Материал: МУ к ЛБ электромагнетизм - ФИЗИКА

1.4.2 Шунтуванняіградуюванняамперметранапостійномуструмі

Скласти схему(рис. 1.6). Послідовно знавантаженням R2 увімкнути досліджуваний прилад P і зразковий PA. Схему підключають до джерела, клеми якого позначені на панелі =U .

Рисунок1.6

Зняти залежність кількості поділок шкали від сили струму n = f (I ) . Побудувати графік n(I ) . Нанести на графіку похибки вимірювань. Визна-

чити ціну поділки і чутливість приладу. Виміряти за допомогою приладу В7-21А опори Rш , R2 і R1 + R′.

Визначити коефіцієнт шунтування k і, знаючи опір шунта, обчислити внутрішній опір амперметра Ra .

1.4.3 Градуювання вольтметра за постійною напругою

Як вольтметр використовується той самий стрілочний прилад, що й при виконанні попереднього завдання. До нього підключається додатковий резистор Rд = R2 .

Скластисхему, рис1.7.

Рисунок1.7

11

Зняти залежність кількості поділок приладу n від напруги n=f(U) між точками a та b. Побудувати градуювальний графік. Визначити ціну поділки і чутливість приладу.

1.4.4 Градуювання вольтметра за змінною напругою

Для використання приладу постійного струму в колах змінного струму послідовно зі стрілочним приладом P на ділянці кола ab (рис. 1.7) вмикається діод VD, який перетворює змінний струм в постійний. Величина струму, що протікає через прилад в цьому випадку, пропорційна прикладеній змінній напрузі.

Дляградуюванняскластисхему(рис. 1.8). ПриладPV – зразковий.

Рисунок 1.8

Зняти залежність n(U ) і побудувати градуювальний графік. Визначити ціну поділки і чутливість приладу.

1.4.5 Визначеннясили змінногоструму

За допомогою зразкового приладу PA визначити силу змінного струму, що протікає через подільник R′ + R1. Для цього ввімкнути прилад PA (В7-21А) по-

слідовно з R′ + R1 і джерелом живлення ~ U . Визначити похибку вимірюваної величини.

1.5 Зміст звіту

Звіт має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірів у вигляді таблиць, графіки залежностей графік n(I ) , n(U ), стислі

висновки.

1.6 Контрольні запитання і завдання

1.Вчому полягає процес вимірювання фізичної величини?

2.Які призначення і способи вмикання змінного опору в електричне коло?

12

3.Чи є можливість виміряти силу струму в 2А за допомогою використаного в роботі стрілочного приладу? Якщо є, то які?

4.Що означає клас точності електровимірювального приладу?

5.Як визначити абсолютну похибку вимірювання стрілочного приладу? Цифровогоприладу?

6.Які фізичні явища використовуються для перетворення сили струму в момент сили, моменту сили в переміщення стрілки, напруги в силуструму?

7.Що таке чутливість і ціна поділки приладу?

8.Які головні характеристики електровимірювальних приладів?

9.Якіпринципидіїприладівмагнітоелектричноїіелектромагнітноїсистем?

10.Поясніть зміст умовних позначень на стрілочному приладі, що використовуєтьсядлявимірювань?

2 ОСЦИЛОГРАФУВАННЯФІЗИЧНИХПРОЦЕСІВ

2.1Мета роботи: з'ясувати принцип дії електронного осцилографа, навчитися використовувати осцилограф для спостереження форми сигналу, вимірювання напруги, частоти, різниці фаз, дослідити явища, які виникають при складанні коливань однакового напрямку та взаємно перпендикулярних коливань.

2.2Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Електронний осцилограф (ЕО) використовується у науковій та інженерній практиці для дослідження характеристик форми напруг або струмів швидкозмінних коливальних процесів, вимірювання їх амплітуд, частот, фаз і визначення тривалості періодичних процесів. Особливо широко використовуються електронні осцилографи для дослідження характеру часових залежностей параметрів різних процесів за їх осцилограмами.

2.2.1 Будова та принцип дії електронного осцилографа

Осцилограф складається з осцилографічного індикатора – електроннопроменевої трубки (ЕПТ), підсилювачів, каналів вертикального Y та горизонтального X відхилень, генератора розгортки, блока живлення та органів керування.

