Також було визначено загальні показники за місяць для такого розподілу водіїв
Табл. 3.2 — Загальні показники за місяць
№ |
Показники за місяць |
|
1 |
Тривалість зміни |
10,2 |
2 |
В т.ч. підготовчо-заключний час, год |
0,3 |
3 |
Тривалість щоденного відпочинку разом із обідньою перервою, |
15,05 |
4 |
Тривалість щотижневого відпочинку із обідньою перервою в наступний день, год. |
63,65 |
5 |
Число робочих змін |
17 |
6 |
Кількість додаткових днів міжзмінного відпочинку |
6 |
7 |
Кількість водіїв (із них чотири працює по черзі на різних авто.) |
13 |
8 |
Число вихідних днів |
7 |
9 |
Кількість автомобілів |
9 |
Висновки
В процесі виконання розрахунково-графічної роботи № 3 я провів розрахунок потрібної чисельності водіїв для виконання заданого обсягу перевезень, здійснив корегування тривалості зміни, розрахував відрядні розцінки та розробив графіки змінності водіїв. При виконанні роботи відрядні розцінки розраховувалися з використанням даних РГР №2 і були розраховані такі показники:
Розцінку за цикл в якості норми часу використовується тривалість циклу, що є нормою штучного часу за своєю структурою склала 39,5. Відрядна розцінка за 1 тону вантажу – 6,5. Відрядна розцінка на тонно-кілометр: 0,92. Відрядна розцінка на цикл водія на одну зміну – 575,8 грн. Розраховано кількість водіїв за якою слід визначити схему закріплення водіїв за автомобілями 1,33. Розраховано для виконання денної норми на 9 автомобілів необхідну загальну кількість водіїв склала 13 . Потім було сформовано графік змінності водіїв .
Також було розраховано основні показники роботи за місяць та вказано їх в таблиці 3.2. Тривалість зміни склала 10,2. В тому числі підготовчо-заключний час склав 0,3. Тривалість щотижневого відпочинку із обідньою перервою в наступний день - 63,65. Тривалість щоденного відпочинку разом із обідньою перервою - 15,05. Кількість автомобілів – 9. Число робочих змін становить - 17. Кількість додаткових днів міжзмінного відпочинку - 6. Кількість водіїв – 13. Число вихідних днів – 7.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту
з дисципліни «НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ»
Виконав студент групи МН – ІІІ - 1
(прізвище, ім’я та по-батькові )
Перевірив Іванов Вадим Борисович
(прізвище, ім’я та по-батькові )
Національна шкала: _______________
Кількість балів: ___ оцінка ECTS: ___
Київ 2020 р
Завдання
Завдання студента полягає в розрахунку норм праці та відрядних розцінок на виконання навантажувальних робіт з використанням автокранів або автонавантажувачів. Конкретні моделі навантажувальної техніки студент обирає самостійно виходячи з вимог до вантажності, що визначається згідно з масою підйому gп (табл. 2.4). Загальні умови виконання робіт з навантаження автомобілів передбачають розміщення вантажів масою gп в штабелі на висоті hш. Їх завантаження в кузов автомобіля здійснюється поворотом на кут αп стрілою автокрана або переміщенням автонавантажувачем на відстань l . При розрахунку висоти підняття / опускання вантажів слід враховувати висоту платформи кузова (1,2 - 1,4 м). Кількісні параметри навантажувального процесу наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.4
Параметр |
Остання цифра шифру студента |
|||||||||
1 |
3 |
7 |
4 |
2 |
6 |
8 |
0 |
9 |
5 |
|
Автокран |
Автонавантажувач |
|||||||||
Qд, т |
528 |
490 |
550 |
510 |
470 |
530 |
560 |
600 |
590 |
570 |
gп, кг |
1400 |
940 |
1500 |
1420 |
1600 |
980 |
850 |
1520 |
950 |
880 |
l, м |
- |
- |
- |
- |
- |
32 |
26 |
28 |
24 |
33 |
αп, град |
180 |
150 |
120 |
210 |
180 |
- |
- |
- |
- |
- |
hш, м |
1.8 |
1.6 |
1.8 |
1.5 |
1.8 |
1,2 |
1,1 |
1.8 |
1,4 |
1,5 |
Загальними для всіх варіантів виконання навантажувальних робіт є використання автокраном сталевих канатів, Час на стропування вантажу при використанні автокрану складає 36 сек., час на захват та віддачу вантажу при використанні навантажувача – 40 сек. При розрахунку відрядних розцінок приймається годинна тарифна ставка механізатора 60 грн./год.
Вантажно-розвантажувальні роботи варто виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного встаткування й засобів малої механізації. Піднімати й переміщати вантажі вручну необхідно при дотриманні норм, установлених чинним законодавством.
Безпека виробництва вантажно-розвантажувальних робіт повинна бути забезпечена:
вибором способів провадження робіт, підйомно-транспортного встаткування й технологічного оснащення;
підготовкою й організацією місць провадження робіт;
застосуванням засобів захисту працюючих;
проведенням медичного огляду осіб, допущених до роботи, і їхнім навчанням.
Вибір способів провадження робіт повинен передбачати запобігання або зниження до рівня припустимих норм впливу на працюючих небезпечні й шкідливих виробничих факторів шляхом:
механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт;
застосування пристроїв і пристосувань, що відповідають вимогам безпеки;
експлуатації виробничого встаткування відповідно до діючої нормативно-технічної документації й експлуатаційних документів;
застосування знакового й іншого видів сигналізації при переміщенні вантажів підйомно-транспортним устаткуванням;
правильного розміщення й укладання вантажів у місцях провадження робіт і в транспортні засоби;
дотримання вимог до охоронних зон електропередачі, вузлам інженерних комунікацій і енергопостачання.
При переміщенні вантажу підйомно-транспортним устаткуванням знаходження працюючих на вантажі й у зоні його можливого падіння не допускається.
Після закінчення й у перерві між роботами вантаж, вантажозахватні пристрої й механізми (ківш, грейфер, рама, електромагніт і т.п.) не повинні залишатися в піднятому положенні.
Переміщення вантажу над приміщеннями й транспортними засобами, де перебувають люди, не допускається.
Відрядна розцінка – це розмір оплати праці за виготовлення одиниці продукції (виробу чи його частини) або за виконання певної операції.
У сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми і системи оплати праці, але найбільше поширення отримали три форми оплати праці: відрядна, погодинна.
Відрядна оплата праці - це оплата праці за кількість зробленої продукції (робіт, послуг), вона заснована на оплаті праці в прямій залежності від його результатів.
Відрядну систему оплати праці на підприємстві найбільше доцільно застосовувати в наступних випадках:
є можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт;
є значні замовлення на виготовлювану продукцію, а чисельність робітників обмежена;
застосування цієї системи негативно не відобразиться на якості продукції;
існує гостра необхідність у збільшенні випуску продукції в цілому по підприємству.
Відрядну оплату праці не рекомендується використовувати в тому випадку, якщо:
погіршується якість продукції; порушуються технологічні режими;
погіршується обслуговування устаткування;
порушуються вимоги техніки безпеки; перевитрачаються сировина і матеріали.