоювача.
Зважують товар в межі значень шкали без гирь. Якщо при зважуванні маса товару перебільшує значення шкали циферблата, то на гирєвій площвдці розташовують гирі. При цьому необхідно використовувати як умога меньшу кількість гирь, тобто неможна замінювати великі гирі рівнозначним набором дрібних.
При продажі товару в тару покупця спочатку зважують тару, називають її масу покупцю та дають змогу побачити значення шкали. Потім зважують тару з товаром та із загальної маси відраховують масу тари.
Товари та гирі необхідно розташовувати на вагах обережно, без різких рухів. При зважуванні товару в папірових чи інших пакетах на гирну площадку слід покласти такий самий пакет. Після кожного такого зважування слід знімати пакет для перевірки рівноваги вагів. Забороняється при зважуванні на циферблатних вагах використовувати тару, маса якої не введена втару вагів, а також запаковувати, нарізати товари на площадці вагів. Не можна встановлювати гирі на обидві площадки для визначення маси товару.
Для приведення важільної системи вагів в дію необхідно ручку ізоліра обертати проти годинникової стрілки до упору. При зважуванні товару в тару на товарну площадку укладають тару, потім обертають ручку тарокомпенсатора та встановлюють ваги в нульове положення. Після зважування товару в тарі ручку тарокомпенсатора необхідно повернути в попереднє положення. Після закінчення роботи ваги протирають, вантажоприймальну площадку при необхідності промивають.
Ваги електронні для визначення маси і вартості товару типу ВР 4149. Всі модифікації вагів розрізняються різним розташуванням пульта керування та цифрових табло для покупця та продвця відносно корпуса вагів та функціональними можливостями. Ці електронні ваги призначені для зважування товарів масою від 0,01 до 6 кг, мають диапазон компенсації маси тари від 0 до 0,6 кг, час вимірювання маси з визначенням вартості не більше 1,5 с, час безперервної роботи – до 16 годин, час прогрівання елементів вагів до робочого стану – не меньше 10 хвилин, припустима погрішність різних модифікацій вагів – від 1 до 4г в залежності від маси зважуваного товару.
До будови вагів входять: вантажоприймальна площадка, корпус з кронштейном, вимикачем та роз’ємом, табло покупця та продавця, ніжки для регулювання рівня. В корпусі розташовані ваговий механізм та основні елементи електронноі частини вагів.
Принцип дії вагів полягає в перетворенні сили важкості зважуваного вантажу в чисельно-імпульсний сигнал на виході частотного датчика та послідуючою цифровою обробкою в мікропрцесорному пристрої з видачою результату на табло індікації та вихідний роз’єм.
Кнопки клавіатури розташовані праворуч та зазначені цифрами від “0” до “9”. Вони необхідні для вводу ціни за 1 кг товару, а також для вводу вартості штучного товару. Кнопки клавіатури розташовані ліворуч, вони призначені для кодування ціни за 1 кг товару або вартості штучного товару.
Кнопка “Т” необхідна для віднімання маси тари та виведення її значення на індікатори. Повторним натисканням на цю кнопку обнуляють індікатор тари.
Кнопка “С” обнуляє ціну товару, повертає ваги із режимів індікації вартості штучного товару або вартості суми кількох продуктів у режим зважування. Натискання на цю кнопку здійснює очищення суматора.
Кнопка “ПРОГ” потрібна для програмування кожної клавіші ціною 1 кг товару.
Кнопка “П+” здійснює додавння вартості продукту в суматорі та виведення на індікатор проміжної суми.
Кнопка “ШТ” переводить ваги в режим вводу вартості штучного товару.
Кнопка “ПЕЧ” здійснює виведення на індікатор та на печать сумарної вартості. Якщо суматор порожній, то на печать виводиться маса, ціна та вартість зважуваного товару.
На початку роботи ваги необхідно встановити за допомогою ніжок так, щоб бульбашка кисню опинилася в центрі ампули. Потім необхідно зняти платформу вагів, обернути транспортний гвинт до упору. Підключити ваги до електромережі та перевести тумблер в положення “ВКЛ”. При цьому ваги повинні пройти режим тестування, а потім на індікаторах виводяться нулі і ваги переходять у режим зважування.
Нагляд за експлуатацією ваговимірювального обладнання.
За станом та експлуатацією ваговимірювального обладнання встановлено державний, відомчий та громадський нагляд.
Державний нагляд здійснює Державна метрологічна служба України через мережу лабораторій. Ваговимірювальні прилади та гирі перевіряють та таврують один раз на рік. Пересувні ваги та гирі перевіряють та таврують в лабораторіях, куди їх доставляють торгові підприємства, а стаціонарні – на місці. На таврі позначають останні дві цифри року таврування, номер лабораторії та номер тавра. Ваги та гирі, які не пройшли перевірку зберігати в магазині заборонено.
Відомчий нагляд здійснюють інспектори державної торгової інспекції.
Крім державного та відомчого нагляду, здійснюють контроль за експлуатацією вагів та гирь органи міліції, робочого контроля, а також самі покупці.
Відповідальність за справність та правильну експлуатацію вагавимірювальних приладів несуть керівники торгових підприємств та робітники , які безпосередньо працюють з вагами.
Будова, принцип дії та правила експлуатації товарних, автомобільних та
вагонних вагів.
Для зважування великих мас використовують ваги товарні, автомобільні та вагонні.
