Є різні варіанти періодизації етапів соціалізації. Спільна і найбільш загальна періодизація - це поділ життя людини на дотрудове (охоплює період до початку трудової діяльності), трудове (період зрілості людини) та післятрудове, яке збігається, як правило, з пенсійним віком. У цьому разі соціалізація по суті охоплює все життя людини. Інші автори вважають за необхідне обмежити соціалізацію періодом до настання соціальної зрілості (тобто входження особистості в самостійне життя) або, принаймні, назвати цей період первинною соціалізацією.
Взагалі перелік етапів соціалізації залежить від того, як той чи інший автор бачить розвиток особистості на різних стадіях її життя. Цікавою і досить відомою є концепція американського психолога Еріка Еріксона, який поділив увесь життєвий цикл на вісім фаз. Кожна з них має свої специфічні завдання щодо формування певних психологічних утворень, і вони можуть розв'язуватися сприятливим чи, навпаки, несприятливим чином.
Перша фаза - немовля. її головне завдання - сформувати у немовляти несвідоме почуття "базової довіри" до зовнішнього світу. Основним засобом для цього слугують батьківська турбота і любов. Якщо "базова довіра" не виникає, у немовляти з'являється відчуття тривоги, недовіри до світу, у дорослому віці воно може обернутися замкненістю, озлобленістю тощо.
Друга фаза - раннє дитинство. У дитини формується почуття автономії й особистої самоцінності або, навпаки, сорому. Зростання самостійності дитини на цій стадії узасаднює такі майбутні якості особистості, як почуття відповідальності, поважання дисципліни та порядку.
Третя фаза - вік гри (приблизно від 5 до 7 років) - формує почуття ініціативи. Якщо бажання щось зробити самостійно блокується, у дитини виникає почуття провини. У цьому віці вирішальним чинником є групова гра, яка дає дитині можливість приміряти до себе різні ролі. Цей етап відповідальний за утворення почуття справедливості, яку розуміють як відповідність правилу.
Четверта фаза - шкільний вік, коли формуються почуття підприємливості та ефективності, здатність добиватися поставленої мети. Найважливіші цінності тут - підприємливість та ефективність. У негативному варіанті в дитини з'являється відчуття неповноцінності як наслідок недостатньо успішного навчання. Саме в цьому віці закладається ставлення до праці.
П'ята фаза - юність - характеризується виникненням почуття власної неповторності, індивідуальності, в негативному варіанті виникає протилежне - дифузне "я", рольова та особисті сна невизначеність. Типовим для цієї фази є також "програвання ролей", коли молода людина не обирає ролі остаточно, а начебто приміряє їх до себе.
Шоста фаза - молодість - характеризується появою потреби і здатності до інтимної психологічної близькості з іншою людиною, включаючи сексуальну близькість. Незадоволення цих потреб призводить до почуття самотності та ізоляції.
Сьома фаза - дорослість - включає насамперед творчу діяльність та відчуття продуктивності; вони виявляються не лише у праці, а й у турботі про інших, включаючи нащадків, у потребі передати свій досвід. У негативному варіанті з'являється відчуття застою.
Восьма фаза - зрілий вік, або старість, - характеризується почуттям задоволеності, виконаного обов'язку, повноти життя; у негативному варіанті виникають відчай та розчарування.
Особливістю соціологічного вивчення процесів соціалізації є увага до ролі в них соціальних інститутів і організацій суспільства.
Як основні інститути соціалізації, які
справляють основний формуючий вплив на становлення особистості у певні життєві
періоди, звичайно виокремлюють сім'ю, дошкільні дитячі заклади, школу,
навчальний та трудовий колектив. Психологію переважно цікавить, які
психологічні якості утворюються під впливом цих інститутів; соціальну
психологію - механізм цього впливу, процеси міжособистісної взаємодії;
соціологія звичайно досліджує зміст цих інститутів у конкретному суспільстві у
певний історичний час і, отже, змістовну навантаженість соціалізуючого впливу
цих інститутів. Якщо мати на увазі сім'ю, то соціолога передусім цікавить
соціальна побудова сім'ї - нуклеарна вона чи розширена, будується вона на
авторитарних чи демократичних засадах тощо.
Висновок
Проблема особистості - проблема неосяжна і складна, що охоплює величезне поле досліджень. Поняття особистості відноситься до числа найскладніших. Але як ми побачили, характеристикою особистості людини є її суб'єктивність. Погляд на особистісне в людині як прояв його суб'єктивності не є прерогативою філософської думки. Таке представлення про особистість у психології, соціології, педагогіці, літературі. Мистецтво, політика, та й сама мова повсякденного життя наділяють особистість силою активності. Хто не активний той знеособлений. У цьому сходяться наукові й інтуїтивні концепції особистості у свідомості людей.
Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.
Отже, соціалізація -
акумулятивний процес, у ході якого накопичуються соціальні навички.
Список використаних
джерел
1. Білоус В. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2002. - 140с.
. Брегеда А. Соціологія: Навч. метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. - К., 1999. - 123с.
. Вербець В. Соціологія: теоретичні та методичні аспекти: Навч.-метод. посіб. / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. - Рівне: РДГУ, 2005. - 202с.
. Герасимчук А. Соціологія: Навчальний посібник/ Андрій Гера-симчук, Юрій Палеха, Оксана Шиян,; Ред. В. Я. Пипченко, Н. М. Труш. -3-є вид., вип. й доп.. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2003. -245 с.
. Дворецька Г. Соціологія: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. - 2-ге вид., перероб.і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 472с.
6. Додонов Р. Соціологія: Навч. посібник для курсантів і студ. вищих навч. закл. МВС України / Донецький юридичний ін-т МВС при Донецькому національному ун-ті. - Донецьк, 2005. - 224с.
. Жоль К. Соціологія: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Либідь, 2005. - 440с.
.Лукашевич М. Соціологія: Базовий курс: Навчальний посібник/ Микола Лукашевич, Микола Туленков. -К.: Каравела, 2005. -310 с.
. Макеєв С. Соціологія: Навч. посібник / Сергій Олексійович Макеєв (ред.). - 2. вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2003. - 454с.
. Попова І. Соціологія: Пропедевтичний курс: Підручник для студ. вузів/ Ірина Попова, Пер. з рос. В.П.Недашківський. -2-е вид. -К.: Тандем, 1998. -270 с.
. Сасіна Л. Соціологія: Навчальний посібник/ Людмила Сасіна, Наталя Мажник; М-во освіти і науки України, Харківський нац. економічний ун-т. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. -206 с.