Дипломная (вкр): Багатоповерховий житловий будинок в м. Кременчук

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення

Площі інвентарних приміщень розраховують на основі розрахункової чисельності по графіку руху робочих. За розрахункову чисельність робочих Рр приймається кількість робочих між максимальним значенням Рmax і середнім значенням Рср., котре має найбільшу зайнятість у часі на графіку руху робочих після його оптимізації.

Із технічної частини с. 126 і табл.46 [19] визначають % кожної категорії робочих від їх загальної кількості в залежності від галузі промисловості. Ці дані заносяться у табл.3.3.2.3, у якій розраховується кількість працівників кожної категорії.

Таблиця 3.4.2.3

Склад робітників по категоріям

Категорії робітників

всього

1 зміна

2 зміна



%

кільк

%

кільк

У т.ч.

%

кільк

У т.ч.







Чол 70%

Жін 30%



Чол 70%

Жін 30%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Робітники

83,9

26

70

18

13

5

30

8

6

2

2

ІТР

11

4

80

3

2

1

20

1

1

-

3

Службовці

3,6

1

80

1

1

-

20

-

-

-

4

МОП і охорона

1,5

1

70

1

1

-

30

-

-

-


Всього

100

32


23

17

6


9

7

2


Площа інвентарних споруд визначається за формулою:

Sсп = Sн * P / n

де Sн - нормативний показник площі споруди;- кількість робітників, які користуються спорудою;- кількість людей, на які приходиться нормативний показник.

Показник Sн на кількість робітників n визначається по нормативам [19]

Розрахунок потрібних споруд приводимо у табл. 3.4.2.3.

Таблиця 3.4.2.4

Відомість інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення

Назва інвентарних приміщень

Одиниця виміру

Нормат. показн. площі Sн

Кількість людей на показн n

Кільк робітн, що корист. приміщ P

Розрах. площа споруди Sсп

Прийняті характеристики








Розмір у плані, м

Площа спорудиМ2

Тип будівлі

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Гардеробна,


0,5

1

30

13

6 х 4

24

Контейнерне, металічне


чоловіча



1

21

9

6 х 4

24



жіноча



1

9

4

2,4 х 2,8

6,7

Збірно-розбірне, дерев’яне

2

Душова,


0,82

1

7

6

2,4 х 2,8

6,7



чоловіча



1

5

4

2,4 х 2,8

6,7



жіноча



1

2

2

2,4 х 2,8

6,7


3

Туалет


0,14

1

18

3

2,4 х 2,8

6,7



чоловічий



1

13

2

2,4 х 2,8

6,7



жіночий



1

5

1

2,4 х 2,8

6,7


4

Сушильня


0,2

1

18

4

6 х 3

18

Контейнерне, металічне

5

Приміщення для обігріву робочих


0,1

1

9

1




6

Кімната прийому їжі


1,0

1

9

9




7

Контора


4,0

1

3

12

6 х 3

18

Контейнерне, металічне

8

Диспетчерська


7,0

1

1

7





Загальна площа дорівнює 131,04 м2

Розмір у плані і тип споруди приймається по [41] с. 247.

3.4.3 Забезпечення будівельного майданчика електроенергією

Електрична енергія потрібна для живлення електродвигунів будівельних машин, механізмів, а також електропристроїв та електроінструментів, електрозварювальних робіт, для освітлення робочих місць, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, а також задовольняння технологічних потреб будівництва, верстатів та обладнання підсобних виробництв.

Потрібна потужність джерела електроенергії визначається по формулі:


деα - коефіцієнт втрат потужності в мережах в залежності від їх довжини, перерізу (α = 1.05,…1.10);

к; к; к - коефіцієнти попиту, в залежності від кількості споживачів [41], с. 263, табл. 16,2 ;

Рс - потужність силових споживачів;

Рт - потужність для технологічних потреб;

Ро.в.; Ро.з. - потужність освітлювальних приладів для внутрішнього та зовнішнього освітлення;

cos φ - коефіцієнт потужності в залежності від кількості і завантаження силових споживачів [41], с. 263, табл. 16,2 .

Значення коефіцієнтів попиту к; к; к, коефіцієнтів потужності cos φ, дані про потужність споживачів кВт, типи прожекторів та інвентарних електростанцій приймаються згідно додатку методичних вказівок та згідно [40], с. 10-14, дод.8-17 .

Перед розрахунком потреби в електроенергії будівельного майданчика на календарному графіку визначається період часу з найбільшими витратами електроенергії.

Таблиця 3.4.2.4

Потужність електроспоживачів

Найменування робіт

Найменування електроспоживачів

Кількість

Потужність КвТ

Коефіцієнти





одиниці

всього

Попиту К

Потужності

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Влаштування монолітного ростверку

Кран на подачу бетону

1

40

40

0,3

0,7



Бетонозмішувач

1

55

55

0,55

0,65



Електровібратор

2

1,4

2,8

0,55

0,65



Електроінструмент

5

1,1

6,6

0,3

0,65



Електрозварювання

145

145

0,45

0,65

2

Монтаж стінових фундаментних блоків

Монтажний кран

1

40

40

0,3

0,7

Загальна потужність силових споживачів

289,4



4

Влаштування опалубки

Електропилка

2

1,6

3,6

0,3

0,7



Електрорубанок

1

1,8

1,8

0,3

0,7

Загальна потужність для технологічних потреб

6,48



5

Внутрішнє освітлення

Адміністративні та побутові приміщення

77

0,015

1,16

0,8




Навіс

18

0,003

0,05

0,35


Всього потужність внутрішнього освітлення

1,21



6

Зовнішнє освітлення

Відкриті площадки

292

0,002

0,58





Охоронне освітлення

0,8км


1,2



Загальна потужність зовнішнього освітлення

1,78




Приймаємо пересувну електростанцію ДГУ-160 потужністю 200кВт.

