м - у насипних, піщаних і великоуламкових ґрунтах;
,25 м - у супісках;
,5 м - у суглинках і глинах.
Примітка. При нашаруванні різних видів ґрунту крутість укосів для всіх шарів слід призначати по найбільш слабкому виді ґрунту.
Крутість укосів виїмок глибиною більш 5 м у всіх випадках і глибиною менш 5 м при гідрогеологічних умовах і видах ґрунтів, не передбачених п. 9.10 і табл. 4, повинна встановлюватися проектом.
При установці кріплень верхня частина їх повинна виступати над брівкою виїмки не менш, ніж на 15 див. Установлювати кріплення необхідно в напрямку зверху вниз у міру розробки виїмки на глибину не більш 0,5 м.
Розбирання кріплень варто робити в напрямку знизу вгору в міру зворотного засипання виїмки. Розробка роторними і траншейними екскаваторами в зв'язних ґрунтах (суглинках, глинах) траншей з вертикальними стінками без кріплення допускається на глибину не більш 3 м. У місцях, де потрібно перебування робітників, повинні влаштовуватися кріплення траншей чи укосів.
Проведення робіт у котлованах і траншеях з укосами, які зволожено, дозволяється тільки після ретельного огляду виконавцем робіт (майстром) стану ґрунту укосів і обваленні хитливого ґрунту в місцях, де виявлені "козирки" чи тріщини (відшарування).
Перед допуском робітників у котловани чи траншеї глибиною більш 1,3 м повинна бути перевірена стійкість укосів чи кріплення стін.
Котловани і траншеї, розроблені в зимовий час, при настанні відлиги повинні бути оглянуті, а за результатами огляду повинні бути прийняті заходи для забезпечення стійкості укосів чи кріплень.
При витягненні ґрунту з виїмок за допомогою бадей необхідно влаштовувати захисні навіси-козирки для укриття працюючих у виїмці.
Навантаження ґрунту на автосамоскиди повинно відбуватися з боку заднього чи бічного борту. При розробці виїмок у ґрунті екскаватором із прямою лопатою висоту вибою варто визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювалися "козирки" із ґрунту.
При розробці, транспортуванні, розвантаженні, плануванні й ущільненні ґрунту двома і більш самохідними чи причіпними машинами (скрепери, грейдери, ковзанки, бульдозери й ін.), що йдуть одна за іншою, відстань між ними повинно бути не менш 10 м.
.5.1.2 Ізоляційні роботи.
При виконанні ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також таких, що виділяють шкідливі речовини, варто забезпечити захист працюючих від впливу шкідливих речовин, та від термічних і хімічних опіків.
Бітумну мастику варто доставляти до робочих місць, як правило, по бітумопроводу чи за допомогою вантажопідйомних машин. При необхідності переміщення гарячого бітуму на робочих місцях вручну варто застосовувати металеві бачки, що мають форму усіченого конуса, зверненого широкою частиною вниз, із щільно закриваючимися кришками і запірними приладами.
Не допускається використовувати в роботі бітумні мастики температурою вище 180° С. Казани для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути обладнані приладами для виміру температури мастики і щільно закриватися кришками. Завантажуваний в казан наповнювач повинен бути сухим. Неприпустиме попадання в казан льоду і снігу. Біля варочного казана повинні бути засоби пожежогасіння.
Для підігріву бітумних складів усередині приміщень не допускається застосовувати пристрої з відкритим вогнем.
При проведенні ізоляційних робіт усередині апаратів чи закритих приміщень потрібно бути забезпечити їхнє провітрювання і місцеве електроосвітлення від електромережі напругою не вище 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.
При виконанні робіт із застосуванням гарячого бітуму кількома робочими ланками, відстань між ними повинна бути не менш 10 м.
.5.1.3 Вантажно-розвантажувальні роботи.
Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитися, як правило, механізованим способом відповідно до вимог розділу, ДБН А.3.2-2-2009 і Правил безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів автомобільного транспорту, випливає, крім того, дотримувати Правила техніки безпеки для підприємств автомобільного транспорту.
Площадки для навантажувальних і розвантажувальних робіт повинні бути сплановані і мати ухил не більш 5°. У відповідних місцях необхідно установити написи: "В'їзд", "Виїзд", "Розворот" та ін.
Вантажопідйомні машини, вантажозахватні пристрої, засоби контейнеризації і пакетування, застосовувані при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати вимогам державних стандартів чи технічних умов на них. Строповку вантажів варто робити інвентарними стропами чи спеціальними вантажозахватними пристроями, виготовленими по затвердженому проекту (кресленню). Способи стропування повинні виключати можливість падіння чи ковзання застропованного вантажу.
Установка (укладання) вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійке положення вантажу при транспортуванні і розвантаженні.
При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт не допускається стропування вантажу, що знаходиться в хиткому положенні, а також зсув строповочних пристосувань на піднятому вантажі. При переміщенні вантажів, особливо в скляній тарі, повинні бути прийняті заходи по попередженню поштовхів і ударів.
Вантажно-розвантажувальні операції з пилоподібними матеріалами (цемент, вапно, гіпс і ін.) необхідно виконувати механізованим способом. Ручні роботи з розвантаження цементу, як виключення, дозволяється виконувати при його температурі не вище 40° С.
.5.1.4. Бетонні і залізобетонні роботи.
Опалубку, застосовувану для зведення монолітних залізобетонних конструкцій, необхідно виготовляти і застосовувати відповідно до проекту проведення робіт, затвердженого у встановленому порядку.
Розміщення на опалубці устаткування і матеріалів, не передбачених проектом проведення робіт, а також перебування людей, що безпосередньо не беруть участь у проведенні робіт на настилі опалубки, не допускається.
Розбирання опалубки повинне вироблятися (після досягнення бетоном заданої міцності) з дозволу виконавця робіт, а особливо відповідальних конструкцій (по переліку, установленому проектом) - з дозволу головного інженера.
Заготівля й обробка арматури повинні виконуватися в спеціально призначених для цього і відповідно обладнаних місцях.
При виконанні робіт із заготівлі арматури необхідно:
обгороджувати місця, призначені для розмотування бухт (мотків) і виправлення арматури;
при різанні верстатами стрижнів арматури на відрізки довжиною менш 0,3 м застосовувати пристосування, що попереджають їхній розліт;
обгороджувати робоче місце при обробці стрижнів арматури, що виступають за габарити верстата, а в двосторонніх верстатів, крім цього, розділяти верстат посередині подовжньою металевою запобіжною сіткою висотою не менш 1м;
складати заготовлену арматуру в спеціально відведені для цього місця;
закривати щитами торцеві частини стрижнів арматури в місцях загальних проходів, що мають ширину менш 1 м.
Елементи каркасів арматури необхідно пакетувати з урахуванням умов їхнього підйому, складування і транспортування до місця монтажу.
Щодня перед початком укладання бетону в опалубку необхідно перевіряти стан тари, опалубки і засобів підмащування. Виявлені несправності варто негайно усувати. Перед початком укладання бетонної суміші віброхоботом необхідно перевіряти справність і надійність закріплення всіх ланок віброхобота між собою і до страховочного каната.
При укладанні бетону з бадей чи бункера відстань між нижньою крайкою бадді чи бункера і поверхнею, на яку укладається бетон, повинна бути не більш 1 м, якщо інші відстані не передбачені проектом виконання робіт. При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщати вібратор за струмоведучі шланги не допускається, а при перервах у роботі і при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно виключати.
Робітники, що укладають бетонну суміш на поверхні, що має ухил більш 20°, повинні користуватися запобіжними поясами.
Естакади для подачі бетонної суміші автосамоскидами повинні бути обладнані відбійними брусами. Між відбійним брусом і огородженням повинні бути передбачені проходи шириною не менш 0,6 м. На тупикових естакадах потрібно встановити поперечні відбійні бруси.
.5.1.5 Кам’яні роботи
При переміщенні і подачі на робоче місце вантажопідйомними кранами цегли, керамічних каменей і дрібних блоків варто застосовувати піддони, контейнери і вантажозахватні пристрої, що виключають падіння вантажу при підйомі.
Рівень кладки після кожного переміщення засобів підмащування повинний бути не менш чим на 0,7 м вище рівня робочого настилу чи перекриття. У разі потреби виробництва кладки нижче цього рівня кладку слід виконувати, застосовуючи запобіжні пояси чи спеціальні сітчасті захисні огородження.
Не допускається кладка зовнішніх стін товщиною до 0,75 м у положенні стоячи на стіні. При товщині стіни більш 0,75 м дозволяється робити кладку зі стіни, застосовуючи запобіжний , пояс, закріплений за спеціальний страховочний пристрій. Не допускається кладка стін будинків наступного поверху без установки несучих конструкцій міжповерхового перекриття, а також площадок і маршів у сходових клітках.
При кладці стін висотою більш 7 м необхідно застосовувати захисні козирки по периметрі будинку, що задовольняють наступним вимогам:
ширина захисних козирків повинна бути не менш 1,5 м, і вони повинні бути встановлені з ухилом до стіни так, щоб кут, утворений між нижньою частиною стіни будинку і поверхнею козирка, був 110°, а зазор між стіною будинку і настилом козирка не перевищували 50 мм; захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове навантаження, установлену для даного кліматичного району, і зосереджене навантаження не менш 1600 Н (160 кгс), прикладену в середині прольоту; перший ряд захисних козирків повинний мати суцільний настил на висоті не більш 6 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладки стін, а другий ряд, виготовлений суцільним чи із сітчастих матеріалів з осередком не більш 50X50 мм, - установлюватися на висоті 6-7 м над першим рядом, а потім по ходу кладки переставлятися через кожні 6-7 м.
Робітники, зайняті на установці, очищенні чи знятті захисних козирків, повинні працювати з запобіжними поясами. Ходити по козирках, використовувати їх як риштовання, а також складати на них матеріали не допускається.
Без пристрою захисних козирків допускається вести кладку стін висотою до 7 м, а також висотою більш 7 м за умови застосування сітчастих огороджень, установлюваних на рівні кладки. При кладці промислових цегельних труб не допускається провадження робіт на верху труби під час чи грози при вітрі швидкістю більш 15 м/с.
Над місцем завантаження підйомника повинний бути на висоті 2,5-5 м установлений захисний подвійний настил з дощок товщиною не менш 40 мм.
Знімати тимчасові кріплення елементів карниза чи облицювання стін допускається після досягнення розчином міцності, установленої проектом.
.5.1.6 Монтажні роботи.
На ділянці (захватці), де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і перебування сторонніх осіб.
При зведенні будинків і споруджень забороняється виконувати роботи, пов'язані з перебуванням людей в одній секції (захватці, ділянці) на поверхах (ярусах), над якими виробляється переміщення, установка і тимчасове закріплення елементів збірних конструкцій чи устаткування.
При зведенні односекційних будинків чи споруджень одночасне виконання монтажних і інших будівельних робіт на різних поверхах (ярусах) допускається при наявності між ними надійних (обґрунтованих відповідним розрахунком на дію ударних навантажень) міжповерхових перекриттів за письмовим наказом головного інженера після здійснення заходів, що забезпечують безпечне проведення робіт, і за умови перебування безпосередньо на місці робіт спеціально призначених осіб, відповідальних за безпечне виробництво монтажу і переміщення вантажів кранами, а також за здійснення контролю за виконанням крановиком, стропальником і сигнальником виробничих інструкцій з охорони праці. Способи стропування елементів конструкцій і устаткування повинні забезпечувати їхню подачу до місця установки в положенні, близькому до проектного.
Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають монтажних петель чи міток, які забезпечують їхнє правильне стропування і монтаж. Очищення підлягаючих монтажу елементів конструкцій від бруду і пилу варто робити до їхнього підйому. Стропування конструкцій і устаткування варто робити вантажозахватними засобами, що задовольняють вимогам дійсного розділу та забезпечують можливість дистанційної розстроповки з робочого обрію у випадках, коли висота до замка вантажозахватного засобу перевищує 2 м.
Елементи монтованих конструкцій чи устаткування під час переміщення повинні утримуватися від розгойдування й обертання гнучкими відтягненнями. Не допускається перебування людей на елементах конструкцій і устаткування під час їхнього підйому чи переміщення. Під час перерв у роботі не допускається залишати підняті елементи конструкцій і устаткування у висячому положенні.
Розчалювання для тимчасового закріплення монтованих конструкцій повинні бути прикріплені до надійних опор (фундаментам, якорям і т.п. ). Кількість розчалювань, їхні матеріали і перетин, способи натягу і місця закріплення встановлюються проектом проведення робіт. Розчалювання повинні бути розташовані за межами габаритів руху транспорту і будівельних машин. Розчалювання не повинні стосуватися гострих кутів інших конструкцій. Перегинання розчалювань у місцях зіткнення їх з елементами інших конструкцій допускається лише після перевірки міцності і стійкості цих елементів під впливом зусиль від розчалювань.
Для переходу монтажників з однієї конструкції на іншу варто застосовувати інвентарні сходу, перехідні містки і трапи, що мають огородження. Не допускається перехід монтажників по встановлених конструкціях і їхніх елементах (фермах, рігелях і т.п. ), на яких неможливо установити огородження, що забезпечує ширину проходу без застосування спеціальних запобіжних пристосувань (надійно натягнутого уздовж ферми чи рігеля каната для закріплення карабіна , запобіжного пояса й ін.).
Встановлені в проектне положення елементи конструкцій повинні бути закріплені так, щоб забезпечувалася їхня стійкість і геометрична незмінюваність. Розстроповку елементів конструкцій, встановлених у проектне положення, варто робити після постійного чи тимчасового надійного їхнього закріплення. Переміщати встановлені елементи конструкцій після їх розстроповки, за винятком випадків, обґрунтованих ППР, не допускається.
Не допускається виконувати монтажні роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 15 м/с і більше, при ожеледиці, грозі чи тумані, що виключає видимість у межах фронту робіт. Не допускається перебування людей під монтуючими елементами конструкцій і устаткування до установки їх у проектне положення і закріплення.
При необхідності перебування працюючих під монтуємим устаткуванням (конструкціями), а також на устаткуванні (конструкціях) повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують безпеку працюючих.