• здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;
• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі, охорони праці.
У випадку відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників.
Система цілей УОП - багаторівневий комплекс, який, у свою чергу, визначає цілі для різних рівнів управління охороною праці з врахуванням стадій виробничого циклу.
На рівні галузі встановлюються цілі стратегічного характеру щодо прийняття довготермінових планів наукового, технічного, економічного та соціального розвитку об'єктів (умов та безпеки праці) на підставі довготривалих прогнозів і програм розвитку.
На рівні виробничих об'єднань та підприємств визначаються цілі тактичного характеру: установлення складу та структури підрозділів, методів взаємодії, аналіз рівня безпеки праці стимулювання. З переходом на госпрозрахунок та самофінансування виробничі об'єднання та підприємства повинні ставити стратегічні цілі.
На рівні цехів і дільниць встановлюються цілі оперативного характеру: послідовність оперативного виконання окремих функцій тощо.
Окремі виконавці, що впливають на умови праці, організаційно та технічно забезпечують їх оптимізацію і цілі безпеки праці.
Основні завдання, вирішення яких забезпечує досягнення цілей УОП на різних рівнях управління і стадіях організаційно-виробничої діяльності, полягають у виконанні комплексу послідовних взаємопов'язаних дій щодо попередження травматизму та виробниче зумовлених захворювань.
Вирішення
задач управління охороною праці має бути забезпечене взаємодією усіх
структурних підрозділів, служб і фахівців, які визначаються керівником
підприємства. Функції структурних підрозділів і служб, посадові обов'язки
керівних та інженерно-технічних працівників щодо виконання задач управління
охороною праці встановлюються на місцях на всіх рівнях, виходячи з структури,
штатів і конкретних умов діяльності установи (підприємства).
4.2 Безпека експлуатації
обладнання
Для безпечної експлуатації дробарок слід дотримуватись правил, описаних в пункті 3 - «Монтаж та експлуатація обладнання», а також своєчасно проводити технічне обслуговування, дотримуючись таких правил, як:
. Технічне обслуговування дробарки проводиться тільки підготовленим обслуговуючим персоналом.
. Технічне обслуговування дробарки полягає в регулярному спостереженні за її роботою, періодичній заміні швидкозношуваних деталей (молотків), періодичної заміни (добавці) мастила в підшипниковому вузлі.
. При технічному обслуговуванні необхідно перевіряти стан кріпильних вузлів. Це досягається шляхом огляду, підтягування ослаблених з'єднань і встановлення нових кріпильних деталей замість пришедших у непридатність.
. Підшипникові вузли при огляді за зовнішнім виглядом, шуму, температурі нагріву, зміні кольору мастила, визначають стан самих підшипників, а також посадок їх кілець. При необхідності проводиться заміна підшипників та їх змазка.
. Роботу дробарки можна продовжувати до повного зносу і виходу з ладу окремих вузлів.
. Необхідність заміни молотків дробарки визначається за крупності дробленого матеріалу. Показником зносу (абразивного стирання) молотків є збільшення крупності подробленного матеріалу.
. Технічне
обслуговування електрообладнання дробарки повинен здійснювати електротехнічний
персонал. Обслуговування повинно виконуватися в строгій відповідності з
«Правилами улаштування електроустановок», «Правилами технічної експлуатації
електроустановок споживачів» і «Правилами техніки безпеки при експлуатації
електроустановок споживачів».
Висновки
кормодробарка обладнання технічний
Сільськогосподарські переробні виробництва є важливою ланкою народного господарства, які забезпечують своєчасну переробку рослинної і тваринної продукції безпосередньо на місцях їх одержання, тобто в умовах виробника. Швидкими темпами мають впроваджуватися та використовуватися найновіші науково-технічні розробки.
Одним із важливих механічних процесів є процес подрібнення. Подрібнення - процес руйнування твердого матеріалу під дією зовнішніх сил. Процеси подрібнення широко використовуються в цукровому, борошно-круп‘яному, хлібопекарському, м‘ясопереробному, спиртовому, пивоварному та інших виробництвах.
У переробних виробництвах застосовують молоткові дробарки з шарнірно підвішеними молотками. Такі дробарки призначені для подрібнення зерна та інших сухих крихких матеріалів.
Курсовий проект було
розраховано з урахування годинної продуктивності дробарки 3,1 т.
Використані джерела
1. Гулий І.С., Пушанко Н.Н. Обладнання виробництв переробної та харчової промисловості. Вінниця, «Нова книга». 2001.-486 с.
2. І.Ф. Малежик, П.С. Циганко. Процеси і апарати харчових виробництв.-К.:НУХТ, 2003.-400 с.
. Антіпов С.Т., Крєтов І.Т. Машини та апарати харчових виробництв. Кн1 - М.: Вища школа, 2001 - 680 с.
. Кавецький Г.Д., Процеси та апарати харчової технології. М.: Колос, 2000 - 551 с.