3.4.4 Забезпечення будівельних майданчиків водою

На будівельному майданчику вода використовується для виконання будівельно-монтажних робіт, санітарно-побутових потреб та протипожежних заходів.

Потреба у воді Qпотр. визначається по формулі:

Qпотр=Qвир+Qгос+Qпож

де     Qвир; Qгос;Qпож- потреба у воді відповідно на виробничі, господарські та протипожежні заходи, л / с;

Витрати води на виробничі потреби Qвир, л / с:


деqп - питомі витрати на виробничі витрати (дод.15);

nс - кількість виробничих споживачів у найбільш завантажену зміну;

кг - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання - 1.5;

кн - коефіцієнт неврахованих витрат води - 1.2;

t - врахована кількість годин у зміну.

Витрати води для забезпечення господарсько-побутових потреб
Qгос, л / с:


де qг - питомі витрати води на господарсько-питні потреби (дод. 16);

nп - кількість працюючих в найбільш завантажену зміну;

кг - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання - 1.5…3;

qд - витрати води на прийом душу одним робітником;

nд - кількість користувачів (40 % від nп);

tд - тривалість роботи душової - 45 хв.

Мінімальні витрати води на протипожежні заходи визначаємо із розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л за секунду на кожний струмінь, тобто Qпож = 5·2 = 10л/ с. такі витрати можуть бути прийняті для невеликих об‘єктів, площа забудови яких до 10 га, на площах до 50 га включно приймається 20 л/ с.

Діаметр Д (мм) водопровідної напірної мережі можливо визначити по формулі:


де     V-швидкість руху води по трубах, приймають для великих діаметрів 1.5…2 л / с, для малих 0.7…1.2 л / с.

Діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу приймають не менше 100 мм.

Визначимо потребу у воді для будівництва об’єкту, яка розраховується на період з найбільшою витратою води. Визначаємо обсяг води на будівництво об’єкту у період найбільшої витрати води. Таким періодом буде бетонування монолітних фундаментів.

Таблиця 3.3.2.5

Витрати води на виробничі витрати

Найменування робіт

Найменування водоспоживачів

Обсяг робіт

Витрати води на одиницю виміру, л

Витрати води у зміну



Одиниця виміру

Загальна кількість

Змінна кількість



Бетонування монолітного ростверку

Приготування бетону

м3

35

8,75

300

6125


Догляд за бетоном

м3

42,83

10,71

300

3213

Цегляна кладка зовнішніх стін

Замочування цегли

тис.шт

42,83

10,71

220

3213

Вапняна окраска стін

Гасіння вапна

м3

4

4

1800

1200


Всього витрати у зміну складають 13751

Визначається кількість води на виробничі потреби:

Qвир = 13751*1,5*1,2/8*3600=0,86 л / с.

Визначається кількість води на господарські потреби:

Qгос = 15*32*1,5/8*3600+30*13/45*60=0,17л / с.

Мінімальні протипожежні витрати води склали:

Qпож = 5*2=10л / с

Загальна потреба у воді визначається по формулі (2.16):

Qпотр = 0,86+0,17+10=11,03л / с.

Визначаємо діаметр водопровідної напірної мережі : мм.

Приймаємо діаметр напірної водопровідної мережі 70 мм.

.4.5 Техніко-економічні показники

1. Об’єм будівництва будівлі ………………………30,39тис. м3

. Максимальна кількість робочих…………….……30 чол.

. Середня кількість робочих……………………..…17 чол.

. Загальні витрати праці……………………………4537 люд.- дн.

. Затрати праці на одиницю об‘єму будівлі………0,15 люд.- дн / м3

. Тривалість будівництва……………………….… 305 днів

3.5 Інженерні рішення по охороні праці при виконанні будівельно-монтажних робіт


3.5.1 Вимоги техніки безпеки при виконанні основних видів робіт

3.5.1.1 Земляні роботи.

До початку виробництва грабарств у місцях розташування діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені і погоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи щодо безпечних умов праці, а розташування підземних комунікацій на місцевості позначено відповідними знаками чи написами.

Виробництво грабарств у зоні діючих підземних комунікацій варто здійснювати під безпосереднім керівництвом виконроба чи майстра, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, чи діючого газопроводу, крім того, під спостереженням працівників електро- чи газового господарств.

При виявленні вибухонебезпечних матеріалів грабарства в цих місцях варто негайно припинити до одержання дозволу від відповідних органів.

Перед початком виробництва грабарств на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі і т.п. ) необхідний дозвіл органів Державного санітарного нагляду.

Котловани і траншеї, розроблювальні на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також місцях, де відбувається рух людей чи транспорту, повинні бути обгороджені захисним огородженням з урахуванням вимог ДБН А.3.2-2-2009 . На огородженні необхідно встановлювати попереджувальні написи і знаки, а в нічний час сигнальне висвітлення. Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками, освітлюваними в нічний час. Ґрунт, витягнутий з котловану чи траншеї, варто розміщати на відстані не менш 0,5 м від брівки виїмки.

Розробляти ґрунт у котлованах і траншеях "підкопом" не допускається. Валуни і камені, а також відшарування ґрунту, виявлені на укосах, повинні бути вилучені. Риття котлованів і траншів з вертикальними стінками без кріплень в нескельних і некрижаних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруджень допускається на глибину не більш:

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=803063