Курсовая работа (т): Проектування й будівництво в сучасних умовах нового автотранспортного підприємства (АТП)

Проектування й будівництво в сучасних умовах нового автотранспортного підприємства (АТП)

ЗМІСТ

Вступ

. Загальна характеристика виробничо-технічної бази АТП і шляхи її вдосконалення

. Розрахунок виробничої програми та виробничих площ АТП

.1 Розподіл робіт по виробничим зонам

.2 Розрахунок кількості постів ТО, ДО, і ПР

.3 Місця зберігання

.4 Технологічне обладнання

.5 Складські запаси

.6 Розрахунок виробничих площ АТП

. Геометричні параметри проектування

.1 Планувальне рішення виробничого корпусу

.2 Параметри руху автомобілів

. Розробка генерального плану автопідприємства

Перелік посилань

Додатки

ВСТУП

Автомобільний транспорт відіграє значну роль в автотранспортній галузі України, забезпечує до 80% вантажооберту і понад 90% пасажироперевезень. Кількість автомобілів, які обслуговують різні галузі господарства і знаходяться у власному користуванні мешканців, постійно зростає. Складність сучасних автомобілів, вимоги до їх надійності, рівень трудових і матеріальних витрат на підтримання рухомого складу у технічно справному стані, екологічні аспекти потребують нарощування виробничих потужностей галузі автомобільного транспорту і вдосконалення її виробничо-технічної бази (ВТБ).

Автотранспортні цехи та підрозділи є обов'язковою ланкою організаційної структури практично всіх виробничих підприємств України. Їх ефективна економічна робота визначає високу економічну ефективність роботи кожного підприємства окремо й всій промисловості країни в цілому.

У зв'язку з деяким пожвавленням виробництва й будівництва стабілізувалися та почали зростати вантажні перевезення на міські і міжміські маршрутах. З'явилися замовлення на ремонт автомобілів і сільгосптехніки в авторемонтних заводів. Нинішнє економічне становище впливає на склад і вік автомобільного парку. Економічно сильні підприємства дозволяють собі обновляти склад парку за рахунок придбання автомобілів західного виробництва. Середні підприємства здобувають в основному автомобілі українського виробництва. Парки слабких підприємств продовжують зменшуватися без поповнення.

У ці умови вивід кожного конкретного підприємства з важкого економічного становища залежить не тільки від зміни загального економічного становища в країні, але й від інженерно-технічного рівня організації й виконання робіт на кожній конкретній виробничій ділянці. Останнє може бути забезпечено, насамперед, шляхом підвищення рівня підготовки фахівців. Дипломне проектування це останній, завершальний етап підготовки фахівців і його якісне проведення забезпечить більше високий рівень інженерної підготовки.

Проектування й будівництво в сучасних умовах нового АТП повинне проводитися з ретельним ученому сформованих місцевих і регіональних економічних умов перспективи розвитку регіону.

. Загальна характеристика виробничо-технічної бази АТП і шляхи її вдосконалення

Сучасні АТП являють собою багатофункціональні підприємства, які виконують різні роботи по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу автотранспорту [1,2]. АТП, як правило, здійснюють перевезення вантажів і пасажирів, а також усі виробничі функції з технічного обслуговування (ТО), поточного ремонту (ПР), діагностики (Д), зберігання і постачання рухомого складу. По призначенню АТП розподіляються на вантажні, пасажирські (автобусні і легкові), спеціальні (швидка допомога, пожежні і т.д.). По цільовому напряму розподіляють: АТП загального призначення, і спеціалізовані автопідприємства. Серед автопідприємств загального призначення найбільш поширеним є вантажні і автобусні АТП з кількістю 250-400 автомобілів, змішані парки і таксопарки з чисельністю до 600-800 автомобілів. Значно меншу кількість рухомого складу мають підприємства агровиробничого комплексу. Розмір АТП, а також вплив інших факторів (різномарочність парку, види перевезень, умови і режими роботи і т.д.) значно впливають на вибір шляхів побудови і розвитку виробничо-технічної бази. Особливістю баз централізованого технічного обслуговування є відсутність у їх складі власного рухомого складу і виконання комплексу складних і трудомістких видів робіт (ТО-2, ПР, діагностування) по автомобілям різних підприємств, які обслуговує база. Бази централізованого технічного обслуговування (БЦТО) здійснюють відновлення, виготовлення дефіцитних деталей, забезпечують утворення обмінного фонду складних частин автомобіля і постачання їх на АТП. Сучасні БЦТО мають до 1000 і більш машин, як правило близьких по конструкції. Розвиток ВТБ підприємств здійснюється наступними шляхами [1.3]:

будівництво нових автопідприємств;

розширення діючих підприємств, будівництво філій, розширення діючого виробничого корпусу для збільшення об'єму робіт, що виконуються;

реконструкцію діючого підприємства, переоснащення і будівництво нового об'єкту основного виробництва, обслуговування нових видів техніки, впровадження нового обладнання і потокових методів ТО;

технічне переоснащення діючого підприємства, до якого відносяться роботи, пов’язані з використанням нових типів технологічного і діагностичного обладнання.

