Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення
Площі інвентарних приміщень розраховують на основі розрахункової чисельності по графіку руху робочих. За розрахункову чисельність робочих Рр приймається кількість робочих між максимальним значенням Рmax і середнім значенням Рср., котре має найбільшу зайнятість у часі на графіку руху робочих після його оптимізації.
Із технічної частини с. 126 і табл.46 [19] визначають %
кожної категорії робочих від їх загальної кількості в залежності від галузі
промисловості. Ці дані заносяться у табл.3.3.2.3, у якій розраховується
кількість працівників кожної категорії.
Таблиця 3.4.2.3
Склад робітників по категоріям
|
№ |
Категорії робітників |
всього |
1 зміна |
2 зміна |
|||||||
|
|
|
% |
кільк |
% |
кільк |
У т.ч. |
% |
кільк |
У т.ч. |
||
|
|
|
|
|
|
|
Чол 70% |
Жін 30% |
|
|
Чол 70% |
Жін 30% |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
1 |
Робітники |
83,9 |
26 |
70 |
18 |
13 |
5 |
30 |
8 |
6 |
2 |
|
2 |
ІТР |
11 |
4 |
80 |
3 |
2 |
1 |
20 |
1 |
1 |
- |
|
3 |
Службовці |
3,6 |
1 |
80 |
1 |
1 |
- |
20 |
- |
- |
- |
|
4 |
МОП і охорона |
1,5 |
1 |
70 |
1 |
1 |
- |
30 |
- |
- |
- |
|
|
Всього |
100 |
32 |
|
23 |
17 |
6 |
|
9 |
7 |
2 |
Площа інвентарних споруд визначається за формулою:
Sсп = Sн * P / n
де Sн - нормативний показник площі споруди;- кількість робітників, які користуються спорудою;- кількість людей, на які приходиться нормативний показник.
Показник Sн на кількість робітників n визначається по нормативам [19]
Розрахунок потрібних споруд приводимо у табл. 3.4.2.3.
Таблиця 3.4.2.4
Відомість інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення
|
№ |
Назва інвентарних приміщень |
Одиниця виміру |
Нормат. показн. площі Sн |
Кількість людей на показн n |
Кільк робітн, що корист. приміщ P |
Розрах. площа споруди Sсп |
Прийняті характеристики |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Розмір у плані, м |
Площа спорудиМ2 |
Тип будівлі |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Гардеробна, |
|
0,5 |
1 |
30 |
13 |
6 х 4 |
24 |
Контейнерне, металічне |
|
|
чоловіча |
|
|
1 |
21 |
9 |
6 х 4 |
24 |
|
|
|
жіноча |
|
|
1 |
9 |
4 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
Збірно-розбірне, дерев’яне |
|
2 |
Душова, |
|
0,82 |
1 |
7 |
6 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
|
|
|
чоловіча |
|
|
1 |
5 |
4 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
|
|
|
жіноча |
|
|
1 |
2 |
2 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
|
|
3 |
Туалет |
|
0,14 |
1 |
18 |
3 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
|
|
|
чоловічий |
|
|
1 |
13 |
2 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
|
|
|
жіночий |
|
|
1 |
5 |
1 |
2,4 х 2,8 |
6,7 |
|
|
4 |
Сушильня |
|
0,2 |
1 |
18 |
4 |
6 х 3 |
18 |
Контейнерне, металічне |
|
5 |
Приміщення для обігріву робочих |
|
0,1 |
1 |
9 |
1 |
|
|
|
|
6 |
Кімната прийому їжі |
|
1,0 |
1 |
9 |
9 |
|
|
|
|
7 |
Контора |
|
4,0 |
1 |
3 |
12 |
6 х 3 |
18 |
Контейнерне, металічне |
|
8 |
Диспетчерська |
|
7,0 |
1 |
1 |
7 |
|
|
|
Загальна площа дорівнює 131,04 м2
Розмір у плані і тип споруди приймається по [41] с. 247.
Електрична енергія потрібна для живлення електродвигунів будівельних машин, механізмів, а також електропристроїв та електроінструментів, електрозварювальних робіт, для освітлення робочих місць, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, а також задовольняння технологічних потреб будівництва, верстатів та обладнання підсобних виробництв.
