Курсовая работа (т): Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки сільського господарства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА З ОСНОВАМИ СТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:

Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

Виконала:

Студентка Ворошилова О.Г.

Миколаїв - 2016

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Огляд літературних джерел або теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва

1.1 Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва

.2 Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва

Розділ 2. Економічна ефективність рослинницьких галузей

.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

.2 Місце рослинництва в економіці господарства

2.3 Динаміка та структура витрат в рослинництві

.4 Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва

.5 Економічна ефективність виробництва і реалізації; рентабельність виробництва продукції

Розділ 3. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва

.1 Динаміка валової продукції рослинництва на 100га с.г. угідь

.2 Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва від енерго- та фондозабезпеченості

Розділ 4. Основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

На всіх етапах розвитку сільського господарства одним із основних напрямів є виробництво продукції рослинництва, а обґрунтування заходів щодо його стабілізації і підвищення ефективності - загальнодержавним завданням.

Розвиток рослинництва здійснюється шляхом удосконалення земельних відносин і запровадження сучасних технологій, що сприятиме забезпеченню стабільності та ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, підвищенню добробуту сільського населення [1].

Актуальність проблеми ефективності сільськогосподарського виробництва за сучасних умов виходить на перше місце серед інших проблем. Дослідженню проблеми ефективності виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах в умовах ринкових перетворень присвячені наукові праці багатьох вчених-аграріїв. Розв'язування проблеми збільшення виробництва продукції рослинництва, поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень в економічних відносинах, прискорення науково-технічного прогресу і соціальної перебудови села за рахунок інвестицій і підтримки держави.

У цілому ситуація у галузі рослинництва Миколаївської області є задовільною. На сьогоднішній день є декілька головних умов, за яких можна досягти суттєвого збільшення виробництва основних сільськогосподарських культур. Це, насамперед, підвищення врожайності сільськогосподарських культур через впровадження новітніх технологі вирощування сільськогосподарських культур, оптимізації використання техніки, збільшення обсягів внесення органічних добрив та ін.

Важливим є налагодження більш тісних зв’язків між науковими установами та навчальними закладами області і сільськогосподарськими формуваннями та забезпечення переходу галузі на інноваційну модель розвитку це дасть можливість збільшити виробництво рослинницької продукції та підняти економічну ефективність сільськогосподарських підприємств області.

Мета та завдання курсової роботи:

.        на прикладі ТОВ „Золотий Колос“, Миколаївської області, уточнити сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

2.       визначити тенденції змін, які відбулись у сільському господарстві.

3.       обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності рослинницьких галузей.

Предметом дослідження є аналіз ефективності рослинницьких галузей та шляхи її підвищення.

Об’єктом дослідження є ТОВ „Золотій Колос“, Миколаївської області.

Як вихідна інформація в курсовій роботі використовувалися матеріали статистичної звітності України, Миколаївської області, а саме ТОВ „Золотий Колос“, Миколаївського району.

У процесі дослідження застосовувалися статистичний, економіко-математичний, графічний методи, а також метод порівнянь.

Під час виконання курсової роботи були використані форми державної звітності: 50-сг, 29-сг, 10-мех, 11-оз за 2012 - 2014 рр.

Даний курсовий <#"906623.files/image001.gif">

Рис. (1.1). Формування ефективності виробництва

Ефективність - це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо спожиті ресурси). Якщо при цьому врахувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити.

Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення:

) ресурси і результати виражені у вартісній формі;

) ресурси - у вартісній, а результати - у натуральній формі;

) ресурси - у натуральній, а результати - у вартісній формі.

Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємо доповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств - раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансованого капіталу (див. підрозділ 14.6), показники собівартості продукції і продуктивності праці (див. теми 6, 9), фондовіддачі виробничих фондів [2].

Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві - продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.

Економічна ефективність сільськогосподарського ви­робництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додатко­вих затрат живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має великий економічний по­тенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношен­ням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільсько­господарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення ви­робництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат - трудових, матеріальних, фінансових - досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячи з цього єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності виробництва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уречевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробництва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уречевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємства модифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови систем цін на вироблювану продукцію та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чистої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку. [2]

Підвищення ефективності виробництва можливе за рахунок нарощування обсягів сільськогосподарської продукції та високоякісних продовольчих товарів на основі зростання врожайності сільськогосподарських культур, раціонального використання одержаної продукції, своєчасного доведення її до споживача. Рівень досягнутої підприємством урожай ності характеризує культуру господарювання, міру оволодін ня інтенсивними технологіями, досконалість організації ви робництва і залежить від цілеспрямованих капіталовкладень у підвищення родючості землі, фондоозброєності праці, фондооснащеності виробництва.

Достовірна оцінка діяльності виробництва досягається при обгрунтованому методичному підході до розрахунку показників рівня використання виробничих ресурсів: землі, основних виробничих засобів і оборотних коштів, а також трудових ресурсів. Рівень використання землі в агропро мислових підприємствах і фірмах характеризує вартість ви робництва валової продукції, валовий доход і прибуток, одержані в сільському господарстві на одиницю сільського сподарських угідь [3, с.49].

Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобів праці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудові ресурси). Крім того, істотним чином на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витрат логічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, окремих його галузей, господарської діяльності підприємств різних форм власності, їх підрозділів, виробництва окремих культур, агротехнічних і зоотехнічних заходів, упровадження в виробництво комплексів, нових технічних розробок, досягнень науки і техніки, передового досвіду тощо використовують часткові або локальні критерії. У кожному окремому випадку критерій може набувати конкретнішої форми з урахуванням характеру й особливостей виробництва.

Наприклад, для досягнення приросту урожайності певної культури та підвищення якості продукції визначають мінімальні витрати добрив, пального, засобів захисту, на оплату праці, а також витрати на охорону навколишнього середовища. У кінцевому підсумку всі часткові критерії повинні відповідати основному народногосподарському критерію. У зв'язку з цим критерієм економічної ефективності аграрного виробництва є збільшення обсягу чистої продукції за найменших затрат живої й уречевленої праці на її одиницю.

1.2 Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємозв'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємозв'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність на­родногосподарська, галузей і виробництва окремих про­дуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємозв'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільського господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається такими показниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової продукції і окремих її видів з розрахунку на душу населення.

У здійсненні аграрної реформи ціни є важливим сти­мулюючим фактором прискорення розвитку сільськогос­подарського виробництва, підвищення його ефективності і якості. Закупівельні ціни, які органічно пов'язані з роздрібними цінами на продовольство і товари з сільсько­господарської сировини, відображують інтереси всього населення і забезпечують відповідний рівень його добробуту.

Для визначення економічної ефективності сільсько­господарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат, а й зіставити його з витратами засобів виробництва і живої пра­ці. У процесі сільськогосподарського виробництва як затрати функціонують: сільськогосподарські угіддя; затрати живої праці працівників матеріального виробництва; основні і оборотні виробничі фонди; ви­трати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати); річні витрати виробництва. При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які визначають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах.

Для визначення економічної ефективності виробни­цтва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно об­числювати в такій послідовності:

вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 100 грн. виробничих витрат, розмір валового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд-год, на 100 грн. витрат виробництва, на 1000 грн. виробничих фондів; рівень рентабельності і норма прибутку сільськогос­подарського виробництва.[4, с. 125]

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 - 5 років. Вони ха­рактеризують ефективність використання землі як основ­ного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.