Курсовая работа (т): Аналіз рентабельності як показника прибутковості підприємства

Динаміку зміни рівня рентабельності (збитковості) сукупного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Динаміка зміни рівня рентабельності (збитковості) сукупного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши рівень рентабельності сукупного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2008 році підприємство було прибуткове і що на кожну інвестовану гривню припадало 0,034 коп. прибутку; у 2009 році підприємство спрацювало збиток і на кожну інвестовану гривню припадало 2,952 коп. збитку; у 2010 році підприємство знову було прибутковим і на кожну інвестовану гривню припадало 1,499 коп. прибутку. Проаналізувавши ж динаміку зміни рівня рентабельності (збитковості) сукупного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень рентабельності сукупного капіталу знизився на 2,986%. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу, стало прибутковим, а рівень рентабельності сукупного капіталу, порівняно з 2009 роком, зріс на 4,450%.

Рентабельність власного капіталу (R ROE) характеризує ефективність використання тільки власних джерел фінансування підприємства [19, c. 134] і розраховується за формулою:

 (2.2)

де  - рентабельність власного капіталу;

ЧП - чистий прибуток;

ВК - власний капітал.

Цей показник розраховується для наявних та потенційних власників і акціонерів. Він показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця, і є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду. Рівень рентабельності власного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Рентабельність власного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування окремих агрегованих показників дозволяє отримати інтегральний фінансовий аналіз, а саме Дюпонівська система оцінки ефективності використання капіталу підприємства.

Оскільки існує безліч показників рентабельності, найбільш поширеним за кордоном вважається рентабельність власного капіталу. В основі модифікованої схеми факторного аналізу фірми «Du Pont» покладено таку детерміновану модель:

 (2.3)

Або у вигляді формули:

E = Rhpm * Риідд'* Kзал (2.4)

де  - рентабельність власного капіталу;- чиста рентабельність продажів, %;

Риідд' - ресурсовіддача;

Кзал - коефіцієнт фінансової залежності.

З наведеної моделі видно, що рентабельність власного капіталу фірми залежить від трьох факторів першого порядку: чистої рентабельності продажів, ресурсовіддачі, структури джерел коштів, інвестованих у підприємство. Значущість цих показників пояснюється тим, що вони в певному розумінні узагальнюють усі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства: перший фактор узагальнює Звіт про фінансові результати, другий - актив Балансу, третій - пасив Балансу [20, с. 59-60]. Рентабельність власного капіталу на основі модифікованої схеми факторного аналізу фірми «Du Pont» наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Рентабельність власного капіталу роках на основі модифікованої схеми факторного аналізу фірми «Du Pont»

Проаналізувавши рівень рентабельності власного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2008 році підприємство було прибуткове і що на кожну інвестовану гривню припадало 0,76 коп. прибутку; у 2009 році підприємство було збитковим і на кожну інвестовану гривню припадало 4,73 коп. збитку; у 2010 році підприємство знову було прибутковим і на кожну інвестовану гривню припадало 3,95 коп. прибутку.

Динаміку зміни рівня рентабельності (збитковості) власного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. показано на рис. 2.2.

Рис. 2.2 Динаміка зміни рівня рентабельності (збитковості) власного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши динаміку зміни рівня рентабельності (збитковості) власного капіталу ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень рентабельності власного капіталу знизився на 5,490%. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу, стало прибутковим, а рівень рентабельності власного капіталу, порівняно з 2009 роком, зріс на 8,681%.

Рентабельність виробництва продукції (Рв) характеризує ефективність витрат на виробництво і збут продукції [21, с. 445] і визначається за формулою:

 (2.5)

де П - прибуток (кредитове сальдо на рахунку 79 «Фінансові результати» з виробництва відповідної продукції (робіт, послуг);

ВСП - виробнича собівартість продукції;

АВ - адміністративні витрати;

ПВ - витрати на збут.

Рівень рентабельності виробництва продукції ВАТ «Запоріжсталь» наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Рентабельності виробництва продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши рівень рентабельності виробництва продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2008 році на кожну гривню витрат, які несло підприємство у зв’язку з виробництвом продукції, припадало 10,41 коп. прибутку; у 2009 році на кожну гривню витрат припадало 4,99 коп. прибутку; у 2010 році на кожну витрачену на виробництво продукції гривню припадало 7,73 коп. прибутку.

Динаміку зміни рівня рентабельності виробництва продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. показано на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Динаміка зміни рівня рентабельності виробництва продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши динаміку зміни рівня рентабельності виробництва продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень рентабельності виробництва продукції знизився на 5,42%. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу і рівень рентабельності виробленої продукції, порівняно з 2009 роком, зріс на 2,74%.

Валова рентабельність реалізованої продукції показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення. Валова рентабельність реалізованої продукції (RGPM) визначається так:

 (2.6)

де  - валова рентабельність реалізованої продукції;

ВП - валовий прибуток;

ВВР - виручка від реалізації.

Таблиця 2.5. Валова рентабельність реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши рівень валової рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2008 році на кожну гривню витрат, які несло підприємство у зв’язку з виробництвом та реалізацією продукції, припадало 9,20 коп. прибутку; у 2009 році на кожну гривню витрат припадало 4,68 коп. прибутку; у 2010 році на кожну витрачену на виробництво та реалізацію продукції гривню припадало 7,01 коп. прибутку.

Динаміку зміни рівня валової рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. показано на рис. 2.4.

Рис. 2.4 Зміна рівня валової рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши ж динаміку зміни рівня рентабельності реалізації продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень рентабельності реалізованої продукції знизився на 4,51%. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу і рівень рентабельності реалізованої продукції, порівняно з 2009 роком, зріс на 2,32%.

Показник операційної рентабельності є одним із найкращих інструментів визначення операційної ефективності та показує спроможність керівництва підприємства одержувати прибуток від діяльності до вирахування витрат, що не відносяться до операційної діяльності. Цей показник доцільно оцінювати спільно з показником валової рентабельності. Наприклад, якщо протягом кілька років валова рентабельність істотно не змінювалася, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то причина криється, скоріше за все, у збільшенні витрат за статтями адміністративних і збутових витрат [22, с. 20-21].

Операційна рентабельність реалізованої (ROIM) продукції визначається за формулою:

 (2.7)

де  - операційна рентабельність реалізованої продукції;

ВП - операційний прибуток;

ВВР - виручка від реалізації.

Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на виробництво і збут товарів, тобто затрат підприємства, які не відносяться до операційної діяльності, таких як адміністративні витрати підприємства та інші.

Операційна рентабельність реалізованої продукції наведена в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Операційна рентабельність реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь»

Динаміку зміни рівня операційної рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. показано на рис. 2.5.

Рис. 2.5 Динаміка зміни рівня операційної рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши рівень операційної рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2008 році на кожну гривню витрат, які несло підприємство у зв’язку з виробництвом та реалізацією продукції, припадало 0,44 коп. операційного збитку; у 2009 році на кожну гривню витрат припадало 0,47 коп. операційного збитку; у 2010 році на кожну витрачену на виробництво та реалізацію продукції гривню припадало 2,36 коп. операційного прибутку. Проаналізувавши динаміку зміни рівня рентабельності реалізації продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що і в 2008, і в 2009 році підприємство зазнавало збитків, і що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень збитковості реалізованої продукції зріс на 0,03%. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу, стати прибутковим і рівень рентабельності реалізованої продукції, порівняно з 2009 роком, зріс на 2,84%.

Чиста рентабельність реалізованої (RNPM) продукції розраховується таким чином:

 (2.8)

де  - чиста рентабельність реалізованої продукції;

ЧП - чистий прибуток;

ВВР - виручка від реалізації.

У вітчизняній практиці фінансового аналізу використовують саме цей показник рентабельності. Незмінність протягом будь-якого періоду показника операційної рентабельності з одночасним зниженням показника чистої рентабельності може свідчити про збільшення фінансових витрат і одержання збитків від участі в капіталі інших підприємств, або про підвищення суми сплачуваних податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.

Чиста рентабельність реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» наведена в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Чиста рентабельність реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь»

Динаміку зміни рівня чистої рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. показано на рис. 2.6.