Потрібна потужність джерела електроенергії визначається по
формулі:
деα - коефіцієнт втрат потужності в мережах
в залежності від їх довжини, перерізу (α =
1.05,…1.10);
к1с; к2с; к3с - коефіцієнти попиту, в залежності від кількості споживачів [41], с. 263, табл. 16,2 ;
Рс - потужність силових споживачів;
Рт - потужність для технологічних потреб;
Ро.в.; Ро.з. - потужність освітлювальних приладів для внутрішнього та зовнішнього освітлення;
cos φ - коефіцієнт потужності в залежності від кількості і завантаження силових споживачів [41], с. 263, табл. 16,2 .
Значення коефіцієнтів попиту к1с; к2с; к3с, коефіцієнтів потужності cos φ, дані про потужність споживачів кВт, типи прожекторів та інвентарних електростанцій приймаються згідно додатку методичних вказівок та згідно [40], с. 10-14, дод.8-17 .
Перед розрахунком потреби в електроенергії будівельного
майданчика на календарному графіку визначається період часу з найбільшими
витратами електроенергії.
Таблиця 3.4.2.4
Потужність електроспоживачів
|
№ |
Найменування робіт |
Найменування електроспоживачів |
Кількість |
Потужність КвТ |
Коефіцієнти |
||
|
|
|
|
|
одиниці |
всього |
Попиту К |
Потужності |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
Влаштування монолітного ростверку |
Кран на подачу бетону |
1 |
40 |
40 |
0,3 |
0,7 |
|
|
|
Бетонозмішувач |
1 |
55 |
55 |
0,55 |
0,65 |
|
|
|
Електровібратор |
2 |
1,4 |
2,8 |
0,55 |
0,65 |
|
|
|
Електроінструмент |
5 |
1,1 |
6,6 |
0,3 |
0,65 |
|
|
|
Електрозварювання |
145 |
145 |
0,45 |
0,65 |
|
|
2 |
Монтаж стінових фундаментних блоків |
Монтажний кран |
1 |
40 |
40 |
0,3 |
0,7 |
|
Загальна потужність силових споживачів |
289,4 |
|
|
||||
|
4 |
Влаштування опалубки |
Електропилка |
2 |
1,6 |
3,6 |
0,3 |
0,7 |
|
|
|
Електрорубанок |
1 |
1,8 |
1,8 |
0,3 |
0,7 |
|
Загальна потужність для технологічних потреб |
6,48 |
|
|
||||
|
5 |
Внутрішнє освітлення |
Адміністративні та побутові приміщення |
77 |
0,015 |
1,16 |
0,8 |
|
|
|
|
Навіс |
18 |
0,003 |
0,05 |
0,35 |
|
|
Всього потужність внутрішнього освітлення |
1,21 |
|
|
||||
|
6 |
Зовнішнє освітлення |
Відкриті площадки |
292 |
0,002 |
0,58 |
|
|
|
|
|
Охоронне освітлення |
0,8км |
|
1,2 |
|
|
|
Загальна потужність зовнішнього освітлення |
1,78 |
|
|
||||
Приймаємо пересувну електростанцію ДГУ-160 потужністю 200кВт.
На будівельному майданчику вода використовується для виконання будівельно-монтажних робіт, санітарно-побутових потреб та протипожежних заходів.
Потреба у воді Qпотр. визначається по формулі:
Qпотр=Qвир+Qгос+Qпож
де Qвир; Qгос;Qпож- потреба у воді відповідно на виробничі, господарські та протипожежні заходи, л / с;
Витрати води на виробничі потреби Qвир, л / с:
деqп - питомі витрати на виробничі витрати (дод.15);
nс - кількість виробничих споживачів у найбільш завантажену зміну;
кг - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання - 1.5;
кн - коефіцієнт неврахованих витрат води - 1.2;
t - врахована кількість годин у зміну.
Витрати води для забезпечення господарсько-побутових потреб
Qгос, л / с:
де qг - питомі витрати води на господарсько-питні потреби (дод. 16);
nп - кількість працюючих в найбільш завантажену зміну;
кг - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання - 1.5…3;
qд - витрати води на прийом душу одним робітником;
nд - кількість користувачів (40 % від nп);
tд - тривалість роботи душової - 45 хв.
Мінімальні витрати води на протипожежні заходи визначаємо із розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л за секунду на кожний струмінь, тобто Qпож = 5·2 = 10л/ с. такі витрати можуть бути прийняті для невеликих об‘єктів, площа забудови яких до 10 га, на площах до 50 га включно приймається 20 л/ с.
Діаметр Д (мм) водопровідної напірної мережі можливо
визначити по формулі:
де V-швидкість руху води по трубах, приймають для великих діаметрів 1.5…2 л / с, для малих 0.7…1.2 л / с.
Діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу приймають не менше 100 мм.
Визначимо потребу у воді для будівництва об’єкту, яка
розраховується на період з найбільшою витратою води. Визначаємо обсяг води на
будівництво об’єкту у період найбільшої витрати води. Таким періодом буде
бетонування монолітних фундаментів.
Таблиця 3.3.2.5
Витрати води на виробничі витрати
|
Найменування робіт |
Найменування водоспоживачів |
Обсяг робіт |
Витрати води на одиницю виміру, л |
Витрати води у зміну |
||
|
|
|
Одиниця виміру |
Загальна кількість |
Змінна кількість |
|
|
|
Бетонування монолітного ростверку |
Приготування бетону |
м3 |
35 |
8,75 |
300 |
6125 |
|
|
Догляд за бетоном |
м3 |
42,83 |
10,71 |
300 |
3213 |
|
Цегляна кладка зовнішніх стін |
Замочування цегли |
тис.шт |
42,83 |
10,71 |
220 |
3213 |
|
Вапняна окраска стін |
Гасіння вапна |
м3 |
4 |
4 |
1800 |
1200 |
Всього витрати у зміну складають 13751
Визначається кількість води на виробничі потреби:
Qвир = 13751*1,5*1,2/8*3600=0,86 л / с.
Визначається кількість води на господарські потреби:
Qгос = 15*32*1,5/8*3600+30*13/45*60=0,17л / с.
Мінімальні протипожежні витрати води склали:
Qпож = 5*2=10л / с
Загальна потреба у воді визначається по формулі (2.16):
Qпотр = 0,86+0,17+10=11,03л / с.
Визначаємо діаметр водопровідної напірної мережі :
мм.
Приймаємо діаметр напірної водопровідної мережі 70 мм.
1. Об’єм будівництва будівлі ………………………30,39тис. м3
. Максимальна кількість робочих…………….……30 чол.
. Середня кількість робочих……………………..…17 чол.
. Загальні витрати праці……………………………4537 люд.- дн.
. Затрати праці на одиницю об‘єму будівлі………0,15 люд.- дн / м3
. Тривалість будівництва……………………….… 305 днів
3.5.1.1 Земляні роботи.
До початку виробництва грабарств у місцях розташування діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені і погоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи щодо безпечних умов праці, а розташування підземних комунікацій на місцевості позначено відповідними знаками чи написами.
Виробництво грабарств у зоні діючих підземних комунікацій варто здійснювати під безпосереднім керівництвом виконроба чи майстра, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, чи діючого газопроводу, крім того, під спостереженням працівників електро- чи газового господарств.
При виявленні вибухонебезпечних матеріалів грабарства в цих місцях варто негайно припинити до одержання дозволу від відповідних органів.
Перед початком виробництва грабарств на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі і т.п. ) необхідний дозвіл органів Державного санітарного нагляду.
Котловани і траншеї, розроблювальні на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також місцях, де відбувається рух людей чи транспорту, повинні бути обгороджені захисним огородженням з урахуванням вимог ДБН А.3.2-2-2009 . На огородженні необхідно встановлювати попереджувальні написи і знаки, а в нічний час сигнальне висвітлення. Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками, освітлюваними в нічний час. Ґрунт, витягнутий з котловану чи траншеї, варто розміщати на відстані не менш 0,5 м від брівки виїмки.
Розробляти ґрунт у котлованах і траншеях "підкопом" не допускається. Валуни і камені, а також відшарування ґрунту, виявлені на укосах, повинні бути вилучені. Риття котлованів і траншів з вертикальними стінками без кріплень в нескельних і некрижаних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруджень допускається на глибину не більш: