Курсовая работа (т): Проектування й будівництво в сучасних умовах нового автотранспортного підприємства (АТП)

Рисунок 3.1 - Фаза повороту автомобіляКраАЗ-267

Надана схема на рис.3.1 є теоретичною. На практиці вона коректується непостійністю поступової швидкості руху автомобіля і нерівномірністю кутової швидкості повороту рульового колеса, а також тим, що відхилення передніх коліс у крайньому положенні не є обов'язковим при кожному повороті і залежить від необхідної траєкторії руху. В окремому разі час, який витрачає водій на оберт рульового колеса, є в значній мірі функцією його суб'єктивних даних, котрі при розрахунку руху по трьом фазам не можуть бути точно оцінені для визначення миттєвих центрів повороту у першій і третій фазі. Якщо задатися відносною кутовою швидкістю повороту коліс і поступовою швидкістю руху автомобіля, можливо розрахувати і побудувати перехідні криві траєкторії руху автомобіля при повороті. Форма перехідних траєкторій при першій і третій фазі залежить від відношення кутової швидкості повороту керуємих коліс і поступової швидкості руху, яка характеризує режим повороту і називається режимним коефіцієнтом або параметром повороту. Цей коефіцієнт визначає кут повороту коліс за одиницю пройденого шляху по траєкторії руху.

Геометрична схема другої фази повороту автомобіля з позначеннями приведена на рисунку 3.2. Як видно із схеми при повороті автомобіль переходить від прямолінійного руху до руху по колу найменшого можливого радіуса, який визначається найбільшим кутом повороту напрямних коліс і потім миттєво переходить до прямолінійного руху. Можливість такого маневру виправдовує використання тільки другої фази руху при проектуванні.

Рисунок 3.2 - Геометрична схема другої фази повороту автомобіля

Виходячи з умов роботи кермового механізму співвідношення кутів повороту γ1 і γ2 можна визначити за формулою :

, (27)

, (28)

де М - задня колія, м;

L-базова довжина автомобіля, м;

Rо- відстань від центру повертання до середини задньої вісі, тобто радіус кривини основної траєкторії.

, γ1= 59,2°.

, γ1 = 58,9°.

, γ2 = 53,5°.

, γ2 = 49,7°.

Радіус повороту зовнішнього переднього колеса. Точка А визначається за формулою:

, (29)

 м.

 м.

Найбільш близькою до центру повертання буде точка К, а найменший радіус, який вона описує, R', визначається за формулою :

, (30)

де В - ширина машини, м;-ширина передньої колії, м.

 м.

 м.

З трикугника ОАС одержимо наступну залежність:

, (31)

де D - передній звіс автомобіля, м.

 м.

 м.

Ширина шляху, який перекривається автомобілем при руху на повороті визначається за формулою:

, (32)

 м.

 м.

Задня габаритна точка D здійснює рух по колу радіусом Re який визначається за формулою:

, (33)

де Е - задній звіс автомобіля, м.

 м.

 м.

Чим більше задній звіс автомобіля Е, тим більше точка О відхилиться при повороті від ліній габариту.

На рисунку 3.3 зображені габаритні обриси трьох поруч стоячих автомобілів, які передньою частиною стоять до проїзду і розташовані перпендикулярно до його вісі. Для того, щоб визначити ширину проїзду,яка буде достатньою для виїзду автомобіля у проїзд і поворот на 90°, необхідно зробити ряд побудувань при таких умовах:

автомобіль виїжджає в проїзд переднім ходом і здійснює поворот на 90° без використання заднього ходу;

відстань між автомобілем, який рухається при його виїзді з ряду, і автомобілями , які стоять поруч, не повинна бути меншою за величину δ;

ширина проїзду повинна бути прийнятою найменшою і задовольняти вимогам попередніх пунктів з додатком величини δ.

Рисунок 3.3 - Схема заїзду автомобілів на пости зони ПР

Величини S і δ визначають собою захисні зони, які повинні виконуватися для захисту від взаємних пошкоджень автомобіля, який виїжджає, і автомобілів, які стоять поруч або в протилежному ряду (по другу сторону проїзду). Захисні

зони - це запас простору, який компенсує неточність розташування автомобілів і коректує помилки водіїв при паркуванні автомобілів у місця зберігання. Величину δ враховують і в тому випадку, коли ширина проїзду обмежена не протилежним рядом автомобілів, а стінкою, другим елементом приміщення, будівлі або обладнанням.

Матеріали, з яких виготовляють конструкції будівель АТП, повинні мати достатню міцність, водонепроникність, зносо, морозо і вогнестійкість, протистояти шкідливим впливам хімічних речовин у рідкому або газоподібному станіу. Цим вимогам найбільше відповідає звичайний залізобетон. Арматуру залізобетонних конструкцій виготовляють із звичайних і корозійних сталей. Вибір оптимального об'ємно-планувального вирішення конструктивної схеми будівлі має велике

значення при проектуванні АТП. Розміри кроку колон і прольотів, корисну висоту поверхів вибирають так, щоб забезпечити раціональне використання корисної площі будівлі, створити найкращі умови для маневрування автомобілів. Конструктивну схему будівлі вибирають так, щоб вона могла забезпечити застосування прогресивних уніфікованих конструкцій, які відповідають економічним вимогам. Широко використовуються уніфіковані типові секції, прольоти, конструкції і деталі. Взаємоув'язувати розміри будівель та окремих їхніх елементів дає змогу прийнята єдина модульна система (ЄМС). Найбільш поширені при будівництві виробничих будівельє прямокутні колони з розмірами 400x400,400x600, 400x800, 500x800, 500x500, 500x600 мм. На кожну пару колон зверху по довжині укладають балки перекриття, які перекривають по ширині верхній простір між балками, утворюючи між собою так звану сітку колон (наприклад 6x9, 6x12, 2x18, 12x24м). Висота підлоги до низу виступаючих конструкцій-4,8...7,2м. Уздовж будівель по несучих конструкціях установлюють ребристі плити розмірами 3хІ2м. Балочні перекриття складаються з ригелів таврового перерізу і плит перекриття. Окремі приміщення ізолюють одне від одного і від зовнішнього середовища стінами або перегородками з цегли. Для проїзду автомобілів з посту на пост і з однієї зони до другої використовують ворота, які розміщують у зовнішніх стінах. За конструкцією розрізняються ворота двопільні, розпашні розсувні, підйомні і відкотні. Розміри воріт за шириною кратні 500мм, за висотою-600мм, мінімальні 3000x3000 мм. Висота вікон 1.2;1.8;2.4м (кратна 0.6м), ширина 1.5;2;3;4м.

Габаритні розміри автомобілів для планування виробничих дільниць та генерального плану АТП приведені в таблиці 3.1 та 3.2.

Таблиця 3.1 - Габаритні розміри автомобіля КрАЗ-267

Таблиця 3.2 - Габаритні розміри автомобіля КамАЗ-5320

4. Розробка генерального плану автотранспортного підприємства

автотранспортний технологічний складський обладнання

Генплан підприємства - це план відпущеної під будівництво земельної дільниці, орієнтованої у співвідношенні до проїздів загального користування і сусідніх володінь, з позначенням на ньому приміщень і будівель по їх габаритному окресленню, площ для безгаражного зберігання рухомого складу і шляхів руху його по території АТП. Загальні принципи розробки генпланів приведені у СНіПах: "Генеральні плани промислових підприємств" (СНіП П89-80), "Підприємств по обслуговуванню автомобілів"(СНІП П-93-74), ОНТП АТП МСТО 01-86. Основою планувального рішення служить функціональна схема рис 4.1 і графік виробничого процесу рис 4.2, де обумовлені шляхи автомобіля різних етапів виробничого процесу.

Приміщення і будівлі необхідно розташовувати так відносно сторін світу і напряму пануючих вітрил, щоб забезпечити найкращі умови освітлення , провітрювання площадок і уникнення снігових заносів. Для цого використовують " троянду вітрил ", яку наносять на генеральний план підприємства. Напрям вітрил необхідно враховувати при розташуванні пожежонебезпечних , газо і пиловиділяємих дільниць (склад ГММ, малярні пости, зварювальні та ковальські дільниці). Рух по території бажано виконати закільцьованим, без перехрещення потоків і можливості під їзду до будівель пожежних і спеціальних машин.

Рисунок 4.1 - Функціональна схема АТП

Основні вимоги до земельної дільниці:

рельєф місцевості повинен бути рівним;

близькість розташування до проїзду загального використання і інженерним мережам;

наявність постачання електроенергією, водою, газом, теплом, використання каналізаційної мережі і стоку ливньових вод;

можливість резервування площі з розрахунку перспективирозвитку.

Склад основних приміщень комплексного АТП приведений на рисунку 4.2, де у блочній формі розгорнута схема основних зон, приміщень, місць очікування і зберігання.

Рисунок 4.2 - Схема комплексного АТП

Перед початком проектування генплану уточнюється перелік приміщень і споруд АТП, їх площі і габаритні розміри в плані. На першій стадії проектування при техніко-економічному обгрунтуванні необхідна площа дільниці, Fд,га, розраховується за формулою :

, (34)

де Fвс- площівиробничо-складських приміщень, м2;

Fдп - площі допоміжних приміщень,м2;

Fр - резервні площі,м2;

Fмз - площа місць зберігання, м2;

k3 - щільність забудови території.

. (35)

 м2.

. (36)

 м2.

. (37)

 м2.

 м2.

Генплан підприємства представлений на листі №1 графічної частини курсової роботи та рисунку 4.3.

Рисунок 4.3-Генеральний план АТП вантажних автомобілів

ВИСНОВКИ

В даному курсовому проекті спроектовано автотранспортне підприємство на 170 автомобілів КрАЗ-267, 180 автомобілів КамАЗ-5320; причепиПАЗ-744 у розмірі 80 одиниць. Провели підрахунки виробничої програми з метою визначення необхідної кількості виробничих робітників й кількості технічних впливів. Розраховані місця обслуговування автотранспортних засобів, їх мийки, технічного обслуговування, ремонту та зберігання. Визначили необхідні площі для забудови під адміністративні й виробничі будівлі, допоміжні приміщення, під маневрування АТЗ на території АТП й в середині виробничих приміщень, з урахуванням маневрування транспортних засобів певної марки. Враховані перспективи розвитку на розширення території та зміні парку автомобілів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.          Давидович Л.Н. Проектирование предприятий автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 2015. - 355с

2. Курніков І.П. та інш. Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. -К.: Вища школа. 2013.-265с;

3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Проектування автотранспортних підприємств” для студентів денної і заочної форми навчання за напрямом 6.070106 “Автомобільний транспорт” / Укл. д.т.н., проф. О.М. Коробочка, к.т.н., доц.. Чернета О.Г. Дніпродзержинськ .ДДТУ. 2010 р.