Материал: МУ к ЛБ электромагнетизм - ФИЗИКА

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

закон, за яким змінюються струм заряджання I із часом. Згідно з другим законом Кірхгофа [2–5] миттєві значення суми падіння напруги на резисторі U R та

на ємності UC – дорівнюють миттєвому значенні ЕРС ε.

 

 

 

U R +UC = ε.

(7.1)

Але U R = IR , UC =

q

тоді

 

 

 

 

 

C

 

 

q

 

 

 

 

 

 

IR +

= ε.

(7.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

У рівняння (7.2) входять дві змінні величини: струм I

та заряд q ; вони

пов'язані між собою співвідношенням [2]:

 

 

 

 

I = dq .

(7.3)

 

 

 

 

 

dt

 

Продиференціюємо (7.2) за часом, враховуючи те, що ε, R та С – сталі ве-

личини, отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R dI

+

1

dq = 0 .

(7.4)

 

 

 

 

 

 

dt

 

C dt

 

Розділяючизміннів(7.4) івраховуючи(7.3), знайдемо:

 

 

 

dI

= −

1

dt .

(7.5)

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

RC

 

Проінтегруємо праву частину рівняння (7.6) за часом від початку заряджання t = 0 до якогось моменту t , а ліву частину – за струмом від початкового струму I0 до якогось значення I , отримаємо:

I

I0

Ie0

ln

I

= −

t

,

 

 

I0

RC

 

звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

I = I0e

 

(7.6)

 

RC

.

Уграфічному вигляді залежність (7.5) зображенанарис. 7.2.

Вмомент часу t = RC струм заряджання

зменшується в e раз по відношенню до початкового струму. Цей час позначають τ та називають сталою часу або часом релаксації:

τ= RC .

 

 

 

 

 

 

Напруга на конденсаторі UC змінюватиметь-

 

 

 

 

 

 

сяізчасомзазаконом:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UC = εU R = εIR = εRI0e

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τ

t

RC

. (7.7)

 

Рисунок 7.2

 

 

 

 

36

У початковий момент часу t = 0, напруга на конденсаторі UC =0. 3 цієї

умови знайдемо струм I0 :

I0 = Rε.

Початковий струм I0 тече такий, який протікав би по опору R на схемі

(рис. 7.1), коли б конденсатор С був короткозамкнений. Підставляючи значення I0 в (7.7), отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UC = ε(1 e

t

 

U0

 

 

 

 

RC

) .

(7.8)

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залежність UC (t) зображена на рис. 7.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За час t = τ = RC

напруга на конденсаторі сяг-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не UC = 0.63ε.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо

розрядження конденсатора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

через опір R за схемою, яка зображена на рис.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.4. Після замикання ключа К позитивний за-

 

 

 

 

 

Рисунок 7.3

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

ряд з верхньої пластини переміщується на ниж-

ню. Знайдемо залежність струму розряджання від часу.

Сума падінь напруг на конденсаторі та резисторі дорівнює нулю тому, що в

колі нема сторонніх сил.

 

UC +U R = 0,

(7.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де UC =

q

, U R = IR .

 

 

 

 

К

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ IR = 0 .

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо продиференціювати останнє рівняння за

 

Рисунок 7.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

часом та врахувати, що

dq = I отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

dI

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

I

+

 

R = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділяючи змінні, прийдемо до диференціального рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dI

= −

 

 

1

dt .

 

 

 

 

(7.10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RC

 

 

 

 

 

Інтегруючи це рівняння аналогічно рівнянню (7.5) визначимо

37

t

 

 

RC .

 

I = I0e

(7.11)

Напруга на конденсаторі згідно з (7.9):

t

 

UC = −IR = −RI0eRC .

(7.12)

I0 знайдемо з умови, що в момент часу I = 0 напруга на конденсаторі U0C = −I0 R . Підставляючицезначенняв(7.12), отримаємо:

t

 

 

RC .

 

UC =U0C e

(7.13)

На рис. 7.5 зображена залежність струму розряджання та напруги на конденсаторівід часу.

