Курсовая работа (т): Організація економічного аналізу на підприємстві

Організація економічного аналізу на підприємстві

МIНICТEPCТВO OCВIТИ I НAУКИ УКPAЇНИ

ДOНEЦЬКИЙ НAЦIOНAЛЬНИЙ ТEXНIЧНИЙ УНIВEPCИТEТ

КУPCOВA POБOТA

з економічного аналазу

нa тeму: Організація економічного аналізу на підприємстві

Виконал Ріхерт С. В.

студент гр. EПоз-11

Кepiвник Шилова Л.І.

м. Кpacнoapмiйcьк - 2015 piк

Вступ

Аналітична робота на підприємстві є важливим елементом корпоративного планового процесу.

Кожен менеджер, управлінець, керівник незалежно від своїх функціональних інтересів, повинен бути знайомий з механікою і сенсом складання, виконання та контролю планів, принаймні настільки, наскільки це стосується його діяльності. Найбільш важливими завданнями є наступні:

забезпечення оптимального вкладу планів у корпоративні цілі. Це означає, що фінансові плани сумісні з корпоративним планом. Фінансові наслідки прийняття пропозицій за умовами прибутку, витрат, продажних цін, обороту і т. д. аналізуються і уточнюються.

планування потоку готівкових коштів має здійснюватися так, щоб компанія була в змозі задовольняти плановані вимоги.

Аналіз та оцінка будь-яких пропозицій, прогнозування можливих наслідків прийняття пропозицій та їх альтернатив, вибір найкращих варіантів, надання рекомендацій робляться у формі, зрозумілій і не фінансистам. Очевидно, що аналітична робота вимагає спеціальних навичок.

Все вищесказане визначило актуальність теми курсової роботи.

Метою даної роботи є вивчення стану організації та проведення аналітичної роботи на підприємстві.

Завдання курсової роботи:

розглянути цілі аналізу господарської діяльності підприємства;

розкрити сутність організації і проведення аналітичної роботи на підприємстві;

привести загальну характеристику діяльності підприємства;

провести аналіз стану організації та проведення аналітичної роботи на підприємстві.

Об'єкт дослідження в даній курсовій роботі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют».

Предмет дослідження - організація аналітичної роботи підприємства.

Інформаційною базою проведення аналізу є: навчальна література з економічного аналізу, аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, наукові статті в періодичних виданнях з досліджуваної проблеми, бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, додаток до балансу, і інша нормативна документація ТОВ «Абсолют».

1. Теоретичні основи економічного аналізу на підприємстві

В першому розділі курсової роботи розглянуті наступні питання:

Характеристика загальних методичних принципів організації економічного аналізу.

Складові елементи організації економічного аналізу на підприємстві, їх характеристика.

Характеристика основних етапів аналітичних досліджень. Порядок складання програми економічного аналізу.

.1 Характеристика загальних методичних принципів організації економічного аналізу

Економічний аналіз пов'язаний з виробничою, маркетинговою, фінансово-господарської та іншою економічною діяльністю підприємств. Він припускає діалектичний підхід до вивчення господарських процесів у їхньому становленні та розвитку, тобто дослідження відповідних процесів, облік зв'язків і взаємозалежностей між ними.

Проведення комплексного економічного аналізу господарської діяльності передбачає використання таких принципів:

) Аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ, процесів, результатів господарювання. Оцінка результатів діяльності організації повинна враховувати її відповідність вимогам законодавства, державної економічної, екологічної та соціальної політики.

Таким чином, принцип державності відображає державний підхід до оцінки економічних явищ і полягає в тому, що аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств різних форм власності та їх структурних підрозділів передбачає врахування економічної, стратегії держави.

) Аналіз повинен носити науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

Таким чином, економічний аналіз враховує вимоги економічних законів, передбачає використання сучасних актуальних методів економічних досліджень. Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу спирається на досягнення економічної науки і враховує дію економічних законів.

