жуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували
однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись пи-
сали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав мета-
196 Лексика і фразеологія
левий предмет, який також було названо пером. Годинни-
ком називають не тільки механічний прилад, а й пісоч-
ний, водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функ-
цію — визначають час.
Функціональне перенесення є різновидом метафорич-
ного, оскільки в його основі лежить також подібність, тіль-
ки не за формою, а за функцією.
ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА СУМІЖНІСТЮ називається метонімічним (від
гр. metonymia "перейменування"). Суміжність може бути
просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах),
часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чу-
довий переклад, вивчення словотвору).
Загалом поширеними є такі регулярні моделі метоні-
мічного перенесення:
1) форма (вмістище) — зміст (цікава книжка, випив
дві чашки):
2) матеріал — виріб із нього (столове срібло, вистав-
ка фарфору, ходить у шовку);
3) місце — жителі цього місця, пов'язані з ним істо-
ричні події (все село у полі, герої Крутів);
4) місце — виріб із цього місця (мадера, панама, бос-
тон);
5) дія — її результат (зупинка трамвая, рос. печенье);
6) знаряддя — продукт, що виник внаслідок викорис-
тання цього знаряддя (гостре сатиричне перо);
7) ім'я — суспільне становище (Цезар — цісар, кесар,
цар);
6) ім'я — виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош,
галіфе).
Особливим різновидом метонімії є перенесення назви
з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, в сім'ї
п'ять ротів, у загоні двадцять штиків, бігає за кожною
спідницею, начальство [=начальник] веліло; див. ще англ.
foot — "нога" і "піхота", hand — "рука" і "робітник").
Таке перенесення називають синекдохою (від гр. synekdoche
із syn "разом" і ekdoche "переймання").
У різних мовах метафоричні перенесення не збігають-
ся. Пор.: укр. вушко голки — англ. eye of the needle (око
голки), укр. ніс чайника — фр. bee du bouilloir "дзьоб
чайника"; рос. хворост — "хмиз" і "вергуни", укр. хмиз
такого переносного значення не має; укр. низка —
"нанизані на нитку предмети" і "сукупність предметів,
явищ" (низка човнів, низка заходів), рос. низка перенос-
ного значення не має, рос. вкалывать, пахать — "важко
Лексико-семантичні категорії 197
працювати", укр. вколювати, орати таких значень не ма-
ють. Укр. баня не тільки "лазня", а й "дуже жарко", англ.
bath "баня" не має такого (другого) значення. Англ. rake
"граблі" має ще значення чогось дуже тонкого, a peacock
"павлин" означає також гордість, тоді як слова-відповід-
ники української мови в таких переносних значеннях не
вживаються. Важко логічно пояснити, чому англійська
мова акцентує на "мертвості" цвяха (as dead as a doornail
"мертвий, як дверний цвях") або холоднокровності огірка
(as cool as a cucumber "холодний, як огірок").
Із перенесенням пов'язані такі явища, як розширення
і звуження значення. Слово стріляти спершу мало зна-
чення "випускати стріли", згодом, коли було винайдено
інші види зброї, розширило своє значення до сучасного
"робити постріли". Рос. кожа, що утворене від слова коза
(коз+j+a), означало "шкіра з кози", а тепер позначає будь-
яку шкіру. Ще частіше доводиться стикатися з випадка-
ми звуження значення. Слово пиво, яке утворене від пи-
ти, означало все, що можна пити, а тепер означає особли-
вий напій. Слово балик у татарській мові означає "риба",
тоді як у нас воно вживається у звуженому значенні
"просолена і прив'ялена (інколи ще й прокопчена) спинка
великої красної риби". Слово квас використовувалося __________на
позначення всього квасного (кислого), тепер воно означає
"кислуватий напій, який готують із житнього хліба або
житнього борошна з солодом". Англ. room спершу позна-
чало простір, а тепер кімнату, meat мало значення "їжа
загалом", а тепер — "м'ясо". Нім. fahren колись означало
взагалі "рухатися", а тепер тільки "їхати".
