2.Бідність як соціальний феномен.
3.Соціальний захист найбільш вразливих верств населення при переході до ринку.
4.Соціально-економічні погляди К. Маркса.
5.Соціально-економічні погляди М. Вебера.
6.Соціально-економічні погляди Е. Дюркгейма.
7.Соціально-економічні погляди українських вчених кінця ХІХ початку ХХ ст.
8.Соціально-економічні моделі розвитку суспільства.
9.Сучасний стан соціально-економічних процесів в Україні.
10.Соціальне дослідження економічної свідомості та поведінки у 90-ті роки ХХ ст.
11.Соціальні наслідки розвитку підприємництва в Україні.
ТЕМА 9
Соціологія праці й управління
1.Історія соціології праці та управління.
2.Проблеми формування трудової мотивації в сучасних умовах.
3.Трудові організації у ринкових умовах.
4.Історія зарубіжної та вітчизняної соціології праці та управління.
5.Об’єкти дослідження соціології праці й управління.
6.Соціально-трудові відносини і процеси як предмет соціології та управління.
7.Зв’язок соціології праці та управління з економічною соціологією.
8.Соціологія праці та управління і менеджмент.
9.Значення соціології праці та управління у вирішенні соціальноекономічних проблем сучасного українського суспільства.
ТЕМА 10
Соціологія релігії
1.Релігія як компонент культурної системи.
2.Релігія в духовному світі людини.
3.Проблеми секуляризації релігії.
4.Повернення до релігії сучасної молоді – мода чи ідейні переконання.
ТЕМА 11
Cоціологія сім'ї та молоді
1.Соціологічні дослідження шлюбу та сім’ї в Україні.
2.Проблеми студентської сім’ї.
3.Соціальні проблеми відносин між поколіннями.
4.Проблеми стійкості шлюбу.
5.Мотиви розлучень.
6.Повторний шлюб як соціальна проблема.
7.Зміна у моделях сім’ї.
8.Нестандартні сім’ї.
9.Насильство в сім’ї.
10.Сексуальне скривдження дітей та інцест.
11.Альтернативи шлюбу та сім’ї.
12.Основні теорії сім’ї.
13.Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія.
14.Молодь: поняття та основні напрями дослідження.
15.Соціалізація молоді як соціальна та соціологічна проблема.
16.Молодь у сфері праці і зайнятості.
17.Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження. 18.Стратегії входження молоді у суспільне життя.
19.Молодіжна субкультура: поняття, напрями дослідження.
20.Основні проблеми сучасної української молоді.
21.Державна молодіжна політика і соціологія молоді: особливості та напрями взаємодії.
ТЕМА 12
Соціологія конфлікту
1.Конфлікти у молодіжному середовищі.
2.Розвиток соціології конфлікту в Україні.
3.Шляхи та способи подолання між особистісних конфліктів.
4.Особливості виробничих конфліктів та способи їх подолання.
5.Умови ненасильницького вирішення міждержавних конфліктів.
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ
Анкета — тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.
Аномія— стан соціальної системи, за якого значна частина громадян, знаючи про існування обов'язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.
Валідність (обгрунтованість) інформації — відповідність результатів саме тим явищам і процесам, які передбачалося дослідити.
Велика соціальна група — численна за складом група людей, об'єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальніша.
Верифікація — перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом зіставлення їх з об'єктами спостереження, чуттєвими даними, експериментом.
Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вибірковий метод — науково обгрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Відхилення (негативний вибір) — небажання індивіда до співро-
бітництва з іншим індивідом.
Вільне інтерв'ю — тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації запитань.
Включене спостереження — вид спостереження, за якого дослідник безпосередньо включений у досліджуваний процес.
Тендерна соціологія — галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації.
Генеральна сукупність — обмежений територіальне і в часі об'єкт дослідження.
Географічна школа в соціології — натуралістичні вчення, які визнають головним у розвитку суспільства і народів їх географічне положення і природні умови.
Гіпотеза в соціологічному дослідженні — обгрунтоване припущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об'єкта.
Громадська думка — специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільне значущих подій і фактів.
Громадянське суспільство — сукупність неполітичних відносин, сфера спонтанного вияву інтересів і волі вільних індивідів та їхніх асоціацій, захищена законами від регламентації їх діяльності з боку державної влади.