Будівництво нових АТП , як правило, ведеться по типовим проектам. В основі проекту лежать рішення з технології і організації виробництва автопідприємств, які вміщують:

вибір і обґрунтування вихідних даних для проектування АТП;

річну виробничу програму (кількість обслуговувань і об'єм виробництва);

вибір і обґрунтування структури виробництва, режимів роботи, методів організації технологічного процесу;

розрахунок чисельності ліній ТО і постів ПР рухомого складу, визначення потреби у технологічному обладнанні, розрахунок площ зон ТО і ПР, чисельності робочих, виробничих дільниць і відділень;

розрахунок площ складських і допоміжних приміщень;

розробку геометричних параметрів зон ЩО, ТО, ПР, вибір і розробку планувальних рішень;

розробку генерального плану АТП.

Результати технологічного проектування служать основою для розробки усіх частин проекту: будівельної, сантехнічної, електротехнічної і т. д.

2. Розрахунок виробничої програми та виробничих площ АТП

.1 Розподіл робіт по виробничим зонам

Річну кількість обслуговувань по видам робіт розраховуємо для кожної марки автомобіля окремо і заносимо в таблицю 2.1:

для змінного обслуговування

; (1)

;

.

для діагностичного обслуговування

; (2)

;

.

для першого технічного обслуговування

; (3)

;

.

для другого технічного обслуговування

; (4)

;

.

Розраховуємо трудомісткість робіт:

для змінного обслуговування

; (5)

 люд-год;

 люд-год.

для діагностичного обслуговування

; (6)

люд-год;

 люд-год.

для першого технічного обслуговування

; (7)

 люд-год;

 люд-год.

для другого технічного обслуговування

; (8)

люд-год;

 люд-год.

для поточного ремонту

; (9)

 люд-год;

 люд-год.

Необхідна кількість робітників по виробничим зонам:

, (10)

де Ті- трудомісткість даного виду обслуговування (таблиця 2.1);

Ф - річний фонд часу явочних робочих (Ф=2040 год.).

люд;

люд;

люд;

люд;

люд;

люд;

люд;

люд;

люд;

люд.

Тривалість обслуговувань по кожному виду робіт розраховуючи, за формулою

; (11)

 год;

 год;

 год;

 год;

 год;

 год;

 год;

 год;

 год;

 год.

Розраховані дані вносимо до таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Розподіл об'єму робіт по виробничих зонах

2.2 Розрахунок кількості постів ТО, ДО, і ПР

Вихідними даними для розрахунку кількості постів і ліній є ритм виробництва і такт поста.

Ритм виробництва або середній інтервал між моментами виходу автомобіля із робочої зони розраховують для ЗмО, ТО-1, ДО, ТО-2 для кожної марки автомобіля

, хв, (12)

де Тзм - тривалість роботи зміни;

с - кількість змін роботи зони;- річна кількість обслуговувань по видам робіт для кожної марки автомобіля;- річний фонд часу поста.

Такт поста ( середній час простою автомобіля на посту)

, хв. (13)

де ti - фактична трудомісткість даного виду обслуговування з урахуванням передавання робіт вінші підрозділи

, (14)

де Ті та Nі- обираються з таблиці 2.1;п- час, який витрачається на постановку автомобіля на пост і з'їзд з поста (1-3 хвилини);

Рі- кількість робочих, які можуть одночасно працювати на посту.

Тоді кількість постів технічного обслуговування

 , (15)

де kн - коефіцієнт нерівномірності навантаження постів;в - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Визначаємо кількість постів ЩО

 хв;

 хв;

 хв;

 хв;

 пост;

 пост.

Для робіт по щоденному обслуговуванню приймаємо лінію з трьома постами.

Визначаємо кількість постів ДО

 хв;

 хв;

 хв;

 хв;

 пост;

 пост.

Визначаємо кількість постів ТО-1

 хв;

 хв;

 хв;

 хв;

 пост;

 пост.

Визначаємо кількість постів ТО-2

 хв;

 хв;