Значення багатозначного слова реалізуються в контек-
сті (пшеничне поле, футбольне поле, поле в шкільному
зошиті, капелюх з широкими полями, поле його інтересів,
лексико-семантичне поле), у тому числі ситуативному (сло-
во поле у фразі мокре поле матиме різні значення в селі
під час сівби і на міському стадіоні). Основне значення
слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні зна-
чення залежать від контексту більшою мірою. Дуже часто
значення слів, особливо дієслів, визначається граматич-
ним контекстом, тобто різні значення слова мають різні
граматичні поширювачі. Так, слово йти в прямому зна-
ченні вимагає поширювача — обставину місця (йти додо-
му), у значенні "функціонувати" — обставину способу дії
(годинник іде точно), у значенні "личити" — додаток у
давальному відмінку (сукня вам іде), у значенні "витрачати
1 9 8 Лексика і фразеологія
на кого-, що-небудь" — додаток у знахідному відмінку з
прийменником на (На костюм іде три метри цієї ткани-
ни), у значенні "гаразд, згода" це слово вживається без
поширювачів у формі третьої особи однини ("Пообі-
даємо?" — "Іде!").
Переносне значення слова треба відрізняти від пере-
носного вживання, або оказіонального значення (від лат.
occasionalis "випадковий"), тобто випадкового, не загаль-
ноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприк-
лад, дівчину хтось може назвати кізочкою, хлопчика —
шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і не
зафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а не
мови. На відміну від оказіональних значень переносні зна-
чення є одиницями мови і зафіксовані в словниках.
Омонімія
ОМОНІМИ (ВІД гр. homos "однаковий" і опута "ім'я") - слова, які
звучать однаково, але мають різні значення.
Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і відми-
кання замка" і ключ2 "джерело", точити1 "обробляти на
токарному верстаті" і точити2 "наливати, цідити", топи-
ти1 "палити", топити2 "нагріваючи, робити рідким" і то-
пити3 "силою занурюючи у воду, змушувати опускатися
на дно"; рос. выдержка1 "стійкість" і выдержка2 "цитата";
польськ. zawod1 "розчарування" і zawod2 "професія"; болг.
копие1 "спис" і копие2 "копія"; англ. match1 "матч, зма-
гання" і match2 "сірник", spring1 "весна" і spring2
"пружина"; нім. Straufi1 "букет", Straufi2 "поєдинок" і
Straufi3 "страус", Bauer1 "селянин", Bauer2 "будівник" і
Bauer3 "клітка"; фр. ferme1 "твердий" і ferme2 "форма",
Іоиег1 "наймати" і їоиег2 "хвалити".
Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів.
У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'я-
заних між собою значень, у випадку омонімії маємо де-
кілька різних слів, значення яких між собою не пов'яза-
ні: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асо-
ціативних зв'язків. Порівняємо багатозначне слово земля
і омоніми билина1 та билина2. Слово земля має значення:
1) "планета, яка обертається навколо Сонця"; 2) "верхній
шар земної кори"; 3) "речовина темно-бурого кольору, що
входить до складу земної кори"; 4) "суша (на відміну від
Лексико-семантичні категорії 199
водяного простору)"; 5) "ґрунт"; 6) "країна, край". Між усі-
ма цими значеннями є щось спільне: вони пов'язані се-
мою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне зна-
чення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омо-
німів билина1 "стебло трав'янистої рослини" і билина2
"російська народна епічна пісня про богатирів та їх подви-
ги" нічого спільного немає, так як немає нічого спільного
між німецькими омонімами Acht1 "вісімка" і Acht2
"вигнання".
Розрізняють повні й неповні омоніми.
Повні ОМОНІМИ мають абсолютний збіг форм при їх змі-
нюванні (див. вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топи-
ти1, топити2 і топити3).
