Курсовая работа (т): Проектування й будівництво в сучасних умовах нового автотранспортного підприємства (АТП)

 хв;

 хв;

 пост;

 пост.

Визначаємо кількість постів ПР

, (16)

де Тпр - загальна трудомісткість постових робіт для поточного ремонту;п - річний фонд часу поста;

Рп - кількість робочих, які можуть одночасно працювати на посту ПР.

 постів.

 постів.

2.3 Місця зберігання

Кількість місць зберігання залежить від призначення підприємства і графіка лінійної роботи рухомого складу. В залежності від призначення підприємства місця зберігання можуть закріплюватися за окремим рухомим складом або бути без закріплення. В першому випадку кількість місць зберігання М, буде дорівнювати списочній чисельності рухомого складу Ас. При експлуатації, коли увесь рухомий склад частину доби знаходиться на роботі, а частина на зберіганні, кількість місць зберіганнярозраховується за формулою:

, (17)

де Пто-1,Пто-2,Ппр - кількість постів;

Акр., Ав - кількість автомобілів, які знаходяться у КР і відрядженні (обирається самостійно 10-15%).

.

2.4    Технологічне обладнання

Технологічне обладнання підприємств складається з верстатів, приладів, оснащення, пристроїв і виробничого інвентарю, необхідного для виконання робіт. Технологічне обладнання підрозділяється на : основне, яке визначається розрахунком; комплексне, яке визначається кількістю і спеціальністю робітників; підіймально-оглядове і підіймально-транспортне, яке визначається способом виробництва; складське, яке визначається номенклатурою і величиною складських запасів. Кількість основного обладнання розраховують по об'єму робіт і фонду робочого часу обладнання, або по навантаженню і продуктивності. Технологічне обладнання підбирається на основі діючих в галузі нормативних документів -"Табель технологічного обладнання" [2], [3]. Для окремих умов роботи номенклатура і кількість окремих видів обладнання можуть коректуватися з урахуванням специфіки підприємства (методів організації виробництва, які використовуються, режимів роботи, технологічного процесу і т.п.).

Таблиця 2.2 - Відомость технологічного обладнання зони ПР

2.5 Складські запаси

Величина складських запасів, підлеглих урахуванню при проектуванні, визначається їх витратами і терміном зберігання. Термін зберігання встановлюється в залежності від умов постачання. Більш точному розрахунку підлягають тільки запаси експлуатаційних матеріалів.

Запас палива, Зпал, визначають за формулою:

, (18)

де  - добовий пробіг усіх одномарочних автомобілів, (150-250 км);

Н - витрати палива на 100 км з урахуванням умов транспортної роботи, л;

Дз- термін зберігання палива, дні.

 л.

л.

Запас покришок або камер, Зп, визначають за формулою :

, (19)

де К - кількість робочих коліс автомобіля;

Lп- норма пробігу покришок і камер, км (20-30 тис. км);

Дз - термін зберігання покришок і камер.

 шт.

 шт.

Запаси автомобільних деталей розраховують за збільшеними нормами і показниками, які визначаються на основі практичних даних про витрати матеріалів, терміну їх зберігання і маси запасів. Розрахунок зберігання запасу Зч, з автомобільних деталей визначається у відсотковому співвідношенню на 1000 км пробігу в залежності від типу рухомого складу по кожній групі окремо за формулою :

, (20)

де Gа- маса автомобіля, кг;

а - відсоток від маси автомобіля;

Д3- термін зберігання, дні.

, (21)

де Gагр- середня маса агрегату.

двигунів із счепленням

 двигунів.

двигунів.

коробка передач

 коробок.

 коробок.

передній міст

 моста.

 моста.

задній міст

 моста.

 мостів.

рульове керування

.

.

2.6 Розрахунок виробничих площ АТП

Площі АТП за своїм призначенням розподіляються на основні три групи: виробничо-складські, для зберігання рухомого складу і допоміжні. Методи розрахунків залежать від стадії проектування. Для попередніх проробок і вибору планувальних рішень площі , F3, зон ТО і ПР можуть розраховуватися за формулою:

, (22)

де fа- площа, яку займає автомобіль у плані ,м2;

, (23)

де А, В - довжина і ширина автомобіля;

х3- число постів зон ТО і ПР;

kщ- коефіцієнт щільності розташування постів.

Коефіцієнт щільності розташування постів kщ= 4-5 при двохсторонньому розташуванні постів при потоковому методі обслуговування, і при односторонньому розташуванні kщ= 6-7.

 м2;

м2;

 м2;

м2.

Площі виробничих дільниць для робочих постів обслуговування

автомобілів приймаємо 1/3 від проектувальних площ АТП:

м2;

м2;

м2;

м2.

Розмір площі складу, Fск, м2, визначається за формулою:

, (24)

де fi- питома площа даного виду складу на 1 млн. км пробігу автомобілів за рік,

Lcум- сумарний пробіг автомобілів за рік ,км;

k1- коефіцієнт коректування, який враховує тип рухомого складу;

k2 - коефіцієнт коректування, який враховує марочний склад АТП;

k3- коефіцієнт коректування, який враховує кількість рухомого складу;

k4 - коефіцієнти коректування, який враховує кількість питомої площі складських приміщень.