Рис. 2.6 Зміна рівня чистої рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши рівень чистої рентабельності реалізованої продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2008 році на кожну гривню витрат, які несло підприємство у зв’язку з виробництвом та реалізацією продукції, припадало 0,35 коп. чистого прибутку; у 2009 році на кожну гривню витрат припадало 2,98 коп. чистого збитку; у 2010 році на кожну витрачену на виробництво та реалізацію продукції гривню припадало 1,68 коп. чистого прибутку. Проаналізувавши зміну рівня рентабельності реалізації продукції ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень чистої рентабельності реалізованої продукції зменшився на 3,33% і підприємство було збитковим. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу, стати прибутковим і рівень рентабельності реалізованої продукції, порівняно з 2009 роком, зріс на 4,66%.

Відношення прибутку до основних виробничих фондів і оборотних засобів характеризує рентабельність підприємства (Рп). Її можна обчислити за формулою:

 (2.9)

де Рп - рентабельність підприємства;

П - прибуток;

ОВФ - основні виробничі фонди;

ОЗ - оборотні засоби.

Рентабельність ВАТ «Запоріжсталь» за 2008-2010 роки наведена в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Рентабельність ВАТ «Запоріжсталь»

Зміну рентабельності ВАТ «Запоріжсталь» показано на рис. 2.7.

Рис. 2.7 Зміна рентабельності ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши рівень рентабельності ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. можна зробити висновок, що у 2008 році підприємство на одну гривню витрат, вкладену у виробництво продукції, отримувало 15,02 коп. прибутку, у 2009 році - 4,64 коп. прибутку, а в 2010 році - 9,66 коп. прибутку. Проаналізувавши ж зміну рівня рентабельності ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень рентабельності підприємства зменшився на 10,38%. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу рівень рентабельності реалізованої продукції, порівняно з 2009 роком, зріс на 5,02%.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання підприємством активів для отримання прибутку, вказуючи, який прибуток приносить кожна гривня вкладена в активи підприємства. Тобто рентабельність активів дає змогу зрозуміти, які економічні вигоди отримало підприємство від своїх ресурсів (активів). Підприємство у процесі своєї діяльності отримує не лише прибутки, але й збитки. Враховуючи це, варто зауважити, що рентабельність активів показує, скільки збитків приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства [23, с. 117].

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується за формулою:

 (2.10)

де Р_а - коефіцієнт рентабельності активів;

ЧПр - чистий прибуток;

СрВАк - середньорічна вартість активів.

Рентабельність активів ВАТ «Запоріжсталь» наведена в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Рентабельність активів ВАТ «Запоріжсталь»

Проаналізувавши рівень рентабельності активів ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр. можна зробити висновок, що у 2008 році підприємство на одну гривню, вкладену в активи підприємства, отримувало 0,57 коп. прибутку, у 2009 році підприємство отримало збиток у розмірі 2,95 коп. на одну гривню, вкладену в активи підприємства, але вже в 2010 році підприємство знову стало прибутковим і отримало 2,31 коп. прибутку на одну гривню, вкладену в активи, коштів. Зміну рівня рентабельності активів ВАТ «Запоріжсталь» показано на рис. 2.8.

Рис. 2.8 Зміна рівня рентабельності активів ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши зміну рівня рентабельності активів ВАТ «Запоріжсталь» у 2008-2010 рр., можна зробити висновок, що в 2009 році, порівняно з 2008 роком, рівень рентабельності активів ВАТ «Запоріжсталь» зменшився на 3,52% і підприємство за даним показником було збитковим. Однак вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу, знову стати прибутковим і рівень рентабельності активів, порівняно з 2009 роком, зріс на 5,26%.

Проаналізувавщи рентабельність основних показників діяльності ВАТ «Запоріжсталь», можна зробити висновок, що в 2008 році підприємство було прибутковим за всіма показниками. Проте в 2009 році підприємство стало збитковим, внаслідок чого перед керівництвом постала проблема пошуку шляхів підвищення рентабельності. Внаслідок цього у 2010 році підприємство знову стало прибутковим за всіма показниками діяльності, проте рівень рентабельності залишається на доволі невисокому рівні. Саме тому пошук шляхів підвищення рентабельності був і залишається одним з пріоритетних напрямків діяльності ВАТ «Запоріжсталь».

Проблеми, виявлені в результаті аналізу рентабельності ВАТ «Запоріжсталь»:

.        Збитковість підприємства у 2009 році, викликана зменшенням доходів від реалізації продукції і збільшенням витрат на виробництво одиниці продукції.

