4. Антивоєнні виступи

Узимку 1914—15 рр. і навесні 1915 р. стихійні протести проти війни набрали форми братання солдатів на фронті і "голодних бунтів" трудящих проти спекулянтів. 1915 р. всупереч зусиллям військової влади робітники руйнували "громадянський мир". У Росії, Німеччині, Франції та Ан­глії страйкувало близько 1,1 млн. робітників. Наступного року чисельність страйкарів тільки в цих країнах зросла майже до 2 млн. чол. 1 травня 1916 р. у Берліні та деяких інших містах Німеччини антивоєнні демонстрації з ініціа­тиви соціалістів висунули революційні гасла.

Революційну пропаганду вели соціал-демократи Поль­щі, сербські соціал-демократи, болгарські тісняки, багато соціалістів Італії. У США Ю. Дебс закликав: "Геть війну і геть правлячий клас!" До протесту проти війни та шовінізму закликали трудящих угорські, чеські, австрійські, ру­мунські, голландські ліві соціал-демократи, ліві діячі робіт­ничого руху Франції та Великої Британії.

У квітні 1917 р. на військових заводах Німеччини страйкувало понад 300 тис. чоловік. Багато хто з них вимагав миру і за прикладом Росії намагався створити Ради. Політичного характеру набрали Першотравневі де­монстрації та проведені влітку страйки. У серпні вибухну­ли заворушення матросів німецького військового флоту — вони вимагали припинення війни. Навесні 1917 р. страйк охопив Чехію. Робітники вимагали припинити чужу їм війну.

Навесні масові виступи робітників та солдатів потряс­ли Францію. Кількість страйків порівняно з попереднім роком подвоїлась. Трудящі вимагали миру. Французькі солдати, обурені тяжкими втратами на фронті й нападами поліції на трудящих у тилу, відмовлялися воювати. Завору­шення охопили понад сто полків. У них створювалися солдатські комітети. Два полки зі зброєю під гаслом "Геть уряд! Хай живе революція!" вирушили до Парижа. їх ото­чили і роззброїли. Сотні солдатів-"заводіїв" було розстріляно. Проте заворушення солдатів тривали і влітку. Відмовилися воювати й солдати російського корпусу, що перебував у Франції. За це їхній табір у вересні було піддано артиле­рійському обстрілові. Тих, хто лишився живими, вивезли до Північної Африки.

В Італії популярним стало гасло "Наслідуймо приклад Росії!". З травня почалися страйки і демонстрації, учасники яких вимагали припинення війни. У серпні в Туріні робіт­ники спорудили барикади. Частина міста опинилася в їхніх руках. До них приєдналися деякі солдати. Страйк переріс у повстання. Придушити його вдалося тільки після двох днів кровопролитних боїв.

Навесні в Англії почалися страйки робітників воєнної промисловості, У 1917 р. страйкарів було вдвічі більше, ніж у 1916 р.

5. Закінчення війни

На середину березня 1918 р. німецьке командування зосередило на Західному фронті 13 армій (193 піхотні дивізії, в тому числі й ті, що було перекинуто зі Східного фронту). їх підтримувало 15,7 тис. гармат, 2,8 тис. літаків. Німецьким військам протистояла 171 піхотна і 8 кавале­рійських дивізій союзників (15,4 тис. гармат, майже 3,8 тис. літаків і, що найголовніше, майже 800 танків, яких у противника ще не було).

Німецький наступ розпочався 18 березня проривом на англійському фронті. Протягом місяця німці розбили 2 ан­глійські армії, захопили 80 тис. полонених, але скинути англійців у море і взяти Ам'єн їм не вдалося, хоча втрати їхні становили 180 тис. чол. (британські втрати сягали 174 тис).

