залежить від експресії гену sfi А. Функції останнього залежать від ефек тивності системи репарації (експресії генів /ех А і гес А). Відповідність результатів SOS-хромотесту і тесту Еймса є дуже високою. При переві рці групи хімічних речовин за тестом Еймса мутагенними виявилися 7В%, у SOS-хромотесті - 75%, досліджених сполук.
Подібні до SOS-хромотесту принципи закладені в тесті Umu. Штам S.typhimurium 1535 містить плазміду pSK10Q01, зчеплену з генами Umu С, Umu D, Lac Z, а також додаткові мутації uvrB і rfa. Тест базується на індукції гену Umu С, який разом Із генами /ех А, гес А і Umu D контролює процес SOS-репарації. З іншого боку, індукція гену Umu С стимулює ак тивність внутрішньоклітинної ß-галакгозидази, оскільки вона утворює функціональну цілісність з геном Lac Z.
Менш чутливими до дії мутагенів є репаративні тести. Сутність ЇУ полягає у втраті мікроорганізмами чутливості до дії одних мутагенів під впливом Інших.Так, штами S.typhimurium (uvrB+/uvr) під дією мутагенів втрачають чутливість до УФ-променів, Escherichia cofi (роІА+/роіА‘), Bacillus subtilis (recAVecA') - набувають здатності до репарації під дією мутагенів.
Мутагенну дію хімічних сполук реєструють також за люмінесценці єю ревертантів у темнових штамів люмінесцентних бактерій після їх експозиції з досліджуваним мутагеном. Індикаторними культурами для виявлення генотоксичної ДІЇ хімічних речовин є темнові мутанти
Photobacterium.
Для індикації мутагенної активності хімічних агентів використовують гаплоїдний штам Saccharomyces cerevisiae р2089, ауксотрофний по адені ну. Реєстрація мутагенного ефекту відбувається за зміною забарвлення колоній у тест-об’єкга: ауксотрофи! колонії червоного кольору, прототроф» - білого. Для обліку індукції внутрішньогенної мітотичної рекомбінації ви користовують диллоїдний штам Saccharomyces cetevisiae П3288.
У тесті на індукцію мітотичного кросінговеру використовують штам дріжджів Sacc/iaromyces cerevisiae Т1. Частота міжгенної мітотичної ре комбінації зростає за присутності генотоксичних речовин. Генетична активність останніх оцінюється за результатами обліку суціпьнозабарвлених (рожевих, червоних) або секторних (біло-рожевих, біло-червоних, біло-рожево-червоних) колоній тестерного мікроорганізму на фоні білих прототрофних колоній.
Використання зазначених тестів дало можливість встановити, що багато пестицидів мають здатність індукувати мутації' в геномі мікроор ганізмів. Для оцінки ступеню генетичної небезпечності пестицидів К.Є. Ємновою зі співавт. була розроблена система тестів і тест-об’єктів, яка представлена на рис. 12.7.
264
Тести
Номери
штамів
Бактерії (штами Е.соІІ) І |
Дріжцжі р.8ассйалн»усе5 |
||||
Здатність |
Індукція |
|
Індукція внуг- |
Індукція ми- |
|
до пошко |
|
рішньогенної |
ТОТИЧНОГО |
||
дження |
реверсій |
|
МИТОТИЧНОЇ |
кросінговеру |
|
ДНК |
|
|
рекомбінації |
|
|
\Л/Р2/СМ |
И/Р2 |
Р2089 |
П3288 |
Т1 |
|
871 |
|||||
|
|
|
|
||
Риє. 12.7. Набір /поспію та твст-об’єктів для визначання генетичної'активностіпестицидів та фунту
А- репараційний тест; Б - тест на індукцію реверсій у прокаріотів;
В- тест на індукцію реверсій в клітинах еукаріотів: Г - тест на внутрішньогенну мітотичну рекомбінацію; Ґ - тест на індукцію мітотичного кросінговеру
За цією схемою було досліджено 20 пестицидних препаратів, серед яких 7 були віднесені до групи шкідливих (ептам, ерадікан, ерадіканекстра, тилам, триалат, сурпас, примекстра); 8 препаратів характеризу вались як помірно шкідливі (алірокс, ацетал, гвардіан, прометрин, цинеб, хардін, ефаль, ацетазин); 5 гербіцидів виявилися малошкідливими (атразин, симазин, семерон, ефзид із міддю, арцерид). Таким чином, тіолкарбаміди виявилися шкідливими, сим-триазини - помірно- і малошкідливими для мікроорганізмів.
Розробники цього методу дослідили не тільки препарати пестици дів, а також мутагенний фон ґрунтів, де протягом тривалого часу (більш як 5 років) застосовували різні гербіциди. Було показано, що ґрунт, який систематично обробляється гербіцидами (лінуроном, атразином, аліро-
265
ксом, ацетазином), характеризується мутагенним фоном, який у 1020 раэ'гв перевищує частоту спонтанних мутацій тест-мікроорганізму (ауксотрофного мутанту E co// WP2).
Таким чином, перед дослідниками постає проблема аналізу і пере гляду переліку найбільш вживаних у сільському господарстві пестицидів І традиційних норм їх застосування з метою попередження незворотних порушень у мікробних угрупованнях ґрунтів, що може привести до втра ти родючості.
266
13. |
О ХО РО Н А ҐРУН ТІВ |
13.1.Мікробіологічний моніторинг ґрунтів
Узв'язку з великим впливом людини на навколишнє природне се редовище виникла необхідність в організації та проведенні моніторингу довкілля (екологічний моніторинг).
Вперше основоположний термін “моніторинг було введено в нау кову мову у 1972 році перед проведенням конференції ООН з охорони навколишнього середовища у Стокгольмі. Він означав систему регуляр них спостережень за елементами природного середовища в просторі й часі з певною метою відповідно до попередньо розробленої програми. Пізніше Ю.А. Ізраель уточнив це поняття і запропонував називати моні торингом систему спостережень, оцінки і прогнозування стану природ ного середовища, яка дозволяє виявляти зміни у біосфері під впливом антропогенних чинників. Доцільно додати, що моніторинг є також систе мою безперервних і довгострокових спостережень.
Однією зі складових екологічного моніторингу є біологічний моніто ринг, який теж являє собою систему спостережень, оцінки та прогнозу вання будь-яких змін у біоті, викликаних як природними чинниками, так і чинниками антропогенного походження. Останні набули особливо важ ливого значення в наш час, коли відбувається інтенсивний розвиток техніки у всіх галузях господарства. Структура біологічного моніторингу може бути різною залежно від підходів, методів, об'єктів та мети спо стережень.
Якщо підходити з точки зору систематичного положення організмів, то біологічний моніторинг можна розділити на ботанічний, зоологічний, мікробіологічний, вірусологічний. Необхідно також враховувати і різно манітні сфери Існування організмів - наземні та водні екосистеми. Най більшою мірою був розроблений та введений до дії моніторинг ґрунто вих безхребетних тварин, у той же час мало уваги приділялося моніто рингу ґрунтових мікроорганізмів. Із точки зору методів спостережень біо логічний моніторинг може бути біохімічним, генетичним, фізіологічним.
Термін "мікробіологічний моніторинг" запропонований З.і. Нікітіною, яка вважає мікробний компонент біогеоценозів за пріоритетний об’єкт моніторингу наземних екосистем. Мікроорганізми є досить зруч ним об’єктом спостережень. Завдяки відносно значній сумарній поверхні вони тісніше контактують Із середовищем існування, ніж інші ґрунтові організми, внаслідок чого досить чутливі до змін навколишнього сере довища. Крім того, їх відносно високі швидкості росту і розмноження дозволяють дослідникам визначати дію на них будь-якого екологічного
267
чинника за порівняно короткі строки. Відома функціональна стабільність мікробного компоненту екосистем. У той же час реакції мікроорганізмів у відповідь на дію антропогенних чинників швидкі і стосуються різних сто рін їхньої життєдіяльності - росту, морфологічних змін, накопичення хі мічних елементів, активності метаболізму, стану регуляторних механіз мів в клітині.
Виходячи із загальних уявлень про моніторинг, мікробіологічним моніторингом є систематичні довгострокові спостереження за мікроор ганізмами з метою оцінки, прогнозування та попередження негативних змін у мікробному ценозі фунту під дією природних і антропогенних чинників.
На основі аналізу сучасних підходів можна виділити такі напрямки мікробіологічного моніторингу фунтів (за К.І. Андрекж, О.В. Валагуровою, К.О. Мятликовою):
а) спостереження за мікроорганізмами як безпосередніми виконав цями або сліввиконавцями тих чи інших процесів у ґрунтах;
б) спостереження за мікроорганізмами-іцдикаторами - за їх наявні стю, станом або поведінкою, що дозволить визначити характер змін у середовищі їх існування.
В першому випадку спостереження необхідно проводити у порівня льному аспекті - мікрофлора фунтів забруднених локалітетів (ділянок, районів, регіонів) повинна, по можливості, порівнюватись із мікрофло рою фунтів незабруднених місць існування.
Мікробіологічний моніторинг фунтів, що входить у загальну мережу державного екологічного моніторингу, повинен складатися з таких етапів:
1)визначення стану мікробної системи ф унту за комплексом біоіндикаційних показників;
2)розробка математичних моделей динаміки біоіндикаційних пока
зників;
3)включення мікробіологічних показників та моделей їх кількісних змін у державну комп’ютерну мережу екологічного моніторингу фунтів.
Спеціального комплексу мікробіологічних досліджень потребує проблемно орієнтований моніторинг, зокрема земель, що забруднені
важкими металами, нафтою і продуктами нафтопереробки, радіонуклі дами.
1 етап. Визначення стану мікробноі’системи фунту за комплексом біоіндикаційних показників
У створенні концепції мікробіологічного моніторингу фунтів україн ські вчені (Інститут мікробіології І вірусології НАН України) базувалися на системному підході до мікробіоти як складної самоврегульованої від критої біологічної системи, яка має ієрархічну структуру організації з та
268