Дипломная (вкр): Багатоповерховий житловий будинок в м. Кременчук

Начіпні монтажні майданчики, сходи й інші пристосування, необхідні для роботи монтажників на висоті, варто встановлювати і закріплювати на монтуємих конструкціях до їхнього підйому. При проведені монтажних (демонтажних) робіт в умовах діючого підприємства експлуатовані електромережі й інші діючі інженерні системи в зоні робіт повинні бути, як правило, відключені, вкорочені, а устаткування і трубопроводи звільнені від вибухонебезпечних, пальних і шкідливих речовин.

При виробництві монтажних робіт не допускається використовувати для закріплення технологічного і монтажного оснащення устаткування і трубопроводи, а також технологічні і будівельні конструкції без узгодження з особами, відповідальними за правильну їхню експлуатацію. До виконання монтажних робіт необхідно установити порядок обміну умовними сигналами між особою, що керує монтажем і машиністом (мотористом). Усі сигнали подаються тільки однією особою (бригадиром монтажної бригади, ланковим, такелажником-стропальником), крім сигналу "Стоп", що може бути поданий будь-яким працівником, що помітив явну небезпеку.

При насуві (пересувці) конструкцій і устаткування лебідками вантажопідйомність гальмових лебідок і поліспастів повинна дорівнювати вантажопідйомності тягових, якщо інші вимоги не встановлені проектом.

Монтаж конструкцій кожного наступного ярусу (ділянки) будинку чи споруди варто робити тільки після надійного закріплення всіх елементів попереднього ярусу (ділянки) відповідно до проекту. Начіпні металеві сходи висотою більш 5 м повинні бути обгороджені металевими дугами з вертикальними зв'язками і надійно прикріплені до конструкції чи до устаткування. Підйом робітників по начіпних сходах на висоту більш 10 м допускається в тому випадку, якщо сходи обладнані майданчиками відпочинку не рідше чим через кожні 10 м по висоті.

При монтажі каркасних будинків установлювати наступний ярус каркаса допускається тільки після установки конструкцій, що обгороджуются, чи тимчасових огороджень на попередньому ярусі.

У процесі монтажу конструкцій, будинків чи споруд монтажники повинні знаходитися на раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях чи засобах підмащувания. Монтаж сходових маршів і майданчиків будинків (споруд), а також грузопасажирських будівельних підйомників (ліфтів) повинен здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будинку. На змонтованих сходових маршах варто негайно встановлювати огородження.

На захватці, у якій ведеться монтаж конструкції будинку, не допускається користуватися грузопасажирским підйомником (ліфтом) безпосередньо під час переміщення елементів конструкцій. При монтажі металоконструкцій з рулонних заготівель повинні прийматися заходи проти мимовільного згортання рулону.

Фарбування й антикорозійний захист конструкцій і устаткування у випадках, коли вони виконуються на будівельному майданчику, варто робити, як правило, до їхнього підйому на проектну оцінку.

Розпакування підлягаючого монтажу устаткування повинно проводитися в зоні, відведеній відповідно до проекту проведення робіт, і здійснюватися на спеціальних стелажах, або підкладках висотою не менш 100 мм. При розпакуванні устаткування не допускається застосування матеріалів із вибухо- і пожежонебезпечними властивостями.

У процесі виконання складальних операцій сполучення отворів і перевірка їхнього збігу в монтуємих деталях повинні проводитися з використанням спеціального інструмента (конусних оправлень, складальних пробок і ін.). Перевіряти збіг отворів у монтуємих деталях пальцями рук не допускається.

При зборці горизонтальних циліндричних ємностей, що складаються з окремих царг, повинні застосовуватися клинові підкладки й інші пристосування, що виключають можливість мимовільного скочування царг.

При переміщенні конструкцій чи устаткування кількома піднімальними чи тяговими засобами повинна бути виключена можливість перевантаження кожного з цих засобів. При переміщенні конструкцій чи устаткування відстань між ними і виступаючими частинами змонтованого устаткування чи інших конструкцій повинна бути по горизонталі не менш 1 м, по вертикалі - 0,5 м.

Кути відхилення від вертикалі вантажних канатів і поліспастів вантажопідйомних засобів у процесі монтажу не повинні перевищувати величину, зазначену в паспорті, затвердженому проектом технічних умов на цей вантажопідйомний засіб.

Установка і зняття перемичок (зв'язків) між змонтованим і діючим устаткуванням, а також підключення тимчасових установок до діючих систем (електричних, парових, технологічних і т.д. ) без письмового дозволу генерального підрядчика і замовника не допускається. При демонтажі конструкцій і устаткування варто виконувати вимоги, пропоновані до монтажних робіт. Одночасне розбирання конструкцій чи демонтаж устаткування в двох чи більш ярусах по одній вертикалі не допускаються.

.5.1.7 Електромонтажні роботи.

При монтажі електроустаткування варто виконувати вимоги ДБН А.3.2-2-2009 і загальні вимоги, пропоновані до монтажних робіт

Не допускається використовувати неприйняті в експлуатацію у встановленому порядку електричні мережі, розподільні пристрої, щити, панелі і їхні окремі відгалуження і приєднувати їх у якості тимчасових електричних мереж і установок, а також робити електромонтажні роботи на змонтованій і переданій під налагодження електроустановці без дозволу налагоджувальної організації.

Особи, зайняті на електромонтажних роботах, не повинні виконувати роботи, що відносяться до експлуатації електрогосподарства замовника і генерального підрядчика.

Не допускається робити роботи чи знаходитися на відстані менш 50 м від місця випробування повітряних вимикачів. Запобіжний клапан на повітрозбірнику повітряних вимикачів повинен бути відрегульований і випробуваний на тиск, що не перевищує робочий більше ніж на 10%. При проведені робіт, пов'язаних з перебуванням людей усередині повітрозбірника, вентилі на трубопроводах для подачі повітря в повітрозбірник варто закрити з установкою замків і вивісити попереджувальні плакати. Спускні вентилі повинні бути відкриті і позначені попереджувальними плакатами чи написами.

При проведені робіт по регулюванню вимикачів і роз'єднувачів, з'єднаних із приводами, повинні бути прийняті заходи, що попереджають можливість непередбаченого включення чи відключення.

Запобіжники ланцюгів керування монтуємого апарата повинні бути зняті на увесь час монтажу. При необхідності подачі оперативного струму для випробування електричних ланцюгів і апаратів на них варто встановити попереджувальні плакати, знаки чи написи, а роботи, не пов'язані з випробуванням, повинні бути припинені і люди, зайняті на цих роботах, виведені.

.5.1.8 Техніка безпеки при виконанні склярських робіт

При виконанні склярських робіт потрібно виконувати вимоги ДБН А.3.2-2-2009

Для забезпечення безпечного виконання склярських робіт нарізку скла проводять у майстернях. До робочого місця скло слід подавати з використанням відповідних безпечних знарядь (пристосувань) або в спеціальній тарі.

До початку склярських робіт візуально перевіряють міцність і справність віконних рам. При склінні на висоті робітники із запобіжними поясами повинні знаходитись на риштуваннях або підмостках.

.5.1.9 Опоряджувальні роботи.

Засоби підвощування, застосовувані для штукатурних чи малярських робіт, у місцях, під якими ведуться інші роботи чи є прохід, повинні мати настил без зазорів. При виробництві штукатурних робіт із застосуванням розчиннонасосних установок необхідно забезпечити двосторонній зв'язок оператора з машиністом установки. Для просушування приміщень споруджуваних будинків і споруд при неможливості використання систем опалення варто застосовувати повітронагрівачі (електричні чи працюючі на рідкому паливі). При їхній установці варто виконувати вимоги Правил пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт. Забороняється обігрівати і сушити приміщення жаровнями й іншими пристроями, що виділяють у приміщення продукти згоряння палива.

Малярські склади варто розміщувати, як правило, централізовано. При їхньому розташуванні, на будівельному майданчику необхідно використовувати ті приміщення, що обладнані вентиляцією. Приміщення повинні бути забезпечені нешкідливими миючими засобами і теплою водою.

У місцях застосування нітрофарб і інших лакофарбових матеріалів, що можуть утворювати вибухонебезпечні пари, забороняються роботи з застосуванням вогню чи іскроутворення. Електропроводка в цих місцях повинна бути знеструмлена. Тару з вибухонебезпечними матеріалами (лаки, нітрофарби і т.п. ) під час перерв у роботі варто закривати пробками чи кришками і відкривати інструментом, що не викликає іскроутворення.

.5.1.10. Покрівельні роботи.

Допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду виконробом чи майстром разом із бригадиром справності несучих конструкцій даху й огороджень. При виконанні робіт на даху з нахилом більше 20° робітники повинні застосовувати запобіжні пояси. Місця закріплення запобіжних поясів повинні бути зазначені майстром чи виконробом.

Для проходу робітників, що виконують роботи на даху з нахилом більше 20°, а також на даху з покриттям, не розрахованим на навантаження від ваги працюючих, необхідно влаштовувати трапи шириною не менш 0,3 м з поперечними планками для упору ніг. Трапи на час роботи повинні бути закріплені. Розміщати на даху матеріали допускається тільки в місцях, передбачених проектом проведення робіт, із вживанням заходів проти їхнього падіння, у тому числі від впливу вітру. Під час перерв у роботі технологічні прилади, інструмент і матеріали повинні бути закріплені чи прибрані з даху.

Не допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, що виключає видимість у межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15 м/с і більше. Елементи і деталі покрівель, у тому числі компенсатори у швах, захисні фартухи, ланки ринв, зливи, звиси і т.п. варто подавати на робочі місця в заготовленому виді. Заготівля зазначених елементів і деталей безпосередньо на даху не допускається.

3.5.2 Розрахунок стійкості баштового крану

Перевірити вантажну та власну стійкість баштового крану КБ-100.3 з урахуванням додаткових навантажень і ухилів шляху 2,8º. При підйомі вантажу вагою 5т, клас відповідальності крану ІІ, район будівництва 4, тип місцевості - з перешкодами, висота крану над поверхнею землі - 40м.

Розміри:

R₁=1,20м, R₂=0,78, R₃=1,36т, R₀=4,3т, h_к=32.37м, h_r=27.28м, b_к=b_r=2.25м.

Відстань від опорного шарніра до точки підвісу стріли L_с=33м, швидкість підйому (опускання) вантажу V₁=22,5м/хв., швидкість пересування крану V₂=5м/хв., кратність поліспастів : вантажного n=1, стрілового m=4, колія і база К=В=4.5м.

Розрахунок:

Розрахункова схема стійкості баштового крана з вантажем (а) і без вантажу (б)

Умову стійкості можна записати у вигляді:

K_n*Q_r^H*b_r<M_w^H*b_k

де Q_r^н - нормативна складова ваги вантажу, кН;_r - відстань від точки підвішування вантажного поліспаста до вертикальної площини, яка проходить через ребро перекидання, м;

М_w^н - момент відносно ребра перекидання від нормативної складової вітрового навантаження, кНм (за ГОСТ 1951-77);

М_w^н =F·G_w^н·Н,

де G_w^н - статична складова нормативного вітрового навантаження,кН/м²;- площа навітряної поверхні крану, яка визначається площею, обмеженою контуром крану, помноженою на коефіцієнт заповнення елементами решітки (для решітчастих перерізів 0,3-0,4) м²;

Н - плече прикладання сили вітру, відносно ребра перекидання, м.

G_w^н=g_w^н·к·с_х=550·1,2·1=660Па=0,066кПа,

F=2.25·40·0,3=27м²,

М_w^н =0,066·27·40=71.28кНм

деg_w^н - динамічний тиск вітру, значення якого залежить від району будівництва, Па;

к - коефіцієнт, який враховує зміну швидкісного напору вітру по висоті з урахуванням типу місцевості;

с - аеродинамічний коефіцієнт опору, який враховує тип конструкції, яка перевіряється;

Момент середньоквадратичного відхилення випадкової величини складової вітрового навантаження, яка діє на вантаж, відносно ребра перекидання визначаємо за формулою:

М^‘_SVК=0,1·М_SVК,

де М_SVК - момент середньоквадратичного відхилення випадкової складової вітрового навантаження, яка діє на вантаж, відносно ребра перекидання, кНм;

М_SVК=m_н·ξ·М_w^н,

m_н - коефіцієнт пульсації вітру;

ξ - коефіцієнт динамічності.

М_SVК=0,1·2,05·71.28=14.61кНм,

М^‘_SVК=0,1·14.61=1.46кНм.

Момент середньоквадратичних відхилень випадкових складових навантажень, які викликані роботою механізму підіймання вантажу та пересування крану відносно ребра перекидання визначається за формулою:

де Q_к^Н - нормативна складова ваги крану, кН;_r^Н - нормативна складова ваги вантажу, кН;₁, V₂ - номінальні швидкості піднімання (опускання) вантажу та пересування крану;_к , h_r - відповідно відстань від поверхні землі до центру ваги крану та вантажу, м.

кНм

Підставляючи отримані значення у формулу коефіцієнта змінності, отримуємо:

К₂=(71.28+14.61+1.46+45.78)·0,5/3216=0.02

Тоді коефіцієнт перевантаження матиме вигляд:

К_n=1+К₁·К₂

де К₁ - коефіцієнт надійності [табл.15.1 37].

К_n=1+5,0·0,02=1,11

Таким чином умова стійкості :

,11·71.28·2.25=176.98кНм <71.28·3=213.84кНм.

Висновок: вантажна стійкість крану забезпечена.

3.5.3 Розрахунок штучного заземлення підкранової колії

Захисне заземлення - з’єднання із землею частин обладнання, які не знаходяться під напругою в нормальних умовах експлуатації, але можуть опинитися під напругою у результаті порушення ізоляції електроустановки.

Фізична суть заземлення полягає у створенні електричного ланцюга, який має опір значно менший ніж опір тіла людини. Внаслідок чого величина сили струму, що проходить через людину зменшується до фізичних значень. Заземлення бувають природні і штучні. Розрахунок штучних заземлень полягає у визначенні необхідної кількості вертикальних електродів, довжини горизонтального електроду та в порівнянні знайденого значення опору заземлення з вимогами ПУЕ.

Схема заземлення рельсових шляхів: торців(а) вздовж (б) рельсових шляхів

-з’єднувальний провідник, 2- рельсовий шлях, 3-баштовий кран, 4-перемичка,

-розподільний пункт, 6-чотирижильний кабель, 7-джерело заземлення.

Грунт - суглиноктвердий з питомим електричним опором ρ=180 Ом*м. У якості вертикального заземлювача використовуємо сталеві труби діаметром м і довжиною м. Горизонтальний електрод із круглої сталі діаметром d=0,01м. Відношення а/l=1. Кліматична зона I. Потужність електродвигуна 34 кВт;

Визначаємо опір розтіканню струму одиничного вертикального електрода.

де t- відстань від середини заземлювача до поверхні грунту, м

l, d- довжина і діаметр вертикального заземлювача.

Розрахунковий питомий опір грунту: