Библиография литературы о Л. Н. Толстом: 1959—1961. — М., 1965. Библиография литературы о Л. Н. Толстом: 1962—1967. — М., 1972. Библиография литературы о Л. Н. Толстом: 1968—1973. — М., 1978. Билинкис Я. С. О творчестве Л. Н. Толстого. — Л., 1959.
Бирюков П. И. Биография Л. Н. Толстого. — М.; Пг., 1922—1923. — Т. 1—4. Бочаров С. Г. Роман Л. Толстого «Война и мир». — 3-е изд. — М., 1978.
Бурсов Б. И. Лев Толстой: Идейные искания и творческий метод, 1847—1862. — М., 1960. Бурсов Б. И. Лев Толстой и русский роман. — М.; Л., 1963.
Бычков С. П. Л. Н. Толстой. — М., 1956.
Гринева И. Е. «Война и мир» Л. Н. Толстого: Заметки о мастерстве и стиле. — Тула, 1976. Громов П. О стиле Льва Толстого: «Диалектика души» в «Войне и мире». — Л., 1977. Гудзий Н. К. Как работал Л. Толстой. — М., 1936.
Гудзий Н. К. Л. Н. Толстой. — 3-е изд., перераб. и доп. — М., 1960.
Гусев Н. Н. Летопись жизни и творчества Л. Н. Толстого: 1828—1890. — М., 1958. Гусев Н. Н. Летопись жизни и творчества Л. Н. Толстого: 1891—1910. — М., 1960.
Гусев Н. Н. Л. Н. Толстой: Материалы к биографии: 1828—1885. — М., 1954—1970. — Кн. 1—4.
716
Днепров В. Д. Искусство человековедения: искусство человековедения: Из художественного опыта Льва Толстого.
Л., 1985.
Ермилов В. В. Толстой-романист: «Война и мир». «Анна Каренина». «Воскресение». — М., 1965. Жданов В. А. От «Анны Карениной» к «Воскресению». — М., 1967.
Жданов В. А. Последние книги Л. Н. Толстого. — М., 1971.
Жданов В. А. Творческая история «Анны Карениной»: Материалы и наблюдения. — М., 1957.
Жданов В. А. Творческая история романа Л. Н. Толстого «Воскресение»: Материалы и наблюдения. — М., 1960. Зайденшнур Э. Е. «Война и мир» Л. Н. Толстого: Создание великой книги М., 1966.
Зайденшнур Э. Е., Серебровская Е. С. Описание рукописей статей Л. Н. Толстого. — М., 1961. Камянов В. И. Поэтический мир эпоса: О романе Л. Толстого «Война и мир». — М., 1978. Ковалев В. А. О стиле художественной прозы Л. Н. Толстого. — М., 1960.
Краснов Г. В. Герой и народ: О романе Л. Толстого «Война и мир». — М., 1964. Купреянова Е. Н. Молодой Толстой. — Тула, 1956.
Купреянова Е. Н. Эстетика Л. Н. Толстого. — М.; Л., 1966. Лакшин В. Я. Толстой и Чехов. — 2-е изд. — М., 1975.
Леонтьев К. Н. О романах графа Л. Н. Толстого: Анализ, стиль и веяние. — М., 1911. Ломунов К. Н. Драматургия Л. Н. Толстого. — М., 1956.
Ломунов К. Н. Лев Толстой в современном мире — М., 1975. Ломунов К. Н. Над страницами «Воскресения». — М., 1979. Ломунов К. Н. Эстетика Льва Толстого. — М., 1972.
Мейлах Б. С. Уход и смерть Льва Толстого. — 2-е изд. — М.; Л., 1979.
Мотылева Т. Л. «Война и мир» за рубежом: Переводы. Критика. Влияние. — М., 1978. Мотылева Т. Л. О мировом значении Л. Н. Толстого. — М., 1957.
Мышковская Л. М. Мастерство Л. Н. Толстого. — М., 1958.
Овсянико-Куликовский Д. Н. Л. Н. Толстой. — М.; Пг., 1923. — (Собр. соч.; Т. 3).
Описание рукописей художественных произведений Л. Н. Толстого. — М., 1955. Прянишников Н. Е. Проза Л. Толстого. — Оренбург, 1959.
Родионов Н. С. Л. Н. Толстой в Москве. — М., 1958.
Роллан Р. Жизнь Толстого. — М., 1954. — (Собр. соч.; Т. 2).
Сабуров А. А. «Война и мир» Л. Н. Толстого: Проблематика и поэтика. — М., 1959. Семенов Л. П. Леонтьев и Л. Толстой. — М., 1914.
Спиридонов В. С. Л. Н. Толстой: Биобиблиография. — М.; Л., 1933. — Т. 1: 1845—1870.
Л. Н. Толстой. — М., 1939—1965. — (Лит. наследство; Т. 35/36, 37/38, 69, кн. l, 2; 75, кн. l, 2.
Л. Н. Толстой: Сб. статей. — М., 1956—1959. — Вып. l, 2. Толстой — художник. — М., 1961.
Храпченко М. Б. Лев Толстой как художник. — 4-е изд. — М., 1978. Чичерин А. В. Возникновение романа-эпопеи. — М., 1958.
Чичерин А. В. О языке и стиле романа-эпопеи «Война и мир». — Львов, 1956. Шифман А. И. Лев Толстой и Восток. — М., 1960.
Шкловский В. Б. Лев Толстой. — 2-е изд. — М., 1967.
Шкловский В. Б. Материал и стиль в романе Л. Толстого «Война и мир». — М., 1928.
Эйхенбаум Б. М. Лев Толстой. — М.; Л., 1928—1931. — Кн. 1, 2.
Эйхенбаум Б. М. Лев Толстой: Семидесятые годы. — Л., 1974. Яснополянский сборник. — Тула, 1955—1988. — Вып. 1—14.
Braun M. Tolstoy. — Göttingen, 1978.
Dolanský J. Mistry ruského realismi u nás. — Pr., 1960. Du Bos Ch. Approximations. — P., 1965.
Gillès D. Tolstoï. — P., 1959.
Gourfinkel N. Tolstoï sans tolstoïsme, — P., 1946.
Greenwood Е. В. Tolstoy: The comprehensive vision. — N. Y., 1975. Lindstrom Thaïs S. Tolstoï en France. — P., 1952.
Ludwig N. L. N. Tolstoi. — Halle / Saale, 1960. Markovitch M. J. J. Rousseau et Tolstoï. — P., 1928. Maude A. The life of Tolstoy. — L., 1930. — Vol. 1. Redpath T. Tolstoy. — 2nd ed. — L., 1969.
Simmons E. J. Leo Tolstoy. — N. Y., 1960. — Vol. 1, 2.
ЛИТЕРАТУРА 80-х — НАЧАЛА 90-х ГОДОВ
Боголюбов Е. А. Творчество Д. Н. Мамина-Сибиряка. — Пермь, 1958. — Вып. 1—4. Бялый Г. А. Всеволод Михайлович Гаршин. — Л., 1969.
Бялый Г. А. Русский реализм конца XIX века. — Л., 1973.
Груздев А. И. Д. Н. Мамин-Сибиряк: Критико-биогр. очерк. — М., 1958.
Дергачев И. А. Д. Н. Мамин-Сибиряк: Личность. Творчество. — 2-е изд. доп. — Свердловск, 1981. Костин Г. А. А. И. Эртель: Жизнь и творчество. — Воронеж, 1955.
Линин A. M. К истории буржуазного стиля в русской литературе: (Творчество П. Д. Боборыкина). — Ростов н/Д.,
1935.
Д. Н. Мамин-Сибиряк: Сто лет со дня рождения. 1852—1952. — Свердловск, 1953.
Миронов Г. М. Поэт нетерпеливого созидания: Н. Г. Гарин-Михайловский. Жизнь. Творчество. Общественная деятельность. — М., 1965.
Порудоминский Вл. Гаршин. — М., 1962.
Спасибенко А. П. А. И. Эртель — писатель-восьмидесятник. — Алма-Ата, 1966.
Юдина И. М. Н. Г. Гарин-Михайловский: Жизнь и литературно-общественная деятельность. — Л., 1969. Якушин Н. И. По градам и весям: Очерк жизни и творчества П. В. Засодимского. — Вологда, 1965. Гургулова М. Творчество на В. М. Гаршин. — С., 1966.
717
РАЗВИТИЕ ОБЩЕРОССИЙСКОГО ЛИТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕССА
Глава первая УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
Білецкий О. І. Зібрання праць: У 5 Т. — Т. 2: Украïнська література XIX — початку XX століття. — Киïв, 1965. Бернштейн М. Д. Журнал «Основа» і украïнський літературний процес кінця 50—60-х років XIX ст. — Киïв, 1959. Бернштейн М. Д. Украïнська літературна критика 50—70-х років XIX ст. — Киïв, 1959.
Вервес Г. Д. Иван Франко і питання украïнсько-польских літературно-суспільних взаєми. — Киïв, 1957. Власенко В. О. Художня майстерність І. С. Нечуя-Левицького. — Киïв, 1969.
Возняк М. Велетень думки і праці: Шлях життя і творчості Івана Франка. — Киïв, 1958. Гольденберг Л. І. Бібліографічні джерела украïнського літературознавства: Путівник. — Киïв, 1977. Гонтар П. Украïнсько-чешські літературні зв′′язки в XIX ст. — Киïв, 1956.
Грицюта М. С. Селянство в украïнській дожовтневій літературі. — Киïв, 1979.
Дей О. І. Словник украïнських псевдонімів і криптонімів (XVI—XX ст.). — Киïв, 1969.
Дей О. І. Украïнська революційно-демократична журналістика: Проблема виникнення і становлення. — Киïв,
1959.
Денисюк І. О. Розвиток украïнськоï малоï прози XIX — поч. XX ст. — Киïв, 1981.
Дергач Б. А. Крилов і розвиток жанру байки в украïнській дожовтневій літературі. — Киïв, 1977. Дорошенко І. І. Іван Франко — літературний критик. — Львів, 1966.
Журавська І. Ю. Іван Франко і зарубіжні літератури. — Киïв, 1961.
Засенко О. Є. Марко Вовчок: Життя, творчість, місце в історïі літератури. — Киïв, 1964.
Заславський Д., Романченко І. Михайло Драгоманов: Життя і літературно-дослідницька діяльність. — Киïв, 1964. Иваньо И. В. Очерк истории эстетической мысли на Украине. — М., 1981.
Исаков С. Г. Сквозь годы и расстояния: Из истории культурных связей Эстонии с Украиной, Грузией и Латвией в XIX — начале XX в. — Таллинн, 1969.
Історія украïнськоï літератури: У 8 т. — Киïв, 1969. — Т. 3: Література 40—60-х років XIX ст.; Т. 4, кн. 1, 2: Література 70—90-х років XIX ст.
Калениченко Н. Л. Украінська література XIX ст.: Напрями, течïі. — Киïв, 1977.
Каспрук А. А. Украïнська поема кінця XIX — початку XX ст.: Ідеï, теми, проблеми жанру. — Киïв, 1973.
Кирилюк Є. П. Украïнські письменники — революційні демократи і літератури західних і південних слов||янських народів у XIX ст. — Киïв, 1963.
Колесник П. Й. Син народу: Життя і творчïсть Івана Франка. — Киïв, 1957.
Комишанченко М. Літературна дискусія 1873—1878 рр. на Украïні: Ідейно-естетична боротьба в украïнській літературній критиці цього часу. — Киïв, 1958.
