закон, за яким змінюються струм заряджання I із часом. Згідно з другим законом Кірхгофа [2–5] миттєві значення суми падіння напруги на резисторі U R та
на ємності UC – дорівнюють миттєвому значенні ЕРС ε.
|
|
|
U R +UC = ε. |
(7.1) |
|||||||
Але U R = IR , UC = |
q |
тоді |
|
||||||||
|
|
|
|||||||||
|
C |
|
|
q |
|
|
|
||||
|
|
|
IR + |
= ε. |
(7.2) |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
C |
|
||||
У рівняння (7.2) входять дві змінні величини: струм I |
та заряд q ; вони |
||||||||||
пов'язані між собою співвідношенням [2]: |
|
||||||||||
|
|
|
I = dq . |
(7.3) |
|||||||
|
|
|
|
|
dt |
|
|||||
Продиференціюємо (7.2) за часом, враховуючи те, що ε, R та С – сталі ве- |
|||||||||||
личини, отримаємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
R dI |
+ |
1 |
dq = 0 . |
(7.4) |
||||||
|
|
|
|||||||||
|
|
|
dt |
|
C dt |
|
|||||
Розділяючизміннів(7.4) івраховуючи(7.3), знайдемо: |
|
||||||||||
|
|
dI |
= − |
1 |
dt . |
(7.5) |
|||||
|
|
|
I |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
RC |
|
||||
Проінтегруємо праву частину рівняння (7.6) за часом від початку заряджання t = 0 до якогось моменту t , а ліву частину – за струмом від початкового струму I0 до якогось значення I , отримаємо:
I 
I0
Ie0
ln |
I |
= − |
t |
, |
|
|
|
I0 |
RC |
|
|||||
звідки |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
t |
|
||
|
I = I0e− |
|
(7.6) |
||||
|
RC |
. |
|||||
Уграфічному вигляді залежність (7.5) зображенанарис. 7.2.
Вмомент часу t = RC струм заряджання
зменшується в e раз по відношенню до початкового струму. Цей час позначають τ та називають сталою часу або часом релаксації:
τ= RC .
|
|
|
|
|
|
Напруга на конденсаторі UC змінюватиметь- |
||
|
|
|
|
|
|
сяізчасомзазаконом: |
||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
UC = ε−U R = ε− IR = ε− RI0e− |
t |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
τ |
t |
RC |
. (7.7) |
|||
|
Рисунок 7.2 |
|
|
|
|
|||
36
У початковий момент часу t = 0, напруга на конденсаторі UC =0. 3 цієї
умови знайдемо струм I0 :
I0 = Rε.
Початковий струм I0 тече такий, який протікав би по опору R на схемі
(рис. 7.1), коли б конденсатор С був короткозамкнений. Підставляючи значення I0 в (7.7), отримаємо:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UC = ε(1 − e− |
t |
|
|
U0 |
|
|
|
|
RC |
) . |
(7.8) |
||||||||||||||||||||||||||||||
ε |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Залежність UC (t) зображена на рис. 7.3. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За час t = τ = RC |
напруга на конденсаторі сяг- |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
не UC = 0.63ε. |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо |
розрядження конденсатора |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
через опір R за схемою, яка зображена на рис. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7.4. Після замикання ключа К позитивний за- |
|||
|
|
|
|
|
Рисунок 7.3 |
|
|
|
t |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ряд з верхньої пластини переміщується на ниж- |
|||||||||||||||||||||||||||||
ню. Знайдемо залежність струму розряджання від часу.
Сума падінь напруг на конденсаторі та резисторі дорівнює нулю тому, що в
колі нема сторонніх сил. |
|
UC +U R = 0, |
(7.9) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де UC = |
q |
, U R = IR . |
|
|||
|
|
|
К |
R |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тоді |
C |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
+ |
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ IR = 0 . |
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо продиференціювати останнє рівняння за |
||||||
|
Рисунок 7.4 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
часом та врахувати, що |
dq = I отримаємо |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
dI |
|
|
|
|
|
|
|
dt |
||||
|
|
|
|
|
|
I |
+ |
|
R = 0 . |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
dt |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Розділяючи змінні, прийдемо до диференціального рівняння |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dI |
= − |
|
|
1 |
dt . |
|
|
|
|
(7.10) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
RC |
|
|
|
|
|
|||
Інтегруючи це рівняння аналогічно рівнянню (7.5) визначимо
37
− |
t |
|
|
RC . |
|
||
I = I0e |
(7.11) |
||
Напруга на конденсаторі згідно з (7.9):
t |
|
UC = −IR = −RI0e− RC . |
(7.12) |
I0 знайдемо з умови, що в момент часу I = 0 напруга на конденсаторі U0C = −I0 R . Підставляючицезначенняв(7.12), отримаємо:
− |
t |
|
|
RC . |
|
||
UC =U0C e |
(7.13) |
||
На рис. 7.5 зображена залежність струму розряджання та напруги на конденсаторівід часу.