Склад запасних частин

 м2.

Склад агрегатів

 м2

Склад матеріалів

 м2.

Склад шин

 м2.

Склад мастил

 м2.

Склад фарб

 м2.

Інструментальний склад

 м2.

Проміжний склад

 м2.

Загальна площа складських приміщень

 м2.

Отже, загальна площа виробничо-складських приміщень дорівнює 5264м2. Згідно сітки колон ми приймаємо 5268м2, та сітку колон 6х12. Отже габарити виробничо-складських приміщень дорівнюють 84м на 66м.

3. Геометричні параметри проектування

.1 Планувальне рішення виробничого корпусу

Планувальне рішення приміщень зони обслуговування залежить від взаємного розташування постів обслуговування, які можуть бути тупиковими, комбінованими з тупиковими постами ТО і прямоточними постами миття та прибирання і прямоточними. Нормуємі відстані між автомобілями, а також між ними і елементами приміщення в зонах ТО і ремонту встановлені будівельними нормами і правилами (СНІП 11-93-74) в залежності від категорії автомобілів. Враховується також, що відстань між автомобілем, який рухається, і найближчим до нього автомобілем, який стоїть на посту, елементом приміщення (стіна, колона) або стаціонарним обладншшям для автомобілів з габаритною довжиною до 8м повинно бути 0,3м, більш 8м- 0,5м і більш 11м- 0,8м. Відстань між автомобілями, які рухаються, і межею проїзду з габаритною довжиною до 8м повинно бути не менше ніж 0,8м ,а для автомобілів з габаритною довжиною понад 8м -1м. Зони ТО з організацією роботи на потоці розміщують у крайніх частинах будівлі, уздовж або впоперек її осі.

При проектуванні автотранспортних підприємств основним фактором, який визначає розміри приміщень, споруджень, які призначені для постів обслуговування або місць зберігання рухомого складу, є габаритні розміри і маневрові здібності автомобілів.

Габаритні розміри і найменші радіуси поворотів автомобілів і автопоїздів, габарити руху і припустимі габарити приближення їх один до одного або до будівельних елементів і обладнання, а також лінійні розміри будівель, приміщень і споруджень, які залежать від них, називають геометричними параметрами проектування автотранспортних підприємств. Тому виникають задачі з проектування виробничих, допоміжних та інших зон, які характеризуються марочним складом рухомого складу, їх рухом при повороті і при виконанні інших маневрів, взаємозалежність і вплив геометричних параметрів, а також обґрунтування нормуємих величин приближення.

Якщо в цих зонах передбачено обслуговування на окремо розташованих постах одиночним методом, то кращим варіантом є розміщення зон у середній частині будівлі, поблизу допоміжних приміщень. Розташування зони ЩО на АТП створюють в окремих будівлях. Зони поточного ремонту розміщують усередині будівлі поблизу відділень, які забезпечують ритмічність постів поточного ремонту. Відділення ремонту й обслуговування агрегатів (механізмів) звичайно розміщують по периметру виробничого корпусу, навколо зон ТО-2 і поточного ремонту з окремо розташованими постами універсального або спеціалізованого типу. Гарячі відділення (ковальське, зварювальне, мідницьке і т.п.) влаштовують в одному блоці і відокремлюють вогнестійкими перегородками від решти приміщень.

Зони ТО, ПР і зберігання автомобільної техніки повинні мати безпосередній вихід назовні. У приміщеннях де зберігають до 25 автомобілів або є до 10 робочих постів досить одних зовнішніх воріт; до 100 автомобілів на зберіганні або 11-25 робочих постів - не менше двох воріт; 25-30 робочих постів - не менше трьох воріт.

Планування цеху, відділення дільниці охоплює розташування обраного устаткування відповідно до технології та наукової організації праці, умов охорони праці та техніки безпеки. Вимоги, що ставляться до приміщень АТП, розподіляються на функціональні, технічні, архітектурно-художні, та економічні. Функціональні вимоги задовольняються відповідністю спроектованих будівель своєму призначенню та всім специфічним умовам роботи, пов'язаним з профілактикою, ремонтом, зберіганням і експлуатацією автомобільної техніки.

Виробничо-технічні вимоги спрямовані на створення зручних, надійних і довговічних будівель. Це забезпечується правильним вибором і використанням будівельних конструкцій і матеріалів.

Архітектурно-художні вимоги передбачають тісний просторовий зв'язок із сусідніми будівлями і навколишнім середовищем, естетичне вирішення всього ансамблю.

Економічні вимоги спрямовані на збільшення коштів на будівництво й експлуатацію підприємства.

АТП за своїми конструктивними вирішеннями належать до категорії промислових споруд, тому при будівництві АТП застосовують ті самі матеріали і конструкції, що і в промисловому будівництві. Та все ж будівлі АТП мають деякі особливості, які визначаються об'ємно-планувальними вимогами і технологічними процесами. Ці особливості істотно впливають на вибір будівельних конструкцій і матеріалів, конструктивних схем будівель. Деякі елементи і частини будівель, крім навантажень, зазнають специфічних впливів: ударних і вібраційних навантажень від транспорту, що рухається; хімічної агресії нафтопродуктів; вихлопних газів; солей та т.п. Стічні води зон ТО і ПР автомобілів містять нафтопродукти і кислоти або луги різних концентрацій. У підземних спорудах агресивно діяти на конструкції можуть фунтові води. До приміщень АТП ставляться також підвищенні вимоги щодо вогнестійкості. Матеріали, з яких виготовляють конструкції будівель АТП, повинні мати достатню міцність, водонепроникність, зносо- морозо- і вогнестійкість, протистояти шкідливим впливам хімічних речовин у рідкому або газоподібному стані. Цим вимогам найбільше відповідає звичайний залізобетон. Арматуру залізобетонних конструкцій виготовляють із звичайних і корозійних сталей. Вибір оптимального об'ємно-планувального вирішення конструктивної схеми будівлі має велике значення при проектуванні АТП. Розміри кроку колон і прольотів, корисну висоту поверхів обирають так, щоб забезпечити раціональне використання корисної площі будівлі, створити найкращі умови для маневрування автомобілів. Конструктивну схему будівлі обирають так, щоб вона могла забезпечити застосування прогресивних методів керування АТП.

Групу кузовних відділень (столярне, оббивальне, бляхарське, малярне) з технологічних міркувань розташовують поряд. Механічне, агрегатне, моторне й заготівельне відділення розташовують поблизу зони поточного ремонту і складу агрегатів та запасних частин. Виробничі відділення розміщують біля зон ,що мають технологічний зв'язок з зонами ТО. Усі робочі пости розташовують усередині закритих опалювальних приміщень. Перед робочими постами залишають простір, достатній для маневрування автомобілів, підвезення спорядження та устаткування, для виконання дрібних допоміжних робіт і т.п, Залежно від прийнятої форми організаційної побудови технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів робочі пости розташовують тупиковим або прямоточним способом. При тупиковому розташуванні постів найбільш поширене прямокутне одаорядне розташування автомобілів Жосокутне розташування постів під кутом 75°, 60°, 45°, 30° до осі проїзду застосовують, коли АТП експлуатує великі автомобілі. Косокутне розташування постів зменшує корисну площу виробничої зони. Відстань між робочими постами або автомобілями, встановленими на них, і від елементів будівлі вказана у будівельних нормах і правилах (СНІП) та довідниках. З однієї зони в іншу автомобілі переміщуються проїздами, які можуть проходити всередині будівлі або із зовні по території АТП. Внутрішні проїзди збільшують площу будівлі, проте зменшують протяги, втрати теплоти в холодну пору. Зовнішні проїзди зменшують розміри зон, підвищують безпеку руху і поліпшують санітарно- гігієнічні умови праці виконавців робіт при загальному здешевленні будівництва. Розміри і конфігурація основних зон залежать від кількості і типу робочих постів та потокових ліній. Площі виробничих приміщень при плануванні можуть відхилятись від розрахункових у межах ±20% (для приміщень, площа яких менша від 100м2) і ±10% (для приміщень, площа яких більше від 100м2).

3.2 Параметри руху автомобілів

Автомобілі при русі у межах приміщення і на території АТП здійснюють повороти і інші маневри, які пов'язані з пересуванням їх на пости обслуговування або на міста зберігання. При русі автомобіля по кривині його колеса повертаються

на деякий кут, причому зовнішнє колесо повертається на менший кут, ніж внутрішнє. Траєкторія, яку здійснює кожна точка автомобіля при повороті, являє собою криву радіуса, так як напрямні колеса не можуть одночасно бути повернуті на повний кут. Потім при збільшені кута радіус повороту зменшується до свого граничного позначення. Вихід автомобіля на рух по прямій потребує поступового зменшення кута повороту коліс до нуля і далі, як наслідок, збільшення радіуса повороту до нескінченності. Схематично рух автомобіля при повороті можливо розподілити на три фази (рис. 3.1), коли перша фаза виникає з моменту початку повороту напрямних коліс і продовжується до досягнення ними максимального позначення кута (при цьому радіус повороту змінюється від нескінченності до своєї найменшої величини). Друга фаза триває до того моменту, коли радіус повороту автомобіля описує кут, який рівний куту змінення напряму руху, і середня точка передньої вісі вийде на пряму, яка визначає подальший рух. В цій фазі автомобіль рухається по кривині найменшого радіуса. Третя фаза починається з моменту виходу середньої точки передньої вісі на пряму подальшого руху. З цього моменту кут повороту коліс починає зменшуватися до 0°, а радіус повороту збільшується до нескінченності.