Крутікова Н. Є. Гоголь і украïнська література (30—80 рр. XIX ст.). — Киïв, 1957. Левченко Т. Випробування історією: (Украïнський дожовтневий роман). — Киïв, 1970. Микитась В. Л. Галузка могутнього дерева: Літ. нарис. — Ужгород, 1971.
Міщук Р. С. Украïнська оповідна проза 50—60-х років XIX ст. — Киïв, 1978.
Мороз З. Проблема конфлікту в драматургіï: Нариси з історіï украïнськоï реалістичноï драми другоï половини XIX
ст. — Киïв, 1961.
Мольнар М., Мундяк М. Зв′′язки Івана Франка з чехами і словаками. — Братислава, 1957. Пархоменко М. Иван Франко и русская литература. — М., 1954.
Пархоменко М. Эстетические взгляды Ивана Франко. — М., 1966. Пивоваров М. Проза Панаса Мирного 70-х років. — Киïв, 1959.
Поважна В. М. Розвиток украïнськоï літературноï критики у 80—90-х роках XIX ст.: До проблеми критеріïв і методу. — Киïв, 1973.
Пыпин А. Н., Спасович В. Д. История славянских литератур: В 2 т. — 2-е изд. — СПб., 1879. — Т. 1. Сахновский-Панкеев В. А. І. Карпенко-Карий і російська культура. — Киïв, 1969.
Сиваченко М. Є. Анатолий Свидницький і зарождення соціального роману в украïнській літературі. — Киïв, 1962.
Сиваченко М. Є. Історія створення роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: Із творчоï лабораторіï Панаса Мирного і Івана Білика. — Киïв, 1957.
Сиваченко М. Є. Студіï над гуморесками Степана Руданського. — Киïв, 1979. Сидоренко Г. К. Від класичних нормативів до верлібру. — Киïв, 1980. Стебун И. М. Концепция реализма в эстетике Ивана Франко. — М., 1981.
Стеценко Л. Ф. І. Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич): Життя і творча діяльність. — Киïв, 1957. Франко І. Нарис історіï украïнсько-руськоï літератури до 1890 р. — Львів, 1910.
Украïнська література в російській критиці кінця XIX — початку XX ст. — Киïв, 1980. Чалий Д. В. Епопея в російській і украïнській літературах XIX ст. — Киïв, 1980. Шаховський С. Т. Майстерність Івана Франка. — Киïв, 1956.
Шевчук В. І. Основні проблеми украïнсько-чешських літературних зв′′язків XIX—XX ст. — Киïв, 1963. Шпилевая О. В. Головні етапи украïнсько-болгарських літературних зв′′язків XIX—XX ст. — Киïв, 1963. Янковський Ю. З. Животворниі зв′′язки: Іван Франко і російська реалістична проза. — Киïв, 1968.
Krhoun M. Básnické dilo Jurije Fedkovyče. — Brno, 1983.
Глава вторая БЕЛОРУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА
Александровіч С. Пуцявіны роднаго слова: Праблемы развіцця беларускай літаратуры і друку другой паловы XIX
— пачатку XX стагоддзя. — Мінск, 1971. Александровіч С. Старонкі братняй дружбы. — Мінск, 1960.
Барысенка В. В. Францішак Багушэвіч і праблема рэалізму ў беларускай літаратуры XIX стагоддзя. — Мінск
1957.
Гісторыя беларускай дакастрычніцкай літаратуры: У 2 т. — Мінск, 1969. — Т. 2: Літаратура XIX — пачатку XX ст.
Грынчык М. М. Шляхі беларускага вершаскладання. — Мінск, 1963.
Дорошевич Э., Конон Вл. Очерк истории эстетической мысли Белоруссии. — М., 1972.
718
История белорусской дооктябрьской литературы. — Минск, 1977.
Каваленка В. А. Вытокі. Уплывы. Паскоранасць: Развіццѐ беларускай літаратуры XIX—XX ст. — Мінск, 1975. Каваленка В. А. Міфа-паэтычныя матывы ў беларускай літаратуры. — Мінск, 1981.
Казбярук У. М. Ступені росту: Беларуская літаратура канца XIX — пачатку XX ст. і традыцыі польскіх пісьменнікаў. — Мінск, 1974.
Кісялѐу Г. Героі і музы: Гісторыка-літ. нарысы. — Мінск, 1982.
Кісялѐу Г. Сейбіты вечнага: Артыкулы пра беларускіх пісьменнікаў і дзеячоў рэвалюцыйнага руху 1863 года. —
Мінск, 1963.
Клімковіч Міхась. Аб жыватворчым уплыве рускай літаратуры на беларускую літаратуру. — Мінск, 1955. Лазарук М. А. Беларуская паэма ў другой палавіне XIX — пачатку XX стагоддзя. — Мінск, 1970. Ларчанка М. Па шляху рэалізму. — Мінск, 1959.
Ларчанка М. Славянская супольнасць. — Мінск, 1963.
Лойка А. А. Гісторыя беларускай літаратуры: Дакастрычніцкі перыяд. — Мінск, 1977. — Ч. 1. Лойка А. А., Перкін Н. С. Беларуска-польскія літаратурныя ўзаемасувязі ў XIX ст. — Мінск, 1963.
Майхрович А. С. Белорусские революционные демократы: Важнейшие аспекты мировоззрения. — Минск, 1977. Майхровіч С. К. В. І. Дунін-Марцінкевіч. — Мінск, 1955.
Майхрович С. К. Жизнь и творчество Ф. Богушевича. — Минск, 1961.
Майхровіч С. К. Нарысы беларускай літаратуры XIX стагоддзя. — 2-е выд. — Мінск, 1959. Майхровіч С. К. Янка Лучына: Жыццѐ і творчасць. — Мінск, 1952.
Науменка І. Пісьменнікі дэмакраты. — Мінск, 1967. Пачынальнікі: З гісторыка-літ. матэрыялаў XIX ст. — Мінск,
1977.
Семашкевіч Р. М. Беларускі літаратурна-грамадскі рух у Пецярбурзе (канец XIX — пачаток XX ст.). — Мінск,
1971.
Семяновіч А. А. Беларуская драматургія: Дакастрычніцкі перыяд. — Мінск, 1961. Смирнов А. Кастусь Калиновский. — Минск, 1963.
Глава третья ЛИТЕРАТУРА НАРОДОВ ПРИБАЛТИКИ
1. ЛИТОВСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
История литовской литературы. — Вильнюс, 1977.
Кубилюс В., Настопка К. Польский романтизм и балтийские литературы. — Вильнюс, 1973. Lietuvių literatūros istorija. — Vilnius, 1958. — Т. 2: Kapitalismo epocha.
Lietuvių literatūros istorija. — Vilnius, 1979.
Kostkevičiute I. Kritinis realismas lietuviu prozoje. — Vilnius, 1956.
Merkys V. Nelegalioji lietuvių spauda kapitalismo laikotarpiu. — Vilnius, 1975. Pranskus B. Pranas Vaičaitis. — Vilnius, 1956.
Sprindis A. Lietuvių literatūrine kritika. — Vilnius, 1957. Sprindis A. Povilas Vińinskis. — Vilnius, 1978.
Umbrasas K. Ņemaite. — Vilnius, 1975.
Vanagas V. Realismas lietuvių literatūroje. — Vilnius, 1978.
Zaborskaite V. Maironis. — Vilnius, 1968.
Zalatorius A. Lietuvių apsakumo raida ir poetika. — Vilnius, 1971.
2. ЛАТЫШСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
Вавере В., Мацков Г. Латышско-русские литературные связи. — Рига, 1965. История латышской литературы: В 2
т. — Рига, 1971. — Т. 1: До 1917 г. Apinis A. Latvieńu grãmatniecība. — Rīga, 1977. Kiršentale I. Latvieńu romāns. — Rīga, 1979.
Knope E. Latvieńu literatūras kritika 19. gadsimta otrajā pusē. — Rīga, 1962. Latvieńu literatūra PSRS tautu saimē. — Rīga, 1967.
Latvieńu literatūras vēsture: Jn 6 sēj. — Rīga, 1963. Sej. — 2. Latvieńu un Rietumeiropas literatūra: (Literārie sakari). — Riga, 1971. Libermanis G. Jaunlatvieńi. — Rīga, 1957.
Valeinis V. Latvieńu lirikas vēsture. — Rīga, 1976.
3. ЭСТОНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
Исаков С. Г. Сквозь годы и расстояния: Из истории культурных связей Эстонии с Украиной, Грузией и Латвией в XIX — начале XX века. — Таллинн, 1969.
Alttoa V. Eesti kritika 19. sajandil. — Tallinn, 1977.
Annist A. Fridrich Reinhold Kreutzwaldi muinasjuttude algupära ja kunstiline laad. — Tallinn, 1966. Annist A. F. R. Kreutzwaldi «Kalevipoeg». — Tartu, 1934. I: «Kalevipoeg» eesti rahvaluules. Annist A. F. R. Kreutzwaldi «Kalevipoeg». — Tartu, 1936. II: «Kalevipoja» saamislugu.
Annist A. F. R. Kreutzwaldi «Kalevipoeg». — Tartu, 1944. III, 1: «Kalevipoeg» kui kunstiteos. Eesti kirjanduse ajalugu. — Tallinn, 1966. II: XIX sajandi teine pool.
Issakov S. Archiivide peidikuist. — Tallinn, 1983. Jansen E. C. R. Jakobsoni «Sakala». — Tallinn, 1971.
Jansen E., Poldmäe, R. Carl Robert Jakobson. — Tallinn, 1968.
Nirk E. Estonian Literature: Historical Survey with Biobibliographical Appendix. — Tallinn, 1970. Nirk E. Kreutzwald j a eesti rahvusliku kirjanduse algus. — Tallinn, 1968.
Priidel E. Ado Reinvald: Luuletaja ja talupoeg. — Tallinn, 1965.
Глава четвертая МОЛДАВСКАЯ ЛИТЕРАТУРА В РОССИИ
Гацак В. М. Фольклор и молдавско-русско-украинские связи. — М., 1975.
Корбу Х. Г. Становление новой молдавской литературы и проблема творческого метода: (1840—1960). — Кишинев, 1976.
Литература молдовеняскэ ши фольклорул. — Кишинэу, 1982.
Молдавско-русско-украинские литературные связи во второй половине XIX в. — Кишинев, 1979. Попович И. Ион Крянге ши басмул к ест-слав. — Кишинэу, 1967.
Попович Н. В. Молдавский фольклор на страницах русской прессы XIX века. — Кишинев, 1982. История литературий молдовенешть. — Кишинэу, 1988. — Вол. 2.
Глава пятая ЕВРЕЙСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
Винер М. Менделе ун зайн цейт. — М., 1939.
Винер М. Цу дер гешихте фун дер идишер литературн XIX — йорхундерт. — Киев, 1940. Винер М. Этюден вегн Менделе ин ди зехцикер ун зибецикер йорн. — Москва, 1934.
719
Гурнштейн А. Шолом-Алейхем: Критико-биогр. очерк. — М., 1939. Нотович М. Ицхок-Иоейл Линецкий. — М., 1939.
Ойслендер Н. Грунтштрихн фун идишн реализм. — Киев, 1919. Ременик Г. Шолом-Алейхем: Критико-биогр. очерк. — М., 1963. Шолом-Алейхем — писатель и человек. — М., 1984.
Эрик М. Этюдн цу дер гешихте фун дер гашколе: (1789—1881). — Минск, 1934.