Не дивлячись на те, що, як правило, в якості основних причин розвитку патерналізму вказуються традиції абсолютної монархії і тривалий період кріпацтва, що перестали існувати кілька десятиліть тому, патерналістські тенденції залишаються характерними і для сучасного українського суспільства.
При цьому особливе побоювання викликає позитивне ставлення до таких соціальних процесів певної категорії населення. Як правило, до таких громадян належать особи, які здійснюють державну владу на більш низькому рівні, і безпосередні пов'язані з нею.
Варто також відзначити, що в даний час процеси правотворчості та правозастосування в Україні в значній мірі успадковують традиційну для менталітету опору на патерналістські установки. При цьому зазначені тенденції поєднуються з прогресуванням правового нігілізму як вкрай негативного правового явища.
Слід наголосити, що для нашої держави, яка переживає перехідний період з характерною для нею зміною базових ціннісно-нормативних орієнтацій, вивчення взаємодії ментальних патерналістських установок і правових засад громадянського суспільства має особливе значення. Успіхи модернізації, спрямованої, зокрема, на утвердження цінностей права в усіх сферах суспільного життя, безпосередньо залежать від того, наскільки реформування відповідає основоположним ціннісно-нормативним орієнтаціям. Патерналізм при цьому, безсумнівно, виступає «гальмом» розвитку української правової культури[24,с.16].
Патерналістські установки правової ментальності населення нашої країни мають глибокі історичні корені, і пов'язані з превалюванням інтересів держави над потребами індивіда, міфологізацією влади та добровільної залежністю особистості від рішень «зверху». При цьому найбільш небезпечними проявами патерналізму на рівні поведінки кожної окремо взятої людини є правовий нігілізм і громадянська пасивність.
В даний час сукупність патерналістських установок, нерідко актуалізуються в залежності від економічної і соціальної обстановки, приходить в конфліктну взаємодію і протиріччя з принципами громадянського суспільства, ускладнює його формування, становлення сучасного правосвідомості та правової культури.
ВИСНОВКИ
Правовий менталітет являє собою різновид загального менталітету і будучи сферою повсякденного досвіду формується і підживлюється на основі правової дійсності. При цьому правовий менталітет серед інших правових явищ сфери духовного світу суспільства є нижчим щаблем, глибинним відображенням існуючих правових реалій. У той час як правове мислення більше відноситься до індивіда, правовий менталітет обтяжує до колективного, масового. Правовий менталітет не поглинає правосвідомість, правовий світогляд, правову культуру, правове мислення, так як всі вони досить автономні по відношенню один до одного, але між тим і в значній мірі стикаються, надаючи колосальний взаємний вплив.
історично складена культурологічна своєрідність;
консервативність, стійкий і статичний характер;
типовість уявлень, оцінювання, реагування;
колективний характер;
його політико-правова природа.
На підставі зазначених ознак можна сформулювати коротке визначення правового менталітету. Правовим менталітетом є усвідомлені і неусвідомлені, історично сформовані специфічні, найбільш типові і стійкі для певного суспільства (нації, етносу, народності) системи уявлень, оцінювань та реагувань на об'єкти політико-правової дійсності у світі, державі, регіоні.
Структура правового менталітету як складного явища представляє два тісно взаємодіючих рівня свідомого і несвідомого - сукупність усвідомлених і неусвідомлених правових уявлень, стереотипів, ціннісно-правових орієнтацій, правових аттітюдів і установок певних соціальних спільнот у сфері політико-правової повсякденності. У свою чергу сутність і структура правового менталітету обумовлюють і його головні функції, а саме такі, як: пізнавальна, оцінна, регулятивна, збереження (захисту), накопичувальна, комунікативна, функції з упорядкування, стабілізації та консервації правосвідомості, а також функції категоризації та інтеграції.
