Застосування ризик-орієнтованого підходу до банківського нагляду дозволить підвищити ефективність прийнятих управлінських рішень щодо мінімізації негативних наслідків прояву банківських ризиків. Ризик-орієнтований підхід передбачає виділення ресурсів для зон найбільших ризиків, при цьому ризики не усуваються наглядовими органами, а нейтралізуються їхні негативні наслідки найбільш ефективним способом для досягнення встановлених цілей.
Більшість наглядових органів зобов'язані дотримуватися цілей, викладених у статуті та спрямованих на захист інтересів користувачів фінансових послуг, підтримку фінансової стабільності банків та банківської системи загалом, а також запобігання фінансовим злочинам [10]. Необхідно враховувати, що цілі наглядових органів у різних країнах можуть відрізнятися, але пріоритетним завданням у межах принципу побудови ефективної організаційної структури банківського нагляду залишається досягнення цілей за найменших витрат [2].
Національні особливості соціально-економічного розвитку країни та зокрема, принципи функціонування її фінансового ринку й система нагляду за ним обумовлюють вибір організаційної побудови банківського нагляду. Найчастіше центральному банку країни належить ключова роль банківського нагляду, проте в міжнародній практиці можна виділити декілька варіантів участі центрального банку в наглядовому процесі [11]. Приклади організаційної структури банківського нагляду в різних країнах наведено на рис. 2.
Рис. 2. Організаційні структури банківського нагляду
В Україні діє дворівнева система фінансового моніторингу, яка включає: Державний фінансовий моніторинг та первинний фінансовий моніторинг (рис. 3).
Оцінювання ризику залучення банків до процесу відмивання доходів злочинним шляхом є одним із найважливішим питань фінансового моніторингу, саме тому установи повинні оцінити кожну фінансову операцію з позиції трьох базових категорій ризику: ризику клієнта, країни і послуги [12]. Працівники банків, що відповідають за фінансовий моніторинг, повинні бути проінформовані про список усіх ризикових країн та територій, а також наявних систем протидії відмиванню грошей, наглядових структур та існуючих у тій чи іншій країні систем оцінювання ризиків [1].
Рис. 3. Система фінансового моніторингу України
Ризик-орієнтований підхід до банківського нагляду в системі фінансового моніторингу в Україні будується на рекомендаціях, наданими FATF.
Згідно з положеннями «Посібника з питань підходу, заснованому на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму» (FATF) процес управління ризиком при здійсненні фінансового моніторингу має включати три основні етапи, які, у свою чергу, поділяються на такі окремі складові:
- визнання фінансовою установою існування ризику;
- застосування прогресивних методик оцінки ризиків;
- розроблення стратегій для управління ідентифікованими ризиками та мінімізації їх негативних наслідків.
Фінансові установи проводять процедури, спрямовані на оцінювання ризиків, контроль за операціями клієнтів із високим ризиком появи ознак легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також розробляють відповідні заходи для мінімізації їхніх негативних наслідків.
Перехід до ризик-орієнтованого підходу до організації банківського нагляду передбачає:
- аналіз бізнес моделей та стратегій банку;
- щорічне стрес-тестування;
- посилений контроль операцій банків із пов'язаними особами.
Також у стратегію банківського нагляду входить підвищення якості розкриття фінансової та пруденційної звітності, гармонізація пруденційних вимог до банків із правовими нормами ЄС та рекомендаціями Базельського комітету [13]. Важливим також є посилення вимог до інформаційної безпеки банків з метою забезпечення безперервної банківської діяльності та її захисту від кібератак. Результати впровадження зазначених напрямів банківського нагляду наведено на рис. 4.
Рис. 4. Очікуваний ефект від запровадження ризик-орієнтованого банківського нагляду
Законодавство кожної країни має свою специфіку, не є винятком й законодавство у сфері боротьби з «відмиванням» грошей. Розглянемо особливості організації банківського нагляду деяких країн, досвідом яких може скористатися Україна. Наприклад, в Австралії для реалізації фінансового моніторингу використовують не лише протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а й ухилення від сплати податків [10]; Китай дотримується чіткого розмежування між окремими структурними підрозділами функцій управління та реалізації фінансового моніторингу в межах єдиного уповноваженого органу; в Італії фінансовий моніторинг підпорядковується центральному банку, а також використовується автоматизована ри- зик-орієнтована система обробки інформації; у Великобританії діє заборона передачі інформації про податкові правопорушення іншим державам.
Беззаперечно, провідну роль у боротьбі з «відмиванням» доходів відіграють США, Великобританія та Німеччина, законодавство яких більш повно розкриває сутність поняття «брудні гроші» та визначає засоби покарання.
Оскільки банківські установи є суб'єктами первинного фінансового моніторингу та постійно наражаються на ризики, пов'язані з доходами, отриманими злочинним шляхом, доцільно визначити такі пріоритетні заходи та принципи, які б використовувалися відповідними наглядовими органами:
- покращення якості проведення аудиту коштів, переданих до статутного фонду суб'єктів господарювання;
- створення єдиної централізованої бази даних, де б містилася інформація про всі підозрілі операції та такі, що підлягають фінансовому моніторингу;
- перевірка коштів, що надходять з-за кордону під виглядом інвестицій;
- боротьба з корупцією в органах управління фінансових установ [14];
- забезпечення взаємодії контролюючих та правоохоронних органів з метою протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, у тому числі підвищення ефективності взаємодії Державної служби фінансового моніторингу України з суб'єктами первинного моніторингу.
Серед стандартів у сфері протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, до виконання яких прагне Україна, визначено такі:
1) забезпечення здатності адміністративних, регулюючих, правоохоронних та інших органів здійснювати співробітництво й обмін інформацією на міжнародному та національному рівнях [4];
2) криміналізацію відповідних дій, пошук і блокування відповідних доходів для наступної їх конфіскації та надання взаємної правової допомоги у цій сфері;
3) встановлення всеосяжного режиму регулювання та нагляду до фінансових установ;
4) відповідність встановлюваних внутрішніх режимів регулювання та нагляду ініціативам регіональних, міжрегіональних та міжнародних організацій, загальновизнаним на міжнародному рівні тощо.
Таким чином, для боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму застосування ризик-орієнтованого підходу є необхідним інструментом. Його застосування передбачає необхідність запровадження відповідних заходів, а також використання сучасних інструментів ідентифікації, оцінювання та розуміння характеру прояву ризиків, на які вони наражаються. В Україні процес становлення національної системи фінансового моніторингу, зокрема запровадження ризик-орієнтованого банківського нагляду, ще не завершено. Ураховуючи досвід зарубіжних країн, подальший розвиток має відбуватися в напрямі встановлення жорсткого соціального контролю над цими явищами. Це максимально сприятиме утвердженню України у статусі надійного партнера міжнародної спільноти у сфері протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом. При цьому законотворча діяльність має бути орієнтована на гармонізацію вітчизняного законодавства та урахування нових стандартів FATF, а також посилення міжнародного співробітництва, що дозволить забезпечити належне управління ризиками відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, зокрема зменшити наслідки впливу найбільш суттєвих ризиків, таких як репутаційні, операційні, комплаєнсу та концентраційні ризики.
Список використаних джерел
1. Глущенко О.О., Вороніна Р.М. Аналіз основних об'єктів ідентифікації у системі заходів первинного фінансового моніторингу банку. Вісник Хмельницького національного університету. 2012. №6. Т. 2. С. 68-71.
2. Глущенко О.О., Семеген І.Б. Антилегалізаційний фінансовий моніторинг: ризик- орієнтований підхід: монографія /за ред.: Р.А. Слав'юк. Київ: УБС НБУ, 2014. 386 с.
3. Офіційний сайт Державної служби фінансового моніторингу.
4. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Від Закон України від 14.10.2014 №1702-VII.
5. Gravity Models of Trade-based Money Laundering / Joras Ferwerda, Mark Kattenberg, Han-Hsin Chang, Brigitte Unger, Loek Groot, Jakob Bikker. 2011. DNB Working Papers 318. Netherlands Central Bank, Research Department.
6. Walker J. Measuring Global Money Laundering. Journal of Money Laundering Control. 1999. Vol. 3. Iss.: 1. Р. 25-37.
7. Дзедзик І.Б. Ризикологічні основи фінансового моніторингу операцій банків. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. Київ, 2010. №1 (7). С. 153.
8. Андрійченко Ж.О. Фінансовий моніторинг у системі управління ризиками ринків фінансових послуг. Розвиток системи управління ризиками ринків фінансових послуг: монографія / наук. ред. та кер. кол. авт. Н.М. Внукова. Харків: Ексклюзив, 2014. С. 140-150.
9. Бекряшев А.К., Белозеров И.П. Теневая экономика и экономическая преступность. Основы теневой и криминальной экономики.
10. Москаленко Н.В. Соціально-економічне і політичне значення фінансового моніторингу. Актуальні проблеми економіки. 2010. №6 (108). С. 235.
11. Науменкова С.В., Міщенко С.В. Розвиток фінансового сектора України в умовах формування нової фінансової архітектури: монографія. Київ: Університет банківської справи; Центр наукових досліджень Національного банку України, 2009. 384 с.
12. Лєонов С.В., Куришко О.О. Ризики в системі «банк-клієнт» при здійсненні фінансового моніторингу. Вісник Сумського державного університету. Серія «Економіка». 2010. №1, т. 2. С. 173-181.
13. Стратегія Національного банку України. Програма дій 2019.
14. Максимчук Р.Ф. Проблеми легалізації доходів в сучасних умовах. Економіка. Управління. Інновації. 2013. №2 (10). С. 49-55.
References
1. Hlushchenko, O.O., Voronina, R.M. (2012). Analiz osnovnykh obiektiv identyfikatsii u systemi zakhodiv pervynnoho fmansovoho monitorynhu banku [Analysis of the main identification objects in the system of measures of the primary financial monitoring of the bank]. VisnykKhmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Khmelnytsky National University, 6 (2), 68-71 [in Ukrainian].
2. Hlushchenko, O.O., Semehen, I.B., Slaviuk, R.A. (Ed.). (2014). Antylehalizatsiinyi finansovyi monitorynh: ryzyk-oriientovanyi pidkhid [Anti-legal financial monitoring: risk-oriented approach]. Kyiv: UBS NBU [in Ukrainian].
3. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby finansovoho monitorynhu [Official site of the state financial monitoring service].
4. Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia [On prevention and counteraction to the legalization (laundering) of the proceeds from crime, terrorist Financing and financing of the proliferation of weapons of mass destruction]. №1702-VII (on October 14, 2014).
5. Joras Ferwerda, Mark Kattenberg, Han-Hsin Chang, Brigitte Unger, Loek Groot, Jakob Bikker. Gravity Models of Trade-based Money Laundering (2011). DNB Working Papers 318. Netherlands Central Bank, Research Department.
6. Walker J. (1999). Measuring Global Money Laundering. Journal of Money Laundering Control, 3 (1), 25-37.
7. Dzedzyk, I.B. (2010) Ryzykolohichni osnovy finansovoho monitorynhu operatsii bankiv [Riskological bases of financial monitoring of operations of banks]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy - Bulletin of the University of Banking of the National Bank of Ukraine, 1 (7), 153 [in Ukrainian].
8. Andriichenko, Zh.O. (2014). Finansovyi monitorynh u systemi upravlinnia ryzykamy rynkiv finansovykh posluh [Financial monitoring in the financial services risk management system]. In N.M. Vnukov (Ed.), Rozvytok systemy upravlinnia ryzykamy rynkiv finansovykh posluh - Development of risk management system for financial services markets (pp. 140-150). Kharkiv: Ekskliuzyv - Exclusive [in Ukrainian].
9. Bekriashev, A.K., Belozerov, I.P. (n.d.). Tenevaia ekonomika i ekonomicheskaia prestupnost. Osnovy tenevoi i kriminalnoi ekonomiki [The shadow economy and economic crime. Fundamentals of the shadow and criminal economy].
10. Moskalenko, N.V. (2010). Sotsialno-ekonomichne i politychne znachennia finansovoho monitorynhu [Socio-economic and political significance of financial monitoring]. Aktualni problemy ekonomiky - Actual problems of the economy, 6 (108), 235 [in Ukrainian].
11. Naumenkova, S.V., Mishchenko, S.V. (2009). Rozvytok finansovoho sektora Ukrainy v umovakh formuvannia novoi finansovoi arkhitektury [Development of the financial sector of Ukraine in the context of the formation of a new financial architecture]. Kyiv: Universytet bankivskoi spravy; Tsentr naukovykh doslidzhen Natsionalnoho banku Ukrainy [in Ukrainian].
12. Lieonov, S.V., Kuryshko, O.O. (2010). Ryzyky v systemi «bank-kliient» pry zdiisnenni finansovoho monitorynhu [Risks in the «bank-client» system in the course of financial monitoring]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomika» - Visnyk of Sumy State University. Series «Economics», 1 (2), 173-181 [in Ukrainian].
13. Stratehiia Natsionalnoho banku Ukrainy. Prohrama dii 2019 [Strategy of the National Bank of Ukraine. Program of Action 2019.].
14. Maksymchuk, R.F. (2013). Problemy lehalizatsii dokhodiv v suchasnykh umovakh [Problems of legalization of incomes under modern conditions]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii - Economy. Management. Innovations, 2 (10), 49-55 [in Ukrainian].