Курсовая работа (т): Стандарти управління проектами

Стандарти управління проектами

Курсова робота

Стандарти управління проектами

Вступ

управління національний стандарт міжнародний

В перспективах розвитку сучасної економіки України з’явилась необхідність формування нової моделі управління суб’єктами господарювання, побудованої на принципах інноваційного менеджменту та управління проектами.

Проект, як об'єкт управління, має певні особливості та потребує використання спеціальних прийомів і методів для управління ним. За останні роки управління проектами (УП) сформувалось у особливу професійну галузь діяльності.

Використання методів і засобів управління проектами дозволяє досягти результатів проекту, забезпечити економію ресурсів та часу, знизити ризики та підвищити ефективність проекту, а також допомагає:

–       визначити цілі проекту та провести його обґрунтування;

–       виявити структуру проекту (підцілі, основні етапи робіт, тощо);

–       визначити необхідні обсяги та джерела фінансування;

–       підібрати виконавців;

–       підготувати та укласти контракти;

–       визначити строки виконання проекту, скласти графік його реалізації, розрахувати необхідну кількість ресурсів;

–       виконати калькуляцію і аналіз витрат;

–       спланувати та врахувати ризики;

–       забезпечити контроль за ходом виконання проекту.

Вибір методів та засобів управління проектами визначається складністю, масштабом та типом проекту. Основні складності виникають на початкових фазах проекту, коли повинні бути прийняті основні рішення, що вимагають нетрадиційних методів та засобів.

Для широкого використання методології управління проектами необхідні:

–       наявність доступних і ефективних методів та засобів управління проектами, які здатні вирішувати завдання процесу реалізації інноваційного проекту;

–       наявність підготовлених спеціалістів у галузі управління проектами;

–       забезпечення заходів зі створення середовища сприйняття інновацій;

–       наявність ринку управління проектами.

Основна мета роботи полягає у розробці теоретичних аспектів і практичних рекомендацій щодо застосування різноманітних стандартів управління проектами

В цій роботі ми проводимо аналіз основних міжнародних і національних стандартів управління проектами та кваліфікаційних стандартів.

При дослідженні було використано теоретичні та практичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних учених, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, інтернет-ресурси, статистичні збірники, планова та звітна інформація.

1. Проект, як об’єкт управління

Проект, як об’єкт управління, має такі основні відмінні ознаки:

–       ознаку змін (цілеспрямоване переведення з існуючого у певний очікуваний стан, що описаний у термінах цілей проекту);

–       ознаку обмеженої кінцевої мети;

–       ознаку обмеженої тривалості;

–       ознаку обмеженості бюджету;

–       ознаку обмеженості необхідних ресурсів;

–       ознаку новизни для підприємства, яке реалізує проект, і для ринку передбачуваного попиту на продукт (послугу), що створюється у проекті;

–       ознаку «комплексності» (велика кількість факторів, що прямо чи опосередковано впливають на прогрес і результати проекту);

–       ознаку правового та організаційного забезпечення (специфічна організаційна структура під час реалізацій проекту);

–       ознаку розмежування з іншими проектами підприємства.

З урахуванням наведених ознак проекту можна сформулювати загальне визначення цього поняття.

ПРОЕКТ - це одноразова сукупність взаємозв’язаних дій, які здійснюються з певною метою, впродовж певного часу, при встановлених ресурсних обмеженнях.

Формулювання понять, особливо мультискладних (яким є зокрема поняття проекту), як правило, не претендують на єдиність і повноту охоплення всіх ознак поняття, що вводиться. Тому наведемо ще декілька відомих визначень поняття «проект»:

1.      В тлумачному словнику Вебстера вказано: «Проект (від лат. projectus - кинутий вперед; англ. - project) - це будь-що, що замислюється чи планується, велике підприємство».

2.      Зі звіду знань з управління проектами, Project Management Institute, США: «Проект - певне підприємство із встановленими цілями, досягнення яких визначає завершення проекту».

.        Визначення англійської асоціації проект-менеджерів: «Проект - це окреме підприємство з визначеними цілями, що часто включають вимоги щодо часу, вартості та якості результатів, якіповинні бути досягнуті».

.        Німецький стандарт управління проектами DIN 69901 зазначає: «Проект - це підприємство (намір), яке в значному ступені характеризується неповторністю умов та інших обмежень; розмежування від інших намірів; специфічна для проекту організація його реалізації».

