Материал: Городяненко Социология уч

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

2.Бідність як соціальний феномен.

3.Соціальний захист найбільш вразливих верств населення при переході до ринку.

4.Соціально-економічні погляди К. Маркса.

5.Соціально-економічні погляди М. Вебера.

6.Соціально-економічні погляди Е. Дюркгейма.

7.Соціально-економічні погляди українських вчених кінця ХІХ початку ХХ ст.

8.Соціально-економічні моделі розвитку суспільства.

9.Сучасний стан соціально-економічних процесів в Україні.

10.Соціальне дослідження економічної свідомості та поведінки у 90-ті роки ХХ ст.

11.Соціальні наслідки розвитку підприємництва в Україні.

ТЕМА 9

Соціологія праці й управління

1.Історія соціології праці та управління.

2.Проблеми формування трудової мотивації в сучасних умовах.

3.Трудові організації у ринкових умовах.

4.Історія зарубіжної та вітчизняної соціології праці та управління.

5.Об’єкти дослідження соціології праці й управління.

6.Соціально-трудові відносини і процеси як предмет соціології та управління.

7.Зв’язок соціології праці та управління з економічною соціологією.

8.Соціологія праці та управління і менеджмент.

9.Значення соціології праці та управління у вирішенні соціальноекономічних проблем сучасного українського суспільства.

ТЕМА 10

Соціологія релігії

1.Релігія як компонент культурної системи.

2.Релігія в духовному світі людини.

3.Проблеми секуляризації релігії.

4.Повернення до релігії сучасної молоді – мода чи ідейні переконання.

ТЕМА 11

Cоціологія сім'ї та молоді

1.Соціологічні дослідження шлюбу та сім’ї в Україні.

2.Проблеми студентської сім’ї.

3.Соціальні проблеми відносин між поколіннями.

4.Проблеми стійкості шлюбу.

5.Мотиви розлучень.

6.Повторний шлюб як соціальна проблема.

7.Зміна у моделях сім’ї.

8.Нестандартні сім’ї.

9.Насильство в сім’ї.

10.Сексуальне скривдження дітей та інцест.

11.Альтернативи шлюбу та сім’ї.

12.Основні теорії сім’ї.

13.Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія.

14.Молодь: поняття та основні напрями дослідження.

15.Соціалізація молоді як соціальна та соціологічна проблема.

16.Молодь у сфері праці і зайнятості.

17.Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження. 18.Стратегії входження молоді у суспільне життя.

19.Молодіжна субкультура: поняття, напрями дослідження.

20.Основні проблеми сучасної української молоді.

21.Державна молодіжна політика і соціологія молоді: особливості та напрями взаємодії.

ТЕМА 12

Соціологія конфлікту

1.Конфлікти у молодіжному середовищі.

2.Розвиток соціології конфлікту в Україні.

3.Шляхи та способи подолання між особистісних конфліктів.

4.Особливості виробничих конфліктів та способи їх подолання.

5.Умови ненасильницького вирішення міждержавних конфліктів.

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ

Анкета — тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.

Аномія— стан соціальної системи, за якого значна частина громадян, знаючи про існування обов'язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

Валідність (обгрунтованість) інформації — відповідність результатів саме тим явищам і процесам, які передбачалося дослідити.

Велика соціальна група — численна за складом група людей, об'єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальніша.

Верифікація — перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом зіставлення їх з об'єктами спостереження, чуттєвими даними, експериментом.

Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.

Вибірковий метод — науково обгрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Відхилення (негативний вибір) — небажання індивіда до співро-

бітництва з іншим індивідом.

Вільне інтерв'ю — тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації запитань.

Включене спостереження — вид спостереження, за якого дослідник безпосередньо включений у досліджуваний процес.

Тендерна соціологія — галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації.

Генеральна сукупність — обмежений територіальне і в часі об'єкт дослідження.

Географічна школа в соціології — натуралістичні вчення, які визнають головним у розвитку суспільства і народів їх географічне положення і природні умови.

Гіпотеза в соціологічному дослідженні — обгрунтоване припущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об'єкта.

Громадська думка — специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільне значущих подій і фактів.

Громадянське суспільство — сукупність неполітичних відносин, сфера спонтанного вияву інтересів і волі вільних індивідів та їхніх асоціацій, захищена законами від регламентації їх діяльності з боку державної влади.

Девіантна (лат. сіеуіаііо — ухилення) поведінка — вчинок, дія людини, групи людей, які не відповідають офіційно встановленим у суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).

Диспозиція особистості — схильність особи до певного сприйняття умов діяльності та певної поведінки в цих умовах.

Ділова гра — метод пошуку управлінських рішень шляхом імітації прийняття їх в умовах гри за певними правилами.

Екологічна поведінка — система взаємопов'язаних дій, в яких реалізуються освіченість людини щодо закономірностей функціонування довкілля, бережливе ставлення до нього.

Екологічна політика — соціальна діяльність, спрямована на забезпечення економічних, соціальних і культурних умов, необхідних для гармонійного буття, збереження і відтворення довкілля.

Екологічна свідомість — індивідуальна і колективна (суспільна) здатність до усвідомлення нерозривного зв'язку людини з природою, залежності добробуту людей від цілісності природного середовища, вміння та звички діяти, не порушуючи зв'язків та кругообігів у природі.

Економічна активність — вияв індивідуальності, самореалізації особистості у сфері виробництва обміну та споживання, рівень її економічної взаємодії із зовнішнім середовищем.

Економічна поведінка — система соціальних дій, пов'язаних з використанням різних за функціями і призначенням економічних цінностей (ресурсів) та зорієнтованих на одержання користі (вигоди, винагороди, прибутку) від їх обігу.

Економічна свідомість — погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення і переконання стосовно економічних процесів і явищ, ставлення до власності, економічної самостійності та ін.

Економічна соціологія — міжгалузевий науковий напрям, галузь соціологічного знання, що вивчає економіку як соціальний інститут, закономірності її розвитку та функціонування.

Економічний інтерес — усвідомлена економічна потреба людини, груп, спільнот, об'єктивні мотиви їх економічної діяльності.

Економічні соціальні ролі — виконувані соціальними суб'єктами функції, які визначаються їх місцем у системі економічних відносин, пануванням певного типу економічних відносин.

Експертне опитування — різновид опитування, під час якого респондентами є експерти — спеціалісти у певній галузі діяльності.

Електоральна соціологія — галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб'єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі вжитті соціуму, умов та особливостей об'єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо.

Емпіричні соціологічні дослідження — одна з форм вивчення дійсності, предметом аналізу якої є різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних

груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.

Ескалація — поступове розширення, посилення, збільшення, загострення, наприклад: ескалація кризи, ескалація конфлікту.

Етнічна ідентичність — відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи.

Етнічний стереотип — стандартизований, стійкий, емоційно насичений, ціннісне визначений образ, уявлення про певний об'єкт, продукований під впливом конкретної етнічної культури, актуальний для представників окремої етнічної спільноти.

Етнос — усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, усвідомлення єдності та відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість), зафіксоване у самоназві (етнонімі).

Етносоціологія — галузь соціології, що досліджує суть і функції різних етнічних спільнот (рід, плем'я, народність, нація) з метою з'ясування загальних закономірностей їх взаємодії та вироблення механізмів включення в існуючу систему соціальних відносин.

Завдання соціологічного дослідження — логічно сформульовані настанови, вказівки, послідовне вирішення яких конкретизує поставлену мету і забезпечує її реалізацію.

Загальнотеоретична соціологія — вищий рівень достовірного,

узагальнюючого знання про соціальні процеси, формування та розвиток соціальних відносин, закономірності соціального життя.

Зайнятість населення — діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом доходу.

Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.

Звичай — встановлений спосіб поведінки, з яким пов'язані певні моральні цінності, порушення яких викликає негативні санкції.

Звичка — встановлений спосіб поведінки у певних ситуаціях, який не викликає негативної реакції.

Зміст праці — узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, поділ виробничої діяльності за галузями, фізичне та інтелектуальне навантаження учасників процесу праці, ступінь самостійності працівника у регулюванні послідовності трудових операцій, наявність або відсутність новизни, творчості, складність, технічну оснащеність праці тощо.

Інновація — комплексний процес створення, поширення та використання нового практичного засобу (нововведення) для задоволення людських потреб, а також пов'язані з цим нововведенням зміни в соціальному середовищі.

Інституціалізація — процес виникнення і становлення соціальних інститутів як ключових структурних елементів суспільства.

Источник: https://studfile.net/preview/16499573/