НЕПОВНІ ОМОНІМИ збігаються не в усіх формах. Так, ска-
жімо, омоніми образ' "ікона" й образ2 "обличчя, худож-
ній засіб, тип" мають розбіжність у формах родового від-
мінка однини (образа й образу); рос. выдержка1 і выдерж-
ка2 різняться тим, що выдержка1 "стійкість, витримка"
не має форми множини.
За походженням омоніми поділяють на гомогенні й ге-
терогенні.
ГОМОГЕННІ ОМОНІМИ (ВІД гр. homogenes "однорідний") —
омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на
два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв'яз-
ків між окремими значеннями колись багатозначного сло-
ва. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер
значення цього слова "пил" і "вибухова речовина, яку за-
стосовують для стрільби" настільки розійшлися, що між
ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформува-
ли два омонімічні слова — порох1 і порох2. Гомогенними
омонімами є рос. свет1 "світло" і свет2 "всесвіт", англ.
nail1 "ніготь" і nail2 "цвях", air1 "повітря" й air2
"зовнішній вигляд", нім. Lauf "біг" і Lauf "дуло вогне-
пальної зброї", Zug1 "течія" і Zug2 "поїзд", фр. train1 "хід"
і train2 "поїзд" тощо. Гомогенні омоніми називають ще
етимологічними.
Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і посту-
повим, через що словники такі факти трактують неодна-
ково. Так, скажімо, слова журавель "колодязь" і жура-
вель "птах" одні словники подають як омоніми, а інші —
як одне багатозначне слово.
ГЕТЕРОГЕННІ омоніми (від гр. heterogenes "неоднорідний") —
омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різ-
них слів.
Лексика і фразеологія
Гетерогенними є українські омоніми ключ1 "знаряддя,
яким відмикають двері" (пов'язаний зі словом клюка
"костур") і ключ2 "джерело" (пов'язаний зі словом клюка-
ти), балка' "яр" (тюркського походження) і балка2
"дерев'яна колода" (запозичення з німецької мови), росій-
ські лук1 "цибуля" (із давнього лоукъ) і лук2 "ручна зброя
для метання стріл" (із давнього лжкъ). До гетерогенних на-
лежать англ. ear1 "вухо" й ear2 "колос", нім. Weide1 "верба"
(із wide) і Weide2 "вигін, пасовисько" (із weida).
Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією яви-
ща, до яких відносять омоформи, омофони й омографи.
Омоформи (від гр. homos "однаковий" і лат. forma "форма"—сло-
ва, в яких збігаються тільки окремі форми.
Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловом
терти лише в одній формі другої особи наказового спосо-
бу (три олівці, три йому руки). Пор. __________ще мати (іменник)
і мати (дієслово), рос. стих (іменник) і стих (дієслово),
анг. saw "пила" і saw (форма дієслова to see "бачити"),
нім. ich triige (кон'юнктив від дієслова tragen "носити") і
ich triige (теперішній час від дієслова trtigen "обдурювати").
Омофони (від гр. homos "однаковий" і phone "звук") — слова, які
вимовляються однаково, але різняться написанням.
Наприклад: клинок [клиен6к] і кленок [клиєн6к], ро-
ман і Роман, рос. пруд [прут] і прут [прут], луг [лук] і
лук [лук], нім. Saite [zaetg] "струна" і Seite [zaeta] "бік",
фр. cher "дорогий" і chair "кафедра", champ "поле" і chant
"спів", тег "море", теге "мама" і таіге "міський голо-
ва", boulot "праця" і bouleau "береза", pot "горщик" іреаи
"шкіра".
Дуже багато омофонів в англійській мові, оскільки ви-
мова слів з часом змінюється, а англійське письмо її не
відображає, бо там панує традиційний принцип орфогра-
фії: to sew [sou] "шити" і to sow [sou] "сіяти", dear [dig]
"дорогий" і deer [dig] "олень", night [nait] "ніч" і knight
[nait] "рицар", sea [si:] "море" і see [si:] "бачити", right [rait]
"правий" і write [rait] "писати", week [wi:k] "тиждень" і
weak [wi:k] "слабкий", two [tu:] "два" і too [tu:] "також",
hair [пєз] "волосся" і hare [Ьеэ] "заєць", hear [Ыэ] "чути" і
here [his] "тут" і багато ін.