9 квітня німці завдали ще одного удару по військах союзників у Фландрії, а 27 травня вони прорвали фран­цузьку оборону на р. Ена і вдруге вийшли на р. Марну, загрожуючи Парижу. Вони обстрілювали столицю Франції з величезних гармат, прозваних "Великими Бертами". 15 липня завдали ще одного, останнього удару в тому ж напрямку, але без результатів.

Таким чином, війна принесла незчисленні страждання людству. Безробіття, інфляція, зростання податків, голод, злидні, зубожіння мас призвели до загострення соціальних протиріч і революційних вибухів у Росії, Австро-Угорщині, Німеччині.

Запитання і завдання

1. У чому, на ваш погляд, виявився вплив революції в Росії на хід війни?

2. Які причини змусили СІЛА вступити у війну саме 1917р. ?

3. Проаналізуйте воєнні дії на Західному фронті в 1917 — 1918рр.

4. У чому полягали причини поразки Німеччини та її союз­ників?

5. Як антивоєнні виступи були пов'язані із становищем трудящих у воюючих країнах?

6. Проаналізуйте умови Комп'енського перемир'я.

7. Визначте головні підсумки Першої світової війни.

8. Чим відрізнялася Перша світова війна від попередніх воєн?

Документи і матеріали

1. Мирний договір між Росією, з одного боку,

й Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією

й Туреччиною, з іншого

Брест-Литовськ, 3 березня 1918 року (витяг)

Стаття 1

Росія, з одного боку, й Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина, з іншого, оголошують, що стан війни між ними припинено; вони вирішили надалі жити між собою у мирі й дружбі...

Стаття 3

Області, що лежать на захід від встановленої договірни­ми сторонами лінії і що раніше належали Росії, не будуть більше перебувати під її верховною владою:.

Росія відмовляється від будь-якого втручання у внутрішні справи цих областей...

Стаття 4.

...Росія зробить усе залежне від неї, щоб забезпечити якнайшвидше очищення провінцій Східної Анатолії та їх впорядковане повернення Туреччині.

Округи Ардагана, Карса та Батума також негайно очищаються від російських військ...

Стаття 5.

Росія негайно здійснить повну демобілізацію своєї армії, включаючи збройні частини, заново сформовані нинішнім урядом...

Стаття 6

Росія зобов'язується негайно укласти мир з Українською Народною Республікою і визнати мирний договір між цією державою і країнами Четвертного союзу. Територія України негайно очищається від російських військ і російської Червоної гвардії. Росія припиняє будь-яку агітацію або пропаганду проти уряду або громадських установ Української Народної Республіки".

Запитання до документа

1. Які території мали бути негайно звільнені від російських військ?

2. Чому Росія повинна була негайно укласти мир з Укра­їнською Народною Республікою?

2. З угоди про перемир'я між союзниками

і Німеччиною

"Ст. 1. Припинення воєнних дій на суходолі і в повітрі протягом 6 годин після підписання перемир'я.

Ст. 2. Негайна евакуація зайнятих країн: Бельгії, Фран­ції, Люксембургу, також і Ельзаса-Лотарингії — за таким розрахунком, щоб вона була здійснена протягом 15 днів...

Ст. 4. Уступка німецькою армією такого військового майна: 5 тисяч гармат, 25 тисяч кулеметів, 3 тисячі міно­метів та 1700 аеропланів.

Ст. 5. Евакуація німецькими арміями місцевостей на лівому березі Рейну.

Місцевостями на лівому березі Рейну управлятимуть місцеві власті, але під контролем окупаційних військ союзни­ків та Сполучених Штатів...

Ст. 12. Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, які становили до війни частину Австро-Угорщи­ни, Румунії і Туреччини, повинні негайно повернутися до Німеччини.

Усі німецькі війська, що тепер перебувають на терито­ріях, з яких складалася до війни Росія, так само повинні повернутися до Німеччини.., тільки-но союзники визнають, що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій...

Ст. 29. Евакуація Німеччиною всіх портів Чорного моря й передача союзникам і Сполученим Штатам усіх російських військових суден, захоплених німцями в Чорному морі..."