.        Світовий Банк у власному «Оперативному керівництві» №2.20 пише: «Проект - комплекс взаємозв’язаних заходів, спрямованих на досягнення у проміжку визначеного періоду часу і при встановленому бюджеті поставлених завдань з чітко визначеними цілями…». Для банку цілями є: збільшити чи реконструювати виробничі можливості економічної і соціальної інфраструктури, підвищити їх збереження і використання; надати технічну допомогу у підготовці, реалізації та керівництві проектами, навчанні кадрів; представити фінансові кошти, послуги та сприяння при підготовці і реалізації проектів.

.        В.Д. Шапіро у книзі «Управління проектами у Росії» дає таке визначення: «Під проектом маємо розуміти процес цілеспрямованої зміни технічної чи соціально-економічної системи, що переводить її з одного стану в інший».

.        Визначення Ж.-Ф. Фельдманна з вищої комерційної школа, Гренобль, Франція: «Проект - це послідовність взаємозв’язаних дій, що вимагає залучення декількох учасників; проект повинен бути одноразовим (унікальним у часі); він повинен мати загальну мету, яка може бути описана як свідома зміна ситуації, що склалася».

.        Визначення А. Поуліменакоу зі школа економіки і політології, Лондон, Великобританія: «Проект - єдине у своєму роді чітко визначене зусилля, спрямоване на отримання визначених результатів у багатофункціональному оточенні впродовж встановленого терміну і за встановленою ціною із залученням групи осіб, які володіють різнобічними навичками і знаннями, що працюють під спеціальним керівництвом».

.        Брайан Твісс в «Управлінні науково-технічними нововведеннями» дав таке визначення: «Кожен проект повинен починатися з чіткої постановки цілей, у досягненні якої він і полягає та відповідно до якої оцінюється успіх проекту. Як правило, це і називається «визначення проекту». Оскільки остаточний успіх визначається на ринку, цілі повинні бути чітко визначені ринковими потребами, хоча можлива модифікована оцінка цієї потреби в термінах, найвірогідніше досяжних на практиці.»

Мета проекту - доказовий результат і задані умови реалізації загального завданняпроекту.

Рисунок 1.1 - Проект як об’єкт управління

На рис. 1.1 наведена функціональна схема проекту у визначеннях замкнутих систем управління. Схема підкреслює важливість зворотного зв’язку за поточними параметрами проекту та поточними ринковими потребами.

З точки зору теорії систем управління проект як об’єкт управлінняповинен бути контрольованим і керованим, тобто виділяються певні характеристики, за якими можна постійно контролювати хід виконання проекту (контрольованість). Далі ми використовуємо механізми своєчасного впливу на хід реалізації проекту (керованість) в автоматичному режимі (за деякими параметрами) або в автоматизованому режимі - через керівника проекту.

Для методології управління проектами характерно зосередження прав і відповідальності за досягнення цілей на одній людині або невеликій групі.

Завдання управління проектами:

–       визначення цілей проекту і проведення його обґрунтування;

–       виявлення структури проекту;

–       визначення необхідних обсягів і джерел фінансування;

–       підбір виконавців;

–       підготовка і висновок контрактів;

–       визначення термінів виконання;

–       розроблення графіка реалізації проекту;

–       розрахунок необхідних ресурсів;

–       складання кошторису і бюджету проекту;

–       контроль за ходом виконання проекту;

–       моніторинг проекту.

2. Міжнародні й національні стандарти управління проектами

Стандарт - документ, що визначає правила, характеристики, керівництва для конкретної галузі діяльності, до якої він належить.

Стандарти у сфері управління проектами розробляються як органами стандартизації на міжнародному та національному рівнях, так і професійними організаціями в галузі управління проектами. Міжнародні організації, які зайняті розробками стандартів у проектному менеджменті, прагнуть до вдосконалення компетенції, знань, умінь, навичок менеджерів проектів в усьому світі. Тому вони уточнюють, визначають, документують практики управління проектами і створюють єдині стандарти.

Найбільш авторитетними організаціями, що розробляють міжнародні стандарти усфері управління проектами, є такі:

–       Міжнародна асоціація проектного менеджменту (International Project Management Association - IPMA) об'єднує 45 національних асоціацій і є авторитетною професійною організацією в галузі управління проектами. Україна в IPMA представлена Національною асоціацією управління проектами УКРНЕТ (UPMA);

–       Інститут управління проектами США (Project Management Institute - PMI). Членами PMI є фахівці в галузі управління проектами з усього світу, в різних країнах функціонують відділення інституту. PMI веде активне розроблення стандартів усфері управління проектами.

Загалом можна виділити такий перелік стандартів із розширеною географією застосування:

2.1 ISO 10006:2003

Стандарти ISO - сім'я стандартів щодо систем управління якістю; ISO 10006:2003 - Системи управління якістю та посібник з управління якістю в проектах.