I

U

I0

U0

t

t

Рисунок7.5

7.3 Опис лабораторної установки

Лабораторна установка складається з набору опорів: R1 , R2 , R3 , R4 , R ,

набору ємностей: С1, С2, С3, С4, джерела регульованої постійної напруги 0–10 В; цифрового вольтметра В7–21А .

Електрична схема установки наведена нарис. 7.7.

Як вимірювальний прилад використовується універсальний вольтметр В7-21А. Час установлення показань приладу складає приблизно 0,6 с. При виконанні роботи ця величина вважається малою.

Рисунок7.7

38

Джерелом живлення служить джерело з регульованою напругою від 0 до 10В. Ключ K1 дає змогу швидко розрядити конденсатор.

7.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

1. Скласти схему (рис. 7.8), підключивши R1 , та C1. Зарядити конденсатор. Перемикач П при цьому знаходиться у положенні «заряд».

2.Ввімкнути перемикач П на розрядження. Одночасно почати відлік часу через кожні 5 або 10 секунд, записуючи значення струму, визначене приладом В721А. Провести 8 – 10 вимірів.

3.Повторити виміри I (t) , послідовно замінюючи ємність C1 у схемі (рис. 7.8) на C2 ,C3 ,C4 при незмінних опорі R1 , та напрузі U .

Побудувати графіки I (t) .

4.Скласти схему (рис. 7.8), підключивши R2 та C2 .

Зняти залежність I (t) . Повторити вимірювання I (t) , послідовно замінюючи опори R2 на, R1 , R3 R4 . Побудувати графіки I (t) .

Таблиця 7.1 – Результати вимірювань

I,мкА

t,c

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

120

140

160

180

200

220

0

R1C1

R1C2

R1C3

R1C4

R2C3

R3C3

R4C3

7.5 Зміст звіту

Звіт має містити: мету роботи; схему лабораторної установки; результати вимірювань, зведенівтаблицю; графікизалежностей I(t); стислівисновки.

7.6 Контрольні запитання і завдання

1.Що називається ємністю відокремленого провідника?

2.СформулюватизакониКірхгофа.

3.Запишіть формули залежності I(t) i UC (t) при заряджанні конденсатора. Побудуйтеграфіки.

4.Запишіть формули залежності I(t) i UC (t) при розряджанні конденсатора. Побудуйтеграфіки.

39

5. Щотакесталачасу? ЯкїївизначаютьізграфікаI(t)?

8 ВИВЧЕННЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ КОРОТКОГО СОЛЕНОЇДА ТА СИСТЕМИ ДВОХ СОЛЕНОЇДІВ

8.1Мета роботи: ознайомитися із законом Біо-Савара-Лапласа, дослідити магнітне поле контуру зі струмом і перевірити принцип суперпозиції магнітних полів на прикладі двох коротких соленоїдів.

8.2Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Індукцію магнітного поля B на осі кругового струму визначають на основі використання закону Бiо-Савара-Лапласа і принципу суперпозиції магнітних полів [2–5]. Результат такого розрахунку для кругового струму призводить до співвідношення [2]:

B(x) 0

IR2

 

3 ,

(8.1)

2(R2 + x2 )2

де R – радіус кругового струму;

μ0 – магнітна стала;

І– сила струму;

x– відстань від центра кругового струму до точки М, яка знаходиться на осі кругового струму (рис. 8.1).

Індукція в центрі кругового струму (x = 0):

З рис. 8.1 випливає

sin θ =

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

(R

+ x

2

) 2

 

2

 

 

 

 

B(0) = B

= μ

 

I

.

(8.2)

 

 

0

 

0 2R

 

B0

BM

Рисунок 8.1

Тоді індукція магнітного поля в точці М має вигляд:

 

B = μ

 

I

sin3 θ = B sin3

θ.

(8.3)

0 2R

 

0

 

 

Якщо соленоїд має довжину l і кількість витків N , індукція магнітного поля на осі соленоїда визначається алгебраїчною сумою індукцій магнітних полів, які створюються в точці М кожним круговим витком (принцип суперпозиції). Для обчислення індукції в точці М вважатимемо, що на ділянку довжини соленоїда dx приходить ndx витків, де n – число витків на одиницю до-

40

Источник: https://studfile.net/preview/16433364/