) Комплексність. Це основна якість економічного аналізу, яке полягає в розгляді всіх сторін діяльності досліджуваного об'єкта, всіх причинно-наслідкових зв'язків окремих елементів економічної системи.

Комплексність дослідження вимагає обхвату всіх ланок і всіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

) Однією з вимог до аналізу є забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з ряду елементів, певним способом пов'язаних між собою і зовнішнім середовищем. Вивчення кожного об'єкту повинне здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і співпідпорядкованості його окремих елементів.

Кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з елементів, пов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем.

) Принцип системності та комплексності потребує врахування взаємозв'язку окремих факторів при вивченні, вимірюванні і узагальненні їх впливу на формування економічних показників. Всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства розглядаються при цьому не ізольовано, а у взаємозв'язку й динаміці. Аналіз проводиться на всіх рівнях управління, а його комплексність проявляється в системному розгляді всіх стадій і показників діяльності аналізованого об'єкта в і до взаємозв'язку.

) Об'єктивність, конкретність, точність. Результати аналізу повинні відображати об'єктивну реальність і базуватися на достовірній інформації та точних аналітичних розрахунках.

Принцип об'єктивності передбачає дослідження реальних економічних явищ і процесів, їх причинно-наслідкові взаємозв'язки. Він відбитий в законодавчих актах, що передбачають різну ступінь відповідальності осіб, які допустили фальсифікацію даних обліку і звітності про діяльності підприємства.

Тим самим інформація, використовувана в процесі дослідження, повинна бути документально обґрунтованої й достовірної, відображати реальну фінансово-господарську діяльність даного підприємства.

) Дієвість. Аналіз повинен активно впливати на хід виробничого процесу та його результати, своєчасно виявляти недоліки в роботі та резерви поліпшення її показників, інформувати керівництво організації.

) Плановість. Проведення аналізу повинно відповідати плану заходів, в якому закладаються строки робіт, виконавці і форми контролю за достовірністю отриманих результатів.

) Оперативність. Аналіз повинен проводитися швидко і чітко, виключаючи питання, що затінюють сутність досліджуваної проблеми. Це забезпечує ефективність прийнятого управлінського рішення.

Принцип оперативності стосується швидкого і чіткого виконання підприємством завдань, реалізації прийнятих рішень і т.д. За результатами аналізу намічаються заходи, спрямовані на поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, своєчасність аналізу дозволяє перетворити його в інструмент оперативного контролю різних сфер діяльності підприємства.

) Ефективність. Витрати на проведення аналізу повинні бути значно менше ефекту, одержуваного від нього.

Принцип ефективності виражається в тому, що витрати на проведення аналізу дають багаторазовий ефект.

) Також одним із принципів аналізу є його демократизм (принцип масовості), що припускає участь в проведенні аналізу широкого кола працівників підприємства, що забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання наявних внутрішньогосподарських резервів. [12]

Принцип масовості означає залучення до аналітичної роботи фахівців виробничої сфери, від якої залежить підвищення життєвого рівня населення. Процеси глобалізації економіки, створення рівних умов дня підприємств різних форм власності сприяють підвищенню ефективності його діяльності, що досягається вишукуванням невикористаних резервів в діяльності кожного підрозділу підприємства.

Розглянуті принципи економічного аналізу становлять, таким чином, основу аналітичної роботи на підприємствах, ефективність якого забезпечується комплексністю їх використання на будь-якому рівні управління.

.2 Складові елементи організації економічного аналізу на підприємстві, їх характеристика

Цілеспрямованість аналітичного дослідження, вагомість його висновків та обґрунтованість пропозицій, значною мірою залежать від добору виконавців та організації робіт. Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети.

Організація аналітичної роботи включає:

розробку загальних принципів і порядку проведення аналізу;

планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;

матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпеченні;

загальне керівництво;

прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення;

контроль за впровадженням у виробництво розроблені заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві і план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розділи господарської діяльності, і об'єкти, які повинні вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу. [9]

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єкти етапи аналізу, терміни виконання і завдання робіт тощо.