2.      Низький рівень рентабельності діяльності у 2008 та 2010 роках у зв’язку зі зменшенням рівня прибутку і збільшенням витрат на виробництво одиниці продукції.

3. Шляхи підвищення рентабельності ВАТ «Запоріжсталь»

Підвищити рівень прибутку і, як наслідок, рівень рентабельності діяльності, ВАТ «Запоріжсталь» можна за рахунок таких факторів:

1. За рахунок модернізації обладнання підприємства.

. За рахунок зниження собівартості товарної продукції.

. За рахунок оптимізації структури реалізації продукції.

За результатами аналізу можна зробити наступні пропозиції:

А) По-перше, підприємству необхідно почати модернізацію свого обладнання, заміну старого обладнання більш новими зразками, які є менш енергоємними і які дозволяють скоротити час виробничого процесу. Це дозволить скоротити витрати на одиницю продукції, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції і, як наслідок, підвищує рентабельність. Тому цей шлях має стати одним з пріоритетних у стратегічній діяльності підприємства.

Б) Зниження собівартості також значно може збільшити рівень рентабельності підприємства. Як описувалося в попередньому пункті, одним з факторів зниження собівартості є збільшення обсягу продукції, що випускається. Іншими факторами є:

. Злагоджена робота всіх складових виробничого процесу (основного, допоміжного, обслуговуючого виробництва).

. Оптимізація потокових процесів на підприємстві.

Для збільшення рентабельності через зниження витрат, необхідно активізувати управління витратами, в процесі якого слід:

а) проаналізувати вартісний ланцюг технологічного циклу виробництва продукту, виділити в ньому найбільш вагомі статті та знайти шляхи їх зниження;

б) проаналізувати прибутковість кожного продукту в номенклатурі продукції підприємства й знайти напрямки і можливості її зміни для підвищення прибутковості всієї номенклатури вцілому;

в) проаналізувати витрати на збут та на транспортування продукції, включаючи утримання чи аренду збутової мережі, й виявити можливості для їх зниження за рахунок суміщення операцій, скорочення збиткових точок збуту і т.д.;

г) проаналізувати й максимально скоротити управлінські витрати;

д) розрахувати точку беззбитковості на основі розподілу витрат на постійні та змінні [24, с. 40-41].

В) Важливим фактором підвищення рівня рентабельності є оптимізація структури збуту. При проведенні даної оптимізації питома вага продукції, реалізованої по договірним, більш високих цінах, повинна збільшитися до свого максимального рівня, а в ідеалі - до 100%. Відповідно, частка продукції, реалізованої підприємством іншим організаціям по лінії взаємозаліків по більш низьких цінах повинна бути якомога нижчою.

Якщо підприємство бажає підвищити рентабельність, воно може чинити двояко: або збільшувати рівень прибутку в чистому доході або покращувати ефективність формування та використання своїх активів і підвищувати обсяги чистого доходу на 1 гривню активів. Якщо підприємство прагне підвищити рівень прибутковості витрат або доходів, йому звісно слід скоротити витрати або збільшити чистий дохід. Рівень рентабельності чистого доходу і витрат покращується завдяки:

а) збільшення виробництва і продажів більш прибуткових видів продукції і відповідно зменшення, а в ідеалі - припинення, виробництва малоприбуткових і збиткових видів продукції.

б) зменшення собівартості реалізованої продукції, а також рівня адміністративних витрат та витрат на збут;

в) оптимізація асортименту реалізованої продукції щодо збільшення питомої ваги більш прибуткових її видів [2, с. 297-299].

Висновки

У процесі виконання курсової роботи були виконані наступні завдання:

) розраховані показники рентабельності діяльності ВАТ «Запоріжсталь»;

) проаналізова структура рентабельності;

) аналіз зміни рівня рентабельності в період з 2008 по 2010 роки; 4) пошук шляхів підвищення рівня рентабельності.

На основі проведеного аналізу господарської діяльності ВАТ «Запоріжсталь» можна зробити наступні висновки:

) Насамперед, не можна не помітити, що рентабельність підприємства у 2009 році, порівняно з 2008 роком, значно зменшилася, а по ряду показників підприємство було збитковим. Проте вже в 2010 році підприємство змогло подолати кризу, і не лише вийшло на рівень беззбитковості, а й стало прибутковим за всіма аспектами діяльності.

) У ході аналізу були виявлені резерви зростання рівня рентабельності діяльності ВАТ «Запоріжсталь» за рахунок таких факторів:

. За рахунок модернізації обладнання підприємства.

. За рахунок зниження собівартості товарної продукції.

. За рахунок оптимізації структури реалізації продукції.

Список використаних джерел

1 Созанський Л.Й. Факторний аналіз рентабельності капіталу будівельних підприємств України/ Созанський Л.Й. // Фондовый рынок. - 2010. - №5. - С. 28-32. - Бібліогр. 7 назв.

Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз показників рентабельності діяльності підприємств/ Ю.С. Цал-Цалко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2004. - №1 (27). - С. 296-308.

Багров В.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник. / В.П. Багров, І.В. Багрова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.-340 с.

Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика. - вид. 2-е, перероб. і доп./ Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г.; за ред. проф. А.Г. Загороднього. - Львів: «Магнолія 2006». 2007.-576 с.

Партин Г.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. -2-е вид., перероб. і доп. / Партин Г.О., Загородній А.Г. - К.: Знання, 2006. -220 с.

Чуев И.Н. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: учебник для вузов. / Чуев И.Н., Чуева Л.Н. - М.: Издательско - торговая корпорация «Дашков и К», 2006. - 358 с.

Мацибора В.І. Економіка підприємств: навчальний посібник. / Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В. - К.: Каравела, 2009. - 448 с.

Примак Т.О. Економічний аналіз: навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. / Примак Т.О. - К.: Вікар, 2003.-280 с.

Фінансово - банківська статистика: Навч. посібник/ [П.Г. Вашків, П.І. Пастер, В.П. Сторожук, Є.І. Ткач]. - К.: Либідь, 2007.-190 с.

Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т. Фінансово - економічий аналіз. Підручник/ Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т.; під заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара. - К.: ВД «Професіонал». 2004. -628 с.

Букаев А. Составляющие финансовой устойчивости предприятия: [Ликвидность, платежеспособность и рентабельность предприятия]/ А. Букаев // Справочник экономиста. - 2006. - №2. - С. 9-11.

 Савицкая Г.В. Экономический анализ: учеб./ Г.В. Савицкая. - 11-е изд., испр. и доп. - М.: Новое издание, 2005.-651 с.

Єщенко П.С. Сучасна економіка: Навч. посіб./ Єщенко П.С., Палкін Ю.І. - К.: Вища школа, 2005.-310 с.

Баюра В.І. Застосування економіко-математичного моделювання при дослідженні рентабельності продукції ХК «АвтоКрАЗ»/ В.І. Баюра, О.П. Костенко, Л.В.Різніченко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - №1. - С. 20-28. - Бібліогр.: 4 назв.

Переверзев М.П. Основы предпринимательства: Учебник / Переверзев М.П., Лунёва А.М. Под общ. ред. проф. М.П. Переверзева. - М.: Инфра-М, 2009. -176 с. - (Высшее образование).

Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики діяльності підприємств. Навч. посіб./ Гадзевич О.І. - К.: Кондор, 2004.-196 с.

Тютюник В. Обгрунтування норми рентабельності/ В. Тютюник // Справочник экономиста. - 2011. - №5. - С. 17-23.

Бондар Н.М. Економіка підприємств: навч. посіб. / Бондар Н.М. - К.:Видавництво А.С.К., 2004.-460 с.

Фінансовий аналіз: навчальний посібник. / [Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецька С.О., Нестеренко Н.В., Салига К.С.]. - Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 320 с.

Славников Д. Многофакторный анализ отклонений прибыли и рентабельности в системе директ-костинг/ Д. Славников // Справочник экономиста. - 2005. - №11. - С. 59-63.

. Покропивний С.Ф. Економіка підприємств: підручник./ Покропивний С.Ф. - К.:КНЕУ, 2006. -580 с.

Шевцова О.Й. Модель факторної залежності рівня рентабельності інвестицій на промислових підприємствах/ О.Й. Шевцова, Н.М. Чуприна // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №4. - С. 116-121. - Бібліогр.: 10 назв.