I |
U |
I0 |
U0 |
t |
t |
Рисунок7.5
7.3 Опис лабораторної установки
Лабораторна установка складається з набору опорів: R1 , R2 , R3 , R4 , R ,
набору ємностей: С1, С2, С3, С4, джерела регульованої постійної напруги 0–10 В; цифрового вольтметра В7–21А .
Електрична схема установки наведена нарис. 7.7.
Як вимірювальний прилад використовується універсальний вольтметр В7-21А. Час установлення показань приладу складає приблизно 0,6 с. При виконанні роботи ця величина вважається малою.
Рисунок7.7
38
Джерелом живлення служить джерело з регульованою напругою від 0 до 10В. Ключ K1 дає змогу швидко розрядити конденсатор.
7.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
1. Скласти схему (рис. 7.8), підключивши R1 , та C1. Зарядити конденсатор. Перемикач П при цьому знаходиться у положенні «заряд».
2.Ввімкнути перемикач П на розрядження. Одночасно почати відлік часу через кожні 5 або 10 секунд, записуючи значення струму, визначене приладом В721А. Провести 8 – 10 вимірів.
3.Повторити виміри I (t) , послідовно замінюючи ємність C1 у схемі (рис. 7.8) на C2 ,C3 ,C4 при незмінних опорі R1 , та напрузі U .
Побудувати графіки I (t) .
4.Скласти схему (рис. 7.8), підключивши R2 та C2 .
Зняти залежність I (t) . Повторити вимірювання I (t) , послідовно замінюючи опори R2 на, R1 , R3 R4 . Побудувати графіки I (t) .
Таблиця 7.1 – Результати вимірювань
I,мкА
t,c |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
120 |
140 |
160 |
180 |
200 |
220 |
0 |
R1C1
R1C2
R1C3
R1C4
R2C3
R3C3
R4C3
7.5 Зміст звіту
Звіт має містити: мету роботи; схему лабораторної установки; результати вимірювань, зведенівтаблицю; графікизалежностей I(t); стислівисновки.
7.6 Контрольні запитання і завдання
1.Що називається ємністю відокремленого провідника?
2.СформулюватизакониКірхгофа.
3.Запишіть формули залежності I(t) i UC (t) при заряджанні конденсатора. Побудуйтеграфіки.
4.Запишіть формули залежності I(t) i UC (t) при розряджанні конденсатора. Побудуйтеграфіки.
39
5. Щотакесталачасу? ЯкїївизначаютьізграфікаI(t)?
8 ВИВЧЕННЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ КОРОТКОГО СОЛЕНОЇДА ТА СИСТЕМИ ДВОХ СОЛЕНОЇДІВ
8.1Мета роботи: ознайомитися із законом Біо-Савара-Лапласа, дослідити магнітне поле контуру зі струмом і перевірити принцип суперпозиції магнітних полів на прикладі двох коротких соленоїдів.
8.2Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Індукцію магнітного поля B на осі кругового струму визначають на основі використання закону Бiо-Савара-Лапласа і принципу суперпозиції магнітних полів [2–5]. Результат такого розрахунку для кругового струму призводить до співвідношення [2]:
B(x) =μ0 |
IR2 |
|
3 , |
(8.1) |
2(R2 + x2 )2
де R – радіус кругового струму;
μ0 – магнітна стала;
І– сила струму;
x– відстань від центра кругового струму до точки М, яка знаходиться на осі кругового струму (рис. 8.1).
Індукція в центрі кругового струму (x = 0):
З рис. 8.1 випливає
sin θ = |
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
(R |
+ x |
2 |
) 2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
||
B(0) = B |
= μ |
|
I |
. |
(8.2) |
|
|
||||
0 |
|
0 2R |
|
||
B0 |
BM |
Рисунок 8.1
Тоді індукція магнітного поля в точці М має вигляд: |
|
|||||
B = μ |
|
I |
sin3 θ = B sin3 |
θ. |
(8.3) |
|
0 2R |
||||||
|
0 |
|
|
|||
Якщо соленоїд має довжину l і кількість витків N , індукція магнітного поля на осі соленоїда визначається алгебраїчною сумою індукцій магнітних полів, які створюються в точці М кожним круговим витком (принцип суперпозиції). Для обчислення індукції в точці М вважатимемо, що на ділянку довжини соленоїда dx приходить ndx витків, де n – число витків на одиницю до-
40