Курсовая работа (т): Огляд існуючих конструкцій обчісувальних жаток

де , f - коефіцієнт тертя зерна о напрямну поверхню ОА.

Рівняння (6) включають невідомі велечини V, N, ц, с і для однозначного вирішення поставленої задачі руху потребують введеня додаткових рівнянь.Це рівняння форми верхнього кожуха в перерезі с=с(ц) відповідно до нього першої похідної- зміни танзенец, кута нахилу дотичної.

Використовуючи метод підстановок, після відповідних математичних перетворень отримата залежність для визначення початкової швидкості частинки необхідної для її руху без відриву від внутришньої поверхні кожуха

Аналіз впливу основних конструктивних параметрів на дінаміку руху зернини виконаний чисельним методом на ПЕОМ. Встановлено що при зміні радіусу кожуху обчісувального пристрою від 1м до 7м швидкість руху змінюється від 6,3м/с до 16,5м/с. Мінімальне значення початкової швидкості з урахуванням конструктивних особливостей пристрою складає V0 = 6,3 м/c.

Відповідно до проведених досліджень динаміки руху і визначеної початкової швидкості зернин які відокремлюются від стебел, потужність процесу обчісування буде складати

де Q - зусилля, необхідне для обчісування одного суцвіття, Н;- довжина зуба обчісувальної гребінки, м;

Вр - ширина захвату обчісувального пристрою, м;

Н - густота стеблостою, шт/м2.

Для підтвердження залежностей і параметрів робочого органу отриманих теоретичним шляхом були проведені лабораторні і польові дослідження.

В третьому розділі “Лабораторні дослідження обчісувального пристрою” поставлені мета і програма експериментальних робіт, приведені методика і результати досліджень окремих робочих елементів пристрою.

Для проведення робіт розроблена і виготовлена лабораторна установка схема якої представлена на рис. 5.

Лабораторна установка складається з обчісувального пристрою 1, транспортера-живильника 2, приводу обчісувального пристрою 3, приводу транспортера-живильника 4, пульта керування лабораторним устаткуванням 5.

Обчісувальний пристрій 1 складався з обчісувального барабана 6 із гребінками 7, бітера-відбивача 8 із гребінками (лопатами) 9, кожуху 10, збірника обчісаного вороху 11.

Транспортер-живильник 2, складався з несучої рами і ланцюгово-планчатого транспортера з касетами 12 для закріплення рослин. До опор транспортера під обчісувальним пристроєм закріплений лоток 13 для збору втрат зерна осипом.

Для проведення досліджень були виготовлені змінні модулі бітера-відбивача діаметрами 700 мм, 450 мм, 380 мм, 310 мм.

Дослідження проводилися на обмолоті пшениці сорту “Обрій” з такими показниками: довжина рослин 55 см, вологість зерна 13%, вологість соломи 14%, відношення маси зерна до маси соломи 1,0:1,4, абсолютна вага 1000 зернин - 40 г.

Для проведення експерименту були визначені фактори, що впливають на технологічний процес роботи обчісувального пристрою: тип робочого органу х1; діаметр бітера-відбивача х2. Вихідним параметром оцінки якісної роботи обчісувального пристрою, прийняті втрати зерна осипом у.

В результаті проведення експерименту встановлено, що фактор типу робочих органів х1 і парна взаємодія факторів х1х2 не значимі, а при обробці результатів на ПЕОМ отримане рівняння регресії в розкодованому виді:

Таким чином діаметр бітера-відбивача є основним фактором, що впливає на втрати зерна осипом і для визначення його оптимального значення проведено додатковий експеримент. Окрім цього, для уточнення значимості бітера-відбивача в технологічному процесі обчісування, проведені порівняльні дослідження двобарабанного і однобарабанного обчісувального пристрою, а також із базовою модифікацією при діаметрі бітера-відбивача dб.о. = 700 мм.

За результатами порівняльних досліджень була отримана залежність втрат зерна осипом від діаметра бітера-відбивача (рис. 6).

Аналізуючи отриману залежність було встановлено, що використання бітера-відбивача дозволяє знизити втрати зерна осипом від 3,3% до 1,6%. Зменшення діаметра бітера-відбивача від базового 700 мм до експериментального 380 мм, також знижує втрати зерна від 3,1 до 1,6%.

Для проведення досліджень витрат потужності на очісування використовувалася лабораторна установка і стандартне устаткування по тензовимірюванню: підсилювач, осцилограф, тензодатчики. Обробка отриманих результатів вказує на підвищення потужності при зменшенні діаметра барабана, так при dб.о. = 700 мм. потужність складала 0,11 кВт/м, а при dб.о. = 380мм. збільшилась на 68,75% і складала 0,16 кВт/м.

ВИСНОВОК

В результаті виконаних теоретичних і експериментальних досліджень встановлено, що найбільш перспективним напрямком підвищення продуктивності, зниження енергоємності та покращання якості збирання зернових культур є очісування їх на корені.

Аналіз збирання врожаю методом очісування показав, що головною недостатньо вирішеною проблемою є неприпустимі втрати зерна, знизити які рекомендується шляхом використання двобарабанних пристроїв, що складаються з очісусуючого барабана та бітера-відбивача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

обчісувальний жатка зерно

1.     Василенко П. М. Елементи методики математичної обробки результатів експериментальних досліджень. - М., 1958. - 59 с.

Гончаров Б. В. Дослідження робочого процесу обчісуючого пристрою для обмолоту рису на корені з метою зменшення втрат зерна: Автореф. дис...канд. техн. наук. - Мелітополь: типография, 1982. - 182 с.

.       Машков А. М., Астафуров А. С. Розробка причіпної машини для збирання зернових культур способом обмолоту рослин на корені // Питання стабілізації і підвищення ефективності АПК Криму в дослідженнях молодих вчених. - Сімферополь: Гортипография, 1997. - 52-54 с.

3.      <https://uk.wikipedia.org>

.        https://www.google.com.ua

і