10
У практиці міжнародної торгівлі традиційним є використання в процесі встановлення ділового контакту з партнером таких типових форм документів як запит та оферта. У разі необхідності також використовуються різноманітні методи перевірки платоспроможності потенційного партнера.
Етап 4. Аналіз конкурентних пропозицій .
У процесі встановлення контактів із потенційними партнерами від них одержуються конкурентні матеріали, які необхідно порівняти та визначити найбільш вигідні умови здійснення угоди з точки зору українського суб’єкта.
Етап 5. Узгодження основних умов угоди та її оформлення.
Відповідно до чинного законодавства України суб’єктами ЗЕД можуть укладатися зовнішньоекономічні угоди тільки в письмовій формі з використанням контракту. Узгодження головних умов угоди та складання контракту – складний і важливий процес. Тому безпосередню участь на даному етапі повинні приймати не тільки перші керівники фірми, але й фахівці з міжнародного торгового права та національного податкового законодавства (бухгалтер, аудитор). Оформлення та підписання контракту може здійснюватись як на зустрічі партнерів у процесі переговорів, так і без неї.
3.4 Аналіз внутрішнього ринку
У даному розділі курсової роботи наводяться результати проведення основних елементів маркетингового дослідження внутрішнього ринку відповідного товару. З цією метою студентам необхідно активно використовувати всі доступні джерела інформації, такі як ділові друковані видання, мережа Internet, різноманітні довідники та рекламні матеріали, тощо.
Необхідною умовою для успішного виконання даного розділу є володіння знаннями та відповідними навичками з курсу “Маркетинг”.
3.4.1 Аналіз можливостей країни з експорту товару (для експортної операції)
Товар одного найменування може суттєво відрізнятися у різних виробників та постачальників не тільки за своїми споживчими якостями та ціні, але й за умовами його придбання (розмір партії, терміни постачання, форма та умови розрахунків, тощо). Тому для торговельної фірми важливим є проведення аналізу можливих варіантів придбання товару на внутрішньому ринку, для чого в даному розділі потрібно:
11
визначити головних виробників товару на внутрішньому ринку та дати їм характеристику (орієнтовні обсяги виробництва, ритмічність роботи, фінансовий стан, надійність і т.д.);
охарактеризувати якість товарів, що пропонуються різними постачальниками;
проаналізувати цінову політику різних виробників;
обґрунтувати вибір постачальника товару;
скласти запит постачальнику на придбання товару з його розміщенням
у додатку курсової роботи.
Приклад запиту наведено в Додатку Б.
3.4.2 Аналіз ринку товару в країні (для імпортної операції)
Для визначення можливостей збуту товару, що імпортується, необхідно
врамках маркетингового дослідження вирішити наступні задачі:
дати характеристику груп споживачів товару в країні, провести сегментацію ринку;
проаналізувати потреби груп споживачів щодо якості та ціни товару;
визначити, виходячи з особливостей товару та ринку країни, доцільну політику збуту та цінову політику на внутрішньому ринку;
з метою інформування потенційного покупця товару про бажання укласти з ним договір купівлі–продажу необхідно скласти оферту, яка розміщується в додатку курсової роботи.
Приклад твердої оферти наведено в Додатку В.
3.5. Характеристика умов експорту (імпорту) товарів
Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції суттєво залежить від визначених правил та обмежень, встановлених державами для відповідних операцій. Тому дуже важливим, а інколи вирішальним на етапі розгляду варіантів зовнішньоекономічних угод є визначення існуючих умов та обмежень у здійсненні експортно–імпортних операцій.
З цією метою в даному розділі курсової роботи студентам необхідно:
1.Визначити код товару, який є об’єктом зовнішньоекономічної угоди.
Для цілей митного оформлення товару та визначення деяких вимог до порядку здійснення зовнішньоекономічної операції найменування товару однозначно визначається за допомогою коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).
УКТЗЕД було введено Постановою Кабінету міністрів України № 1354 від 31 серпня 1998 року “Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності” як єдину митно-статистичну
12
номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, що використовується для цілей тарифного i нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Фактично її застосування розпочато з 1 липня 2001 року у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року №
2371-III.
Повний код за УКТЗЕД для будь-якого товару складається з десяти цифр. Для визначення коду товару, що розглядається в курсовій роботі, студенти можуть скористатись комп’ютерною програмою MDInfo програмного комплексу MDOffice, або Митним тарифом України у друкованому вигляді. При цьому застосовуються Правила інтерпретації УКТЗЕД, які наведені у Додатку Г.
2.Визначити та проаналізувати методи регулювання в Україні порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій відповідного
виду.
