Публічний виступ – уміле використання форм людського мислення (логічного, образного) та мовних засобів його вираження, це безтекстові та зафіксовані форми, розраховані на усне відтворення.
Презентація* – спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентацію здійснюють через три канали: вербальний (те, що говорю), вокальний (як говорю), невербальний (вираз очей, жести, рухи). Презентація повинна бути короткою, доступною і композиційно завершеною. Її тривалість за сценарієм повинна складати не більше 5 хвилин при кількості 8-10 слайдів.
Етапи підготовки мультимедійної презентації:
структуризація матеріалу;
складання сценарію реалізації;
розробка дизайну презентації;
підготовка медіафрагментів (тексти, ілюстрації, відео, запис аудіо фрагментів);
тест-перевірка готової презентації.
*Схему презентації дивіться: Українська словесність: навч.посібн.- К.:КНЕУ, 2011.- С.274; Культура мови. Усна наукова комунікаціяі навч.посібн.- К.:КНЕУ, 2011,- С.65-66.
Фахівці з ділової риторики пропонують ораторові дотримуватися таких порад під час публічного виголошення виступу.
Якщо ви прагнете привернути увагу аудиторії:
активізуйте увагу слухачів, зацікавте їх, переконайте, що ваш виступ буде свіжим, яскравим, образним;
слухачі повинні заохочено слухати вас; дайте їм зрозуміти, що факти, які ви збираєтеся розкрити, зрозумілі й цікаві;
не зловживайте під час виступу запитальними формами, оскільки це може ввести в оману слухачів;
не плутайте основну думку з доказами та ілюстраціями, виокремлюйте її інтонаційно;
якщо у вас виник сумнів, зробіть паузу, поясніть детально основну думку і лише потім продовжуйте далі.
2. Якщо ви бажаєте завоювати довіру слухачів:
слова вимовляйте чітко, переконливо;
у мовленні й поведінці все повинно бути злагодженим: слова, постава, жести;
зацікавте аудиторію описами, порівняннями, зіставленнями, протиставленнями;
аудиторія завжди охоче сприймає цікаву інформацію; структуруйте матеріал на прості і зрозумілі елементи, щоб слухачам було легше їх запам’ятати;
демонструйте різні підходи до вирішення проблеми (Хміль Ф.І. Ділове спілкування: Навчальний посібник. -К.: Академвидав, 2004.-С. 122-123).
Напишіть промову, створіть з допомоги Power Point презентацію, яка б допомогла вам зацікавити, привернути увагу аудиторії. Під час тренінгу будьте готові аналізувати публічні виступи ваших однокурсників за критеріями, запропонованими нижче.
Основні критерії оцінювання публічної промови: обізнаність промовця з вибраної теми; точне, цікаве формулювання назви теми: чинник актуальності і новизни теми: ефективність вступу; інформаційна свіжість; логічність розвитку теми; аргументація основних положень; контраргументація; наочність; контакт з аудиторією; засоби активізації уваги слухачів; мистецтво цитування; прийоми драматизації виступу; поведінка оратора; стилістична виразність виступу; техніка і культура мовлення; засоби художнього мовлення; афористичність мовлення; інтонаційна різноманітність; елементи театралізації; гумор; цікаві приклади тощо.
1. Як аудиторія зустріла мене? (Доброзичливо, байдуже, стримано, з недовірою, з неприязню).
2. Як розпочав (ла) виступ? Чи викликав виступ зацікавленість, пожвавлення, байдужість, несприйняття?
3. Як можна схарактеризувати настрій аудиторії упродовж ви¬ступу? Він змінювався на мою користь чи ні? У якій частині виступу це було помітно? Як це проявлялось? Можливі при¬чини цих змін.
4. Якщо аудиторія реагувала негативно, то чим це було зумовлено?
5. Як я реагував (ла) на невдачу/успіх?
6. Як я сам (а) оцінюю:
• вибір теми, її розкриття, свою позицію;
план і композицію виступу, логіку побудови, вступ, висновки;
• якщо тему, факти, логіку я оцінюю позитивно, то чим пояснити невдачі, незадоволення, послаблення контакту?