Хотілося б відзначити, що менталітет будь-якої нації складається під впливом ряду умов, в яких протікає її життя. Безсумнівно, фактори, серед яких географічне розташування, протяжність і заселеність території, багатонаціональність, природно-кліматичні чинники, релігія, війни, освіту, а також менталітет етносів і епохальний менталітет справили вплив на формування «національної правоментальної» сфери населення України, на його правові уявлення , ціннісно-правові орієнтації, правові установки. Перераховані фактори показують нам, що історичний шлях розвитку державності, права, культури, менталітету, які обумовлені умовами життєдіяльності, у кожної нації особливий і притаманний тільки йому.
Образно кажучи, правової менталітет - це як земля (грунт), в кожній точці світу вона має свій неповторний склад. Здавалося б цей склад незмінний, але тим не менше, людина своїми діями може або «культивуючи», обробляючи і додаючи корисні речовини - покращувати якість складу, або, отруювати - погіршуючи ці якості. Так і з правоментальної сферою суспільства. Вона здатна хоча і не значною мірою, але змінюватися (незважаючи на те, що правовий менталітет характеризується як «консервативний» фактор).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Теорія держави і права [Текст]: підручник / за ред. О. В. Петришина ; НУ ЮАУ. - Х.: Право, 2014. - 368 с.
. Загальна теорія держави і права [Текст]: підручник / за ред.: М. В. Цвік, О. В. Петришин, юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого Нац. - Х.: Право, 2013. - 584 с.
. Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави і права. Видання друге. - X.: ТОВ «Одіссей», 2012.- 432 с.
. Скакун О.Ф. Теорія держави і права [Текст]... О.Ф. Теорія права ідержави [Текст]: підручник / О. Ф. Скакун. - К.: Правова єдність, 2013.
.В. С. Кульчицький, М.. Настюк, Б.Й. Тищик. Історія держави і права України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер,2002.
. Меняйло, Д.В. Правовой менталитет: автореф. дис. … канд. юрид. наук / Дмитрий Васильевич Меняйло. - Волгоград, 2013. - 23 с.
. Комаров С. А. Теория государства и права в схемах и определениях. - М., 2005.
. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2008.
. С.С. Алексеев: «Теория государства и права»: ученик для юридических вузов и факультетов, под. ред…проф.. С.С.Алексеева: Норма; Моска; 2012.-302с.
. Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навчальний посібник - К.: МАУП,2009.-240 с.
. Загальна теорія держави і права:Підручник для студ. юр. спец. вищ. навч. закладів /М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л.Богачова та ін..; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2011. с. 42-50.
. Сухонос В.В.: Теорія держави і права; Навчальний посібник. - «Університетська книга»,2010, 536 с.
. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави [Текст]: навчальний посібник / П. М. Рабінович. - [3-є вид. зі змін. і доповн.]. - К.: ІСДО, 2008. - С. 93
. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2011.
. Є.О. Гіда, Є.В. Білозьоров, A.M. Завальний та ін. /Теорія держави та права/: підручник:.С. Ліпкан 2011 р.- 576 ст.
. Алексеев С. С. Общая теория права: учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. / С. С. Алексеев. - М., 2008.
. Венгеров АБ. Теория государства и права [Текст]: [учебн.] / А. Б. Венгеров. - [3-е изд.]. - М.: Юриспруденция, 2010. - 528 с.
. Копєйчиков В.В «Загальна теорія держави і права» - Навчальний посібник.-К.:Юрінком,2007.
. Теория государства и права: учебник / А.С. Пиголкин, А.Н. Головастикова, Ю.А. Дмитриев; под. ред. А.С. Пиголкина. - М.: Издательство Юрайт, 2010. - 744 с.
. Теория государства и права: учебник / С.С. Алексеев, С.И. Архипов, В.М. Корельский; под ред. С.С. Алексеева. - М.: Норма, 2011. - 458 с.
. Корельський В.М і Перевалова В.Д. «Теория государства и права» Підручник/ - М., 2002.
. Лазарєв В.В., Липень С.В. «Теорія держави і права», Підручник для вузів. М.:Спарк,2012.
. Нерсесянц В.С. «Загальна теорія права і держави» М.,2006.
.Гладкий С. О. Правовий менталітет як обєкт правового самопізнання [Електронний ресурс] / С. О. Гладкий // Часопис Київського університету права. - 2014. - № 2. - С. 14-17.