Будь-яка держава обов’язково визначає певні правила та вимоги до здійснення зовнішньоекономічних операцій певного виду. При цьому можуть використовуватись різноманітні методи регулювання, які можна розподілити на наступні групи:
Нетарифні методи, до яких відносяться:
-кількісні та валютні обмеження (квотування, ліцензування, "добровільні" обмеження експорту, заборони);
-порядок митного оформлення товару та інші адміністративні формальності;
-вимоги до товару, що імпортується (по якості, можливому забрудненню оточуючого середовища, тощо);
-фінансові методи нетарифного регулювання імпорту (антидемпінгове або компенсаційне мито, імпортні депозити, авансова виплата мита та податків, тощо);
Тарифне регулювання експортно–імпортних операцій (розмір ставок мита, їх диференціація, порядок сплати, пільги);
Засоби стимулювання експорту товару;
Міжнародні договори та угоди (наприклад, про вільну торгівлю, уникнення подвійного оподаткування, тощо).
В курсовій роботі студентам необхідно ретельно проаналізувати законодавчу та нормативну базу України для визначення методів, які держава застосовує для регулювання порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій конкретного виду, який розглядається в роботі, та дати їх характеристику. З цією метою доцільно користуватись наведеними у розділі 1.4 джерелами.
3.Виходячи з установлених вимог та обмежень по здійсненню конкретної угоди (наприклад, необхідності оформлення
13
попередньої декларації з визначенням одного з можливих методів гарантування доставки товарів до митниці призначення, або необхідності отримання сертифікату відповідності на товар як умови ввезення його на митну територію України) необхідно визначити планову раціональну послідовність вирішення задач при здійсненні угоди.
3.6 Визначення країни імпортера (країни експортера) товару
Якщо в курсовій роботі розглядається підготовка експортної операції, то в даному розділі необхідно:
-провести аналіз країн можливих споживачів товару;
-визначити вимоги можливих споживачів до якостей товару;
-обґрунтувати вибір країни імпортера;
-скласти оферту (яка розміщується в додатку курсової роботи).
У випадку розгляду імпортної зовнішньоекономічної операції в цьому розділі необхідно:
-провести аналіз пропозицій експортерів товару;
-дати характеристику споживчих якостей товару від різних експортерів;
-визначити збутову та цінову політику експортерів;
-обґрунтувати вибір країни експортера;
-скласти запит (який розміщується в додатку курсової роботи).
3.7 Обґрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару
Оскільки об’єктами угод, які розглядаються в даній курсовій роботі, є матеріальними товарами, то суттєвою умовою підготовки зовнішньоекономічної операції є визначення доцільної схеми транспортування.
Доставка товару може здійснюватись різними видами транспорту та їх комбінаціями. Кожен із варіантів має свої особливі характеристики, такі як тривалість перевезення, надійність зберігання товарами своїх якостей та цілісності в процесі доставки, необхідні витрати на доставку, необхідність перевантаження, тощо.
Вданому розділі курсової роботи необхідно:
провести аналіз як мінімум двох можливих варіантів організації доставки товару з використанням різних видів транспорту;
виходячи з індивідуальних властивостей товару, географічного розташування країни розміщення партнера та інших факторів, обґрунтувати вибір доцільного варіанта доставки;
14
визначити головних операторів відповідного ринку транспортних послуг (якими можуть бути безпосередньо перевізники, або експедиторські фірми) та охарактеризувати умови надання ними послуг;
обрати базисну умову поставки товару Інкотермс-2000 (або Інкотермс-
2010), узгодити її з викладачем та навести розгорнуту характеристику. Інкотермс являють собою набір умов, на яких укладаються контракти
купівлі-продажу між сторонами (продавцем і покупцем), комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах. Кожна з умов визначає обов'язки продавця й покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання зобов’язань щодо поставки товару. Для повного визначення базисних умов поставки потрібно визначити ще й місце поставки товарів, яке додається до назви самої умови.
При наведенні в даному розділі курсової роботи характеристики обраної умови Інкотермс-2000/2010 необхідно дати відповіді на нижченаведені запитання:
1.Після здійснення яких дій вважається, що експортер виконав свої зобов’язання щодо поставки товару?
2.Як розподіляються обов’язки сторін по виконанню, або організації виконання головних складових дій процесу поставки товарів, а також за чий рахунок вони здійснюються?
При цьому можна виділити наступні головні елементи поставки:
-пакування товару, підготовка його до перевезення;
-доставка товару до головного перевізника;
-здійснення експортних формальностей (митне оформлення), сплата експортного мита, податків та зборів, отримання експортних ліцензій, тощо;
-навантаження товару на транспортний засіб головного перевізника;
-здійснення, або організація здійснення основного перевезення товару;
-страхування основного перевезення;
-здійснення імпортних формальностей (митне оформлення), сплата імпортного мита, податків та зборів, отримання імпортних ліцензій, тощо;
-розвантаження транспортного засобу головного перевізника;
-доставка товару від основного перевізника до одержувача.
3.Хто несе додаткові (непередбачувані) витрати, яки виникають у процесі перевезень?
4.В який момент ризики ушкодження та втрати товару переходять від експортера до імпортера?
5.Які існують обов’язки сторін по оформленню та передачі комерційної документації?
6.Які види транспорту можуть бути використані при даних базисних умовах поставки?