Електронно-променева трубка (рис. 2.1) складається з скляної колби, в якій створений високий вакуум. Всередині колби розташовано джерело електронів – катод 1, який безпосередньо нагрівається волоском розжарення 2. Катод знаходиться всередині циліндричного електрода 3. Зміною негативного потенціалу на електроді 3 регулюється кількість електронів, які проходять крізь його отвір, внаслідок чого змінюється яскравість плями на екрані ЕПТ. Перший анод 4 служить для фокусування, а другий 5 – для прискорення електронів. Катод, волосок розжарення, керуючий електрод та обидва аноди складають електронну гармату.

13

Виходячи з електронної гармати, сформований електронний промінь проходить між двома парами металевих пластин 6,7, які служать для йоговідхилення.

1– катод; 2 – волосок розжарення;

3 – циліндричний електрод;

4 – першийанод;

5 – другий анод;

6 – вертикально розташовані пластини;

7– горизонтально розташовані пластини;

8– екран

Рисунок2.1

Вертикально розташовані пластини 6 служать для відхилення електронного променя у горизонтальній площині (пластини X), а горизонтально розташовані пластини 7 – у вертикальній площині (пластини Y). Якщо електричнеполеміжпластинами відсутнє, то електронний промінь не відхиляється і при відповідному юстуванні електронно-оптичної системи потрапляє у центр екрана ЕПТ, що викликає його світіння. Якщо прикласти до вертикально відхиляючих пластин напругу U , промінь зміщується на відстань y , якавизначається співвідношенням:

2Uk d

де l – довжина відхиляючої пластини;

d – відстань між відхиляючими пластинами; L – відстань від пластин до екрану;

Uk – різниця потенціалів між другим анодом та катодом (прискорююча різниця потенціалів).

2.2.2 Підсилювачі та послаблювачі вхідних сигналів

Електронно-променева трубка сама по собі має малу чутливість. Підсилення чутливості ЕО забезпечується підсилювачами напруги. Кожна пара відхиляючих пластин має свій підсилювач. Підсилювач для X-пластин звичайно має невеликий коефіцієнт підсилення, так як він призначений головним чином для підсилення достатньо великого сигналу. Підсилювач Y-пластин, навпаки, має достатньо великий коефіцієнт підсилення. У обох підсилювачів широка смуга пропускання і дуже рівномірна частотна характеристика, тобто коефіцієнт підсилення майже не залежить від частоти.

14

Якщо на вхід осцилографа подається достатньо великий сигнал, його можна подавати безпосередньо на відхиляючі пластини або скористатися послаблювачем сигналів (потенціометром).

Електронно-променева трубка, наділена підсилювачами та послаблювачами, може використовуватися як чутливий безінерційний вольтметр, що дозволяє вимірювати напругу, силу струму, активний опір і т.ін. Можливості такого приладу можна значно розширити, якщо забезпечити його генератором розгортки.

2.2.3 Генератор розгортки

Для спостереження часових змін процесів потрібно подавати на горизонтально відхиляючі пластини ЕО напругу, що лінійно зростає з часом – напругу розгортки. Тому вісь X на екрані трубки називається іноді віссю часу. Якщо при цьому одночасно подати на вертикально відхиляючі пластини досліджувану напругу, то на екрані осцилографа промінь опише графік зміни досліджуваної напруги з часом. Для спостерігання періодичних процесів необхідна і періодична напруга розгортки.

Період розгортки має бути кратним періоду досліджуваного сигналу, щоб промінь на екрані з кожним повторенням циклу прокреслював одну й ту ж саму траєкторію. Після проходження екрана по горизонталі до відповідної точки промінь має швидко повернутися у початкове положення (зворотний хід).

Викладені вище вимоги виконуються, якщо напруга розгортки змінюється за законом, який графічно зображений на рис. 2.2, де t1 – час прямого ходу; t2 –

час зворотного ходу променя.

Така напруга називається пилоподібною. Для отримання нерухомого зображення при спостереженні періодичних процесів необхідно, щоб період пилоподібної напруги T =t1 + t2 (t2 <<t1) дорівнював або був кратним періоду до-

сліджуваного процесу T0 . Це означає, що обидва сигнали мають бути синхроні-

зованими. Для узгодження процесів використовують «синхронізацію», від якої генератор розгортки автоматично вмикається досліджуваною напругою через цілечислоперіодів.

Органи керування осцилографом описані у додатку А.

2.2.4 Додавання коливань однакового напрямку з близькими частотами ω і ω+ ω ( ω<< ω).

15