Омографи (ВІД rp. homos "однаковий" і grapho "пишу") - слова,
які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.
Лексико-семантичні категорії 201
Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть і
пропасть, трусить і трусить, парить і парить; англ. row
[гои]"ряд"і row[r&x\] "скандал", lead [led] "свинець" і lead
[li:d] "вести", tear [tts] "рвати" і tear [tis] "сльоза", wind
[wind] "вітер" і wind [wamd] "виток, поворот" та ін.
Омоніми в деяких випадках призводять до непорозу-
міння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури
(гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омо-
німію. Так, скажімо, замість лічити "застосовувати ліки
для припинення захворювання" стали використовувати
форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити
"рахувати"; замість засипати (від спати) — форму заси-
нати, щоб диференціювати це слово від омонімічного за-
сипати (від сипати). Коли в українській мові збіглися за
звучанням колишні дієслівні форми быти і бити, то в
першому слові стали вимовляти замість [и] звук [у] —
бути під впливом форми буду. Слово весь "село" зовсім
вийшло з ужитку, бо воно мало омонімічний займенник
весь (у польській мові слово wies уживається в значенні
"село").
Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія.
Міжмовні омоніми — слова двох мов, які мають однакову чи майже
однакову форму, але різняться значенням.
Наприклад: укр. уродливий "гарний" — рос. уродли-
вый "потворний", укр. луна "відгомін, відлуння" — рос.
луна "місяць", укр. булка "хліб із білого пшеничного бо-
рошна" — болг. булка "молода, наречена", укр. черствий
"який став твердим, несвіжим (про хліб)" — чеськ. cerstvy
"свіжий", укр. диван "рід великих меблів для лежання і
сидіння" — польськ. dywan "килим", укр. магазин
"крамниця" — англ. magazine "журнал", укр. комплек-
ція "будова тіла, статура" — англ. complexion "колір об-
личчя", укр. геніальний "винятково талановитий" — англ.
genial "добрий, сердечний, веселий", укр. академік "член
академії наук" — нім. Akademiker "людина з вищою осві-
тою", укр. артист "актор, музикант, співак" — фр. artiste,
англ. artist "художник".
Міжмовні омоніми ще називають "фальшивими дру-
зями перекладача", бо нерідко перекладач, довірившись
звучанню слова, опиняється в смішному становищі. Так,
Шевченкове "Пішла луна гаєм" один із відомих російсь-
ких поетів переклав "Пошла луна лесом", а інший Сосю-
202 Лексика і фразеологія
рине "На розі дзвенів трамвай" передав як "По розам зве-
нел трамвай". Саме тому вивчення міжмовної омонімії є
важливим для перекладознавства і практики викладання
іноземних мов.
Синонімія
Синоніми (від гр. synonymos "однойменний") - слова, які мають
значення, що повністю або частково збігаються.
Наприклад: веселка, райдуга; фонтан, водограй; вро-
да, краса, красота, вродливість, ліпота; мить, момент;
метелиця, заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха,
хуртовина, хурделиця; крізь, через; наче, ніби; англ. motherland,
fatherland "батьківщина", look "дивитися", glance,
glimpse, peep, sight, view.
За ступенем синонімічності синоніми поділяють на аб-
солютні й часткові.
АБСОЛЮТНІ (ПОВНІ) СИНОНІМИ — синоніми, які повністю збі-
гаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками
значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю.
Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх кон-
текстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, століт-
тя і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба і кочерга;
рос. префикс і приставка, забастовка і стачка; фр. пиі і
аисип "ніякий, нічого не вартий".
Здебільшого абсолютні синоніми трапляються в термі-
нології. У звичайному мовленні вони є тимчасовим яви-
щем, бо, як правило, набувають різних семантичних і сти-