7. Як я сам (а) оцінюю своє усне мовлення; дихання (не вистачало глибини дихання, утруднення дихання через носову порожнину, чи були вимушені паузи для вдиху; що можна сказати про темп, плавність мовлення: чи вільним було мовлення? чи не було зайвого напруження?).
8. Як аудиторія реагувала на мої аргументи, приклади, жарти, запитання?
9. Як я тримався (лася):
• просто і вільно чи скуто?
• чи не зловживав (ла) жестами?
10. Що повчальне з цього виступу я врахую під час підготовки до наступного виступу?
Успіх виступу (оволодіння розумом, почуттями й емоціями слухачів) забезпечують його глибоке і всебічне продумування, добір необхідних слів, жестів, інтонацій, аргументів і наочних засобів. Така комплексна підготовка сприяє завоюванню уваги аудиторії, переконанню її у власній слушності, залученню слухачів до активної участі у спілкуванні.
І. Оцінювання з погляду культури української мови:
1. Чи достатній лексичний запас промовця, чи є в його мовлення тавтологія або плеоназм?
2. Чи дотримується мовець граматичних, орфоепічних, стилістичних норм?
3. Чи завжди контекстуально виправданим є вживання слів іншомовного походження?
4. Наскільки оратор точний у виборі слів?
5. Чи достатньо зрозуміла, доступна його промова?
II. Оцінювання з погляду мислення:
1. Наскільки змістовним є виступ?
2. Чи переконлива запропонована аргументація?
3. Чи логічно побудовано промову, розгорнуто тези?
III. Оцінювання з погляду володіння риторичними навичками, уміннями і прийомами:
1. Чи уміє промовець доводити, знаходити переконливі аргументи?
2. Чи володіє прийомами переконання?
3. Чи послуговується доповідач ораторськими прийомами зацікавлення і утримання уваги слухачів?
IV. Критерії оцінювання публічного виступу
1. Вдалий початок виступу.
2. Драматизм викладу.
3. Доречні приклади, ілюстрації.
4. Адекватність мови і стилю виступу.
5. Успішне завершення виступу.
6. Дотримання регламенту.
7. Цікавий виклад теми.
8. Оригінальність стилю викладу.
9. Зрозумілість основної думки виступу.
10. Переконливість промови.
1. У чому полягає актуальність і новизна розкритої оратором теми? Яку нову інформацію він повідомляє слухачам? Наскільки вона цікава? Яке співвідношення між «важливим» і «цікавим» у повідомленні? Як доповідач опирається на знання, відомі слухачам?
2. Скільки питань містить виступ? Чи достатньо цих питань для максимального розкриття теми? Яку ще інформацію доцільно було б використати у промові з цієї теми?
3. Чи є у промові питання, що не мають однозначної відповіді, які мають проблемний характер? Чи визначена автором концепція і наскільки вона реалізована у доповіді?
4. Як доповідач враховує особливості усного мовлення: довжина фрази, повторення з метою акцентувати увагу слухачів на «важливому», уточнювальні звороти?
Спілкування у стандартних етикетних ситуаціях (тост, комплімент, анти комплімент, побажання, привітання).
Невербальні засоби спілкування.
Візитка.
Культура спілкування: викладач – студент.
Культура спілкування: керівник – підлеглий.
Ораторство (Демосфен, Сократ, Аристотель, Гай Юлій Цезар, Цицерон).
Антична риторика через призму сучасного красномовства.
Григорій Сковорода.
Феофан Прокопович.
Дрес-код жінки та чоловіка.
Білі, сині, рожеві … комірці.
Архітектура Києва (пам’ятки та стилі).
Сучасне образотворче мистецтво.
Сучасний театр, українські актори, мова героїв.
Мова українського телебачення.
Жіноча й чоловіча логіка.
Сучасна риторика.
Дрес-код успішної людини.
Кольори в українській мові.
Чи потрібен українцю детектор брехні.
Жести та міміка.
Урочистість слова.
Що означає повага.
Нейроменеджмент, нейромаркетинг, нейроаудит…
Чого бракує українцю відчути себе українцем?
Вітальні та прощальні жести в різних мовних ситуаціях.