У стандарті наводяться основні принципи і методики, реалізація яких є важливою, і впливає на якість управління під час розроблення та реалізації проектів. У стандарті розділяються поняття процесів управління і фаз реалізації проекту.

Процеси згруповані у дві категорії:

1)      процеси управління проектом;

2)      процеси, пов'язані з продуктом проекту (тобто ті процеси, які стосуються виключно продукту проекту, такі як проектування, виробництво, перевірка). Керівні вказівки по якості процесів, що належать до продукту проекту, розглядаються в стандарті ISO 9004-1.

У стандарті даються визначення організації-ініціатора проекту та організації-виконавця проекту, визначені завдання керівництва даних організацій у проекті.

Процеси згруповані за функціональними ознаками, наприклад, усі процеси, пов'язані з управлінням за тимчасовими параметрами включені в одну групу.

Усього в стандарті виділити одинадцять груп процесів, включаючи такі:

– стратегічний процес (визначення загальних вимог і принципів управління проектом);

–       процеси, що належать до ресурсів і персоналу (планування та контроль забезпечення проекту ресурсами, формування організаційної структури проекту, призначення персоналу та створення команди);

–       процеси управління взаємозв'язками в проекті (інтеграцією) містять процеси ініціації, розроблення плану проекту, управління взаємодією і змінами, процес закриття проекту;

–       групи процесів управління змістом (сферою застосування), управління часом, управління витратами, управління передачею інформації, управління ризиками та закупівлями.

Окремо розглядаються процеси, що стосуються вимірювань і аналізу якості управління проектом, а також постійного вдосконалення управління проектом і в цілому системи управління проектами організації-ініціатора та організації виконавця.

Опис процесів у стандарті містить опис кожного процесу, керівні вказівки з менеджменту якості конкретного процесу.

Цей міжнародний стандарт сам по собі не є керівництвом із «управління проектом». У ньому обговорюються керівні вказівки з якості процесів управління проектом. З огляду на недостатню деталізацію процесів (обсяг стандарту всього 63 сторінки), складну структуру процесів, відсутність чітких взаємозв'язків між процесами стандарт рідко застосовується для розроблення регламентів управління проектами.

Зазначений стандарт може бути рекомендований для визначення загальних принципів та політики управління проектами в організації або на конкретному проекті.

Стандарт ISO 10006 доповнює стандарти серії, що вийшли раніше, поширюючи закладені в її основу принципи управління якістю безпосередньо на управління проектами. Він базується на процеснії моделі управління проектами і використовує базові підходи та принципи стандарту PMBoK версії 1996 року.

2.2 PMBoK® Guide

® Guide (A Guide to the Project Management Body of Knowledge) - посібник з управління проектами Інституту управління проектами PMI. Він вважається одним із найавторитетніших усфері управління проектами. У PMBoK містяться чітко структуровані відомості про процеси управління проектами, відомості про інструменти управління проектами. На сьогодні опубліковано 3 основні стандарти, що регламентують процеси управління на рівні проекту, програми, портфеля проектів і більше 10 додаткових стандартів. Додаткові стандарти визначають як вимоги до окремих методик управління проектами (розробка ієрархічної структури робіт (ІСР), розробка календарного плану, управління ризиками та інші), так і до застосування проектного менеджменту для певних типів проектів (управління будівельними проектами, управління державними проектами та інші).

PMBoK® Guide є американським національним стандартом управління проектами і широко використовується у світі. В основу стандарту покладена процесна модель опису діяльності з управління проектами.

Як основні цілі розробки керівництва називаються уніфікація термінології та використання даного документа як базового довідкового посібника для сертифікації професіоналів з управління проектами (РМР).

У ньому визначаються:

· Структура управління проектами (розділ 1). У цій частині містяться основні відомості про управління проектами, визначені основні терміни і загальний огляд розділів Керівництва. Особлива увага приділяється поняттям життєвого циклу проекту, організаційним структурам і оточенню проектів.

·        Стандарт управління проектами (розділ 2) містить опис п'яти груп управлінських процесів: ініціація проекту, планування проекту, організація виконання, контроль і завершення. В рамках цих груп процесів описуються 42 базових управлінських процеси і взаємозв'язок між ними.

·        Сфера знань з управління проектами (розділ 3) складається з 9 галузей знань: управління інтеграцією, управління змістом проекту, управління часом проекту, управління вартістю проекту, управління якістю проекту, управління людськими ресурсами проекту, управління комунікаціями проекту, управління ризиками проекту, управління поставками проекту. У цій частині наводиться детальний опис для кожного із 44 управлінських процесів, включаючи загальний опис процесу, опис вхідної та вихідної інформації, а також рекомендованих для виконання процесу методів та інструментів.