Організація проведення окремих аналітичних робіт включають такі питання:

призначення керівника роботи;

підбір кваліфікованих виконавців;

складання плану роботи;

забезпечення необхідним інструктивним матеріалом;

забезпечення технічними та іншими засобами;

контроль роботи та реалізація пропозицій аналітиків;

інші.

Організаційні питання можуть вирішуватися по-різному в залежності від того, стосується це проведення аналітичних робіт працівниками підприємства та для власних потреб його колективу чи це пов'язано з вивченням діяльності підприємства сторонніми контролюючими установами. Це може обумовлювати зміни термінів і виконавців, але й змісту програми що використовується. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків та наукових установ, відомчі ревізори та інші працівники контролюючих організацій. Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються також працівники технічних, технологічних та інших служб.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов'язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, потрібно мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та зволікання на вивчення другорядних або зайвих проблем. Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, потрібно враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору і опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібно для виконання окремих етапів робіт. Рекомендується виділяти три головні етапи: попередній, основний і заключний. На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання. Основний етап передбачає заповнення усіх таблиць, вивчення і опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу, на зміну величини показників, пошук резервів. З окремих питань, які вивчено, роблять оцінки і підраховують резерви виробництва. На заключному етапі узагальнюються наслідки аналізу і підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою поліпшення роботи та використанні знайдених резервів виробництва. З цих трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, які є в справах підприємства (акти ревізій і перевірок, накази, виробнича листування, тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об'єктивні показники від суб'єктивного, тенденційного їх тлумачення. [7]

Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів, на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів, аналітичних і доповідних записок, пояснювальних записок, до звітів. Працівники зовнішніх установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, в якому відображаються наслідки аналізу і необхідні заходи для впровадження у виробництво, є проект наказу. Цей документ, якщо він скріплюється підписом керівника підприємства, має обов'язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів. За виконанням заходів слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті ж недоліки в роботі будуть знову повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.

.3. Характеристика основних етапів аналітичних досліджень. Порядок складання програми економічного аналізу

Природа і сутність аналітичної роботи та оцінки потенціалу підприємства передбачають ряд послідовних етапів.

) Визначення мети і завдань.

) Розробка програми (плану), в якій ставиться чітке завдання щодо об'єктів та характеру аналізу (терміни, відповідальні особи, форми, методи, техніка і т. п.). В програмі (плані) визначаються:

а) об'єкт аналізу (структура або процес, технологія, операція, процедура);

б) суб'єкт аналізу (хто проводить);

в) період, за який виконується аналіз;

г) оформлення результатів аналізу (звіт, висновок, розрахунок економічної ефективності або описова характеристика);

д) термін проведення аналітичних операцій;

е) кому спрямовуються результати аналізу і як вони повинні бути використані.

) Встановлення послідовності виконання.

) Вибір і обґрунтування методів проведення.

) Визначення та добір необхідної інформації.

) Проведення аналізу шляхом вивчення, узагальнення вихідних даних, групування і порівняння однорідних показників; виявлення зв'язків, закономірностей, протиріч; кількісної та якісної оцінки окремих показників, врахування впливу різноспрямованих факторів.

) Узагальнення результатів аналізу.

) Підготовка висновків по основних напрямках аналізу, їх конкретизація.

) Оформлення звіту (висновку) за підсумками аналізу. [4]

Послідовність проведення аналізу та оцінки потенціалу підприємства включає ряд певних процедур. До них відносяться наступні:

аналітична структуризація аналізованого об'єкта, мета якої отримати уявлення про його склад, структуру, властивості, відносини;

угруповання і класифікація елементів фінансово-господарської діяльності підприємства;

вивчення кількісних і якісних характеристик цих елементів;

вивчення видів зв'язків між елементами;

кількісна та якісна оцінка резервів;

оцінка факторів, що впливають на ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства;

узагальнення аналітичних даних, порівняння однорідних показників, виявлення зв'язків, закономірностей, протиріч;