Девіантна (лат. сіеуіаііо — ухилення) поведінка — вчинок, дія людини, групи людей, які не відповідають офіційно встановленим у суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).
Диспозиція особистості — схильність особи до певного сприйняття умов діяльності та певної поведінки в цих умовах.
Ділова гра — метод пошуку управлінських рішень шляхом імітації прийняття їх в умовах гри за певними правилами.
Екологічна поведінка — система взаємопов'язаних дій, в яких реалізуються освіченість людини щодо закономірностей функціонування довкілля, бережливе ставлення до нього.
Екологічна політика — соціальна діяльність, спрямована на забезпечення економічних, соціальних і культурних умов, необхідних для гармонійного буття, збереження і відтворення довкілля.
Екологічна свідомість — індивідуальна і колективна (суспільна) здатність до усвідомлення нерозривного зв'язку людини з природою, залежності добробуту людей від цілісності природного середовища, вміння та звички діяти, не порушуючи зв'язків та кругообігів у природі.
Економічна активність — вияв індивідуальності, самореалізації особистості у сфері виробництва обміну та споживання, рівень її економічної взаємодії із зовнішнім середовищем.
Економічна поведінка — система соціальних дій, пов'язаних з використанням різних за функціями і призначенням економічних цінностей (ресурсів) та зорієнтованих на одержання користі (вигоди, винагороди, прибутку) від їх обігу.
Економічна свідомість — погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення і переконання стосовно економічних процесів і явищ, ставлення до власності, економічної самостійності та ін.
Економічна соціологія — міжгалузевий науковий напрям, галузь соціологічного знання, що вивчає економіку як соціальний інститут, закономірності її розвитку та функціонування.
Економічний інтерес — усвідомлена економічна потреба людини, груп, спільнот, об'єктивні мотиви їх економічної діяльності.
Економічні соціальні ролі — виконувані соціальними суб'єктами функції, які визначаються їх місцем у системі економічних відносин, пануванням певного типу економічних відносин.
Експертне опитування — різновид опитування, під час якого респондентами є експерти — спеціалісти у певній галузі діяльності.
Електоральна соціологія — галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб'єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі вжитті соціуму, умов та особливостей об'єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо.
Емпіричні соціологічні дослідження — одна з форм вивчення дійсності, предметом аналізу якої є різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних
груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.
Ескалація — поступове розширення, посилення, збільшення, загострення, наприклад: ескалація кризи, ескалація конфлікту.
Етнічна ідентичність — відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи.
Етнічний стереотип — стандартизований, стійкий, емоційно насичений, ціннісне визначений образ, уявлення про певний об'єкт, продукований під впливом конкретної етнічної культури, актуальний для представників окремої етнічної спільноти.
Етнос — усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, усвідомлення єдності та відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість), зафіксоване у самоназві (етнонімі).
Етносоціологія — галузь соціології, що досліджує суть і функції різних етнічних спільнот (рід, плем'я, народність, нація) з метою з'ясування загальних закономірностей їх взаємодії та вироблення механізмів включення в існуючу систему соціальних відносин.
Завдання соціологічного дослідження — логічно сформульовані настанови, вказівки, послідовне вирішення яких конкретизує поставлену мету і забезпечує її реалізацію.
Загальнотеоретична соціологія — вищий рівень достовірного,
узагальнюючого знання про соціальні процеси, формування та розвиток соціальних відносин, закономірності соціального життя.
Зайнятість населення — діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом доходу.
Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.
Звичай — встановлений спосіб поведінки, з яким пов'язані певні моральні цінності, порушення яких викликає негативні санкції.
Звичка — встановлений спосіб поведінки у певних ситуаціях, який не викликає негативної реакції.
Зміст праці — узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, поділ виробничої діяльності за галузями, фізичне та інтелектуальне навантаження учасників процесу праці, ступінь самостійності працівника у регулюванні послідовності трудових операцій, наявність або відсутність новизни, творчості, складність, технічну оснащеність праці тощо.
Інновація — комплексний процес створення, поширення та використання нового практичного засобу (нововведення) для задоволення людських потреб, а також пов'язані з цим нововведенням зміни в соціальному середовищі.
Інституціалізація — процес виникнення і становлення соціальних інститутів як ключових структурних елементів суспільства.