Запитання до документа

1. Подумайте, чому саме такі умови було сформульовано союзниками у цьому документі.

Запам'ятайте дати:

• б квітня 1917 р. — вступ у війну США.

• 3 березня 1918 р. — підписання в Брест-Литовську мирного договору між Росією та країнами

Четвертного союзу.

• березень-липень

1918 р. — наступ німецьких військ на Західному фронті.

• 18 липня 1918 р. — початок контрнаступу армій Антанти на Західному фронті.

• 29 вересня 1918 р. — капітуляція Болгари.

• 31 жовтня 1918 р. — капітуляція Туреччини.

• 3 листопада 1918 р. — капітуляція Австро-Угорщини.

• 11 листопада 1918 р — підписання перемир'я в Комп'єні; закінчення Першої світової війни.

Повторювально-узагальнюючий урок

Перша світова війна виникла як наслідок загострення протиріч між великими державами в економічній, військо­вій, колоніальній сферах. Найбільш гострі протиріччя іс­нували між Німеччиною і Великою Британію, хоча Німеччина мала протиріччя й з Францію та Росію, що складали військово-політичний блок Антанта. Союзника­ми Німеччини у війні виступили Австро-Угорщина, пізні­ше Туреччина та Болгарія, які склали Четвертний союз. Італія, яка до війни була союзницею Німеччини і Австро-Угорщини, з початком війни дотримувалася принципу нейтралітету, а 1915 р. вступила у війну на боці Антанти. На бік Антанти стали також СІІІА, Японія, а в останній період війни — навіть Китай і Бразилія.

1914 р. Німеччина була краще підготовлена до війни, ніж противники, проте світова війна скінчилася поразкою Четвертного союзу. Вирішальне значення мала перевага Антанти в людських та матеріальних ресурсах, у військовій техніці.

Військові дії 1914-1918 рр. відбувалися на десятку фронтів в різних частинах земної кулі. Проте вирішальне значення мали Західний та Східний фронти в Європі.

Війна завдала величезних страждань народам світу, що, в свою чергу, спричинило піднесення робітничого руху.

Страйковий рух у 1915-1917 рр.

а) число страйків; б) кількість учасників.

Існуючий у Німеччині, Австро-Угорщині, Російській та Османській імперіях державний устрій не витримав вип­робувань війни й зазнав краху. Росія була першою з великих держав, яка вийшла з війни, уклавши сепаратний Брест-Литовський договір. В цей час при владі в Росії були більшовики. В Німеччині революція розпочалася в листо­паді 1918 р. Австро-Угорщина й Османська імперія розпа­лися на окремі національні держави.

Війна спричинила величезні людські та матеріальні збитки.

Зменшення чисельності населення за 1914—1918 рр.

Вартість війни 1914—1918 рр. (усі воєнні видатки і втрати)

Війна 1914-1918 рр. поглинула в середньому 1/3 наці­онального багатства головних держав-учасниць війни. Цілі міста й селища було стерто з лиця землі; зруйновано величезну кількість залізниць, мостів, фабрик, заводів. Війна призвела до розпаду промисловості, сільського гос­подарства та фінансів у багатьох Європейських країнах. Війна завдала непоправних втрат пам'яткам історії та куль­тури в багатьох країнах світу. Тому можна вважати, що війна була страхітливим злочином перед людством.

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте чинники, що сприяли розв'язанню Першої світової війни.

2. Складіть хронологічний ланцюжок вступу у війну провід­них країн світу. Які цілі вони переслідували ?

3. Порівняйте воєнні дії 1914 — 1915 рр. на Західному та Східному фронтах за такими показниками: терито­ріальне охоплення, кількість учасників, втрати та на­слідки.

4. З якими подіями пов'язані назви ?

• Іпр • Сарикамиш • Луцьк

• Перемишль • Сараєво • Льєж

• Горлиця • Капоретто • Аррас