Мій ідеал.
Моє коріння.
Музика мого світу.
Підставити щоку чи «око за око, зуб за зуб».
Економіка у житті українця.
Ергоніми мікрорайону.
Чи вміють лаятися українці?
Помилки візуальної реклами.
Сучасні оратори.
Відомі українці.
Люди, що зробили себе самі.
Життєві цінності сучасника.
Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. - К.: Довіра, 2007. - 207 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. - 1728 с.
Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. - К.: Либідь, 1995. - 192 с.
Головащук С. І. Українське літературне слововживання: Словник- довідник. - К.: Вища школа, 1995. -319 с.
Городенська К. Граматичний словник української мови: Сполучники. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - 340 с.
Горпинич В. О. Словник географічних назв України: Топоніми та відтопонімічні прикметники: Близько 25 000 слів. - К.: Довіра, 2001. - 526 с.
Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. - К.: Либідь, 2001.-224 с.
Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - К.: Кобза, 1993.-472 с.
Коломієць М. П., Регушевський €. С. Словник фразеологічних синонімів. - К.: Рад. школа, 1989. - 200 с.
Космеда Т. А., Осіпова Т. Ф. Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу. - Дрогобич: Коло, 2010. - 272 с.
Культура русской речи: Энциклопедический словарь-справочник / Л. Ю. Иванов и др. (общ. ред.); РАН Институт русского языка им. В. В. Виноградова. - М.: Флинта. Наука, 2003. - 840 с.
Куньч 3. Риторичний словник / Ред. Л. О. Пустовіт. - К.: Рідна мова, 1997.-341 с.
Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ “Академія”, 1997. - 752 с.
Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Шевчук С. В. Російсько-український і українсько-російський словник: Відмінна лексика. - К.: Вища школа, 1992.-255 с.
Непийвода Н. Практичний російсько-український словник: найуживаніші слова і вислови. - К.: Основа, 2000. - 256 с.
. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65 тис. слів / С. Я. Єрмоленко, В. І. Єрмоленко, К. В. Ленець, Л. О. Пустовіт. - К.: Довіра, 1996. - 797 с.
Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів / Уклад. С. Я. Єрмоленко та ін. - К.: Довіра, 1998. - 783 с.
Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. / Уклад. В. Яременко, О. .Слшушко — К.: Аконіт, 1998.
Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / За ред. М. М. Пещак. - К.: Довіра, 2001.
Орфоепічний словник / Уклад. М. І. Погрібний. - К.: Рад. школа, 1984. - 629 с.
Полюга Л. М. Словник антонімів. - К.: Рад. школа, 1987. - 173 с.
Словник-довідник з культури української мови / Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, 3. Терлак. - К.: Знання, 2004. - 367 с.
Словник епітетів української мови / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт; За ред. С. Я. Єрмоленко. - К.: Довіра, 1998. - 431 с.
Словник іншомовних слів / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000,- 1018 с.
Словник синонімів української мови: У 2-х т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. - К.: Наук, думка, 1999 - 2000.
Словник української мови: В 11-ти т. /1. К. Білодід (гол. ред.) та ін. - К.: Наук, думка, 1970 - 1980.
Словник української мови: У 20-ти т. / Уклад. Л. Л. Шевченко та ін.; Наук. ред. Н. Г. Озерова. -К.: Наукова думка, 2010. -Т. 1.-911 с.
Словник труднощів української мови / Д. Г. Гринчишин,
О. Капелюшний, О. М. Пазяк та ін.; За ред. С. Я. Єрмоленко. - К.: Рад. школа, 1989.-336 с.
Український орфографічний словник / Укладачі В. В. Чумак, І. В. Шевченко, Л. Л. Шевченко, Г. М. Ярун ; За ред. В. Г. Скляренка. - Вид. 7, переробл. і допов. - К.: Довіра, 2008. - 983 с.
Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С. П. Бибик, І. Л. Михно, Л. О. Пустовіт, Г. М. Сюта. - К.: Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 1997.-399 с.
Фразеологічний словник української мови: У 2-х т./Уклад.:М. Білоноженко та ін. - К.: Наук, думка, 1993.