Ваги товарні шкальні – РП 500Ш13 – важільно-механічні пересувні шкальні з візуальним місцевим зняттям значень, необхідні для зважування вантажу від 25 до 500 кг.
Ваги будуються з трьох основних частин: вантажопідйомного пристрою, важільного механізма та коромислового вказівника.
Вантажоприймальна металева платформа за допомогою чотирьох ніжок спирається на пересувні серги вантажопідйомних призм платформенних важілів. Велика та мала важіль поєднані міжсобою сергою, яка спирається за допомогою опорних призм на подушки, вмонтовані в станину вагів. Кінець великої важілі за допомогою призм, серег та тяги поєднується з передаточною важіллю, а останній – з переднім плечем коромисла. Передаточна важіль дозволяє зменьшити масу пересувних гирь. На короткому плечі розташований тарировочний вантаж для приведення ненавантажених вагів до рівноваги. На довгому плечі коромисла розташована основна шкала з додатковою лінійкою, по якій пересуваються нез’ємні гирі. Ціна поділки шкали: основної – 20 кг, додаткової – 200 г.Існують також посувний та непосувний вказівники рівноваги. Для закриття коромисла вагів використовують аретир, розташований над непосувним вказівником рівноваги. На коромислі вагів зазначено рік виготовлення, заводський номер, товарний знак, межу зважування, тавро. На стойці вагів розташований висок, який будується з ланцюжку з підвішеним вантажем та загостреного непосувного стрижня. Якщо їх загострені частини співпадають, то ваги встановлені горизонтально.
Зважують товар на шкальних вагах при откритому аретирі, прицьому гирі пересувають по основній та додатковій шкалі до з’єднання посувного вказівника з непосувним, тобто до рівноваги коромислового вказівника. Потім закривають аретир та сумують значення основноі та додаткової шкал.
Автомобільні ваги застосовують на складах для зважування вантажу разом з транспортом. Виготовляють автомобільні ваги шкальні, циферблатні (з візуальним зніманням значень та документованою реєстрацією) та цифрові (з документованою реєстрацією) з такою найбільшою межою зважування (в т): 10, 15, 30, 60, 100, 150. Автомобільні ваги монтують на вантажному дворі складу під навісом, який захищає їх механізм від опадів. Платформа встановлюється на вантажоприймальні призми підплатформеної важільної системи, які через складну систему передаточного механізму і тягу поєднується з відліковим приладом.
Вагонні ваги застосовують для зважування вантажу у вагонах на залізничних станціях та на великих оптових підприємствах. Вагонні ваги бувають циферблатними (з візуальним зняттям значень та документованою реєстрацією), шкальні та дискретно-цифрові (з документованою реєстрацією). Найвища межа зважування (в т): 60, 150, 200, найменьша – відповідно 3, 5 та 10. Ваги можуть мати одну чи дві платформи. Під платформою вмонтований важільний механізм, пов’язаний важільною системою з циферблатним вказівником. По платформі вагів прокладено рельси.
Застосування контрольно-касових апаратів та їх сертифікація.
Контроль за дотриманням порядку застосування контрольно-касових апаратів.
Відповідальність за порушення закону України ”Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Призначення, будова, основні технічні дані та характеристики електронного контрольно-касового апарату SILEX 7004.
Підготовка до роботи та введення в дію електронного контрольно-касового апарату SILEX 7004.
Організація технічного обслуговування електронного контрольно-касового апарату SILEX 7004.
7. Клавіатура електронного контрольно-касового апарату SILEX 7004. Основні режими його роботи.
Законом України ”Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.06.96 р. визначеється порядок застосування контрольно-касових апаратів, їх сертифікація, здійснення контролю за дотриманням порядку застосування контрольно-касових апаратів, а також відповідальність за порушення цього закону.
Застосування контрольно-касових апаратів та їх сертифікація.
Стаття 1. Застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг '•
Підприємства, установи і організації всіх форм власності та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють розрахунки із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані:
1) проводити розрахунки із споживачами через належним чином зареєстровані.електронні контрольно-касові апарати;
2) обов'язково видавати споживачеві касовий чек, який має бути виданий споживачеві разом з покупкою (наданою послугою), (є дійсним, якщо він набраний на електронному контрольно-касовому апараті і на ньому зазначена повна сума покупки (наданої послуги));.
3) вести журнал використання електронного контрольно-касового апарата, складати звіт з операцій, здійснюваних на цьому апараті;
4) забезпечувати зберігання зазначених документів протягом строку, встановленого чинним законодавством;
5) подавати до державних податкових інспекцій звітність, пов'язану із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. У разі допущення порушень звітність подається до державних податкових інспекцій за місцем виявлення правопорушення;
б) реалізовувати товари, надавати послуги за наявності цінника на товар (прейскуранта на послугу, що надається).
За відсутності або при неможливості використання електронного контрольно-касового апарата суб'єктам підприємницької діяльності тимчасово дозволяється здійснювати розрахунки із споживачами з використанням товарно-касової книги, форма, порядок ведення та реєстрації якої затверджуються Міністерством фінансів України і Міністерством статистики України.
Перелік окремих форм діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, специфіка яких дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування електронних контрольно-касових апаратів з використанням товарно-касових книг, затверджуються Міністерством економіки України за погодженням з Міністеоством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України і Міністерством фінансів України.
Порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів, форми та порядок звітності затверджуються Головною державною податковою інспекцією України.